Частина 3. Визначення ікр і фсп

В результаті застосування третьої частини АРВЗ повинен сформулюватися образ ідеально-кінцевого розв'язку (ІКР). Визначається також і фізична суперечність (ФСП), яка заважає досягненню ІКР. Не завжди можливе досягнення ідеального розв'язку, але ІКР вка­зує напрямок на найбільш сильну відповідь.

3.1. Записати формулювання ІКР: ікс-елемент, абсолютно не ускладнюючи систему і не викликаючи шкідливих явищ, усуває (вказати шкідливу дію) протягом 0Ч в межах 0З, зберігаючи здат­ність інструменту здійснювати (вказати корисну дію).

Приклад. Ікс-елемент, що абсолютно не ускладнює систему і не викликає шкідливих явищ, усуває протягом 0Ч "непритягування" блискавки відсутнім провідним стержнем, зберігаючи здат­ність цього стержня не створювати перешкод для антени.

3.2. Посилити формулювання ІКР-1 додатковою вимогою: в систему не можна вводити інші речовини і поля, необхідно вико­ристовувати наявні РПР.

Примітка:

21. При розв'язанні міні-задачі, відповідно до приміток 18 і 19, слід розглядати використання РПР в такій послідовності:

РПР інструменту,

РПР зовнішнього середовища,

побічні РПР,

РПР виробу (якщо немає заборони за приміткою 19).

Наявність різних РПР обумовлює існування чотирьох ліній подальшого аналізу. Практично умова задачі звичайно скорочує частину ліній. При розв'язуванні міні-задачі достатньо провести аналіз до одержання ідеї відповіді: якщо ідея одержана, наприк­лад, на „лініях інструменту", можна не перевіряти інші лінії. При розв'язуванні максі-задачі доцільно перевірити всі існуючі в да­ному випадку лінії, тобто одержавши відповідь, наприклад, на "лінії інструменту", слід перевірити також лінії зовнішнього се­редовища, побічних РПР і виробу.

При роботі з АРВЗ записи потрібно вести простими, не тех­нічними, навіть "дитячими" словами, всіляко уникаючи спеціаль­них термінів (вони збільшують психологічну інерцію).

Приклад. У моделі задачі про захист антени інструменту не має ("відсутній громовідвід"). Згідно з приміткою 21, у формулю­вання ІКР-1 слід внести зовнішнє середовище, тобто замінити ікс-елемент словом "повітря" (можна точніше: "стовп повітря на міс­ті громовідводу, що відсутній").

3.3. Записати формулювання фізичної суперечності на макрорівні: оперативна зона на протязі оперативного часу повинна (вказати фізичний макростан, наприклад "бути гарячою"), щоб виконувати (вказати одну із конфліктуючих дій), і не повинна (вка­зати протилежний фізичний макростан, наприклад "бути холодною"), щоб виконувати (вказати другу конфліктуючу дію ).

Примітка:

22. Фізичною суперечністю (ФСП) називають протилежні вимоги до фізичного стану оперативної зони.

23. Якщо при складанні повного формулювання (ФСП) викликають труднощі, можна скласти коротке формулювання: "Елемент (або частина елемента в оперативній зоні) повинен бути, щоб (вказа­ти), і не повинен бути, щоб (вказати)".

Приклад. Стовп повітря протягом 0Ч повинен бути електро­провідним, щоб відводити блискавку, і повинен бути не електропровідним, щоб не поглинати радіохвилі.

Це формулювання наводить на відповідь: стовп повітря по­винен бути електропровідним при розряді блискавки і повинен бути не електропровідним решту часу. Розряд блискавки порівня­но рідке явище, до того ж явище, що швидко проходить. Закон узгодження ритміки: періодичність появи громовідводу повинна бути така ж, як і періодичність появи блискавки.

Це, звичайно, ще не вся відповідь. Як зробити, щоб стовп повітря при появі розряду перетворювався у провідник? Як зро­бити, щоб провідник зникав відразу після закінчення розряду?

Увага!

При розв'язуванні задачі за АРВЗ відповідь формулюється поступово, ніби "проявляється". Небезпечно переривати вирішен­ня, при першому натяку на відповідь і "закріпляти" ще не зовсім готову відповідь. Вирішення за АРВЗ повинне бути доведене до кінця.

3.4. Записати формулювання фізичної суперечності на мікрорівні: в оперативній зоні повинні бути частинки речовини (вка­зати їх фізичний стан або дію), щоб забезпечити (вказати потріб­ний по 3.3 макростан), і не повинно бути таких частин (або повин­ні бути частинки з протилежним станом або дією), щоб забезпечи­ти (вказати потрібний по 3.3 другий макростан).

Примітка:

24. При виконанні кроку 3.4 ще немає необхідності конкре­тизувати поняття "частинки". Це можуть бути, наприклад, молекули, іони і т.д.

25. Частинки можуть бути:

а) просто частинками речовини;

б) частинками речовини в сполученні з будь-яким полем

в) "частинками поля".

26. Якщо задача має вирішення тільки на макрорівні, пункт 3.4 можна не одержати. Але і в цьому випадку спроба скласти мікро- ФСП корисна, тому що дає додаткову інформацію: задача роз­в'язується на макрорівні.

Приклад. У стовпі повітря (при розряді блискавки) повинні бути вільні заряди, щоб забезпечити електропровідність (для від­воду блискавки), і не повинно бути (решту часу) вільних зарядів, щоб не було електропровідності (через яку поглинаються радіохвилі).

Увага!

Три перші частини АРВЗ суттєво перебудовують початкову задачу. Підсумки цієї перебудови підводить крок 3.5. Складаючи формулювання ІКР-2, ми одночасно одержуємо нову задачу - фі­зичну.

В подальшому необхідно розв'язувати саме цю задачу.

3.5. Записати формулювання ідеального кінцевого результа­ту ІКР-2: оперативна зона (вказати) протягом оперативного часу (вказати) повинна сама забезпечувати (вказати протилежні фізич­ні макростани або мікростани).

Приклад.

Нейтральні молекули у стовпі повітря повинні самі перетворюватися у вільні заряди при розряді блискавки, а після розряду блискавки вільні заряди повинні самі перетворюватися у нейтральні молекули.

Суть нової задачі: на час розряду блискавки, у стовпі повітря, на відміну від навколишнього повітря, повинні самі собою з'являтися вільні заряди; тоді стовп іонізованого повітря спрацює як "громовідвід" і "притягне" блискавку до себе; після розряду блис­кавки вільні заряди у стовпі повітря повинні самі собою знову ста­ти нейтральними молекулами.

3.6. Перевірити можливість застосування системи стандар­тів до розв'язку фізичної задачі, сформульованої в вигляді ІКР-2. Якщо задача не вирішена, перейти до четвертої частини АРВЗ. Якщо задача розв'язана, можна перейти до сьомої частини АРВЗ, хоча і в цьому випадку рекомендується продовжувати ана­ліз по четвертій частині.