- •Державна податкова служба україни національний університет державної податкової служби україни
- •Конспект лекцій
- •Конспект лекцій з навчальної дисципліни «Історія фінансів» складений на основі робочої навчальної програми затвердженої у 2009 році.
- •Пояснення
- •Тема 1. Фінанси Київської Русі та Галицько-Волинської держави
- •Фінанси як історична категорія. Історичні передумови виникнення фінансів
- •Передумови виникнення фінансів
- •Фінанси Київської Русі
- •Кредитні відносини та монетна система Київської Русі
- •4. Фінанси Галицько-Волинської держави
- •Тема 2. Фінанси України в польсько-литовський період
- •1. Податкова політика Великого князівства Литовського
- •2. Особливості оподаткування Польської держави
- •3. Митна політика
- •Тема 3. Фінанси Запорізької Січі (Війська запорізького низового)
- •1. Особливості становлення та соціально-економічного розвитку Запорізької Січі
- •2. Фінансові установи Січі. Січовий скарб, особливості його формування
- •3. Характер та склад доходів січового скарбу
- •4. Система оподаткування Запорізької Січі
- •Тема 4. Фінанси України-Гетьманщини (Війська Запорізького городового)
- •1. Економіка Гетьманщини та її торговельні зв'язки
- •2.Державні фінанси та їх розвиток
- •3. Державний скарб за б.Хмельницького
- •4. Склад державного скарбу після Андрусівського миру
- •Тема 5. Фінанси України в XIX столітті
- •Фінанси в першій половині XIX ст.
- •Фінансова реформа 1862 року: необхідність, зміст та наслідки
- •Фінанси в другій половині XIX ст.
- •Особливості розвитку фінансів на українських землях
- •Тема 6. Фінанси України на початку XX століття (1900-1920 pp.)
- •1. Фінанси в 1900-1913 pp.
- •2. Особливості фінансів в роки першої світової війни
- •3. Фінансова програма більшовиків та її реалізація
- •4. Фінансова політика в період громадянської війни та іноземної інтервенції (1918-1920 pp.)
- •Тема 7. Фінанси унр та Української держави (1917-1919 pp.)
- •1.Фінансова політика Української Народної республіки
- •2.Фінансові заходи уряду Української Держави в період Гетьманату 1918р.
- •3.Фінанси унр за часів Директорії
- •Тема 8. Фінанси України у 1921-1940 роках
- •1.Неп та фінансова політика держави
- •2.Розвиток фінансів у 1922-1930 роках
- •3.Необхідність, зміст і наслідки податкової реформи 1930-31 p.
- •4.Заходи уряду по посиленню ролі фінансів в 30-і роки
- •Тема 9. Фінанси України в роки Другої Світової війни та післявоєнний період (1941-1965 pp.)
- •1.Доходи та видатки бюджету в 1941-1945 роках
- •2.Платежі населення в бюджет в роки війни
- •3.Післявоєнне відновлення господарства та його фінансування
- •4.Розвиток фінансів підприємств в період з 1950 по 1965 pp.
- •5.Передумови, зміст і наслідки господарської реформи 1965 року
- •Тема 10. Фінанси України в другій половині 60-х - на початку 90-х років
- •1.Державні фінанси урср в 1965–1990 роках
- •2.Заходи по посиленню впливу фінансів в 1979 році
- •3.Нові методи господарювання в середині 80-х років
- •4.Корінна перебудова управління економікою та фінансами в 1987 році
- •5.Фінансова криза та її ознаки
- •Тема 11. Фінанси України в період незалежності
- •1.Фінансова політика держави у 1992–2002 pp.
- •2.Удосконалення фінансів підприємств, організацій, установ в незалежній Україні
- •3.Формування державного апарату управління фінансами у 1992– 2002 pp.
1.Доходи та видатки бюджету в 1941-1945 роках
Уряд Радянського Союзу проводив підготовку до війни. Інтенсивно розвивався військово-промисловий комплекс, на який виділялись значні кошти. За перші три з половиною роки третьої п'ятирічки вони становили біля 25% всіх капіталовкладень у промисловість. Вартість державних матеріальних резервів за півтора довоєнних років зросла з 4 млрд.крб до 7,6 млрд.крб
З початком війни основним завданням фінансової політики держави стало забезпечення фінансування все зростаючих військових видатків. Це вимагало централізації всіх ресурсів, пристосування бюджету до потреб війни, пошуку нових джерел фінансових ресурсів та ефективного використання діючих.
За 1941-1943рр видатки державного бюджету СРСР по кошторисах Наркомів оброни і флоту перевищили 420 млрд.крб. Видатки на соціальне забезпечення військовослужбовців та їх сімей становили 30 млрд.крб. Середньодобові витрати на війну в 1941р здійснювались у розмірі 288 млн.крб., а в 1944р. - 389 млн.крб. (для порівнянн: у 1914р. - 10-12 млн.крб., у 1917р.- 66,6 млн.крб). За роки війни із загальної суми видатків державного бюджету в 114,7 млрд.крб на утримання армії і флоту було направлено 58,2 млрд.крб або 50,8% видаткової частини бюджету.
У доходах бюджету до війни основну питому вагу займав податок з обороту (в 1940р.- понад 58% всіх доходів). У 1942р надходження по даному податку скоротились на 36,6% порівняно з 1940р.
Важливим джерелом доходів бюджету в роки війни залишались доходи соціалістичного господарства, що пов'язано з виконанням промисловістю та іншими галузями державних планових завдань, посиленням режиму економії. Податок з обороту і відрахування з прибутку за роки війни дали 54,6 млрд.крб або 48,9% всіх доходів бюджету. Значні кошти поступили в бюджет у вигляді подоходного податку з колгоспів та кооперації.
Доходи бюджету поповнилися фінансовими резервами. До початку війни бюджетні резерви становили 8,2 млрд.крб. Ці кошти були використані для фінансування військових видатків. Поряд з цим була проведена мобілізація внутрішніх фінансових ресурсів підприємств, організацій шляхом припинення відрахувань у фонд директора. Ці кошти були передані в бюджет, а також і вільні оборотні кошти підприємств, невикористані капвкладення в частині амортвідрахувань. Мобілізація названих ресурсів становила біля 20 млрд.крб.
2.Платежі населення в бюджет в роки війни
На початку війни обов'язкові платежі населення були значно збільшені. У 1941р до подоходного і сільськогосподарського податків була встановлена 100% надбавка. З січня 1942р ця надбавка замінена військовим податком, що мав подушний характер. Платником цього податку були громадяни з 18-ти років, які не приймали участі у військових діях. Особливістю військового податку було те, що по ньому не встановлювався неоподатковуваний мінімум. Доходи від 15 крб оподатковувались у розмірі 1 крб. Максимальна ставка досягла 2700 крб в рік для осіб непризовного віку і 4050 крб у рік — для осіб призовного віку. Сума податку збільшувалась на 50% для осіб, які були звільнені від призову в армію. Цей податок було відмінено з 1 січня 1946р.
У листопаді 1941р був введений податок на холостяків, одиноких і бездітних громадян СРСР, перетворений у 1944р в податок на холостяків, одиноких і малосімейних громадян СРСР. Надходження цього податку становили більше 0,8 млрд.крб.
У зв'язку з ростом цін на продукти сільського господарства і зростанням доходів селян у 1942р були переглянуті норми доходності, згідно з якими визначався сільськогосподарський податок, і підвищенням прогресії ставок більш ніж у 5 разів порівняно з 1940р
у 1942р вступив у дію закон про податок з видовищ, згідно з яким платниками виступали підприємства і населення. Податок сплачували у відсотках до суми валового збору від реалізації квитків на культурно-художні заходи. Ставки податку були диференційьовані від 5 до 60%.
До місцевих податків і зборів у роки війни відносились: податок з будівель, земельна рента, збір з власників худоби, разовий збір на колгоспних ринках, збір з власників транспортних засобів.
Крім податків, основними формами залучення коштів населення були добровільні внески і пожертвування у фонди оборони і армії, державні позики і лотереї, вклади в ощодкаси, добровільне особове страхування. За чотири роки війни безпосередньо від населення поступило в державний бюджет СРСР більше 230 млрд.крб або 30% всіх доходів. У фонди оборони надійшло 16 млрд.крб інших дорогоцінних речей, на 15 млн.крб іноземної валюти, на 4,5 млрд.крб облігації державної позики, 0,5 млрд.крб вкладів в ощадкасах.