Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
02met_ТеплПотСО-1998.doc
Скачиваний:
11
Добавлен:
11.11.2019
Размер:
422 Кб
Скачать
☆

6.2. Витрата води в стояках системи опалення

6.2.1. Однотрубні стояки та горизонтальні приладові вітки

Витрату води Gсті, кг/год, в будь-якому і-му стояку од­нотрубної системи опалення слід обчислювати за формулою

, (20)

де Gс.о – загальна витрата води в системі спалення, обчислена за формулою (19), кг/год; φi – частка загальної витрати води з системі опалення, яка припадає на і-тий стояк.

Величину φi – слід визначати за формулою

, (21)

де Q1 – розрахункові тепловтрати будинку, обчислені за формулою (2).

За формулами (20) і (21) розраховується також витрата води в приладових вітках однотрубних горизонтальних систем опалення.

6.2.2. Двотрубні стояки

Витрату води Gсті,j, кг/год, в будь-якій j-тій ділянці стояка двотрубної системи опалення слід визначати за формулою

, (22)

де φі,j - частка загальної витрати води в системі опалення, яка припадає на j-ту ділянку стояка.

Величину φі,j слід обчислювати за формулою

, (23)

де - теплова потужність, Вт, розрахункової j-тої ді­лянки і-го стояка, котра дорівнює сумі тепловтрат приміщень, що обслуговуються даним стояком; т – кількість поверхів, що обслу­говуються j-тою ділянкою стояка.

6.3. Витрата води в опалювальних приладах системи опалення

6.3.1. Однотрубні системи опалення

Величину розрахункової витрати води Gо.п, кг/год, в опалю­вальному приладі однотрубного стояка або горизонтальної приладової вітки слід обчислювати за формулою

, (24)

де α – коефіцієнт затікання вода в опалювальний прилад.

Для проточно-регульованих стояків і горизонтальних приладових віток

. (25)

6.3.2. Двотрубні системи опалення

Витрату води GО.Пj, кг/год, в будь-якому опалювальному при­ладі двотрубної системи опалення слід визначити за формулою

, (26)

де ψj - частка загальної витрати води в системі опалення, що при­падає на j-тий опалювальний прилад.

Величину ψj слід обчислювати за формулою

, (27)

де Q1,j – визначені за формулою (2) тепловтрати приміщення, для якого розраховується j-ий опалювальний прилад, Вт; Q1 – загальні тепловтрати будинку, визначені за формулою (2) , Вт.

6.4. Витрата води в розрахункових ділянках магістральних трубопроводів

Витрату води в розрахункових ділянках розподільних і збірних магістральних трубопроводах визначають як суму витрат води в стоя­ках або горизонтальних приладових вітках, які обслуговуються даними розрахунковими ділянками.

7. Приклад визначення розрахункової теплової потужності системи опалення та витрати води в ній

Вихідні дані. Проектується поквартирна двотрубна система во­дяного опалення з нижньою розводкою дев’ятиповерхового односекційного житлового будинку в м. Тернополі. Розрахунковий перепад темпе­ратур води в системі опалення tг-to = 95-70°С. Опалювальні при­лади – чавунні радіатори типу МС-140-98, які встановлюються під вік­нами вільно у стіни. Регулювання теплового потоку опалювальних при­ладів передбачається за допомогою автоматичних терморегуляторів. Загальна площа житлового будинку АЗ.П = 2390 м. Тепловтрати че­рез огороджуючі конструкції будинку, визначені за формулою (2), становлять Q1 = 149850 Вт. В індивідуальному тепловому пункті приєднання системи опалення до теплової мережі установка приладів автоматичного пофасадного регулювання не передбачається.

Для системи водяного опалення будинку необхідно визначити

- розрахункову теплову потужність;

- питому теплову потужність;

- розрахункове річне теплоспоживання;

- питоме річне теплоспоживання;

- витрату води.

Послідовність розрахунків

Для обчислення теплової потужності системи опалення за форму­лою (11) необхідно визначити величини b1, b2 та Q3.

Згідно з табл. 1 для чавунних радіаторів типу МС-140-98, що мають номінальний тепловий потік однієї секції Qн = 174 Вт, кое­фіцієнт b1 = 1,05.

У відповідності з табл. 2 для чавунних радіаторів при їх установці у зовнішньої стіни в житлових будинках b1 = 1,01.

Побутові теплонадходження в житловому будинку за формулою (10) дорівнюють

Вт

Розрахункова теплова потужність системи опалення

Вт

Питому теплову потужність системи опалення обчислюємо за фор­мулою (12)

Вт/м2,

що не перевищує нормативного контрольного значення qк = 59 Вт/м2 (див. дод. 2).

Для обчислення за формулою (14) розрахункового річного теплоспоживання системою опалення треба визначити величини So.c, а, b, c і tзовн5, що входять в склад цієї формули.

Згідно з дод. 1 кількість градусодіб опалювального сезону для м. Тернополя дорівнює So.c = 3515 градусодіб.

Коефіцієнти а, b, і c відповідно дорівнюють

а = 1; b = 0,9; c = 1.

Згідно з дод. 1 середня температура найхолоднішої п’ятиденки для м. Тернополя tзовн5 = - 21°С.

Отже, розрахункове річне теплопостачання системою опалення за формулою (14) складає

ГДж/рік.

За формулою (15) питоме річне теплоспоживання системою опа­лення складає

ГДж/(м2∙рік),

що менше нормативного контрольного значення

wк = 0,47 ГДж/(м2.рік), наведеного в дод. 2.

За формулою (19) витрата води в системі опалення дорівнює

кг/год.

Додаток 2

Контрольні показники теплового потоку для систем опалення житлових і громадських будинків

Тип будинку

Кіль-кість повер-хів

Питома теплова потужність qк, Вт/м2

Питоме теплоспоживання wк, ГДж/(м2∙рік)

при кількості градусодіб

Рядова, кутова, поворотна житлова блок-секція

5

55

53

52

48

0,45

0,41

0,36

0,29

9-10

51

50

49

43

0,41

0,38

0,34

0,25

12-16

55

53

52

48

0,45

0,41

0,36

0,29

16

59

57

56

50

0,49

0,45

0,4

0,31

Торцева житлова блок-секція з рядовим закінченням

5

57

55

54

50

0,47

0,43

0,38

0,31

9-10

53

52

50

45

0,43

0,4

0,34

0,27

12-16

57

55

54

50

0,47

0,43

0,39

0,31

16

61

60

59

52

0,5

0,47

0,41

0,35

Торцева блок-секція з двома торцями

5

59

57

56

62

0,47

0,45

0,4

0,32

9-10

55

53

52

48

0,45

0,41

0,36

0,29

12-16

59

57

56

52

0,49

0,45

0,4

0,32

16

64

63

62

56

0,52

0,49

0,43

0,24

Односекційний житловий*

5

63

61

60

55

0,51

0,49

0,41

0,33

9-10

59

57

56

50

0,47

0,45

0,37

0,29

12-16

63

61

60

55

0,51

0,49

0,41

0,33

16

68

67

66

59

0,56

0,52

0,47

0,36

Те ж, складної конфігурації в плані*

5

61

59

58

54

0,5

0,47

0,41

0,36

9-10

57

55

54

49

0,46

0,43

0,37

0,3

12-16

61

59

58

54

0,5

0,47

0,41

0,36

16

66

65

64

58

0,54

0,5

0,45

0,36

Дитячі дошкільні заклади

1

79

77

75

67

0,56

0,52

0,45

0,34

2

75

74

71

64

0,52

0,49

0,43

0,34

3

65

64

62

55

0,45

0,43

0,38

0,29

Загальноосвітні школи, спеціалізовані навчально-виробничі комбінати, ПТУ, технікуми

1

58

57

55

49

0,36

0,32

0,27

0,2

2

50

49

48

43

0,31

0,29

0,23

0,18

3

44

43

42

37

0,29

0,23

0,2

0,16

4

39

38

37

33

0,23

0,22

0,18

0,14

НДІ, проектні громадські організації, упр., адміністративні будинки

2

75

74

71

64

0,43

0,41

0,34

0,28

3

65

64

62

55

0,4

0,36

0,31

0,22

4

62

61

59

53

0,38

0,34

0,29

0,2

> 4

59

57

55

49

0,36

0,32

0,28

0,19

Будинки для лікування та відпочинку:

а) лікарні, шпиталі, пологові будинки, диспансери, лікувальні санаторні корпуси

2

72

71

69

61

0,5

0,47

0,4

0,32

3

63

62

60

54

0,43

0,41

0,36

0,29

4

60

59

57

51

0,41

0,4

0,34

0,27

> 4

58

57

55

49

0,4

0,38

0,32

0,27

б). Поліклініки, амбулаторії

2

70

69

67

60

0,41

0,39

0,32

0,23

3

61

60

58

52

0,38

0,34

0,29

0,2

4

58

57

55

49

0,36

0,32

0,29

0,19

> 4

56

55

53

48

0,34

0,32

0,27

0,2

в). Адміністративно- громадські корпуси санаторіїв

1

77

76

73

65

0,45

0,42

0,34

0,27

2

74

73

70

63

0,43

0,4

0,32

0,25

3

65

64

62

55

0,4

0,36

0,31

0,23

4

62

61

59

53

0,38

0,34

0,29

0,2

г). Спальні корпуси санаторіїв

2

75

74

71

64

0,52

0,49

0,41

0,34

3

65

64

62

55

0,45

0,41

0,38

0,29

4

62

61

59

53

0,43

0,4

0,36

0,27

> 4

59

58

56

50

0,41

0,38

0,32

0,25

Будинки соціального захисту, будинки-інтернати

1

79

77

75

67

0,56

0,52

0,43

0,34

2

75

74

71

64

0,52

0,49

0,41

0,34

3

65

64

62

55

0,45

0,41

0,38

0,29

4

62

61

59

63

0,43

0,4

0,36

0,27

> 4

60

59

57

51

0,41

0,38

0,32

0,25

Криті фізкультурно-спортивні споруди змішаної поверховості:

а). однозональні

-

60

59

57

51

0,36

0,34

0,29

0,2

б). багатозональні

-

65

64

62

55

0,4

0,36

0,31

0,22

Культурно-освітні та видовищні заклади змішаної поверховості:

а). Виставочні зали, клуби, кінотеатри, бібліотеки

65

64

62

55

0,4

0,36

0,31

0,23

б). кінотеатри

50

49

48

43

0,31

0,29

0,25

0,18

Магазини, універсами, універмаги

1

45

44

43

38

0,29

0,27

0,22

0,16

2

40

39

38

34

0,27

0,23

0,2

0,14

Їдальні, кафе

1

47

46

45

40

0,31

0,27

0,22

0,16

2

42

41

40

36

0,27

0,25

0,2

0,14

Підприємства побутового обслуговування населення (крім пралень).

1

75

74

71

64

0,45

0,41

0,34

0,25

2

70

69

67

60

0,41

0,4

0,32

0,25

3

66

65

63

56

0,4

0,36

0,31

0,22

4

63

62

60

54

0,38

0,34

0,29

0,22

Готелі, кемпінги, мотелі

2

74

73

70

63

0,52

0,49

0,41

0,34

3

65

64

62

55

0,45

0,41

0,38

0,29

4

62

61

59

53

0,43

0,4

0,36

0,27

4

59

58

56

50

0,41

0,38

0,32

0,25

Відділення зв’язку

1

75

74

71

64

0,45

0,41

0,34

0,25

2

70

69

67

60

0,41

0,4

0,32

0,25

Примітки: І. Контрольні показники, позначені „*”, для будинків з кількістю поверхів 5 і 9 - 10 визначені шляхом екстраполяції.

2. Контрольні показники слід приймати з коефіцієнтами: 1,1 - для будинків із зовнішніми стінами з багатошарових панелей і ніздрюватих бетонів; 1,15 - для будинків із цегли та крупних блоків.

Додаток З