
- •Розділ і. Аналіз чинної системи управління організацією
- •1.1 Аналіз складових систем управління організацією
- •1.2 Аналіз організаційної системи управління (осу) промисловим підприємством
- •1.3 Аналіз осу підрозділами основної діяльності організації (виробничими підрозділами підприємства)
- •1.4 Аналіз виконання основних управлінських функцій в організації
- •1.5 Аналіз використання в організації методів управління
- •1.6 Аналіз та оцінювання стану інших складових систем управління в організації
- •1.7 Аналіз та оцінювання ефективності діючої системи управління в організації
- •Розділ іі. Удосконалення чинної системи менеджменту організації
- •2.1 Удосконалення структури та поліпшення стану керованої підсистеми організації
- •2.3 Удосконалення осу промисловим підприємством
- •2.4 Удосконалення осу підрозділами основної діяльності організації (виробничими підрозділами підприємства)
- •2.4 Удосконалення виконання основних (загальних) управлінських функцій в організації
- •2.5 Поліпшення використання методів управління в організації
- •2.6 Удосконалення менеджерського складу та функціонування інших систем управління
- •2.7 Формування складових інтелектуального капіталу організації
- •2.8 Формування основних напрямів створення ефективної системи управління бізнесом організації
- •Висновок
- •Список використаної літератури :
2.6 Удосконалення менеджерського складу та функціонування інших систем управління
Для того, щоб поліпшити склад кількісного, професійного і кваліфікаційного складу менеджерів ВАТ «Миколаївцемент», зайнятих в управлінському апараті
потрібно спочатку оцінку ділових і особистих їх якостей.
Особливо складною є проблема оцінки керівників і спеціалістів. Об'єктивні труднощі оцінки цих категорій персоналу пов'язані із:
складністю формалізації результатів праці й визначенням кінцевого результату управлінської діяльності;
взаємопов'язаністю управлінських функцій і складністю визначення внеску кожного керівника і спеціаліста;
наявністю значного проміжку часу між виконанням управлінської функції і виявом її результатів на практиці;
необхідністю одночасної оцінки особистих якостей і результатів роботи структурного підрозділу й організації в цілому.
За загальним визначенням, кожен керівник повинен відповідати таким обов'язковим діловим якостям, як компетентність, здатність чітко організувати і планувати свою роботу, відповідальність за доручену справу, самостійність, індивідуальність, здатність опанувати нові напрями і методи, працездатність, уміння підтримувати контакт з людьми, вміти мобілізувати колектив на досягнення цілей, координувати діяльність всіх служб і підрозділів .
Оцінку ділових і особистих якостей управлінського персоналу Е. А.
Дорошенко пропонує проводити за факторами оцінки з врахуванням коефіцієнтів, які наведені в таблиці 2.1
Таблиця 2.1
Фактори оцінки якостей управлінського персоналу
Фактори |
Коефіцієнти значимості для : |
||
керівників |
спеціалістів |
службовців |
|
Трудові якості |
0,24 |
0,24 |
0,24 |
Організаторські здібності |
0,22 |
0,14 |
0,12 |
Компетентність |
0,18 |
0,26 |
0,26 |
Особисті якості |
0,16 |
0,16 |
0,16 |
Психологічна сумісність з колективом |
0,20 |
0,20 |
0,22 |
Всього |
1,00 |
1,00 |
1,00 |
Набір всіх п'яти факторів описує повний портрет атестанта в цифровому вимірі. Оціночний лист, який видається кожному експерту, має наступний вигляд (таблиця 2.2).
Таблиця 2. 2
Оціночний лист __________________________________________
Прізвище, ім'я, по батькові атестанта_________________________
Місце роботи_____________________________________________
Посада___________________________________________________
Фактори оцінки |
Елементи критеріїв |
Оцінка |
|
Трудові якості |
Працездатність Діловитість Творча ініціатива Якість виконаних робіт Результативність праці |
|
|
|
Середня оцінка |
|
|
Організаторські здібності |
Вміння організувати людей Цілеспрямованість Авторитет
|
|
|
Всього |
Середня оцінка |
|
|
Компетентність |
Знання своєї спеціальності Знання передової Знання менеджменту, маркетингу |
|
|
Всього |
Середня оцінка |
|
|
Особисті якості |
Чесність Принциповість Міра відповідальності Дисциплінованість |
|
|
Всього |
Середня оцінка |
|
|
Психологічна сумісність з колективом |
Вміння створити і підтримати нормальний моральний клімат в колективі Терпимість Самокритичність Товариськість |
|
|
Всього |
Середня оцінка |
|
|
Оцінки виставляються в графу «оцінка» за бальною системою згідно з такими критеріями:
якість проявляється у вищій мірі і постійно — 5 балів;
якість проявляється досить постійно — 4 бали;
якість проявляється частково і періодично — 3 бали;
якість не проявляється, але не шкодить роботі — 2 бали;
якість не проявляється, і це шкодить роботі — 1 бал.
Середня оцінка визначається як середня арифметична із перерахованих показників за кожним критерієм. Потім всі оцінки приводяться до одного знаменника через співвідношення комплексної оцінки до максимально можливої. У зв'язку з цим вони виражені в питомій вазі до одиниці, де одиниця є нормою, ідеалом, стандартом (дорівнює 5 балів).
Таким чином, можуть бути одержані результати, що виражаються в рейтинговій системі з встановленням формальних границь. Наприклад значення рейтингового коефіцієнта якості атестата в діапазоні:
від 0,20 до 0,49 — працівник не відповідає посаді, яку займає;
від 0,50 до 0,59 — працівнику призначається переатестація через рік з відповідними рекомендаціями покращення роботи, підвищення кваліфікації;
від 0,60 до 0,80 — працівник відповідає посаді;
більше 0,80 — працівника можна рекомендувати в резерв, призначений на вищу посаду, може бути підвищена заробітна плата.
В методиці Е. А. Дорошенка дається якісна оцінка одержаних результатів, яка «домальовує» цифровий портрет атестанта з набором рекомендацій з покрашення показників до наступної атестації.
Виходячи з цього, в атестаційній характеристиці наводяться кількісні й якісні рейтинги, після чого робиться заключна оцінка комісії.
Оцінка таким способом є більш об'єктивною, оскільки враховує багатофакторні якості і проводиться за участю колег і підлеглих.
Також у товаристві потрібно переглянути свою політику на рахунок іноземних кадрів. Адже на підприємстві більшість керівників – іноземці з різних країн. Можливо це й на краще, так, наприклад директор з виробництва із Німеччини, він більше знає новітні технології, та спрямовує свою політику на модернізацію. Та якщо взяти до уваги директора з кадрів і комунікації (вона туркеня), то тут питання вже стоїть по-іншому. Адже мотиваційна політика українців вагомо відрізняється, у нас здебільшого цінують матеріальне стимулювання, тоді, як в інших країнах важливе місце займає моральне.
Слід наголосити й на тому, що працівники товариства можуть втратити прагнення до кар’єрного росту, адже в «самий відповідальний момент» Лафарж може призначити на керівну посаду іншого (іноземного керівника). Працівник повинен знати не тільки свою перспективу на короткий і довгий термін, але й те, яких показників він повинен досягнути, щоб розраховувати на просування по службі, можливість цілеспрямованої підготовки до майбутньої професійної діяльності, підвищення його конкурентоспроможності на ринку праці.