2.Державні фінанси та їх розвиток

В управлінні Запорізької Січі й Гетьманщини найбільшими повноваженнями володів гетьман, який очолював виконавчу та військову владу, мав право вводити податки і розподіляти кошти державної скарбниці, конфіскувати і дарувати маєтки. Для здійснення своїх повноважень він видавав універсали.

У розвитку державних фінансів України виділяють два періоди Гетьманщини. У перший за гетьманства Б. Хмельницького (1648—1657 рр.) державні доходи формувалися за польським зразком. Державні витрати у шість разів перевищували доходи. У другий період, що почався з моменту укладання Андрусівського миру (1667 р.), державні доходи включали натуральні й грошові податки, основу яких становили податки на споживання і промисли.

Спочатку приватні гетьманські та державні доходи були з'єднані. З розвитком господарства відбувалося реформування державного скарбу і відокремлення особистих гетьманських доходів. Вперше цю реформу було проведено за гетьмана І. Брюховецького. Пізніше такий принцип організації державних фінансів був продовжений П. Орликом, Д. Апостолом та К. Розумовським.

У 1710 р. були проголошені "Пакти й Конституція прав і вольностей Запорізького Війська", у яких сформульовані такі напрями організації бюджетних відносин: чітка і зрозуміла структура управління бюджетними коштами; компетентність, порядність і добровільна згода на виконання роботи підскарбів; боротьба з корупцією за організації функціонування урядового апарату; розмежування доходів урядовців та військового скарбу; чіткі ставки податків, контроль за ухиленням від сплати зборів; підзвітність за використані кошти.

3. Державний скарб за б.Хмельницького

(Вчені виділяють два періоди розвитку системи державних фінансів України-Гетьманщини. На першому з них -)Податкова система була сформована за польським зразком. Так, до польського скарбу з Наддніпрянської України перед 1648 роком надходили такі податки, як кварта, подимне, ланове, шос, купецький донатив, жидівське поголовне, чопове, винне складне, евекта, індукта, внутрішнє цло. Гетьманщина запровадила на своїй території такі ж податки, за винятком данини, яку Польща з 1501 року сплачувала кримському хану під назвою донативи, юргельта, гарача, упоминків.

Річні доходи держави, за підрахунками Івана Крип'якевича, становили 300 000 польських злотих, а витати 2 000 000 польських злотих. Витрати держави приблизно у 6 разів перевищували доходи. Значні надходження дорогоцінних металів у монетах і виробах гетьман мав у результаті вдало проведених воєнних дій. Крім цього, велика сума була отримана від полонених поляків у формі викупу. Кошти гетьман в основному використовував для утримання війська, державного апарату, на організацію дипломатії тощо.

Основні види державних доходів та характер їх визначення (класифікація зроблена В.Л.Андрущенком)

Доходи скарбу:

Домени — доходи з конфіскованих дібр: королівські маєтки (королівщини), майно католицької церкви, деякі приватні маєтки.

Податки: збереглась у скороченому вигляді податкова система польського скарбу

• побір податок з “диму” - з хати, з помешкання.

• чопове мабуть, бралося при розкривання для реалізації бочки горілки (вибивався чоп).

• цло мито з іноземних купців.