
- •8. Лабораторні роботи
- •Лабораторна робота № 1 на тему: ”Визначення і систематика мінералів”
- •Лабораторна робота № 3 на тему: ”Визначення гранулометричного складу і коефіцієнта неоднорідності дисперсних ґрунтів”
- •Класифiкацiя крупноуламкових та пiщаних ґрунтiв
- •Лабораторна робота № 4 на тему: ”Визначення фізичних і водно-фізичних властивостей дисперсних ґрунтів”
- •Результати визначення водно-фізичних властивостей ґрунтів
- •Лабораторна робота № 5 на тему: ”Визначення стисливості дисперсних ґрунтів у компресійному приладі”
- •Форма журналу компресійних випробувань ґрунту
- •Лабораторна робота № 6 на тему: ”Визначення характеристик міцності глинистого ґрунту методом одноплощинного зрізування”
- •Приклад заповнення таблиці в дослідженнях опору ґрунту зсуву
- •Лабораторна робота № 7 на тему: ”Визначення коефіцієнта фільтрації дисперсних ґрунтів”
Форма журналу компресійних випробувань ґрунту
Дата |
Тиск. Р, МПа |
Показання індикатора |
Середнє значеня показників індикатора, ∆ħ, мм |
Деформація приладу, δ |
Деформація зразка, ∆h = ∆ħ ‒ δ, мм |
Відносна деформація, ε = ∆ħ/h |
Коефіцієнт пористості, ei= e0-∆ei |
∆ei= ε (1+e0) |
|
лівого, мм |
правого, мм |
||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
10 |
9 |
|
0,00 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
0,780 |
0,00 |
|
0,05 |
0,72 |
0,72 |
0,72 |
0,03 |
0,69 |
0,028 |
0,736 |
0,044 |
11. За отриманими даними будують компресійну криву (1) (див. рис. 4.3, а; 4.4), тобто криву залежності коефіцієнта пористості ґрунту від тиску е = f(Р), а також декомпресійну криву 2 – криву розвантаження (див. рис. 4.4).
12. Вираховують з точністю до 0,001 МПа коефіцієнт стисливості ґрунту m0, який дорівнює відношенню приросту коефіцієнта пористості ґрунту до приросту тиску:
,
МПа,
(8.8)
де р і рк ‒ відповідно, початковий і кінцевий тиски на ґрунт (задається викладачем);
еп і ек ‒ відповідно, початковий і кінцевий коефіцієнти пористості ґрунту, що відповідають тискам рп і рк. Визичаються з побудованої компресійної кривої.
За величиною коефіцієнта стисливості ґрунти умовно поділяють на:
а) малостисливі, якщо m0 ≤ 0,05 МПа;
б) середньостисливі, якщо 0,05 < m0 ≤ 0,5 МПа; в) дуже стисливі, якщо m0 > 0,5 МПа.
13. Обчислюють компресійний модуль деформації з точністю 0,1 МПа за формулою:
,
МПа, (8.9)
де е0, ‒ коефіцієнт пористості ґрунту до початку випробувань;
m0 ‒ коефіцієнт стисливості ґрунту;
β ‒ коефіцієнт, який враховує відсутність поперечного розширення ґрунту в компресійному приладі і який обчислюють за формулою:
,
(8.10)
де ν ‒ коефіцієнт поперечної деформації, який визначають в приладі трьохосьового стиску ( див. рис. 4.9).
У разі відсутності експериментальних даних допускається приймати такі значення ν:
для піску і супіску 0,3 - 0,35;
для суглинку 0,35 - 0,37; для глини: якщо ІL<0 0,2 - 0,3,
0≤ ІL ≤ 0,25 0,3 - 0,38,
0,25 < ІL ≤ 1,0 0,38 - 0,45.
При цьому менші значення ν приймають при більшій щільності ґрунту.
Вважається, що значення модулів деформацій, отримані за даними компресійних випробувань, для всіх ґрунтів (за винятком сильностисливих) занижені, тому для розрахунку осідання фундаменту їх рекомендують коректувати за результатами паралельно проведених випробувань того ж ґрунту штампом. Для четвертиннх супісків, суглинків і глин можна приймати коректуючий коефіцієнт тк з таблиці 8.10, але при цьому значення Ек необхідно визначати в інтервалі тисків 0,1- 0,2 МПа..
Модуль деформації Е дорівнюватиме:
Е = Еk × mk . (8.11)
Т а б л и ц я 8. 10.
Коефіцієнти mk для алювіальних, делювіальних, озерних і озерно-алювіальних четвертинних ґрунтів з показником текучості IL≤ 0,75
Ґрунт
|
Значення mk при коефіцієнті пористості, е |
||||||
0,45 |
0,55 |
0,65 |
0,75 |
0,85 |
0,95 |
1,05 |
|
Супісок |
4,0 |
4,0 |
3,5 |
3,0 |
2,0 |
- |
- |
Суглинок |
5,0 |
5,0 |
4,5 |
4,0 |
3,0 |
2,5 |
2,0 |
Глина |
- |
- |
6,0 |
6,0 |
5,5 |
5,0 |
4,5 |
Примітка. Для проміжних значень е коефіцієнт m0 визначається інтерполяцією.