- •Державна податкова служба україни національний університет державної податкової служби україни
- •Конспект лекцій
- •Конспект лекцій з навчальної дисципліни «Історія фінансів» складений на основі робочої навчальної програми затвердженої у 2009 році.
- •Пояснення
- •Тема 1. Фінанси Київської Русі та Галицько-Волинської держави
- •Фінанси як історична категорія. Історичні передумови виникнення фінансів
- •Передумови виникнення фінансів
- •Фінанси Київської Русі
- •Кредитні відносини та монетна система Київської Русі
- •4. Фінанси Галицько-Волинської держави
- •Тема 2. Фінанси України в польсько-литовський період
- •1. Податкова політика Великого князівства Литовського
- •2. Особливості оподаткування Польської держави
- •3. Митна політика
- •Тема 3. Фінанси Запорізької Січі (Війська запорізького низового)
- •1. Особливості становлення та соціально-економічного розвитку Запорізької Січі
- •2. Фінансові установи Січі. Січовий скарб, особливості його формування
- •3. Характер та склад доходів січового скарбу
- •4. Система оподаткування Запорізької Січі
- •Тема 4. Фінанси України-Гетьманщини (Війська Запорізького городового)
- •1. Економіка Гетьманщини та її торговельні зв'язки
- •2.Державні фінанси та їх розвиток
- •3. Державний скарб за б.Хмельницького
- •4. Склад державного скарбу після Андрусівського миру
- •Тема 5. Фінанси України в XIX столітті
- •Фінанси в першій половині XIX ст.
- •Фінансова реформа 1862 року: необхідність, зміст та наслідки
- •Фінанси в другій половині XIX ст.
- •Особливості розвитку фінансів на українських землях
- •Тема 6. Фінанси України на початку XX століття (1900-1920 pp.)
- •1. Фінанси в 1900-1913 pp.
- •2. Особливості фінансів в роки першої світової війни
- •3. Фінансова програма більшовиків та її реалізація
- •4. Фінансова політика в період громадянської війни та іноземної інтервенції (1918-1920 pp.)
- •Тема 7. Фінанси унр та Української держави (1917-1919 pp.)
- •1.Фінансова політика Української Народної республіки
- •2.Фінансові заходи уряду Української Держави в період Гетьманату 1918р.
- •3.Фінанси унр за часів Директорії
- •Тема 8. Фінанси України у 1921-1940 роках
- •1.Неп та фінансова політика держави
- •2.Розвиток фінансів у 1922-1930 роках
- •3.Необхідність, зміст і наслідки податкової реформи 1930-31 p.
- •4.Заходи уряду по посиленню ролі фінансів в 30-і роки
- •Тема 9. Фінанси України в роки Другої Світової війни та післявоєнний період (1941-1965 pp.)
- •1.Доходи та видатки бюджету в 1941-1945 роках
- •2.Платежі населення в бюджет в роки війни
- •3.Післявоєнне відновлення господарства та його фінансування
- •4.Розвиток фінансів підприємств в період з 1950 по 1965 pp.
- •5.Передумови, зміст і наслідки господарської реформи 1965 року
- •Тема 10. Фінанси України в другій половині 60-х - на початку 90-х років
- •1.Державні фінанси урср в 1965–1990 роках
- •2.Заходи по посиленню впливу фінансів в 1979 році
- •3.Нові методи господарювання в середині 80-х років
- •4.Корінна перебудова управління економікою та фінансами в 1987 році
- •5.Фінансова криза та її ознаки
- •Тема 11. Фінанси України в період незалежності
- •1.Фінансова політика держави у 1992–2002 pp.
- •2.Удосконалення фінансів підприємств, організацій, установ в незалежній Україні
- •3.Формування державного апарату управління фінансами у 1992– 2002 pp.
3.Нові методи господарювання в середині 80-х років
У 1982 році була проведена реформа оптових цін та тарифів на продукцію промисловості. Загальна зміна цін внаслідок їх перегляду становила біля 70 млрд.крб., що вплинуло на уточнення фінансових показників. Відповідно до рішень уряду в 1982р завдання по прибутку на п'ять років встановлювались ще міністерству шляхів сполучення, міністерству морського флоту та міністерству цивільної авіації. Такий же порядок діяв у відношенні до будівельних та сільськогосподарських міністерств.
Починаючи з 1984 року, в 5 промислових міністерствах був розпочатий економічний експеримент, пов'язаний із розширенням прав підприємств та посиленням їхньої відповідальності. При цьому запроваджувався дещо інший метод нормативного розподілу прибутку. Замість нормативів відрахувань від прибутку в розпорядженні підприємства затверджували нормативи відрахувань від прибутку в бюджет. Новим було і те, що нормативи визначались не в п'ятирічному, а в річному плані, що дозволяло врахувати конкретні умови виробничої діяльності.
Друга особливість нового методу полягала в тому, що нормативні відрахування проводились у процентах не від балансового прибутку, а від розрахункового, тобто від прибутку за вирахуванням плати за фонди, процентів за кредит банку.
Одночасно був здійснений перехід до децентралізованого порядку розрахунку з бюджетом по платежах з прибутку. З 1984 року економічний експеримент проводився у п'яти промислових міністерствах. Міністерствам було надано право вводити для підвідомчих підприємств додаткову плату за фонди в розмірі до 3% їхньої вартості за рахунок відпорідного зменшення прибутку, який залишався у розпорядженні підприємства. Крім основної ставки плати в розмірі 6%, підприємство зобов'язано було вносити за надпланові запаси додатковий платіж.
Фонди заохочення не встановлювались підприємствам в абсолютних розмірах, а розраховувались на основі базового року і додаткових відрахувань у залежності від динаміки фондоутворюючих показників.
У 1982 році проведені заходи по покращенню використання матеріальних ресурсів, а саме: введена плата в бюджет за воду, яку використовували промислові підприємства, підвищена плата за деревину, збільшені ставки відрахувань на геологоровідувальні роботи.
У 1982 році почалась реалізація Продовольчої програми, яка повинна бути завершена в 1990 році. Цією програмою передбачалось виділити в ХІ п'ятирічці для розвитку АПК 233 млрд.крб капіталовкладень. Крім того, проведені такі заходи: підвищені закупівельні ціни на с/г продукцію, виділені додаткові кошти з бюджету у формі дотацій на покриття різниці в цінах, а також для списання заборгованості по банківських кредитах. Планувалося надати колгоспам додаткові пільги по сплаті подоходного податку, встановити надбавки до зарплати окремим категоріям працівників сільського господарства, виділити бюджетні кошти на будівництво доріг, соціально-культурні заходи та на сплату страхових платежів у розмірі 3,3 млрд.крб щорічно.