
- •Лабораторне заняття №1
- •1. Загальна частина
- •1.1. Правила техніки безпеки під час роботи в агрохімічній лабораторії
- •1.2 Основні положення техніки безпеки на робочому місці
- •2. Теоретична частина
- •3. Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання.
- •Лабораторне заняття №2
- •1. Теоретична частина
- •Оптимальний валовий вміст азоту, фосфору і калію в рослинах, % на абсолютно суху речовину.
- •Вміст азоту у вегетативній масі зернових культур по фазам розвитку, % на повітряно-суху речовину.
- •Вміст білка та азоту в насінні різних культур, %.
- •Коефіцієнти для перерахунку вмісту азоту на вміст білка.
- •Дсту 3768:2009 Пшениця. Технічні умови
- •2. Практична частина
- •Хід роботи.
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №3
- •1. Теоретична частина
- •2. Практична частина.
- •Хід роботи.
- •Шкала стандартних розчинів порівняння для побудови калібрувального графіку при визначенні вмісту калію в рослинному матеріалі
- •Контрольні питання.
- •Лабораторне заняття №4
- •1. Теоретична частина.
- •Групування ґрунтів за ступенем кислотності та лужності (згідно з Методикою агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення. – к.: 2003. – 64с.)
- •Групування ґрунтів за гідролітичною кислотністю
- •Класифікація ґрунтів за вмістом обмінних основ
- •2. Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання.
- •Лабораторне заняття №5
- •1. Теоретична частина
- •1.1 Визначення потреби ґрунту у вапнуванні
- •Потреба ґрунтів у вапнуванні за результатами аналізів (за м.Ф.Корніловим)
- •Потреба та черговість проведення вапнування ґрунтів (за г.А.Мазуром та г.К.Медвідь)
- •1.2 Методи встановлення норм вапна
- •Орієнтовні норми СаС03 залежно від рНксі і гранулометричного складу ґрунтів Полісся та західних районів України з дуже низьким вмістом гумусу, т/га (за п.О.Дмитренко та б.С.Носко)
- •Орієнтовні норми СаС03 залежно від рНксі і гранулометричного складу ґрунтів Лісостепу з низьким та середнім вмістом гумусу, т/га (за а.Н.Небольсіним)
- •Розрахунки норм вапняних добрив для опідзолених і чорноземних ґрунтів з вмістом гумусу понад 3% (за м.В.Козловим і а.А.Плішко)
- •Нормативні витрати СаСо3 для зміщення реакції ґрунту на 0,1рН, т/га (Бука і.Я., Дуда г.Г.)
- •Класифікація ґрунтів за ступенем засолення та солонцюватості
- •Орієнтовні норми внесення гіпсу залежно від типу ґрунтів, т/га
- •2. Практична частина
- •Хід роботи
- •Шкала стандартних розчинів порівняння для побудови калібрувального графіка при визначенні натрію в ґрунті
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №6
- •1. Теоретична частина
- •Вміст азоту в орному шарі різних ґрунтів
- •Групування ґрунтів за вмістом легкогідролізованого азоту (по Корнфілду)
- •2. Практична частина
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №7
- •1. Теоретична частина
- •1.1 Фосфор у ґрунті.
- •Вміст органічних і мінеральних форм фосфатів в різних ґрунтах
- •1.2 Калій в ґрунті
- •Вміст к20 в орному шарі різних ґрунтів, %
- •1.3 Визначення вмісту рухомих форм фосфору і калію в ґрунті за методом а.Т. Кірсанова.
- •1.4 Визначення вмісту рухомого фосфору і обмінного калію в ґрунті за методом ф.В. Чирикова.
- •1.5 Визначення рухомих форм фосфору і калію за методом б.Т. Мачигіна.
- •1.6 Визначення вмісту обмінного калію за методом а.А. Маслової.
- •Групування ґрунтів за вмістом рухомого фосфору
- •Групування ґрунтів за вмістом обмінного калію
- •1.7 Складання і використання агрохімічних картограм та паспортизація полів.
- •Групування ґрунтів за вмістом гумусу (по Тюріну)
- •2. Практична частина
- •1.1 Екстрагування сполук фосфору і калію з однієї наважки. Хід роботи
- •1.2 Визначення вмісту рухомого фосфору в ґрунті за ф.В. Чириковим. Хід роботи
- •Шкала для визначення вмісту рухомого фосфору в ґрунті за методом ф.В.Чирикова в модифікації цінао
- •1.3 Визначення вмісту обмінного калію в ґрунті.
- •Хід роботи
- •Шкала для визначення вмісту обмінного калію в ґрунті за методом ф.В.Чирикова
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №8
- •1. Теоретична частина
- •1.1 Класифікація добрив
- •1.2 Розпізнавання добрив
- •На розпеченому вугіллі
- •Властивості найпоширеніших азотних добрив
- •2. Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №9
- •1. Теоретична частина
- •Властивості найпоширеніших фосфорних добрив
- •Властивості найпоширеніших калійних добрив
- •2. Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №10
- •1. Теоретична частина
- •1.1 Мікроелементи та мікродобрива
- •Особливості використання мікроелементів
- •1.2 Комплексні добрива
- •Основні види комплексних добрив
- •Допустимість змішування різних форм добрив
- •2. Практична частина
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №11
- •1. Теоретична частина
- •1.1 Гумус ґрунту і потреба в органічних добривах
- •1.2 Види органічних добрив
- •Склад свіжого гною в залежності від виду тварин (солом’яна підстилка), %
- •Норми підстилки на голову худоби за добу, кг
- •Кількість підстилкового гною, яка отримується від 1 голови тварин за стійловий період, т
- •Річний вихід і склад пташиного посліду
- •2. Практична частина.
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №12
- •1. Теоретична частина.
- •1.1 Бактеріальні препарати.
- •Ефективність симбіотичної азотфіксації у різних бобових культур (л.А. Тихонович, 2007)
- •Основні бактеріальні препарати, дозволені для використання в Україні
- •1.2 Регулятори росту рослин.
- •Основні ррр дозволені до використання в Україні.
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №13
- •1. Теоретична частина.
- •Орієнтовні оптимальні норми мінеральних добрив (кг/га) під основні сільськогосподарські культури (узагальнені дані)
- •Орієнтовні норми удобрення сільськогосподарських культур з урахуванням забезпеченості ґрунту рухомими формами азоту, фосфору і калію (а.О. Мельничук та ін.)
- •Середній вміст рухомих сполук елементів живлення в ґрунті (Дмитренко п.О., Носко б.С.), мг/кг
- •Поправкові коефіцієнти для рекомендованих норм мінеральних добрив на ґрунтах з різним ступенем забезпеченості рослин елементами живлення
- •Приблизні витрати основних елементів живлення (кг) на одиницю (т) товарної продукції з урахуванням нетоварної для деяких культур
- •Витрати основних елементів живлення (кг) на одиницю (т) товарної продукції деяких сільськогосподарських культур
- •Коефіцієнти використання сільськогосподарськими культурами елементів живлення з ґрунту за різного вмісту їх рухомих сполук, %
- •Коефіцієнти використання елементів живлення сільськогосподарськими культурами з гною і мінеральних добрив, %
- •Розрахунок норм добрив під пшеницю озиму для отримання приросту врожайності 2,0т/га (за врожаю без внесення добрив 3,0т/га)
- •Нормативи витрат елементів живлення добрив на формування врожаю і приросту врожаю
- •Ціна бала ґрунту та окупність добрив
- •Рекомендоване співвідношення між елементами живлення в мінеральних добривах для внесення під сільськогосподарські культури в Лісостепу України
- •2. Практична частина.
- •Контрольні питання.
- •Лабораторне заняття №14.
- •1. Теоретична частина.
- •1.1 Удобрення пшениці озимої.
- •1.2 Удобрення ярих зернових культур.
- •1.3 Удобрення зернобобових культур.
- •1.4 Удобрення кукурудзи.
- •1.5 Удобрення буряку цукрового.
- •1.6 Удобрення соняшнику.
- •2. Практична частина.
- •Контрольні питання.
- •Лабораторне заняття №15.
- •1. Теоретична частина.
- •1.1 Сучасні системи удобрення культур у сівозмінах з різною ротацією в зоні Лісостепу.
- •Поправочні коефіцієнти для ґрунтів із різним ступенем забезпеченості поживними речовинами (е.Г. Дегодюк, 1988, 1993)
- •Система розподілу добрив у 10-пільній польовій сівозміні на чорноземах типових і вилугуваних у підзоні достатнього зволоження Лісостепу
- •Система розподілу добрив у 10-пільній польовій сівозміні на чорноземах типових, вилугуваних і сірих лісових ґрунтах у підзоні нестійкого зволоження Лісостепу (Центральний Лісостеп)
- •Система розподілу добрив у 10-пільній польовій сівозміні на чорноземах типових, опідзолених і сірих лісових ґрунтах у підзоні недостатнього зволоження Лісостепу
- •Система удобрення в короткоротаційній польовій сівозміні в підзоні достатнього зволоження Лісостепу з насиченням 50% зернових і по 25% цукрових буряків та кормових культур
- •Система удобрення в короткоротаційній польовій сівозміні на чорноземах і сірих лісових ґрунтах в підзоні нестійкого зволоження Лісостепу з насиченням 80% зернових і по 20% соняшнику
- •1.2 Система удобрення культур у сівозмінах Степової зони.
- •Система удобрення культур у короткоротаційних сівозмінах для господарств площею до 100га
- •Система удобрення культур у сівозмінах для господарств площею до 250-1000га
- •Система удобрення культур у сівозмінах для господарств площею понад 1000га
- •Система удобрення культур у сівозмінах із внесенням гною для господарств площею до 250-1000га
- •Система удобрення культур у сівозмінах із внесенням гною для господарств площею понад 1000га
- •1.3 Система удобрення культур у сівозмінах на зрошуваних землях Південного Степу.
- •Система удобрення культур у короткоротаційній зрошуваній сівозміні
- •Система удобрення культур у польові зрошуваній сівозміні з використанням післяжнивних решток як органічних добрив
- •2. Практична частина.
- •Контрольні питання.
- •Рекомендована література
Хід роботи
1. Із ретельно перемішаної лабораторної проби відважити 4г повітряно-сухого торфу і перенести в конічну колбу на 500мл. Долити в колбу 100мл 1М розчину КС1, кілька крапель толуолу і збовтувати на ротаторі 30хв.
2. Одержану суспензію відстояти протягом 10хв.
3. Перенести суспензію в лабораторний стаканчик і за допомогою універсального іономіра визначити показник рН.
4. Послідовність виконання цієї роботи такий же, як і при визначенні рНкс1 ґрунту (Лабораторне заняття №4).
Дослід 2. Визначення зольності торфу.
Значення аналізу. Зольність торфу — вміст золи у відсотках у відношенні до сухої речовини. Торф вважається нормальним, якщо він містить до 12% золи, а коли її більше 12% — високозольним.
Зольність низинних торфів коливається в межах 6-25%, верхових — 2-5, перехідних — 4-6%. При зольності 10-15 % його використовують для підстилки худоби, а з зольністю 25-30% — для приготування компостів і торфо-мінеральних добрив (ТМАД).
Принцип методу. Зольність визначають за кількістю золи, що залишилась після спалювання торфу в муфельній печі при температурі 800°С.
Реактиви та обладнання. Пергаментний папір; аналітичні терези; фарфоровий тигель; муфельна піч; щипці; ексикатор.
Хід роботи
1. На аналітичних терезах відважити на пергаментному папері приблизно 2г повітряно-сухого торфу і перенести його в прокалений зважений тигель.
2. Тигель з торфом поставити у муфельну піч і поступово нагрівати, щоб забезпечити повне згорання органічної речовини. Спалювання вести 2-3 години при температурі 800°С.
3. Після повного спалювання (до кольору попелу цигарок) тигель з золою охолодити в ексикаторі і потім зважити на аналітичних терезах.
4. Прожарювання в муфельній печі і зважування повторюють до тих пір, поки різниця між двома зважуваннями буде меншою 0,001г.
5. Вміст золи обчислити за формулою:
де х — вміст золи в торфі, %;
а — маса тигля з золою після спалювання, г;
b – маса пустого тигля, г;
100 — для перерахунку у відсотки;
m — наважка торфу до спалювання, г.
Обчислення результатів. Для спалювання було взято 2,030г повітряно-сухого торфу. Маса пустого тигля – 2,000г. Після спалювання маса тигля з золою склала 2,471г, тоді вміст золи в торфі становить:
Контрольні питання
1. Яка кількість гумусу створюється при внесенні 1т/га гною?
2. Який гній малопридатний для внесення в ґрунт?
3. При якому способі зберігання гною спостерігаються найменші втрати поживних речовин?
4. Які втрати гною і сухих органічних речовин від початкової маси при отриманні напівперепрілого гною?
5. Які втрати гною і сухих органічних речовин від початкової маси при отриманні перепрілого гною?
6. Який середній вихід гною від однієї голови ВРХ за стійловий період (240 днів)?
7. Які приблизні добові норми підстилки соломи на голову ВРХ?
8. Який спосіб зберігання гною називається «холодним»?
9. Гній яких тварин містить більше сухих речовин?
10. Гній яких тварин містить більше води?
11. При якому способі зберігання гною відбуваються найбільші втрати азоту і органічних речовин?
12. Які шляхи зменшення втрат азоту під час зберігання гною?
13. Яким чином за зовнішніми ознаками соломистої підстилки визначити свіжий слаборозкладений гній?
14. Яким чином за зовнішніми ознаками визначити напівперепрілий гній?
15. Яка особливість рідкого безпідстилкового гною?
16. Які повинні бути параметри бурта завширшки і заввишки при щільному укладанні гною?
17. В яких одиницях планують дозу гною?
18. Якого з макроелементів NРК більше в складі гною?
19. Що входить до складу компосту?
20. Який торф доцільно використовувати для підстилки тваринам?
21. Реакція яких торфів слабокисла або близька до нейтральної?
22. Як підвищити коефіцієнт використання вуглецю соломи для утворення гумусу?
23. Що собою представляють вермикомпости (біогумус)?
24. З якого органічного добрива найвищий коефіцієнт засвоєння азоту в перший рік його використання?
25. Який торф краще використовувати для приготування компостів?
26. При внесенні якого гною може відбутися денітрифікація і втрачатися доступний азот ґрунту?
27. Які основні вимоги до с.-г. культур при виборі їх на зелене добриво?
28. Які ґрунти малопридатні для вирощування сидератів?
29. Коли краще здійснювати підсівну сидерацію під озимі культури?
30. Коли краще здійснювати підсівну сидерацію під ярі культури?
31. Коли здійснюється післяжнивна культура сидерації?
32. В якому випадку буде найбільша окупність 1т органічних добрив урожаєм картоплі?
33. Яка оптимальна доза внесення гною у польовій сівозміні Лісостепу?
34. Які переваги бобових культур, що використовують для сидерації?
35. Запропонуйте заходи, які поліпшують якість підстилкового гною?
36. Від яких показників у першу чергу залежить величина біомаси редьки олійної, ріпаку, суріпки при використані їх на зелене добриво?
37. Скільки органічних добрив слід вносити на Поліссі для досягнення бездефіцитного балансу гумусу в ґрунті?
38. Яка оптимальна норма гною в Лісостепу під просапні культури?
39. Яка оптимальна норма внесення пташиного посліду під просапні культури?
40. Яку кількість гною на 1га ріллі слід вносити в Лісостепу для підтримання бездефіцитного балансу гумусу в ґрунті?