5. Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з дисципліни «психологія та педагогіка» Основні принципи організації поточного і підсумкового контролю

Система поточного і підсумкового контролю з дисципліни „Психологія та педагогіка” відповідає вимогам «Про нову редакцію Порядку оцінювання знань студентів КНЕУ» (від 28.05.09 р.) та «Порядку ліквідації академічних заборгованостей студентів» (28.06.09 р.).

Відповідно до навчального плану підготовки бакалаврів, дисципліна „Психологія та педагогіка” є нормативною складовою блоку дисциплін гуманітарної підготовки. Оцінювання знань студентів з нормативних дисциплін здійснюється на основі результатів поточного контролю знань.

Об’єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни різного характеру і рівня складності, засвоєння якого відповідно перевіряється під час поточного контролю.

Завданням поточного контролю є перевірка процесу засвоєння матеріалу курсу, формування необхідних знань та вмінь.

Оцінювання здійснюється за 100-бальною шкалою.

Організація поточного та підсумкового контролю

При організації поточного контролю кафедрою педагогіки та психології самостійно розподілено загальну кількість балів, за якими оцінюється поточна робота, між відповідними об’єктами контролю, визначені форми проведення контрольних заходів та критерії їх оцінювання, які доводяться викладачами до студентів на початку семестру.

Об’єктами поточного контролю знань студентів є:

• систематичність та активність роботи студентів на лекціях (ЛР)

• систематичність та активність роботи на практичних заняттях (ПР)

• виконання завдань для самостійної роботи теоретичного та практичного спрямування (СР)

• виконання контрольних завдань в процесі індивідуально-консультативної роботи, в тому числі і завдань з поточного модульного контролю (КР).

За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності —в роботі конференцій, підготовці наукових публікацій тощо – присуджуються додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.

Визначений в розрізі тем критеріальний апарат (кількість балів або «ціна» заняття) диференціюється залежно від якості, повноти, самостійності виконання студентами конкретних завдань.

За роботу під час лекційних та практичних занять студент отримує 80 балів. З них, 10 балів відводиться на лекції, які викладач розподіляє довільно, спираючись на загальний ряд залікових оцінок.

Виходячи з максимальної кількості балів (70 балів) за роботу під час практичних занять з дисципліни за семестр, а також реальної кількості занять (13 занять), відведених на даний вид робіт, було визначена максимальна кількість балів, яку може набрати студент на одному занятті - 5. Ряд залікових оцінок залежно від якості виконання студентом завдань буде мати такий вигляд: 5; 4; 3; 2; 1; 0 балів. Загальна сума балів за практичні заняття округлюється до цілого (див. табл.1).

При цьому, максимальна кількість балів, яку може набрати студент на одному занятті, може бути однаковою для всіх практичних (семінарських, лабораторних) занять з дисципліни, якщо складність матеріалу занять та обсяги робіт, що їх має виконувати студент приблизно однакові, або різною, і диференціюватися в залежності від більшої чи меншої складності навчального матеріалу заняття, навчальних завдань, що пропонуються для виконання студентам, та різного переліку компетенцій, які повинні сформуватися у студентів під час даного виду занять.

Ці бали — реально зароблені оцінки під час проведення практичних занять викладач переносить у свій журнал, в журнал обліку роботи академічної групи та в систему електронного обліку поточної успішності студентів.

Таблиця 1

Оцінки та орієнтовні види завдань

Орієнтовні завдання	Максимальна оцінка
Опрацювання окремих понять, виконання простих психодіагностичних методик, конспект окремих теоретичних питань, завдання тощо.	1
Опрацювання дидактичних текстів, виконання складних психодіагностичних методик, наведення прикладів, самоаналіз, аналіз практичних занять, активна участь у виконанні групових завдань тощо.	2
Розробка блок-схем, опрацювання складних та об’ємних психодіагностичних методик, мікро-викладання, доповідь.	3
Підготовка есе, міні-творів, розробка дидактичних тестів, виконання окремих творчих завдань, перемога в групових завданнях.	4
Проведення ігрових завдань, науково-дослідна робота, розробка групових проектів тощо.	5

Зміст завдань визначається робочою програмою дисципліни та подається у відповідних підручниках, посібниках та методичних розробках кафедри.

Кількість балів, отриманих студентами на кожному практичному занятті, плюсується (округлюється до цілого) і включається в загальну суму балів поточної успішності разом з балами за модульні контрольні роботи, виконання завдань для самостійної роботи тощо.

Підсумковий контроль здійснюється за результатами поточного модульного контролю.