3. Мета і завдання аудиту

Метою аудиту є висвітлення аудитором висновку про те, чи від­повідає облік та фінансова звітність в усіх суттєвих аспектах ін­струкціям, які регламентують порядок їх ведення та подання.

За результатами аудиту складається аудиторський висновок про реальний фінансовий стан суб’єкта господарювання.

Отже, результатом проведення аудиту є складання аудиторського висновку про фінансовий стан суб’єкта господарювання, що пере­ві­ря­ється, та надання рекомендацій клієнту щодо виправлення визначених помилок з ведення обліку та складання звітності.

Як слідує з мети аудиту, його основними завданнями є збір та об­робка достовірної інформації про фінансово-господарську діяльність суб’єкта господарювання та формування на цій основі аудиторських висновків, іншими словами – безпосереднє здійснення аудиторської перевірки (аудиту) ведення бухгалтерського обліку та складання фі­нан­сової звітності клієнтом.

Крім того, аудит має адекватно відображати всі аспекти діяльності суб’єкта, що перевіряється. А для того, щоб скласти достовірний ауди­торський висновок, аудитор повинен отримати безумовну гарантію того, що інформація, яка міститься у бухгалтерській звітності, бух­гал­терських регістрах та первинних документах, наданих клієнтом, до­статня та достовірна. Тому в процесі аудиторської перевірки вини­ка­ють питання аудиторського ризику та аудиторських доказів для підтвердження аудиторської думки.

Крім основних, аудит може вирішувати ще й такі функціональні завдання (як правило, ці завдання є супутніми аудиту послугами, які на замовлення клієнта у письмовій формі виконує аудитор / ауди­тор­ська фірма):

• коригування і санація;

• оперативний контроль і аналіз;

• стратегічний аналіз;

• аудит договірних і статутних зобов’язань та ін.

4. Види аудиту та їхні особливості

Для того щоб розглянути види аудиту, необхідно їх класифікувати, тобто згрупувати за певними ознаками (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Класифікація видів аудиту

5. Предмет і об’єкти аудиту

Центральним питанням методології проведення аудиту є вибір го­ловних, суттєвих напрямків і об’єктів аудиторської перевірки.

Загальновідомо, що відправним пунктом у вивченні будь-якої нау­ки є визначення її предмета, тобто з’ясування того, чим вона займається, що вивчає та яке коло основних питань нею вирішуються.

Пригадаємо, що головною метою аудиту є оцінка ведення бух­гал­терського обліку й складання фінансової звітності та вираження думки щодо них.

Загалом, предмет аудиту включає контрольний перегляд здій­сне­них господарських операцій – з метою підтвердження повноти, до­стовірності та об’єктивності інформації, що надається користувачам.

Предмет будь-якої науки конкретизується його об’єктами.

Можна виділити сукупний об’єкт аудиту та окремі об’єкти аудиту.

Об’єкти аудиту багатогранні і перелічити їх повністю досить складно. Тому більш детально розглянемо їхню класифікацію тільки за однією з ознак – за видами (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Класифікація об’єктів аудиту за видами

Групи	Об’єкти
За об’єктами обліку
Ресурси	Майно підприємства – активи (необоротні й оборотні) та джерела формування майна – пасиви (капітал і зобов’язання). За конкретними складовими: грошові кошти, виробничі запаси, основні за­со­би, власний капітал, довгострокові та поточні зобов’язання тощо, як у цілому, так і за видами (наприклад: грошові кошти в касі, грошові кош­ти на поточному рахунку в банку, інші грошові кошти та ін.)
Господарські процеси	Постачання, виробництва, реалізації
Економічні результати діяльності	Собівартість, продуктивність праці, доходи, витрати, фінансові результати, прибуток, збиток та ін.
За об’єктами управління
Організаційні форми управління	Організаційна структура виробництва, структура апарату управління та ін.
Методи управління	Система мотивації праці та ін.
Функції управління	Внутрішній аудит, облік за видами, аналіз за ви­дами, планування та ін.

Визначивши, що належить до об’єктів аудиту, необхідно з’ясувати, хто є суб’єктами аудиту, іншими словами – хто саме здійснює ауди­торські перевірки.