
- •Державна податкова служба україни національний університет державної податкової служби україни
- •Конспект лекцій
- •Конспект лекцій з навчальної дисципліни «Історія фінансів» складений на основі робочої навчальної програми затвердженої у 2009 році.
- •Пояснення
- •Тема 1. Фінанси Київської Русі та Галицько-Волинської держави
- •Фінанси як історична категорія. Історичні передумови виникнення фінансів
- •Передумови виникнення фінансів
- •Фінанси Київської Русі
- •Кредитні відносини та монетна система Київської Русі
- •4. Фінанси Галицько-Волинської держави
- •Тема 2. Фінанси України в польсько-литовський період
- •1. Податкова політика Великого князівства Литовського
- •2. Особливості оподаткування Польської держави
- •3. Митна політика
- •Тема 3. Фінанси Запорізької Січі (Війська запорізького низового)
- •1. Особливості становлення та соціально-економічного розвитку Запорізької Січі
- •2. Фінансові установи Січі. Січовий скарб, особливості його формування
- •3. Характер та склад доходів січового скарбу
- •4. Система оподаткування Запорізької Січі
- •Тема 4. Фінанси України-Гетьманщини (Війська Запорізького городового)
- •1. Економіка Гетьманщини та її торговельні зв'язки
- •2.Державні фінанси та їх розвиток
- •3. Державний скарб за б.Хмельницького
- •4. Склад державного скарбу після Андрусівського миру
- •Тема 5. Фінанси України в XIX столітті
- •Фінанси в першій половині XIX ст.
- •Фінансова реформа 1862 року: необхідність, зміст та наслідки
- •Фінанси в другій половині XIX ст.
- •Особливості розвитку фінансів на українських землях
- •Тема 6. Фінанси України на початку XX століття (1900-1920 pp.)
- •1. Фінанси в 1900-1913 pp.
- •2. Особливості фінансів в роки першої світової війни
- •3. Фінансова програма більшовиків та її реалізація
- •4. Фінансова політика в період громадянської війни та іноземної інтервенції (1918-1920 pp.)
- •Тема 7. Фінанси унр та Української держави (1917-1919 pp.)
- •1.Фінансова політика Української Народної республіки
- •2.Фінансові заходи уряду Української Держави в період Гетьманату 1918р.
- •3.Фінанси унр за часів Директорії
- •Тема 8. Фінанси України у 1921-1940 роках
- •1.Неп та фінансова політика держави
- •2.Розвиток фінансів у 1922-1930 роках
- •3.Необхідність, зміст і наслідки податкової реформи 1930-31 p.
- •4.Заходи уряду по посиленню ролі фінансів в 30-і роки
- •Тема 9. Фінанси України в роки Другої Світової війни та післявоєнний період (1941-1965 pp.)
- •1.Доходи та видатки бюджету в 1941-1945 роках
- •2.Платежі населення в бюджет в роки війни
- •3.Післявоєнне відновлення господарства та його фінансування
- •4.Розвиток фінансів підприємств в період з 1950 по 1965 pp.
- •5.Передумови, зміст і наслідки господарської реформи 1965 року
- •Тема 10. Фінанси України в другій половині 60-х - на початку 90-х років
- •1.Державні фінанси урср в 1965–1990 роках
- •2.Заходи по посиленню впливу фінансів в 1979 році
- •3.Нові методи господарювання в середині 80-х років
- •4.Корінна перебудова управління економікою та фінансами в 1987 році
- •5.Фінансова криза та її ознаки
- •Тема 11. Фінанси України в період незалежності
- •1.Фінансова політика держави у 1992–2002 pp.
- •2.Удосконалення фінансів підприємств, організацій, установ в незалежній Україні
- •3.Формування державного апарату управління фінансами у 1992– 2002 pp.
2.Фінансові заходи уряду Української Держави в період Гетьманату 1918р.
міжнародні угоди:
9 лютого 1918р. УНР та країни четвертого союзу (Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія, Туреччина) уклали Брестський мирний договір. Він засвідчував завершення стану війни між договірними сторонами. Сторони відмовлялися від взаємних претензій на відшкодування збитків, спричинених війною, обмінювалися військовополоненими, зобов'язувалися відновити економічні відносини, провести обмін надлишками сільськогосподарських та промислових товарів.
14 березня 1918р. була утворена Державна комісія по товарообміну, якій було надано повноваження вести переговори і підписати вироблені спільно з комісіям Центральних держав умови взаємного товарообміну.
Переговори проходили складно і кілька разів виникала загроза їх зриву. Незважаючи на складні умови (відсутність спеціалістів, власних грошей, присутність іноземних військ, брак статистичних даних тощо), українці відстоювали інтереси своєї держави.
Брестські переговори закінчилися підписанням економічної угоди 23 квітня 1918р. Згідно цієї угоди Україна зобов'язувалась поставити до Центральних держав певну кількість продовольства і сировини. Центральні держави поставляли в Україну сільськогосподарські машини, нафтопродукти, вугілля, емальований посуд, спиртні напої, хімічні та фармацевтичні товари.
Договір не можна назвати рівноправним. Австро-Угорщина та Німеччина намагалися здійснювати в Україні загарбницьку воєнно-економічну політику з метою назавжди перетворити Україну на свій аграрний придаток.
Незважаючи на це, він започаткував цивілізовані економічні зносини молодої української держави з європейськими країнами.
23 квітня 1918р. Була підписана економічна угода між Українською Народною Республікою, Німеччиною та Австоро-Угорщиною. Отже головний тягар його виконання з боку Укоаїни ліг на гетьманський період. А 10 вересня було підписано новий економічний договір між Україною та тими ж союзниками, але на значно гірших умовах. Так на 1918/19 господарський рік уряд Української держави надав право вивезти не менше 100 млн.пудів хліба, худоби до 11 млн.пудів (живої маси), овець — 300 тис.голів, птиці — 2 млн.голів, до 400 ти.пудів сала, масла, сиру, 2,5 млн.пудів цукру, а також багато іншого продовольства та промислової сировини.
Вцілому план вивезення з України сировини та продовольства не був виконаний. Політика уряду, розруха на транспорті і протидія населення — ось далеко не повний перелік причин цього. План був реалізований лише на 20%.
Водночас Центральні держави поставили певну кількість товарів в Україну. Так, до 31 липня було імпортовано товарів, головним чином з Австрії, приблизно на 130 млн.крон у тому числі 160 вагонів сільськогосподарських машин, 400 вагонів емальованого посуду і на 10-15 млн.крон нафтопродуктів. Товари надходили в Київ, Харків, Одесу, Вінницю. Поствляли плуги, віялки, граблі, лопати, меблі, швейні машини, спиртні напої, хімічні товари.
Але значна кількість товарів не доходила до споживачів. Дуже багато товарів було розграбовано солдатами та селянами. Велика кількість товарів, закуплених для України, залишалася в Австрії (на 50 млн.крон) або опинилася в Галичині (на 20 млн.крон).