Вади постави. Сколіоз

Нормальна постава характеризується прямим положенням голови і хребта, симетричним розміщенням сідничних складок, горизонтальним рівнем гребенів клубових кісток, правильними згинами хребта у сагітальній площині, однаковою довжиною нижніх кінцівок та правильним положенням стоп.

Н айбільш типовими є наступні вади постави (рис. 4.109).

Сутула спина — збільшення фізіологічного кіфозу в грудному відділі хребта; поперековий лордоз і нахил таза є незначними.

Кругла спина - збільшення грудного кіфозу поєднується із збільшенням поперекового лордозу.

Плоска спина - повне згладжування поперекового лордозу, слабко виражені згини шийного і грудного відділів хребетного стовпа. При цій патології постави є найбільша схильність до сколіотичної деформації.

Кіфоз - значний задній прогин грудного відділу хребта, верхівкою якого є VII грудний хребець.

Названі порушення постави впли­вають на положення внутрішніх орга­нів та загальний стан організму лю­дини: життєва ємність легень зменшу­ється, серце і внутрішні органи зміщу­ються, порушується їх функція. Часто причини і обставини, які сприяли по­рушенню, легко усунути, а вада пос­тави під впливом своєчасних профі­лактичних та лікувальних заходів повністю зникає. Проте у деяких дітей можуть розвинутися стійкі викрив­лення хребта, зокрема сколіоз, або сколіотична хвороба.

Сколіоз - це стійке бічне викривлення хребетного стовпа. Розвивається переважно у дітей віком від 1 до 15 років, частіше у дівчат. Для сколіозу характерним є прогресування, пов'язане з віком і ростом дитини. Найчастіше сколіоз зустрічається у грудному відділі хребта. При тотальному сколіозі дефор­муються всі відділи хребетного стовпа. Деформація може бути однобічною (викривлення вправо чи вліво), S-подібною, С-подібною і кіфосколіотичною, при якій, крім бічного викривлення хребта, є реберний горб. Поступово у процес втягуються міжхребцеві диски, зв'язковий апарат, м'язи спини, нервова система, а також кістки таза (виникає його асиметрія), нижні кінцівки, внутрішні органи (зміщується середостіння, порушується функція серцево-судинної та дихальної систем у результаті зміщення їх органів).

Враховуючи таку поширеність патологічного процесу на весь організм хворого, говорять не про сколіоз як місцевий прояв патологічного процесу хребетного стовпа, а про сколіотичну хворобу, яка уражає життєво важливі органи людини.

Сколіоз поділяють на уроджений та набутий. Причиною уродженого ско­ліозу є аномалії розвитку хребетного стовпа. Набутий сколіоз часто розвивається на фоні рахіту, уражень суглобів нижніх кінцівок (наприклад, вроджений вивих стегна), міопатії, поліомієліту та інших захворювань. Найбільш поширеним є ідіопатичний сколіоз, причина якого на сьогоднішній день не встановлена.

Розпізнавання сколіозу є дуже важливим у ранні його терміни розвитку, оскільки лише своєчасно розпочате лікування може попередити прогресування викривлення хребта.

___________________________________ 

Методична розробка для організації самостійної роботи

студентів № 4.