Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
всесвітня чІІ.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
11.11.2019
Размер:
216.74 Кб
Скачать

Тема: Велика Вітчизняна війна

Очікувані результати: після цього заняття студенти зможуть

-Характеризувати план підготовки нападу Німеччини та її союзників на СРСР,зрив планів бліцкригу Німеччини проти СРСР.

-визначати причини поразок Червоної Армії 1941-1942рр.

-давати характеристику основних битв на німецько-радянському фронті 1941-1945рр.;

-розкривати суть корінного перелому у Другій світовій війні.

План.

1.Напад Німеччини на СРСР. План «Барбаросса». Воєнні дії влітку – восени 1941 року. Причини поразок Червоної армії.

2.Корінний перелом в ході Другої світової війни.

3.Визволення території СРСР від німецько – фашистських загарбників.

Наслідки війни для СРСР.

1. 22 червня 1941 р. Німеччина напала на Радянський Союз. Союзниками Німеччини виступили Фінляндія, Угорщина, Румунія та Італія. 18 грудня 1940 р. Гітлер підписав директиву про воєнні дії проти СРСР - «Барбаросса» (блискавична війна). Німецькі війська складали групи армій «Північ», «Центр» і «Південь». Група армій «Північ» (генерал-фельдмаршал В. Леєб) наступала зі Східної Пруссії в напрямку на Даугавпілс, Псков, Ленінград із метою знищити радянські війська у Прибалтиці, захопити порти на Балтійському морі. Група армій «Центр» (генерал-фельдмаршал Ф. Бок) - Мінськ і наступ на Москву. Група армій «Південь» (генерал-фельдмаршал Г. Рундштедт) - Харків, Донбас і Крим.

Основні події початкового періоду війни німецько-радянської війни

Фронт

Тил

-10 липня – 10 вересня 1941 р. – Смоленська битва.

-7 липня - 19 вересня 1941 р. – оборона Києва.

-5 серпня – 16 жовтня 1941 р. – оборона Одеси.

-8 вересня 1941 р. – початок блокади Ленінграда (тривала 900 днів, від голодної смерті загинуло більше 800 тис. жителів міста. «Дорогою міста» через лід Ладозького озера було евакуйовано і врятовано від голодної смерті 550 тис. ленінградців).

-30 вересня 1941 р. – квітень 1942 р.- битва за Москву (операція німецького генерального штабу “Тайфун”). З 5 грудня 1941 р.- початок радянського контрнаступу під Москвою, в результаті якого Червона армія відкинула ворога від столиці на 250-300 км. План німецької блискавичної війни проти СРСР було зірвано

-6 липня 1941 р. – Указ Президії Верховної Ради СРСР “Про відповідальність за розповсюдження у воєнний час неправдивих чуток…”

-8 серпня 1941 р.- призначення Й. Сталіна Верховним Головнокомандуючим збройними силами СРСР.

-28 серпня 1941 р.- Указ президії Верховної Ради СРСР “Про переселення німців, які проживають у районах Поволжжя”.

-31 серпня 1941 р.- прибуття до Архангельська першого англійського конвою.

Основні результати головних дій

  1. Оточення військами групи “Південь” військ Південно-Західного фронту генерала Кирпоноса (660 тис. солдат і офіцерів фронту потрапили в німецький полон)

  2. Втрати Червоної армії тільки полоненими склали на вересень 1941 р. 3,6 млн чол.

  3. Захоплення німцями території СРСР площею понад 5,5 млн км, на якій до війни проживало 74,5 млн чол. ( були окуповані Прибалтика, Білорусь, Молдавія, майже вся Україна та західні області Росії)

За перші п'ять місяців війни Німеччина та її союзники окупували Прибалтику, Білорусь, Молдову, майже всю Україну, а також західні області Росії. До кінця літа 1941 р. в німецький полон потрапило близько 4 мли солдатів і офіцерів Червоної армії.

Головні причини втрат були:

- прорахунки у визначені часу нападу та напрямку головного удару;

- репресії 30х років – знищення командного складу;

- зруйнування укріплень по старому кордону;

- низький моральний дух радянських солдат.

2.Сталінградська битва

Дата: 17 липня 1942 – 2 лютого 1943рр.

Перший період оборонний

Другий період битви (контрнаступ радянських військ)

-17 липня 1942 р.- початок битви.

-28 липня 1942 р.- наказ наркома оборони № 227 ( “Ні кроку назад”).

-23 серпня 1942 р.- вихід німецької танкової групи до Волги.

-26 серпня 1942 р.- призначення генерала Г. Жукова заступником Верховного головнокомандуючого.

-12 вересня 1942 р.- підхід 6-ї армії генерала Паулюса до Сталінграда; початок розробки Генштабом (начальник – генерал О. Василевський) наступальної операції під Сталінградом.

-15 жовтня 1942 р.- прорив німців до Волги в Сталінграді.

-11 листопада 1942 р.- остання спроба німців оволодіти Сталінградом

-19 листопада 1942 р.- початок наступу радянських військ Південно-Західного (командуючий: генерал М. Ватутін) та Донського (командуючий: генерал К. Рокоссовський) фронтів (операція “Уран”). Початок розгрому ворога.

-20 листопада 1942 р.- початок наступу військ Сталінградського фронту (командуючий: генерал О. Єременко).

-23 листопада 1942 р.- завершення оточення радянськими військами в районі Сталінграда німецького угрупування генерала Паулюса.

-12 грудня 1942 р.- початок наступу німецької армійської групи “Гот” з метою деблокувати оточені в Сталінграді війська (операція “Зимова гроза”, що тривала до 30 грудня)

8 січня 1943 р.- пред’явлення ультиматуму німецькому командуванню оточених військ з вимогою про капітуляцію.

10 січня 1943 р.- початок ліквідації військами Донського фронту генерала К. Рокоссовського оточених німецьких військ – операція “Кільце”, яка тривала до 2 лютого 1943 р.

Результати битви

Загальні німецькі втрати у Сталінградській битві – 1,5 млн вояків.

Полонених 91 тис.

Німців відкинуто на 600-700 км.

Перехід стратегічної ініціативи до радянського командування, яке не втрачало її до повного розгром нацистської Німеччини

Активізація руху Опору В країнах Європи.

Туреччина та Японія і не наважилися вступити у війну проти СРСР.

Зростання міжнародного авторитету СРСР та зміцнення антигітлерівської коаліції

Битва на Орловсько-Курській дузі

Дата: 4 липня – 23 серпня 1943 р.

Етапи битви (для Червоної армії)

I етап – 5-11 липня 1943 р. - оборонний

II етап – 12 липня – 23 серпня 1943р.-наступальний

Центральна подія – 12 липня 1943 р. – зустрічна танкова битва під Прохорівкою – найбільша танкова битва в історії воєн. З обох боків в ній взяли участь близько 1200 танків, САУ (самохідних артилерійських установок) і штурмових гармат (німецький аналог радянських САУ). Обидві сторони зазнали величезних втрат. Однак, за словами американського історика М. Кейдіна, цей день став днем загибелі німецьких танкових сил

Завершальна подія: 23 серпня 1943 р. – визволення Червоною армією м. Харкова

3.Перед початком 1944 р. Ставка поставила завдання повністю очистити від німецьких військ територію СРСР: 27 січня 1944 р. завершилася битва за Ленінград, Корсунь-Шевченківська операція по взволенню Правобережної України (січень – лютий 1944 р.), 26 березня 1944 р. радянські війська вийшли на державний кордон з Румунією, 12 травня 1944 р. визволено Крим,19 вересня підписано угоду про перемир'я з Фінляндією, 23 червня 1944 р., почалась операція «Багратіон» по визволенню Білорусії, З липня 1944 р. Визволено Мінськ. На кінець липня землі Білорусі було повністю визволено від окупантів, в середині вересня 1944 р. завершилося визволення Прибалтики. У 1944 р. розпочався завершальний етап у визволенні Європи. 12 вересня 1944 р. Румунія підписала перемир'я з союзниками, підтвердивши передання СРСР територій Бессарабії та Північної Буковини.

Поміркуємо разом: - Чим були зумовлені успіхи німецьких військ улітку1941р – навесні

1942р.?

-Як ви вважаєте, чому Радянський Союз зумів вистояти в 1941-1942рр.?

-Яку рольвідігравли Сталінградська і Курська битви в розгромі Німеччини?

-Як розвивалися події на радянсько – німецькому фронті 1944р.?

-Як ви вважаєте,вступ радянських військ на територію Східної Європи був визволенням чи окупацією? Відповідь обґрунтуйте.

Література:

  1. Ладиченко Т. Всесвітня історія. 11 клас. – К.: «А.С.К.», 2002.

  2. Бердичевський Я., Ладиченко Т. Всесвітня історія. 11 клас. – Запоріжжя: Прем'єр, 2002.

  3. Щедріна І. Всесвітня історія в схемах і таблицях. 10 – 11 класи. – Харків, 2005