VII Джерела земельного права

VII.I. Поняття та класифікація

Під джерелом ( формою ) права розуміється зовнішня форма вираження правових норм. У загальній теорії права виділяються такі види джерел права.

--- правовий звичай ( в Україні не визнається джерелом права );

--- правовий прецендент ( судовий чи адміністративний ) – в Україні джерелом права загалом не визнається;

--- правові принципи ( в основному у міжнародному праві );

--- нормативно-правові акти ( офіційні документи, прийняті уповноваженими органами держави, що містять правила щодо невизначеного кола питань.

Нормативно-правові акти є основним, а на думку багатьох науковців --- единим дже-релом права в Україні.

Класифікація нормативно-правових актів.

--- за юридичною силою;

--- за колом врегульованих відносин;

--- за сферою дії та колу об єктів;

--- за сферою дії за територіальним поширенням;

--- за часом дії.

Класифікація нормативно-правових актів за юридичною силою.

--- Конституція України;

--- закони України, якими встановлюється згода на обов язковість для України між-народних угод ( ці угоди мають перевагу над положеннями національного законодав-ства. Закон України « Про міжнародні договори України » );

--- кодифіковані закони – кодекси;

--- Декрети КМ України, які видавалися в 1992 – 1993 роках на підставі ст. 97-1 Кон-ституції УРСР і за своєю юридичною силою на той час прирівнювалися до законів;

--- Постанови ВР України та Укази Президента України. Співвідношення між цими видами нормативно-правових актів в законодавстві не визначено.Ці акти мають різні предмети регулювання і сфера їх дії різна;

--- Постанови КМ України;

--- акти ( накази ) центральних органів виконавчої влади ( Наприклад, наказ Держав-ного комітету по земельним ресурсам );

--- акти місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.

II X.Основні правила правозастосування.

IIX. I. Тлумачення правових норм.

Способи тлумачення класифікуються за рядом критеріїв:

--- за суб’ єктом виділяють автентичне ( органом що видав норму ) тлумачення;

--- легальне ( спеціально уповноваженим органом ) тлумачення;

--- судове тлумачення;

--- доктринальне тлумачення.

За способами;

--- граматичне;

--- логічне;

--- систематичне;

--- історичне.

За об ємом

--- буквальне ( « буква закону » );

--- розширене;

--- звужене тлумачення правової норми, коли це виправдовується « духом закону » --- принципами права або метою закону.

Розширене тлумачення не може бути застосовано щодо виключних норм ( що ста-новлять винятки із загального правила ). Метою тлумачення є з’ясування дійсної волі законодавця. При тлумаченні понять застосовується « золоте правило тлумачення »: поняттям надається їх звичайне, найбільш поширене значення.

IIX.II. Правила вирішення правових колізій

Поняття правової колізії

Поняття правової « колізії » законодавством не визначене. Сам термін « колізія » (лат. - « collision » ) походить від латинського « collide » -- сутичка, збіг протилежних обставин, сил та інтересів. За визначенням українського вченого Д.Лилака « колізія – це стан і дія кількох правових актів чи їх норм, як правило нормативного характеру, що прийняті одним або різними суб’єктами правотворчості, які спрямовані на регулюва-ння одних і тих же суспільних відносин, а застосування кожного з них окремо дає різ-ний, зокрема протилежний результат. Колізійні правові акти і норми є контроверз-ними, що розбігаються за результатами їх регулятивної дії на суспільні відносини ».

Правила вирішення правових колізій містилися у Законі України « Про нормативно-правові акти ». 13.01.2000 року такий Закон був прийнятий Верховною Радою України, але через цілу низку недоліків і суперечностей 14.02.2000 року ветований Президентом України.

Правила вирішення правових колізій

Правила вирішення правових колізій в Україні здебільшого законодавчо не визначе-ні. Але такі правила існують, вони вироблені юридичною практикою протягом довгого часу, починаючи з часів римського права.

При колізії норм, вміщених до актів різної юридичної сили, діє норма, вміщена до нормативно-правового акту вищої юридичної сили.

При колізії норм, вміщених до актів однакової юридичної сили, діє норма, вмі-щена до акту, прийнятого пізніше ( лат. « Leqes posteriors, priores contraries abroqant » --- нові закони скасовують попередні, що їм суперечать ).

Единим винятком у правовій системі України є внесення змін до Конституції України « якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадя-нина або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи порушення територі-альної цілісності України ( ст. 157 Конституції України ) такі зміни пізнішим законом внесені бути не можуть в жодному випадку ». Правило про перевагу норм, прийнятих пізніше, законодавчо не закріплене, але підтверджене багатовіковою практикою і вип-ливає зі здорового глузду: зі зміною і розвитком правовідносин, повинно змінюватися, вдосконалюватися і законодавство. При прийнятті нових загальних норм треба щоб не були скасовані обґрунтовані спеціальні норми і тому у загальних нормах фіксується застереження « якщо законом не передбачено інше ».В іншому випадку навіть загаль-ний пізніший закон скасовує дію спеціальних, що йому суперечать.

При колізії норм, вміщених до одного й того самого нормативного акту, діє спе-ціальна норма, тобто норма, що регулює вужче коло суспільних правовідносин, оперуючи посиланням на спеціального суб’єкта, спеціальний об’ єкт, обставини тощо. Таке правило відомо ще з часів римського права ( лат. « lex specialis deroqat lex qeneralis » -- спеціальний закон скасовує дію загального ). Дане правило в загальному вигляді законом не закріплене, проте воно, як і попередне, випливає зі здорового глуз-ду: при формуванні спеціальної норми законодавець здатен краще врахувати всі обста-вини.

Відмова від даного правила призвела б до того, що правова система зводилася б лише до загальних норм та таких спеціальних норм, що деталізували б загальні.

Дане правило у випадках, спеціально передбачених законом, застосовується й у разі колізії між нормами різних актів: наприклад, норми ЦК України застосовуються до земельних відносин лише у випадку, якщо вони не врегульовані законодавством (ст.9 ЦК України ).

При колізії норм, які частково є загальними, а частково спеціальними одна по

відношенню до іншої, однозначні правила вирішення колізій ВІДСУТНІ. Такий випадок є найбільш складним, хоча зустрічається рідко. Слід намагатися вирішити колі-зію за допомогою застосування принципів права, виходячи із мети правового регулю-вання, застосовуючи системне тлумачення правових норм, намагаючись виявити не ли-ше букву, а і « дух » закону.