Рекомендованная дополнительная литература:

1. Арон Р. Этапы развития социологической мысли / Р. Арон; пер. с фр. – М.: Прогресс, 1993.

2. Бойков В.Э. Генезис идей политической социологии // Социс. - 2008. - № 7. - С. 95-100. http://www.ecsocman.edu.ru/socis/msg/19145007.html

3. Дюркгейм Э. Социология и социальные науки // Социология / Э. Дюркгейм; пер. А.Б. Гофмана. М: Канон. - 1995. - С. 265-286 http://www.ecsocman.edu.ru/text/19165984/

4. Борисов Б.П. Ирония концепции социальной сущности человека К.Маркса / Б.П. Борисов Краснодар, 2001. http://www.ecsocman.edu.ru/text/19296889/

5. Бородянский Ю. О причинах и цене одного ошибочного предвидения (к 155-летию "Манифеста коммунистической партии" К.Маркса и Ф.Энгельса) // Социология: теория, методы, маркетинг. – 2003. - № 2. – С. 207-211.

6. Вебер М. О буржуазной демократии в России // СоцИс. - 1992.  - № 3. - С. 130-134. http://www.ecsocman.edu.ru/text/18780800/

7. Громов И.А. Методология научного познания и теория ценностей Э.Дюркгейма / И.А. Громов, В.Г. Лукьянов // СоцИс. – 2010. - №08.

8. Доган М. Сравнительная политическая социология / М. Доган, Д. Пеласси; пер. с фр. - М., 1994.

9. Евстигнеев В.Р. Попытка реабилитации скомпрометированной исследовательской программы // ОНС. - 1994. - № 3. - С. 131-141. http://www.ecsocman.edu.ru/text/17293925/

10. Интернет-архив Marxists.org – Режим доступа: http://www.marxists.org/russkij/index.htm

11. Кюэн Ш.-А. Социологи и одержимость пониманием. Неопозитивистское прочтение Макса Вебера // СоцИс. - 2001. - № 12. - С. 3-15. http://www.ecsocman.edu.ru/socis/msg/16946570.html

12. Лапин Н.И. Когда и как Огюст Конт ввел термин "sociologie" // СоцИс. - 2003. - № 4. - С. 25-33. http://www.ecsocman.edu.ru/socis/msg/18535593.html

13. Лепсиус M.Р. Своеобразие и потенциал веберовской парадигмы // Журнал социологии и социальной антропологии. - 2004. - Т. 7. - № 2. - С. 51-60. http://www.ecsocman.edu.ru/text/18997964/

14. Масловский М.В. Неовеберианская историческая социология // СоцИс. - 2008. - № 3. - С. 119-126. http://www.ecsocman.edu.ru/socis/msg/19144389.html

15. Попова И. Судьба одной социологической парадигмы (К 120-летию со дня смерти К.Маркса) // Социология: теория, методы, маркетинг. – 2003. - № 2. – С. 131-148.

16. Сафонова Т.Ю. Исследование практики в социологии после Эмиля Дюркгейма // Журнал социологии и социальной антропологии. - 2009. - Т. 12. - № 1. http://www.ecsocman.edu.ru/text/29927350/

17. Шпакова Р.П. Вместе с О. Контом и вопреки ему // СоцИс. - 1999. - № 3. - С. 114-120. http://www.ecsocman.edu.ru/text/16228699/

Лекція 2. Витоки політичної соціології

Особливості висвітлення соціально-політичних проблем до виникнення соціології як самостійної науки. Наука про політику – найдавніша з наук? Особливості політичного світогляду Стародавнього Сходу (теоцентризм). Специфіка соціально-політичних ідей Античності (Сократ, Платон, Аристотель та ін.), Середньовіччя, Відродження й Просвітництва (відділення суспільства від держави).

Ідеї основоположника академічної соціології О. Конта. Суперечливість терміна «соціологія», його схожість з терміном «політика». Бачення соціології в системі наук О. Контом. Ключові ідеї позитивізму, сформульовані О. Контом.

Ключові положення соціально-політичного вчення К. Маркса. Відмінності «історичної» й «політичної» складових концепції К. Маркса. Причини, що породили його вчення (несправедливість). П’ять суспільно-економічних формацій (СЕФ). «Продуктивні сили» й «виробничі відносини». Економічний базис та ідеологічна надбудова. Класи експлуатованих і експлуататорів, проблема власності на засоби виробництва й класова боротьба як рушійна сила історії. Диктатура пролетаріату як варіант виходу із системи експлуатації. Побудова безкласового комуністичного суспільства.

Соціологічні та соціально-політичні ідеї Е. Дюркгейма. «Самогубство»: індивідуальний акт чи соціальна тенденція. Заочна суперечка з К. Марксом – аналіз соціальної інтеграції. Механічна солідарність традиційного суспільства й органічна солідарність індустріального суспільства. Суспільство (система інститутів) як автономна стосовно природи й людей реальність. Соціологізм і фактуалізм.

Методологія М. Вебера. Неможливість створення «ідеальної теорії». Ідеї не менше, ніж «економіка», впливають на життя людей. «Розуміюча соціологія» й інтерпретативізм. Плюралізм як принцип дослідницької практики.

Питання семінарського заняття:

1. Особливості висвітлення соціально-політичних проблем до виникнення соціології як науки.

2. Ідеї основоположника академічної соціології О. Конта.

3. Ключові положення соціально-політичного вчення К. Маркса.

4. Соціально-політичні ідеї Е. Дюркгейма.

5. Методологія М. Вебера.

Можливі теми рефератів і завдань для самостійної роботи збігаються з питаннями семінарського заняття.