- •Методичні вказівки
- •Практична робота
- •Частина 1. Аналіз задачі
- •Частина 2. Аналіз моделі задачі
- •Частина 3. Визначення ікр і фсп
- •Частина 4. Мобілізація і застосування рпр
- •Частина 5. Застосування інформаційного фонду
- •Частина 6. Зміна або заміна задачі
- •Частина 7. Аналіз способу усунення фсп
- •Частина 8. Застосування одержаної відповіді
- •Частина 9. Аналіз ходу розв'язування
- •Приклад розв'язування задачі за арвз
- •Рекомендовані літературні джерела
- •Покажчик використання деяких фізичних ефектів і явищ при розв’язуванні винахідницьких задач
- •Покажчик використання деяких геометричних ефектів при розв’язуванні винахідницьких задач
- •Покажчик використання деяких хімічних ефектів і явищ при розв’язуванні винахідницьких задач
Практична робота
Тема. Алгоритм розв’язування винахідницьких задач (АРВЗ)
Мета роботи:
В процесі виконання даної роботи необхідно:
а) ознайомитися з програмою для вирішення нестандарт -
них задач;
б) по наведеному прикладу, згідно свого варіанту
розв’язати задачу використовуючи АРВЗ.
Вперше АРВЗ розроблений в 1956 р. радянським винахідником Г.С. Альтшуллером.
АРВЗ - евристична програма вирішення винахідницьких задач як комплекс послідовно-цілеспрямованих дій по виявленню і усуненню технічних та фізичних суперечностей.
АРВЗ заснований на системному підході і законах розвитку технічної системи (ТС); включає засоби виявлення (порівняння реальної ТС з ідеально кінцевим результатом) і принципи усунення суперечностей; а також засоби подолання психологічних чинників (оператор РЧВ і уява [8]c.4). АРВЗ складається з дев'яти частин: 1. Аналіз завдання. 2. Аналіз моделі завдання. 3. Визначення ідеально-кінцевого результату (ІКР) та фізичної суперечності (ФСП). 4. Мобілізація і застосування речовинно-польових ресурсів (РПР). 5. Застосування інформаційного фонду. 6. Зміна або заміна завдання. 7. Аналіз способу усунення ФСП. 8. Застосування отриманої відповіді. 9. Аналіз ходу розв’язання.
АРВЗ призначений для вирішення нестандартних завдань.
Частина 1. Аналіз задачі
Основна мета першої частини АРВЗ - перейти від неконкретної винахідницької ситуації до чітко побудованої і гранично простої схеми (моделі) задачі.
1.1. Записати умову міні-задачі за такою формою:
Технічна система для (вказати призначення) включає (перерахувати) основні частини системи. Технічна суперечність 1 (ТСП-1): (вказати). Технічна суперечність 2 (ТСП-2): (вказати).
Необхідно при мінімальних змінах в системі вказати результат, який повинен бути одержаний.
Приклад. Технічна система для прийому радіохвиль включає антену радіотелескопа, радіохвилі, громовідводи, блискавки.
ТСП-1: якщо громовідводів багато, вони надійно захищають антену від блискавок, але поглинають радіохвилі.
ТСП-2: якщо громовідводів мало, то помітного поглинання радіохвиль немає, але антена не захищена від блискавок.
Необхідно при мінімальних змінах захистити антену від блискавок без поглинання радіохвиль. (В цьому формулюванні слід замінити термін "громовідвід" словами "провідний стержень", "провідний стовп" або просто "провідник").
Примітка:
1. Міні-задачу одержують із винахідницької ситуації, вводячи обмеження: все залишається без змін або спрощується, але при цьому з'являється потрібна дія (властивість) або зникає шкідлива дія (властивість).
При запису 1.1 слід вказувати не тільки технічні частини системи, але і природні, які взаємодіють з технічними.
Технічними суперечностями (ТСП) називають взаємодії в системі, які полягають в тому, що корисна дія викликає одночасно і шкідливу. Або введення (посилення) шкідливої дії чи усунення (послаблення) шкідливої дії викликає погіршення (в окремих випадках, недопустиме ускладнення) однієї із частин системи або всієї системи в цілому.
Терміни, що відносяться до інструменту і зовнішнього середовища, необхідно замінювати простими словами для зняття психологічної інерції. І це тому, що терміни:
- нав’язують уявлення про технологію роботи інструменту: "криголам ломить лід" - хоча може рухатись крізь лід, не розколюючи його;
- звужують уявлення про можливий стан речовини: термін "фарба" дає уявлення про рідку і тверду фарбу, хоча вона може бути і газоподібною.
1.2. Виділити і записати конфліктуючу пару: виріб і інстру- мент.
Правило 1. Якщо інструмент за умовами задачі може мати два стани, потрібно вказати обидва стани.
Правило 2. Якщо в задачі є пари однорідних взаємодіючих елементів, достатньо взяти одну пару.
Примітка:
5. Виробом називають елемент, який за умовами задачі потрібно обробити (виготовити, перемістити, зміцнити, поліпшити, захистити від шкідливої дії, виміряти і т.д.). В задачах на виявлення і вимірювання виробом може виявитися елемент, що є за своєю основною функцією інструментом, наприклад, шліфувальним кругом.
6. Інструментом називають елемент, з яким безпосередньо взаємодіє виріб (фреза, а не верстат; вогонь, а не пальник). В окремих випадках інструментом може бути частина навколишнього середовища.
1
.3.
Скласти
графічні схеми ТСП-1 і ТСП-2.
ТСП-1: багато провідних стержнів А.
Громовідводи корисно діють на
блискавку, але шкідливо - на радіохвилі.
ТСП-2: мало провідних
стержнів.
Громовідводи не діють на блискавку,
але і не шкодять радіохвилям.
Таблиця 4.1.
Схеми типових конфліктів у моделях задач
1. Протидія
|
А діє на Б корисно (суцільна стрілка), але при цьому постійно або на конкретних етапах виникає зворотна шкідлива дія (хвиляста стрілка). Вимагається усунути шкідливу дію, зберігаючи корисну дію. |
|
2. Сполучена дія
|
Корисна дія А на Б у чомусь виявляється шкідливою дією на те ж Б (наприклад, на різних етапах роботи одна і та ж дія може бути то корисною, то шкідливою). Вимагається усунути шкідливу дію, зберігаючи корисну.
|
|
3. Сполучена дія
|
Корисна дія А на одну частину Б виявляється шкідливою для другої частини Б. Вимагається усунути шкідливу дію на Б, зберігаючи корисну дію на Б.
|
|
4. Сполучена дія
|
Корисна дія А на Б супроводжується шкідливою дією на саме А (зокрема, викликає ускладнення А). Вимагається усунути шкідливу дію, зберігаючи корисну.
|
|
|
Корисна дія А на Б є шкідливою дією на В (причому А, Б і В утворюють систему). Вимагається усунути шкідливу дію, зберігаючи корисну і не зруйнувавши систему.
|
|
|
Корисна дія А на Б несумісна з корисною дією В на Б (наприклад, обробка несумісна з вимірюванням). Вимагається забезпечити дію В на Б (пунктирна стрілка), не змінюючи дії А на Б.
|
|
7. Неповна дія або бездіяльність
|
А виявляє на Б одну дію, а потрібно дві рівних дії. Чи А не діє на Б. Іноді А взагалі не дано: потрібно змінити Б, а яким чином - невідомо. Вимагається забезпечити дію на Б при мінімально простому А.
|
|
8. "Безмовна"
|
Немає інформації (хвиляста пунктирна стрілка) про А, Б або взаємодію А і Б. Іноді дано тільки Б. Вимагається отримати необхідну інформацію.
|
|
9. Нерегульована (зокрема надлишкова) дія
|
А діє на Б нерегульовано (наприклад, постійно), а потрібна регульована дія (наприклад, змінна). Вимагається виконати дію А на Б регульованою (штрих-пунктирна стрілка).
|
|
Примітка:
7. В табл. 4.1 наведені схеми типових конфліктів. Допускається використання нетабличних схем, якщо вони краще відображають суть конфлікту.
8. В деяких задачах зустрічаються багатоланкові схеми конфліктів, наприклад:
9. Конфлікт можна розглядати не тільки в просторі, але й у часі. Так, в задачі про запилювання квіток сильний вітер спочатку закриває пелюстки, через що потім не переносить пилок, хоч це він може робити добре. Такий підхід дозволяє деколи чіткіше виділити задачу, яку потрібно розв'язувати.
1.4. Вибрати із двох схем конфлікту (А і В) ту, яка забезпечує найкраще здійснення головного виробничого процесу (основної функції технологічної системи, вказаної в умові задачі). Вказати, що є головним виробничим процесом.
Приклад. У задачі про захист антени радіотелескопу головна функція системи - прийом радіохвиль. Тому обирати слід ТСП-2, оскільки в цьому випадку провідні стержні не шкодять радіохвилям.
Примітка:
10. Вибираючи одну із двох схем конфлікту, ми вибираємо і один із двох протилежних станів інструменту. Подальше вирішення повинне бути прив'язане до цього стану. Не можна, наприклад, замінити "малу кількість провідників" якоюсь "оптимальною кіль-кістю". АРВЗ вимагає загострення, а не згладжування конфлікту.
"Вчепившись" в один стан інструменту, ми в подальшому повинні добитися, щоб при цьому стані з'явилася позитивна властивість, характерна для іншого стану.
11. 3 визначенням головного виробничого процесу (ГВП) іноді виникають труднощі в задачах на вимірювання. Вимірювання майже завжди проводять для зміни, тобто обробки деталі, випуску продукції. Тому ГВП в вимірювальних задачах - ГВП всієї вимірювальної системи, а не вимірювальної частини. Наприклад, необхідно виміряти тиск всередині електроламп, що виготовляються. ГВП - не вимірювання тиску, а випуск ламп. Винятком є тільки деякі задачі на вимірювання з науковою метою.
1.5. Посилити конфлікт, вказуючи граничний стан (дію) елементів.
Правило 3. Більшість задач містить конфлікти типу "багато елементів" і "мало елементів". Конфлікти типу "мало елементів" при посиленні потрібно приводити до одного виду - "нуль елементів" ("відсутній елемент").
Приклад 1. Будемо вважати, що замість "малої кількості провідників" в ТСП-2 вказано "відсутній провідник".
1.6. Записати формулювання моделі задачі, вказавши:
конфліктну пару;
посилене формулювання конфлікту;
що повинен виконати введений для розв'язування задачі ікс-елемент (що він повинен зберегти і що повинен усунути, поліпшити, забезпечити і т.д.).
Приклад 2. Дано: відсутній провідник і блискавка. Відсутній провідник не створює перешкод (при прийомі радіохвиль антеною), але і не забезпечує захисту від блискавок. Необхідно знайти такий ікс-елемент, який, зберігаючи здатність відсутнього провідника не створювати перешкод (антені), забезпечував би захист від блискавок.
Примітка:
12. Модель задачі умовна, в ній штучно виділена частина елементів технічної системи. Наявність решти елементів тільки мається на увазі.
13. Після кроку 1.6 потрібно обов'язково повернутися до 1.1 і перевірити логіку побудови моделі задачі. При цьому часто виявляється можливим уточнити вибрану схему конфлікту, вказавши в ній ікс-елемент, наприклад, так:
14. Ікс-елемент не обов'язково повинен опинятись в якійсь новій речовинній частині системи. Ікс-елемент - це деяка зміна системи, деякий ікс взагалі. Він може дорівнювати, наприклад, змінам температури або агрегатного стану будь-якої частини системи або зовнішнього середовища.
1.7. Перевірити можливість застосування системи стандартів до вирішення моделі задачі. Якщо задача не розв'язана, можна перейти до другої частини АРВЗ. Якщо задача розв'язана, можна перейти до сьомої частини АРВЗ, хоча і в цьому випадку рекомендується продовжити аналіз із другої частини.
Примітка:
15. Аналіз по першій частині АРВЗ і побудова моделі суттєво прояснює задачу і в багатьох випадках дозволяє побачити стандартні риси в нестандартних задачах. Це відкриває можливість більш ефективного використання стандартів, ніж при застосуванні їх у вихідному формулюванні задачі.
