
- •Розділ і. Аналіз чинної системи управління організацією
- •1.1 Аналіз складових систем управління організацією
- •1.2 Аналіз організаційної системи управління (осу) промисловим підприємством
- •1.3 Аналіз осу підрозділами основної діяльності організації (виробничими підрозділами підприємства)
- •1.4 Аналіз виконання основних управлінських функцій в організації
- •1.5 Аналіз використання в організації методів управління
- •1.6 Аналіз та оцінювання стану інших складових систем управління в організації
- •1.7 Аналіз та оцінювання ефективності діючої системи управління в організації
- •Розділ іі. Удосконалення чинної системи менеджменту організації
- •2.1 Удосконалення структури та поліпшення стану керованої підсистеми організації
- •2.3 Удосконалення осу промисловим підприємством
- •2.4 Удосконалення осу підрозділами основної діяльності організації (виробничими підрозділами підприємства)
- •2.4 Удосконалення виконання основних (загальних) управлінських функцій в організації
- •2.5 Поліпшення використання методів управління в організації
- •2.6 Удосконалення менеджерського складу та функціонування інших систем управління
- •2.7 Формування складових інтелектуального капіталу організації
- •2.8 Формування основних напрямів створення ефективної системи управління бізнесом організації
- •Висновок
- •Список використаної літератури :
Розділ іі. Удосконалення чинної системи менеджменту організації
2.1 Удосконалення структури та поліпшення стану керованої підсистеми організації
Виробничий профіль ВАТ «Миколаївцемент», тобто характер й особливості продукції, що виготовляється, безпосередньо визначають хід виробничого процесу й склад відповідних підрозділів. Зокрема :
«Конструкція» цементу передбачає певні технологічні процеси його виготовлення, певну їхню послідовність і трудомісткість, а від цього буде залежати й перелік виробничих підрозділів, що здійснюють такі процеси. Складна технологія, таким чином, збільшує кількість підрозділів, її реалізуючих, і передбачає більше розгалужену систему зв'язку між ними.
Істотно впливає на виробничу структуру рівень спеціалізації. З розвитком і поглибленням спеціалізації повинна зменшуватись кількість виробничих підрозділів підприємства, спрощуватись його структура, чого у товаристві не спостерігається.
Виробнича структура підприємства залежить і від місця його знаходження. Так ВАТ «Миколаївцемент» розміщений біля м.Миколаєва, а як відомо підприємства які у віддалені від промислових центрів регіонах, як правило, більше універсальні й автономні, мають більше розвинену виробничу структуру.
Основні напрямки удосконалення виробничої структури ВАТ «Миколаївцемент» :
Визначення оптимальних розмірів підприємства – це такий розмір, який при даному рівні розвитку техніки і конкретних умов місцезнаходження і зовнішнього середовища забезпечує виробництво і збут продукції з мінімальними затратами.
На розмір підприємства впливають внутрішні і зовнішні фактори. Внутрішні визначають технічні і організаційні умови роботи підприємства і допомагають укріпленню підприємства і росту його ефективності. До цих факторів відносять техніку, яка використовується, її продуктивність, потужність, прогресивну технологію. Внутрішні фактори обумовлюють мінімальний і максимальний розмір підприємства. Мінімальний – не дає можливості повністю використовувати сучасну техніку. Оптимальний розмір – це щось середнє між мінімальним і максимальним.Зовнішнє середовище – це вивчення ринкових відносин, продукція і виробництво не буде рости, коли не буде належного збуту.
Поглиблення спеціалізації основного виробництва. Форми спеціалізації виробництва і масштаб виробу повинні бути однакові і єдині для однакового виробництва. Підприємство повинно вдосконалювати структуру, а не розширювати апарат управління при спеціалізації цехів і дільниць, робити все компактно.
Розширення кооперації по обслуговуванню виробництва. Нормальна робота основного виробництва вимагає чіткого і безперебійного обслуговування ремонтом, забезпечення інструментом. Головне завдання підприємства являється випуск продукції тому більшу частину підприємства у виробничій структурі має займати основне виробництво, як по питомій вазі (чисельність), але і по зайнятій площі.
В деяких підприємствах обслуговуючий і допоміжний персонал займає 45 – 55 %. Чисельність цих працівників повинна знижуватись в зв’язку з тим, що треба краще організовувати виробництво і підвищувати кваліфікацію кадрів. Тому потрібно в першу чергу централізувати допоміжне виробництво, що дає змогу підвищити продуктивність праці, а також скоротити лишні і паралельно діючі виробничі підрозділи.
В сучасних ринкових відносинах появилася тенденція створювати на підприємствах малих підприємств на базі допоміжних господарств. Це дає змогу не зачіпати основний технологічний процес виробництва, а вдосконалювати виробничу структуру.