Характеристика основних магістральних газопроводів україни

Газопровід	Діаметр, мм	Пропускна здатність, млрд. м3/рік	Протяжність, км
Шебелинка—Дніпропетровськ		33,9
І нитка	700		200
ІІ нитка	800		193
ІІІ нитка	1000		200
ІV нитка	1200		200
Дніпропетровськ—Кривий Ріг		22,7
І нитка	700		129
ІІ нитка	1000		129
ІІІ нитка	1200		129
Кривий Ріг—Ізмаїл		7,3
І нитка	700/1000		583
ІІ нитка	1000/800		583
Таганрог-Маріуполь		5,3
І нитка	500		56
ІІ нитка	700		59
ІІІ нитка	1000		61
Херсон—Крим	700	3,0	114
Шебелинка—Диканька—Київ		26,5
І нитка	1200		478
ІІ нитка	1000		478
ІІІ нитка	700		550
«Союз» (Оренбург—Західний кордон)	1400	26,0	1532
Уренгой—Ужгород	1400	28,0	1146
Уренгой—Помари—Ужгород	1400	28,0	1136
Торжок—Долина	1400	27,0	673

6. РОЛЬ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ В ГОСПОДАРСЬКОМУ КОМПЛЕКСІ УКРАЇНИ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇЇ РОЗМІЩЕННЯ

Важлива роль енергетики у розвитку народного господарства визначається тим, що будь-який виробничий процес чи будь-який вид обслуговування населення пов’язаний з використанням енергії.

В процесі розвитку продуктивних сил безперервно змінюються і вдосконалюються джерела та види споживаної енергії. У далекому минулому енергетичною базою виробництва була мускульна сила людей, яку доповнювали силою тварин, води та вітру. З відкриттям енергії пари пов’язана промислова революція XVIII ст., наступний технічний прогрес виробництва і зростання продуктивності праці. Енергетичною основою розвитку продуктивних сил на сучасному етапі технічного прогресу є електрична енергія. Застосування електроенергії дало змогу просторово роз’єд­нати робочі машини і первинні генератори, відокремити місце виробництва енергії від її споживачів. В результаті виробництво енергії, її передача і розподіл відокремились у самостійну галузь — електроенергетику, а споживачі енергії розосередились по різних галузях промисловості і народного господарства. Це відкрило простір для концентрації виробництва в різних галузях і роз­міщення виробництва на відстані від енергетичних джерел.

Електроенергетика є високомеханізованою галуззю промисловості. У зв’язку з цим в затратах на виробництво енергії відносно мала питома вага заробітної плати. Разом з тим високий технічний рівень обумовлює високу кваліфікацію робітників та інженер­но-технічного персоналу.

Таким чином, електроенергетика є провідною галуззю промис­ловості, а використання її продукції — електричної енергії — забезпечує підвищення технічної озброєності і зростання продуктивності праці.

Створення матеріально-технічної бази існування будь-якого суспільства нерозривно пов’язане з електрифікацією і вдосконаленням на цій основі техніки, технології і організації виробництва. У промисловості електроенергія використовується на здійснення силових, теплових, електрохімічних процесів та на освітлення.

Великий економічний ефект дає електрифікація транспорту і сільського господарства. Перехід на електротягу дозволяє збільшити вагу та швидкість руху поїздів. В сільському господарстві електрифікація є основою його комплексної механізації, покращання умов праці і побуту.

Умови і фактори розміщення об’єктів електроенергетики залежно від типу генеруючих потужностей та напруги передачі електроенергії різні.

Район розміщення теплової електростанції і її потужність повинні визначатися з урахуванням розвитку електроспоживання, наявності паливних ресурсів та відомостей щодо гідрології районів. Варіант розміщення електростанції вибирається після проведених порівняльних розрахунків вартості перевезення палива та передачі електроенергії в район споживання. При виборі конкрет­ного місця будівництва ТЕС, яка працює на твердому паливі, по­винна враховуватись можливість збільшення вантажопотоків по залізницях та водних шляхах сполучень. Для електростанції на рідкому чи газоподібному паливі враховується розвиток трубопро­відного транспорту. При виборі місця будівництва уточнюється можлива остаточна потужність електростанції щодо водопостачан­ня, паливопостачання та генерального плану розміщення об’єкта.

Теплові електростанції розміщуються, як правило, з орієнтацією на наявність великих запасів дешевих паливно-енергетичних ресурсів та потужного споживача.

Площадки для розміщення ТЕС необхідно вибирати з урахуванням таких вимог:

• електростанції повинні бути максимально наближені до джерел палива і водопостачання, споживача енергії і під’їзних шляхів;

• рівень грунтових вод має бути нижче глибини підвалів, останні не повинні затоплюватися паводковими водами;

• не можна розташовувати станції над заляганням корисних копалин, а також на зсувних ділянках;

• ухил площадки розміщення не повинен перевищувати — 0,5°—1°;

• електростанції повинні розміщатися поблизу населеного пункту з урахуванням санітарної зони;

• шлако- і золовідвали повинні розміщатися на негожих земельних ділянках, якомога ближче до площадки електростанції.

Теплові атомні станції, враховуючи великі обсяги споживання води, слід розміщувати поблизу водних об’єктів. Крім цього, атомні станції повинні будуватися на значній відстані від великих міст. ГЕС та ГАЕС розміщуються біля водних об’єктів з мінімальним затопленням земель під водосховища.

Одним з важливих факторів розміщення об’єктів електроенергетики є екологічна безпека, додержання санітарних норм і мінімізація екологічних втрат як при будівництві, так і при експлуатації об’єкта.

Нині в Україні експлуатуються три типи генеруючих потужностей: теплові (паротурбінні та дизельні), гідравлічні (гідроелект­ростанції, гідроакумулюючі станції) та атомні.

Сумарна встановлена потужність електростанцій України на 1.01.1998 р. становила 51,87 млн. кВт, у тому числі за типами: теплові — 31,72 млн. кВт (61,2%), атомні — 12,82 млн. кВт (24,7%), ГЕС + ГАЕС — 4,69 млн. кВт (9,0%) і блок-станції промислових підприємств — 2,64 млн. кВт (5,1%).

Електростанціями України в 1998 р. було вироблено 172 млрд. кВт · год. електроенергії, у тому числі більше половини — на тепло­вих, близько 40% — на атомних і майже 4% — на гідроелектростан­ціях. Загальний спад виробництва електроенергії за 1991—1997 рр. складає 122,0 млрд. кВт · год. Він був спричинений переважно за­гальним зниженням споживання електроенергії галузями народного господарства (особливо в промисловості), скороченням експорту та гострою нестачею паливних ресурсів для електростанцій.

В таблицях 16 і 17 наведено дані про виробництво електроенергії на існуючих типах електростанцій об’єднаної енергетичної системи України у 1990, 1995 і 1998 рр. та його розподіл по областях в регіонах.

Таблиця 16

ВИРОБНИЦТВО ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ ОБ’ЄДНАНОЮ ЕНЕРГЕТИЧНОЮ СИСТЕМОЮ УКРАЇНИ у 1990, 1995 та 1998 рр., млрд. кВт · год.^*

	1990	1995	1998
Всі електростанції системи	296,3	192,6	172,0
у тому числі: АЕС	76,2	70,5	75,2
ТЕС	201,7	104,1	77,4
ГЕС + ГАЕС	10,7	10,1	15,9
Промстанції	7,7	7,9	3,5

^* За даними Міністерства енергетики України.

Таблиця 17