
- •Лабораторне заняття №1
- •1. Загальна частина
- •1.1. Правила техніки безпеки під час роботи в агрохімічній лабораторії
- •1.2 Основні положення техніки безпеки на робочому місці
- •2. Теоретична частина
- •3. Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання.
- •Лабораторне заняття №2
- •1. Теоретична частина
- •Оптимальний валовий вміст азоту, фосфору і калію в рослинах, % на абсолютно суху речовину.
- •Вміст азоту у вегетативній масі зернових культур по фазам розвитку, % на повітряно-суху речовину.
- •Вміст білка та азоту в насінні різних культур, %.
- •Коефіцієнти для перерахунку вмісту азоту на вміст білка.
- •Дсту 3768:2009 Пшениця. Технічні умови
- •2. Практична частина
- •Хід роботи.
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №3
- •1. Теоретична частина
- •2. Практична частина.
- •Хід роботи.
- •Шкала стандартних розчинів порівняння для побудови калібрувального графіку при визначенні вмісту калію в рослинному матеріалі
- •Контрольні питання.
- •Лабораторне заняття №4
- •1. Теоретична частина.
- •Групування ґрунтів за ступенем кислотності та лужності (згідно з Методикою агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення. – к.: 2003. – 64с.)
- •Групування ґрунтів за гідролітичною кислотністю
- •Класифікація ґрунтів за вмістом обмінних основ
- •2. Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання.
- •Лабораторне заняття №5
- •1. Теоретична частина
- •1.1 Визначення потреби ґрунту у вапнуванні
- •Потреба ґрунтів у вапнуванні за результатами аналізів (за м.Ф.Корніловим)
- •Потреба та черговість проведення вапнування ґрунтів (за г.А.Мазуром та г.К.Медвідь)
- •1.2 Методи встановлення норм вапна
- •Орієнтовні норми СаС03 залежно від рНксі і гранулометричного складу ґрунтів Полісся та західних районів України з дуже низьким вмістом гумусу, т/га (за п.О.Дмитренко та б.С.Носко)
- •Орієнтовні норми СаС03 залежно від рНксі і гранулометричного складу ґрунтів Лісостепу з низьким та середнім вмістом гумусу, т/га (за а.Н.Небольсіним)
- •Розрахунки норм вапняних добрив для опідзолених і чорноземних ґрунтів з вмістом гумусу понад 3% (за м.В.Козловим і а.А.Плішко)
- •Нормативні витрати СаСо3 для зміщення реакції ґрунту на 0,1рН, т/га (Бука і.Я., Дуда г.Г.)
- •Класифікація ґрунтів за ступенем засолення та солонцюватості
- •Орієнтовні норми внесення гіпсу залежно від типу ґрунтів, т/га
- •2. Практична частина
- •Хід роботи
- •Шкала стандартних розчинів порівняння для побудови калібрувального графіка при визначенні натрію в ґрунті
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №6
- •1. Теоретична частина
- •Вміст азоту в орному шарі різних ґрунтів
- •Групування ґрунтів за вмістом легкогідролізованого азоту (по Корнфілду)
- •2. Практична частина
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №7
- •1. Теоретична частина
- •1.1 Фосфор у ґрунті.
- •Вміст органічних і мінеральних форм фосфатів в різних ґрунтах
- •1.2 Калій в ґрунті
- •Вміст к20 в орному шарі різних ґрунтів, %
- •1.3 Визначення вмісту рухомих форм фосфору і калію в ґрунті за методом а.Т. Кірсанова.
- •1.4 Визначення вмісту рухомого фосфору і обмінного калію в ґрунті за методом ф.В. Чирикова.
- •1.5 Визначення рухомих форм фосфору і калію за методом б.Т. Мачигіна.
- •1.6 Визначення вмісту обмінного калію за методом а.А. Маслової.
- •Групування ґрунтів за вмістом рухомого фосфору
- •Групування ґрунтів за вмістом обмінного калію
- •1.7 Складання і використання агрохімічних картограм та паспортизація полів.
- •Групування ґрунтів за вмістом гумусу (по Тюріну)
- •2. Практична частина
- •1.1 Екстрагування сполук фосфору і калію з однієї наважки. Хід роботи
- •1.2 Визначення вмісту рухомого фосфору в ґрунті за ф.В. Чириковим. Хід роботи
- •Шкала для визначення вмісту рухомого фосфору в ґрунті за методом ф.В.Чирикова в модифікації цінао
- •1.3 Визначення вмісту обмінного калію в ґрунті.
- •Хід роботи
- •Шкала для визначення вмісту обмінного калію в ґрунті за методом ф.В.Чирикова
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №8
- •1. Теоретична частина
- •1.1 Класифікація добрив
- •1.2 Розпізнавання добрив
- •На розпеченому вугіллі
- •Властивості найпоширеніших азотних добрив
- •2. Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №9
- •1. Теоретична частина
- •Властивості найпоширеніших фосфорних добрив
- •Властивості найпоширеніших калійних добрив
- •2. Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №10
- •1. Теоретична частина
- •1.1 Мікроелементи та мікродобрива
- •Особливості використання мікроелементів
- •1.2 Комплексні добрива
- •Основні види комплексних добрив
- •Допустимість змішування різних форм добрив
- •2. Практична частина
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №11
- •1. Теоретична частина
- •1.1 Гумус ґрунту і потреба в органічних добривах
- •1.2 Види органічних добрив
- •Склад свіжого гною в залежності від виду тварин (солом’яна підстилка), %
- •Норми підстилки на голову худоби за добу, кг
- •Кількість підстилкового гною, яка отримується від 1 голови тварин за стійловий період, т
- •Річний вихід і склад пташиного посліду
- •2. Практична частина.
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №12
- •1. Теоретична частина.
- •1.1 Бактеріальні препарати.
- •Ефективність симбіотичної азотфіксації у різних бобових культур (л.А. Тихонович, 2007)
- •Основні бактеріальні препарати, дозволені для використання в Україні
- •1.2 Регулятори росту рослин.
- •Основні ррр дозволені до використання в Україні.
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №13
- •1. Теоретична частина.
- •Орієнтовні оптимальні норми мінеральних добрив (кг/га) під основні сільськогосподарські культури (узагальнені дані)
- •Орієнтовні норми удобрення сільськогосподарських культур з урахуванням забезпеченості ґрунту рухомими формами азоту, фосфору і калію (а.О. Мельничук та ін.)
- •Середній вміст рухомих сполук елементів живлення в ґрунті (Дмитренко п.О., Носко б.С.), мг/кг
- •Поправкові коефіцієнти для рекомендованих норм мінеральних добрив на ґрунтах з різним ступенем забезпеченості рослин елементами живлення
- •Приблизні витрати основних елементів живлення (кг) на одиницю (т) товарної продукції з урахуванням нетоварної для деяких культур
- •Витрати основних елементів живлення (кг) на одиницю (т) товарної продукції деяких сільськогосподарських культур
- •Коефіцієнти використання сільськогосподарськими культурами елементів живлення з ґрунту за різного вмісту їх рухомих сполук, %
- •Коефіцієнти використання елементів живлення сільськогосподарськими культурами з гною і мінеральних добрив, %
- •Розрахунок норм добрив під пшеницю озиму для отримання приросту врожайності 2,0т/га (за врожаю без внесення добрив 3,0т/га)
- •Нормативи витрат елементів живлення добрив на формування врожаю і приросту врожаю
- •Ціна бала ґрунту та окупність добрив
- •Рекомендоване співвідношення між елементами живлення в мінеральних добривах для внесення під сільськогосподарські культури в Лісостепу України
- •2. Практична частина.
- •Контрольні питання.
- •Лабораторне заняття №14.
- •1. Теоретична частина.
- •1.1 Удобрення пшениці озимої.
- •1.2 Удобрення ярих зернових культур.
- •1.3 Удобрення зернобобових культур.
- •1.4 Удобрення кукурудзи.
- •1.5 Удобрення буряку цукрового.
- •1.6 Удобрення соняшнику.
- •2. Практична частина.
- •Контрольні питання.
- •Лабораторне заняття №15.
- •1. Теоретична частина.
- •1.1 Сучасні системи удобрення культур у сівозмінах з різною ротацією в зоні Лісостепу.
- •Поправочні коефіцієнти для ґрунтів із різним ступенем забезпеченості поживними речовинами (е.Г. Дегодюк, 1988, 1993)
- •Система розподілу добрив у 10-пільній польовій сівозміні на чорноземах типових і вилугуваних у підзоні достатнього зволоження Лісостепу
- •Система розподілу добрив у 10-пільній польовій сівозміні на чорноземах типових, вилугуваних і сірих лісових ґрунтах у підзоні нестійкого зволоження Лісостепу (Центральний Лісостеп)
- •Система розподілу добрив у 10-пільній польовій сівозміні на чорноземах типових, опідзолених і сірих лісових ґрунтах у підзоні недостатнього зволоження Лісостепу
- •Система удобрення в короткоротаційній польовій сівозміні в підзоні достатнього зволоження Лісостепу з насиченням 50% зернових і по 25% цукрових буряків та кормових культур
- •Система удобрення в короткоротаційній польовій сівозміні на чорноземах і сірих лісових ґрунтах в підзоні нестійкого зволоження Лісостепу з насиченням 80% зернових і по 20% соняшнику
- •1.2 Система удобрення культур у сівозмінах Степової зони.
- •Система удобрення культур у короткоротаційних сівозмінах для господарств площею до 100га
- •Система удобрення культур у сівозмінах для господарств площею до 250-1000га
- •Система удобрення культур у сівозмінах для господарств площею понад 1000га
- •Система удобрення культур у сівозмінах із внесенням гною для господарств площею до 250-1000га
- •Система удобрення культур у сівозмінах із внесенням гною для господарств площею понад 1000га
- •1.3 Система удобрення культур у сівозмінах на зрошуваних землях Південного Степу.
- •Система удобрення культур у короткоротаційній зрошуваній сівозміні
- •Система удобрення культур у польові зрошуваній сівозміні з використанням післяжнивних решток як органічних добрив
- •2. Практична частина.
- •Контрольні питання.
- •Рекомендована література
2. Практична частина
Дослід 1. Визначення вмісту фосфору в фосфорних добривах об’ємно-молібдатним методом.
Принцип методу базується на розчиненні добрива 10%-ю хлоридною кислотою. При цьому фосфор переходить у розчин у вигляді ортофосфатної кислоти:
Са3(Р04)2+ 6НСІ = 2Н3Р04+ 3СаСІ2.
Одержану ортофосфатну кислоту осаджують молібденовою рідиною (розчин (NH4)2Mo04 в HN03), в результаті чого в кислому середовищі випадає жовтий осад солі складу 2(NH4)3P04•12Мо03 • 2HN03 • Н20, яку відфільтровують, промивають насиченим розчином фосфатмолібдату амонію і розчиняють титрованим розчином лугу:
2(NH4)3Р04 • 12Мо03 • 2HN03 + 30КОН = 2КН2Р04 + 12К2Мо04+ 18Н20 + 2КN03 + 6NH3
Надлишок лугу відтитровують 0,1М розчином H2S04 і за різницею обчислюють кількість лугу, витраченого на розчинення осаду (1мл 0,1М розчину КОН розчиняє осад, в якому міститься 0,000309г Р205).
Реактиви та обладнання. Аміак концентрований, HN03 (густини 1,2), 10% розчин НСІ, 1% розчин HN03, 0,1М розчини КОН, H2S04, молібденова рідина, насичений розчин фосфат-молібдату амонію; фенолрот (фенолфталеїн); фарфорова ступка, конічні колби на 150-200мл і 250-300мл, мірні колби на 500мл, лійки, циліндри мірні на 5, 10 і 50мл, піпетки на 5мл, фільтр звичайний і беззольний, фосфорні добрива; дистильована вода; електроплитка, терези ВЛТК.
Хід роботи
1. 5г фосфорного добрива (гранульоване доцільно розтерти у фарфоровій ступці) перенести в колбу на 250-300мл, додати 50мл 10% НСІ і нагріти спочатку на плитці при слабкому нагріванні, а потім кип'ятити 30хв. без бурхливого кипіння.
2. Охолодити колбу, перенести її вміст в мірну колбу на 500мл, довести дистильованою водою до мітки і добре збовтати.
3. Відфільтрувати частину розчину. Відібрати 5мл фільтрату в конічну колбу на 150-200мл і додати 20мл дистильованої води. Нейтралізувати розчин в колбі додавши 2,5мл концентрованого аміаку до з'явлення помутніння від гідроксидів заліза та алюмінію. Додати 5мл азотної кислоти питомої маси 1,2 для утворення кислого середовища.
4. Розчин у колбі перемішати, додати 25мл молібденової рідини, збовтувати 30хв. до утворення жовтого осаду і залишити на 12год. для повного осадження.
5. Після відстоювання рідину в колбі перенести на невеликий беззольний фільтр, не переносячи на нього осаду. Осад у колбі промити 3-4 рази 1% розчином HN03, а потім насиченим розчином молібдату амонію. Промивання вести доки на нейтралізацію 25мл промивних вод (з лійки), при 3-4 краплях фенолфталеїну, піде не більше 0,1мл 0,1М КОН.
6. В колбу до промитого осаду покласти беззольний фільтр з залишками осаду після фільтрування та додати 40-60мл дистильованої води, а далі, збовтуючи, додавати з бюретки 0,1М КОН до розчинення осаду і знебарвлювання розчину.
7. Після розчинення осаду додати в колбу 2-3 краплі фенолфталеїну (розчин стане рожевим) і надлишок лугу відтитрувати 0,1М розчином Н2S04до зникнення рожевого кольору.
8. Обчислення провести за формулою:
де Р205 — вміст Р205 в добриві, %;
а — кількість мл 0,1М КОН, що пішла на розчинення осаду;
Т1 — поправка до титру лугу;
в — кількість мілілітрів 0,1М Н2S04;
Т — поправка до титру кислоти;
0,000309 — кількість г Р205, що відповідає 1мл 0,1М КОН;
100 — для вираження результатів у відсотках;
m — наважка добрива в г, що відповідає 5мл фільтрату взятого для аналізу.
Обчислення результатів. При визначенні вмісту фосфору в суперфосфаті для аналізу взяли 5г добрива і розчинили в 500мл. З розчину відібрали пробу в 5мл, що відповідає наважці 0,05г. Осадили фосфор 25мл молібденової рідини. На розчинення осаду взяли 40мл 0,1М розчину КОН з поправкою до титру 0,96, на титрування лишку лугу витратили 7,5мл 0,1М Н2S04 з поправкою до титру 0,98. Звідси, вміст Р205 в суперфосфаті складає:
Дослід 2. Визначення вмісту калію в добривах полум’яно-фотометричним методом.
Принцип методу базується на вимірюванні інтенсивності спектру випромінювання атомами калію в полум'ї газового пальника при світофільтрі, що пропускає проміння з довжиною хвилі характерною для цього елементу 766,5-769,9нм. Сила струму, що виникає при цьому перетворює світлову енергію в електричну, яка пропорційна концентрації калію в розчині.
Реактиви та обладнання. Зразкові розчини для побудови калібрувального графіка, як і при визначенні калію у ґрунті; дистильована вода; полум'яний фотометр; конічні колби на 150-200мл; мірні колби на 250мл; лійки, електроплитка, терези ВЛТК.