3. Мета та основні задачі реабілітаційної роботи

Першою метою ранньої соціально-реабілітаційної роботи є забезпечення соціального, емоційного, інтелектуального і фізичного розвитку дитини з відхиленнями і спроба максимально розкрити її потенціал для навчання.

Другою важливою метою є попередження вторинних дефектів у дітей із відхиленнями у розвитку. Це може проявитися через дві основні причини: або ж після невдалої спроби призупинити просування первинних дефектів за допомогою медичного, терапевтичного чи навчального впливу, або ж у результаті порушення взаємовідносин між дитиною і сім'єю, спричиненого, в основному, тим, що сподівання батьків стосовно дитини не виправдалися.

Третьою метою ранньої соціально-реабілітаційної роботи є абілітація (пристосування) сім'ї, яка має дітей із відхиленнями у розвитку, щоб максимально ефективно задовольнити потреби дитини. Для такої сім'ї фахівцями має бути розроблена індивідуальна програма, що відповідає потребам і стилю життєдіяльності сім'ї.

Основні задачі реабілітаційної роботи:

• вивчення причин (проблем) і чинників, що заважають включенню інвалідів у соціум, особистісних рис дитини-інваліда, особливостей організації життя сім'ї;

• розробка і забезпечення реалізації індивідуальних програм соціальної реабілітації дітей і підлітків з особливими потребами, що включають професійно-трудовий, учбово-пізнавальний, соціокультурний, фізкультурно-оздоровчий та інші компоненти;

• підготування рекомендацій і здійснення взаємодії соціального працівника із сім'ями дітей з обмеженими можливостями для забезпечення безперервності корекційно-реабілітаційних заходів із ними в домашніх умовах;

• надання психологічної, психокоррекційної та іншої допомоги сім'ї і сприяння інтеграції дитини в співтовариство через розширення кола спілкування;

• визначення і здійснення разом із зацікавленими відомствами найбільше оптимальних форм подальшої освіти, виховання дітей з обмеженими можливостями; створення умов для їхній самореалізації.