
- •Лабораторне заняття №1
- •1. Загальна частина
- •1.1. Правила техніки безпеки під час роботи в агрохімічній лабораторії
- •1.2 Основні положення техніки безпеки на робочому місці
- •2. Теоретична частина
- •3. Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання.
- •Лабораторне заняття №2
- •1. Теоретична частина
- •Оптимальний валовий вміст азоту, фосфору і калію в рослинах, % на абсолютно суху речовину.
- •Вміст азоту у вегетативній масі зернових культур по фазам розвитку, % на повітряно-суху речовину.
- •Вміст білка та азоту в насінні різних культур, %.
- •Коефіцієнти для перерахунку вмісту азоту на вміст білка.
- •Дсту 3768:2009 Пшениця. Технічні умови
- •2. Практична частина
- •Хід роботи.
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №3
- •1. Теоретична частина
- •2. Практична частина.
- •Хід роботи.
- •Шкала стандартних розчинів порівняння для побудови калібрувального графіку при визначенні вмісту калію в рослинному матеріалі
- •Контрольні питання.
- •Лабораторне заняття №4
- •1. Теоретична частина.
- •Групування ґрунтів за ступенем кислотності та лужності (згідно з Методикою агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення. – к.: 2003. – 64с.)
- •Групування ґрунтів за гідролітичною кислотністю
- •Класифікація ґрунтів за вмістом обмінних основ
- •2. Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання.
- •Лабораторне заняття №5
- •1. Теоретична частина
- •1.1 Визначення потреби ґрунту у вапнуванні
- •Потреба ґрунтів у вапнуванні за результатами аналізів (за м.Ф.Корніловим)
- •Потреба та черговість проведення вапнування ґрунтів (за г.А.Мазуром та г.К.Медвідь)
- •1.2 Методи встановлення норм вапна
- •Орієнтовні норми СаС03 залежно від рНксі і гранулометричного складу ґрунтів Полісся та західних районів України з дуже низьким вмістом гумусу, т/га (за п.О.Дмитренко та б.С.Носко)
- •Орієнтовні норми СаС03 залежно від рНксі і гранулометричного складу ґрунтів Лісостепу з низьким та середнім вмістом гумусу, т/га (за а.Н.Небольсіним)
- •Розрахунки норм вапняних добрив для опідзолених і чорноземних ґрунтів з вмістом гумусу понад 3% (за м.В.Козловим і а.А.Плішко)
- •Нормативні витрати СаСо3 для зміщення реакції ґрунту на 0,1рН, т/га (Бука і.Я., Дуда г.Г.)
- •Класифікація ґрунтів за ступенем засолення та солонцюватості
- •Орієнтовні норми внесення гіпсу залежно від типу ґрунтів, т/га
- •2. Практична частина
- •Хід роботи
- •Шкала стандартних розчинів порівняння для побудови калібрувального графіка при визначенні натрію в ґрунті
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №6
- •1. Теоретична частина
- •Вміст азоту в орному шарі різних ґрунтів
- •Групування ґрунтів за вмістом легкогідролізованого азоту (по Корнфілду)
- •2. Практична частина
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №7
- •1. Теоретична частина
- •1.1 Фосфор у ґрунті.
- •Вміст органічних і мінеральних форм фосфатів в різних ґрунтах
- •1.2 Калій в ґрунті
- •Вміст к20 в орному шарі різних ґрунтів, %
- •1.3 Визначення вмісту рухомих форм фосфору і калію в ґрунті за методом а.Т. Кірсанова.
- •1.4 Визначення вмісту рухомого фосфору і обмінного калію в ґрунті за методом ф.В. Чирикова.
- •1.5 Визначення рухомих форм фосфору і калію за методом б.Т. Мачигіна.
- •1.6 Визначення вмісту обмінного калію за методом а.А. Маслової.
- •Групування ґрунтів за вмістом рухомого фосфору
- •Групування ґрунтів за вмістом обмінного калію
- •1.7 Складання і використання агрохімічних картограм та паспортизація полів.
- •Групування ґрунтів за вмістом гумусу (по Тюріну)
- •2. Практична частина
- •1.1 Екстрагування сполук фосфору і калію з однієї наважки. Хід роботи
- •1.2 Визначення вмісту рухомого фосфору в ґрунті за ф.В. Чириковим. Хід роботи
- •Шкала для визначення вмісту рухомого фосфору в ґрунті за методом ф.В.Чирикова в модифікації цінао
- •1.3 Визначення вмісту обмінного калію в ґрунті.
- •Хід роботи
- •Шкала для визначення вмісту обмінного калію в ґрунті за методом ф.В.Чирикова
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №8
- •1. Теоретична частина
- •1.1 Класифікація добрив
- •1.2 Розпізнавання добрив
- •На розпеченому вугіллі
- •Властивості найпоширеніших азотних добрив
- •2. Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №9
- •1. Теоретична частина
- •Властивості найпоширеніших фосфорних добрив
- •Властивості найпоширеніших калійних добрив
- •2. Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №10
- •1. Теоретична частина
- •1.1 Мікроелементи та мікродобрива
- •Особливості використання мікроелементів
- •1.2 Комплексні добрива
- •Основні види комплексних добрив
- •Допустимість змішування різних форм добрив
- •2. Практична частина
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №11
- •1. Теоретична частина
- •1.1 Гумус ґрунту і потреба в органічних добривах
- •1.2 Види органічних добрив
- •Склад свіжого гною в залежності від виду тварин (солом’яна підстилка), %
- •Норми підстилки на голову худоби за добу, кг
- •Кількість підстилкового гною, яка отримується від 1 голови тварин за стійловий період, т
- •Річний вихід і склад пташиного посліду
- •2. Практична частина.
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №12
- •1. Теоретична частина.
- •1.1 Бактеріальні препарати.
- •Ефективність симбіотичної азотфіксації у різних бобових культур (л.А. Тихонович, 2007)
- •Основні бактеріальні препарати, дозволені для використання в Україні
- •1.2 Регулятори росту рослин.
- •Основні ррр дозволені до використання в Україні.
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №13
- •1. Теоретична частина.
- •Орієнтовні оптимальні норми мінеральних добрив (кг/га) під основні сільськогосподарські культури (узагальнені дані)
- •Орієнтовні норми удобрення сільськогосподарських культур з урахуванням забезпеченості ґрунту рухомими формами азоту, фосфору і калію (а.О. Мельничук та ін.)
- •Середній вміст рухомих сполук елементів живлення в ґрунті (Дмитренко п.О., Носко б.С.), мг/кг
- •Поправкові коефіцієнти для рекомендованих норм мінеральних добрив на ґрунтах з різним ступенем забезпеченості рослин елементами живлення
- •Приблизні витрати основних елементів живлення (кг) на одиницю (т) товарної продукції з урахуванням нетоварної для деяких культур
- •Витрати основних елементів живлення (кг) на одиницю (т) товарної продукції деяких сільськогосподарських культур
- •Коефіцієнти використання сільськогосподарськими культурами елементів живлення з ґрунту за різного вмісту їх рухомих сполук, %
- •Коефіцієнти використання елементів живлення сільськогосподарськими культурами з гною і мінеральних добрив, %
- •Розрахунок норм добрив під пшеницю озиму для отримання приросту врожайності 2,0т/га (за врожаю без внесення добрив 3,0т/га)
- •Нормативи витрат елементів живлення добрив на формування врожаю і приросту врожаю
- •Ціна бала ґрунту та окупність добрив
- •Рекомендоване співвідношення між елементами живлення в мінеральних добривах для внесення під сільськогосподарські культури в Лісостепу України
- •2. Практична частина.
- •Контрольні питання.
- •Лабораторне заняття №14.
- •1. Теоретична частина.
- •1.1 Удобрення пшениці озимої.
- •1.2 Удобрення ярих зернових культур.
- •1.3 Удобрення зернобобових культур.
- •1.4 Удобрення кукурудзи.
- •1.5 Удобрення буряку цукрового.
- •1.6 Удобрення соняшнику.
- •2. Практична частина.
- •Контрольні питання.
- •Лабораторне заняття №15.
- •1. Теоретична частина.
- •1.1 Сучасні системи удобрення культур у сівозмінах з різною ротацією в зоні Лісостепу.
- •Поправочні коефіцієнти для ґрунтів із різним ступенем забезпеченості поживними речовинами (е.Г. Дегодюк, 1988, 1993)
- •Система розподілу добрив у 10-пільній польовій сівозміні на чорноземах типових і вилугуваних у підзоні достатнього зволоження Лісостепу
- •Система розподілу добрив у 10-пільній польовій сівозміні на чорноземах типових, вилугуваних і сірих лісових ґрунтах у підзоні нестійкого зволоження Лісостепу (Центральний Лісостеп)
- •Система розподілу добрив у 10-пільній польовій сівозміні на чорноземах типових, опідзолених і сірих лісових ґрунтах у підзоні недостатнього зволоження Лісостепу
- •Система удобрення в короткоротаційній польовій сівозміні в підзоні достатнього зволоження Лісостепу з насиченням 50% зернових і по 25% цукрових буряків та кормових культур
- •Система удобрення в короткоротаційній польовій сівозміні на чорноземах і сірих лісових ґрунтах в підзоні нестійкого зволоження Лісостепу з насиченням 80% зернових і по 20% соняшнику
- •1.2 Система удобрення культур у сівозмінах Степової зони.
- •Система удобрення культур у короткоротаційних сівозмінах для господарств площею до 100га
- •Система удобрення культур у сівозмінах для господарств площею до 250-1000га
- •Система удобрення культур у сівозмінах для господарств площею понад 1000га
- •Система удобрення культур у сівозмінах із внесенням гною для господарств площею до 250-1000га
- •Система удобрення культур у сівозмінах із внесенням гною для господарств площею понад 1000га
- •1.3 Система удобрення культур у сівозмінах на зрошуваних землях Південного Степу.
- •Система удобрення культур у короткоротаційній зрошуваній сівозміні
- •Система удобрення культур у польові зрошуваній сівозміні з використанням післяжнивних решток як органічних добрив
- •2. Практична частина.
- •Контрольні питання.
- •Рекомендована література
2. Практична частина
Дослід 1. Якісна реакція на катіони NН4+.
Хід роботи
1. Декілька кристалів сульфату амонію розчинити у воді, додати 1мл 10%-ого розчину NаОН і нагріти. Виділяється аміак, який виявляють за запахом.
Напишіть рівняння реакції.
2. Взяти в пробірку 1-2мл розчину добрива і додати 2-3 краплі реактиву Неслера. При наявності катіонів NН4+ утворюється йодистий меркурамоній, що дає жовто-буре забарвлення.
Дослід 2. Якісна реакція на аніон NО3-.
Налити в пробірку 1-2мл концентрованої Н2S04 (густина 1,84), додати кілька кристалів дифеніламіну і розчинити їх. Обережно по стінці пробірки додати 1-2 краплі розчину добрива. При наявності в добриві іонів N03- на межі двох рідин утвориться синє кільце.
Дослід 3. Якісна реакція на аніон Cl-.
Взяти в пробірку 1-2мл розчину добрива NH4Cl, додати 1-2 краплі 10%-ої НN03 (для підкислення) і кілька крапель 1%-ого розчину AgN03. При наявності в добриві іонів хлору утворюється білий з голубим відтінком пластівчастий осад AgCl.
Написати рівняння реакції.
Дослід 4. Якісна реакція на аніон S042-.
Взяти в пробірку 1-2мл розчину добрива(NН4)2S04, додати кілька крапель 10%-ого розчину ВаСl2. При наявності у добриві іонів S042- утворюється білий осад Ва S04.
Написати рівняння реакції.
Дослід 5. Біуретова реакція на сечовину.
Обережно у витяжній шафі розплавити в пробірці 1г добрива, охолодити і розчинити у воді. Додати 0,5мл 10%-ого NаОН, перемішати, а потім ще додати 1-2 краплі 10%-ого розчину СuS04. Поява рожево-фіалкового забарвлення мідної сполуки біурету – Сu(СОNН2)2HN вказує на те, що це сечовина.
Дослід 6. Визначення вмісту амонійного азоту.
Принцип методу базується на зв'язуванні амонійного азоту добрив формальдегідом (НСОН) у нейтральну органічну сполуку гексаметилентетрамін - (СН2)6N4 за рівняннями:
4NН4N03+6НС0Н = (СН2)6N4 + 4НN03+ 6Н20;
2(NН4)2S04+6НС0Н = (СН2)6N 4+ 2Н2S04 +6Н20.
Кількості мінеральних кислот (нітратної, сульфатної, хлоридної, залежно від виду добрив), що при цьому утворюються еквівалентні вмісту амонійного азоту в добривах. Відтитрувавши кислоту 0,5М розчином NаОН в присутності фенолроту (фенолфталеїну), визначають вміст азоту в добривах у відсотках.
Хід роботи
1. 10г добрива помістити в конічну колбу на 250мл, додати 100-150мл дистильованої води і повністю розчинити. Перенести кількісно в мірну колбу на 250мл, довести до мітки і добре перемішати. Якщо розчин каламутний, то слід профільтрувати.
2. 25мл прозорого фільтрату перенести піпеткою в конічну колбу на 100мл і додати 2-3 краплі індикатора метилового червоного. При цьому кислий розчин добрива стане рожевим і для його нейтралізації необхідно додати з бюретки краплями 0,1М NаОН або КОН до утворення золотисто-жовтого кольору. Якщо ж після додавання метилового червоного розчин не стає рожевим, нейтралізувати лугом не потрібно.
3. В другу конічну колбу на 100мл взяти 20мл 25%-ого формальдегіду і додати 2-3 краплі метилового червоного. При появі рожевого кольору, що свідчить про кислу реакцію, розчин формальдегіду нейтралізувати 0,1М лугом до жовтого кольору.
4. Нейтралізований формальдегід другої колби влити в першу колбу з 25мл досліджуваного розчину, суміш набуде рожевого кольору.
5. До змішаного розчину добрива і формальдегіду додати 2-3 краплі фенолроту (фенолфталеїну) і титрувати 0,5М КОН, уважно слідкуючи за зміною кольору розчину. Спочатку він стане блідо-жовтим, а при появі слабо-рожевого забарвлення титрування закінчити.
6. Обчислити вміст амонійного азоту в добриві. Кількість витраченого на титрування 0,5М лугу еквівалентна кількості кислоти, що утворилася, яка відповідає вмісту амонійного азоту в 25мл фільтрату добрива (25мл фільтрату відповідають 1г добрива, оскільки 10г добрива було розчинено в 250мл).
Обчислення результатів. Вміст амонійного азоту обчислити за формулою:
де NNН4+ — вміст амонійного азоту в добриві, %;
а — кількість мілілітрів 0,5М лугу, витраченого на титрування (25мл);
Т — поправка до титру лугу (0,96);
0,007 — грамів азоту, що відповідає 1мл 0,5М лугу;
100 — для перерахунку у відсотки;
— наважка добрива, що відповідає 25мл фільтрату, взятого для аналізу (1г).
Оскільки при цьому обчислюється лише азот, що міститься в добриві в формі катіону амонію (NН4)+, то при аналізі аміачної селітри на вміст в ній азоту одержаний результат слід помножити на 2.