Періоди творчості Шевченка

1. Рання творчість (1837-1843)

2. Період «трьох літ» (1843-1847)

3. Цикл «В казематі» (1847)

4. Період заслання (1847-1857)

5. Останні роки життя (1857-1861)

ЗАПАМ'ЯТАЙ!!!

9 березня 1814 – народився Т.Г.Шевченко

1828 рік - дворовий слуга поміщика П. Енгельгардта

1831 р - переїзд до Петербурга.

1831- початок творчості

1838 - викуп з кріпацтва.

1840 - вихід «Кобзаря» (8 творів)

1843 – перша

1844 - передрук першого видання «Кобзаря» з додатком поеми «Гайдамаки»

1845 - друга подорож Україною

1845 – «Заповіт»

5 квітня 1847 – перший арешт

1848- Аральська експедиція (о. Кос-Арал)

1850 - другий арешт

1857 р – звільнення із заслання

1859 – третя подорож Україною

1860 - нове видання «Кобзаря»

1860 - останній вірш «Чи не покинуть нам, небого».

10 березня 1861 року Шевченко помер.

13 березня 1861 його поховано спочатку на Смоленському кладовищі в Петербурзі.

22 травня - перепоховання на Чернечій горі.

Балада «Причинна»

До ранньої творчості Шевченка належать балади «Причинна» (1837), «Тополя» (1839) й «Утоплена» (1841), що мають виразне романтичне забарвлення. Своєю фантастикою й основними мотивами вони близькі до народної поезії.

Причи́нна» — романтична балада Тараса Шевченка, написана орієнтовно в 1837 році в Петербурзі, один з ранніх творів поета.

Історія написання

Автограф балади невідомий. Найраніший повний текст, що дійшов до сьогодні, — першодрук в альманасі «Ластівка».

«Причинна» — один із ранніх творів Шевченка, написаний ще до його викупу з кріпацтва. В автобіографії поет зазначив, що перші вірші складалися ним у Петербурзі в Літньому саду і що з численних ранніх своїх спроб він згодом опублікував тільки баладу «Причинна»:

«У цьому саду і в той же час почав він (Шевченко пише про себе в третій особі. А Щоденник він вів російською.) робити етюди у віршованому мистецтві; з багаточисельних спроб він згодом надрукував лише одну баладу «Причинна». [показати] [показати] [показати] «В этом саду и в то же время начал он делать этюды в стихотворном искусстве; из многочисленных попыток он впоследствии напечатал только одну балладу «Причинна»[1].

Першим своїм твором поет на допиті з певних міркувань назвав не «Причинну», а написану щонайменше роком пізніше за неї поему «Катерина», можливо, як твір, що здобув особливий успіх у читачів. Про те, що в 1837 році Шевченко був уже автором кількох поезій, писав у своїх спогадах Іван Іванович Панаєв:

«Я перший раз побачив Шевченка двадцять чотири роки тому тому (у 1837 році), на вечері в Гребінки. В цей час справа йшла про викуп поета. Про це клопотали Жуковський і Михайло Юр. Вієльгорський. Шевченку було двадцять три роки; життя кипіло в ньому, думка про близьку свободу і надія на краще майбутнє оживляли його. Він написав тоді вже декілька віршів [...], але ці вірші, здається, не увійшли в його «Кобзар». Малоросійські друзі його вже і тоді відзивалися про нього із захопленням і говорили, що Шевченко обіцяє виявити геніальний поетичний талант...» [показати] [показати] [показати] «Я первый раз увидел Шевченко двадцать четыре года назад тому (в 1837 году), на вечере у Гребенки. В это время дело шло о выкупе поэта. Об этом хлопотали Жуковский и Михаил Юр. Виельгорский. Шевченко было двадцать три года; жизнь кипела в нем, мысль о близкой свободе и надежда на лучшее будущее оживляли его. Он написал тогда уже несколько стихотворений [...], но эти стихотворения, кажется, не вошли в его «Кобзарь». Малороссийские друзья его уже и тогда отзывались об нем с увлечением и говорили, что Шевченко обещает обнаружить гениальный поэтический талант...»[3].