Тести /модуль 1/

1. Водний режим охолоджувальної оборотної системи водопостачання – це:

а) випаровування, краплезніс і продувка;

б) випаровування, технологічні збитки;

в) випаровування і краплезніс;

г) випаровування і продувка;

д) тепловіддача зіткненням і випаровуванням.

2. Розрахунок складових підпитки:

а) випаровування і краплезносу;

б) випаровування, краплезносу і продувки;

в) випаровування, краплезносу і технологічних збитків;

г) випаровування, краплезносу, продувки і технологічних збитків;

д) випаровування.

3. Випаровування розраховується в залежності від:

а) коефіцієнту в залежності від температури повітря і різниці температур оборотної води;

б) втрат води на знесення;

в) теплового режиму охолоджувача;

г) температури охолодженої води;

д) температури повітря по змоченому термометру.

4. Продувка оборотної системи водопостачання розраховується в залежності від:

а) лужності додаткової води, випаровування і лужності оборотної: граничної;

б) карбонатної твердості, випаровування і карбонатної твердості граничної;

в) твердості додаткової води;

г) твердості оборотної води граничної;

д) твердості оборотної води.

5. Індекс стабільності води по Ланжельє розраховується в залежності від:

а) рН води і рН рівноважного насичення води карбонатом кальцію;

б) температури води;

в) вмісту кальцію в воді;

г) лужності води;

д) солевмісту води.

6. Глибина розпаду бікарбонатного іону в оборотній системі водопостачання залежить від:

а) величини підпитка;

б) краплезнесення і продувки охолоджувача;

в) лужності додаткової води;

г) лужності оборотної води;

д) досліджуваного періоду часу.

7. Гранична твердість оборотної води залежить від:

а) окислюваності оборотної води;

б) некарбонатної твердості оборотної води;

в) температури на виході з охолоджувача;

г) коефіцієнта концентрування солей;

д) ємкості оборотної системи водопостачання.

8. Коефіцієнт концентрування солей в оборотній системі залежить від:

а) випаровування;

б) краплезнесення;

в) продувки;

г) ємкості оборотної системи водопостачання;

д) солевмісту оборотної води.

9. Доза кислоти при стабілізації підкисленням залежить від:

а) еквівалента кислоти;

б) лужності води додаткової;

в) лужності води оборотної;

г) коефіцієнту концентрування солей;

д) концентрації кислоти.

10. Солевміст в оборотній воді визначається як:

а) солевміст додаткової води перемножений на коефіцієнт концентрування солей;

б) солевміст додаткової води поділений на коефіцієнт концентрування солей;

в) солевміст додаткової води перемножений на коефіцієнт концентрування солей з додатком технологічного приросту солей;

г) солевміст додаткової води з урахуванням розпаду бікаронатного аніону;

д) солевміст додаткової води з урахуванням приросту бікарбонатного аніону.

11. Концентрація фосфатного реагенту при стабілізації оборотної води повинна бути:

а) 0,5 – 1,0 мг/л;

б) 1,0 – 1,5 мг/л;

в) 1,5 – 2,0 мг/л;

г) 2,0 – 2,5 мг/л;

д) 2,5 – 3,0 мг/л.

12. Витрата фосфатного реагенту на додаткову воду мусить бути:

а) 0,5 – 1,0 мг/л;

б) 1,0 – 1,5 мг/л;

в) 1,5 – 2,5 мг/л;

г) 2,5 – 3,0 мг/л;

д) 3,0 – 5,0 мг/л.

13. При фосфатизації мусить бути продувка Р₃, %, яка залежить від:

а) випаровування Р₁, %;

б) краплезносу Р₂, %;

в) коефіцієнту К_{у гр};

г) температури, °С;

д) лужності і твердості додаткової води.

14. При комбінованій фосфатно-кислотній обробці доза кислоти залежить від:

а) еквівалента кислоти;

б) лужності додаткової води;

в) лужності граничної додаткової води;

г) концентрація кислоти;

д) твердості додаткової води.

15. При Л_дод.гр слід застосовувати:

а) < 0 – підкислення;

б) > Л_дод – фосфатизацію;

в) 0 < Л_дод.гр < Л_дод комбіновану фосфатно-кислотну обробку;

г) 0 – підкислення;

д) > Л_дод – фосфатизацію.

16. Стабілізаційна обробка води фільтруванням через мармур і магномасу проводиться при карбонатній твердості:

а) 0,5 – 1,5 мг/л;

б) 1,5 – 2,0 мг/л;

в) 2,5 – 3,0 мг/л;

г) 3,0 – 4,0 мг/л;

д) 4,0 – 5,0 мг/л.

17. Процеси охолодження води в охолоджувачах зіткненням залежать від:

а) коефіцієнта тепловіддачі, ккал/м²год °С;

б) температури води, °С;

в) температури повітря, °С;

г) питомої кількості тепла, ккал/м²год;

д) флюгерної швидкості вітру, м/с.

18. Процеси охолодження води в охолоджувачах поверхневим випаром залежать від:

а) коефіцієнта тепловіддачі випаровуванням, ккал/м²год, мм.вод.ст;

б) тиску насиченої пари при температурі поверхні води, мм.вод.ст.;

в) парціального тиску водяної пари в повітрі, мм.вод.ст.;

г) питомої кількості тепла, ккал/м²год;

д) флюгерної швидкості вітру, м/с.

19. Необхідна кількість води для цілей охолодження залежить від:

а) теплового навантаження;

б) самоочищаючих швидкостей;

в) температури охолоджуючої води;

г) питомої теплоємності води;

д) температури нагріву води.

20. Товщина шару відкладень на теплообмінній поверхні залежить від:

а) питомої ваги відкладень, кг/дм³;

б) карбонатної твердості води підпитка, мг-екв/дм³;

в) граничної карбонатної твердості, мг-екв/дм³;

г) необхідної кількості для цілей охолодження, м³/год;

д) відносних втрат води на випаровування, краплезносу і продувки.

20. В прямоточні системи подається така кількість води, яка компенсує:

а) втрати на виробничий процес;

б) на випаровування;

в) на уніс вітром;

г) скид в водойму або із системи;

д) з осадом очисної станції.

21. В оборотні системи з охолодженням подається така кількість води, яка компенсує

а) втрати на виробничий процес;

б) на випаровування;

в) на уніс вітром;

г) скид в водойму або із системи;

д) з осадом очисної станції.

22. В системи з повторним використанням води подається така кількість води, яка компенсує

а) втрати на виробничий процес;

б) на випаровування;

в) на уніс вітром;

г) скид в водойму або із системи;

д) з осадом очисної станції.

23. В оборотні системи з очищенням подається така кількість води, яка компенсує

а) втрати на виробничий процес;

б) на випаровування;

в) на уніс вітром;

г) скид в водойму або із системи;

д) з осадом очисної станції.

24. Сприятливими умовами для охолодження води є

а) найбільша площа контакту води повітря;

б) найменша площа контакту води повітря;

в) максимальна кількість і швидкість повітря;

г) мінімальна кількість і швидкість повітря;

д) найбільша ступінь рівномірності розподілу води і повітря.

25. За способом подачі повітря охолоджувачі поділяються на

а) відкриті;

б) закриті;

в) баштові;

г) безбаштові;

д) вентиляторні.

26. Гідравлічне навантаження охолоджувача це

а) кількість води в м³/год, яка приходиться на приходиться на м² площі;

б) кількість повітря м³/год, яка приходиться на м² площі;

в) кількість тепла, що віддає вода повітрю на м² площі;

г) кількість тепла, що віддає повітря воді на м² площі;

д) кількість повітря і води в м³/год, яка приходиться на м² площі.

27. Теплове навантаження охолоджувача

а) кількість води в м³/год, яка приходиться на приходиться на м² площі;

б) кількість повітря м³/год, яка приходиться на м² площі;

в) кількість тепла, що віддає вода повітрю на м² площі;

г) кількість тепла, що віддає повітря воді на м² площі;

д) кількість повітря і води в м³/год, яка приходиться на м² площі.

28. У водосховищах-охолоджувачах

а) точки скиду води і забору наближені одна до одної;

б) точки скиду води і забору максимально віддалені одна до одної;

в) циркуляція води підвищує ступінь використання площі;

г) циркуляція води зменшує ступінь використання площі;

д) повинен бути глибинний забір води.

29. У водосховищах-охолоджувачах тепло віддається

а) вільною поверхнею води;

б) дном;

в) вигибом русла;

г) дамбою;

д) прибережними зонами водосховища.

30. Циркуляція води у водосховищах-охолоджувачах забезпечується

а) струмененапрямною дамбою;

б) відвідним каналом;

в) проріззю;

г) винесення водозабору в центр водосховища;

д) збільшенням глибини водосховища.

31. Водосховища-охолоджувачі поділяються на

а) регулювальні водосховища;

б) водосховища без регулювання стоку;

в) природні пруди та озера;

г) наливні водосховища з підпиткою із річки;

д) наливні водосховища без підпитки річки.

32. Бризкальні басейни це

а) відкриті резервуари розбризкуванням води на поверхню;

б) закриті резервуари з розбризкуванням води на поверхню;

в) відкриті резервуари з вільним виливом води;

г) закриті резервуари з вільним виливом води;

д) природні водойми, на поверхню яких розбризкується вода.

33. В бризкальних басейнах охолодження забезпечується

а) факелом бризок;

б) зрошувачем;

в) вентилятором;

г) вітром;

д) глибиною води.

34. Бризкальні басейни

а) потребують незначних капітальних вкладень;

б) потребують значних капітальних вкладень;

в) прості в експлуатації;

г) складні в експлуатації;

д) потребують спланований майданчик.

35. Градирні забезпечують ефект охолодження

а) стабільний;

б) нестабільний;

в) високий;

г) низький;

д) комбінований.

36. Вихідна вода в градирнях

а) подається водорозподільним пристроєм зверху;

б) подається водорозподільним пристроєм знизу;

в) подається водорозподільним пристроєм збоку;

г) протікає горизонтальним потоком;

д) протікає вниз у вигляді окремих струменів.

37. Охолоджена вода після градирні збирається

а) в резервуарі;

б) у водосховищі-охолоджувачі;

в) у бризкальному басейні;

г) дренажною системою;

д) всмоктувальною лінією насоса.

38. Водорозподільна система в градирнях являє собою

а) трубчасту із соплами, що направлені вниз;

б) трубчасту із соплами, що направлені вверх;

в) дерев'яними коробами з гідравлічними насадками в дні;

г) дерев'яними коробами без гідравлічних насадок в дні;

д) залізобетонними коробами з гідравлічними насадками в дні.

39. Зрошувач в градирнях може бути

а) краплинний;

б) плівковий;

в) комбінований;

г) поперечний;

д) протиточний.

40. Плівковий зрошувач являє собою

а) щити з дощок, які закріплені щільно одна до одної;

б) щити з дощок, які закріплені на відстані одна від одної;

в) вертикально або з невеликим нахилом щити;

г) суцільні листи з азбестоцементу або пластмаси з фестонами;

д) суцільні листи з азбестоцементу або пластмаси без фестонів.

41. Краплинний зрошувач являє собою

а) дерев'яні рейки трикутного перерізу;

б) дерев'яні рейки прямокутного перерізу;

в) дерев'яні рейки круглого перерізу;

г) рейки, які розташовані горизонтально;

д) рейки, які розташовані вертикально.

42. Комбінований зрошувач

а) щити з дощок, які закріплені щільно одна до одної;

б) щити з дощок, які закріплені з різних боків обрешітника;

в) дерев'яні рейки трикутного перерізу;

г) суцільні листи з азбестоцементу і пластмаси з фестонами;

д) вертикально або з невеликим нахилом спеціальні щити.

43. Відкрита крапельна градирня це

а) короб, з усіх боків якого жалюзійна решітка;

б) пристрій, в якому над зрошувачем висока башта;

в) пристрій, в якому над зрошувачем невелика башта і вентилятор;

г) пристрій, в якому вода перетікає через спеціальні радіатори;

д) пристрій, в якому під зрошувачем нагнітальний вентилятор.

44. Баштова градирня це

а) короб, з усіх боків якого жалюзійна решітка;

б) пристрій, в якому над зрошувачем висока башта;

в) пристрій, в якому над зрошувачем невелика башта і вентилятор;

г) пристрій, в якому вода перетікає через спеціальні радіатори;

д) пристрій, в якому під зрошувачем нагнітальний вентилятор.

45. Вентиляторна градирня це

а) короб, з усіх боків якого жалюзійна решітка;

б) пристрій, в якому над зрошувачем висока башта;

в) пристрій, в якому над зрошувачем невелика башта і вентилятор;

г) пристрій, в якому вода перетікає через спеціальні радіатори;

д) пристрій, в якому під зрошувачем нагнітальний вентилятор.

46. Радіаторна градирня це

а) короб, з усіх боків якого жалюзійна решітка;

б) пристрій, в якому над зрошувачем висока башта;

в) пристрій, в якому над зрошувачем невелика башта і вентилятор;

г) пристрій, в якому вода перетікає через спеціальні радіатори;

д) пристрій, в якому під зрошувачем нагнітальний вентилятор.

47. Бризкальна градирня це

а) короб, з усіх боків якого жалюзійна решітка;

б) пристрій, в якому над зрошувачем висока башта;

в) пристрій, в якому над зрошувачем невелика башта і вентилятор;

г) пристрій, в якому вода перетікає через спеціальні радіатори;

д) пристрій, в якому відсутній зрошувач, а краплі падають з висоти 4-5м.

48. В крапельних градирнях охолодження проходить за рахунок

а) вітром, який продувається через жалюзійну решітку;

б) потоком повітря від нагнітального вентилятора;

в) потоком повітря від всмоктувального вентилятора;

г) потоком повітря, який утворюється за рахунок різниці щільності повітря на вході і виході;

д) контакту повітря з вільною поверхнею води.

49. В баштових градирнях охолодження проходить за рахунок

а) вітром, який продувається через жалюзійну решітку;

б) потоком повітря від нагнітального вентилятора;

в) потоком повітря від всмоктувального вентилятора;

г) потоком повітря, який утворюється за рахунок різниці щільності повітря на вході і виході;

д) контакту повітря з вільною поверхнею води.

50. В вентиляторних градирнях охолодження проходить за рахунок

а) вітром, який продувається через жалюзійну решітку;

б) потоком повітря від нагнітального вентилятора;

в) потоком повітря від всмоктувального вентилятора;

г) потоком повітря, який утворюється за рахунок різниці щільності повітря на вході і виході;

д) контакту повітря з вільною поверхнею води.

51. В радіаторних градирнях охолодження проходить за рахунок

а) вітром, який продувається через жалюзійну решітку;

б) потоком повітря від нагнітального вентилятора;

в) потоком повітря від всмоктувального вентилятора;

г) потоком повітря, який утворюється за рахунок різниці щільності повітря на вході і виході;

д) контакту повітря з вільною поверхнею води.

52. В бризкальних градирнях охолодження проходить за рахунок

а) вітром, який продувається через жалюзійну решітку;

б) потоком повітря від нагнітального вентилятора;

в) потоком повітря від всмоктувального вентилятора;

г) потоком повітря, який утворюється за рахунок різниці щільності повітря на вході і виході;

д) контакту повітря з вільною поверхнею води.

53. Вентиляторні градирні

а) витрачають велику кількість електроенергії;

б) складні в експлуатації;

в) мають високу будівельну вартість;

г) мають невисоку будівельну вартість;

д) мають найбільшу щільність зрошення.

54. Радіаторні градирні

а) мають найменші втрати води;

б) складні в експлуатації;

в) мають високу будівельну вартість;

г) мають невисоку будівельну вартість;

д) мають найбільшу щільність зрошення.

55. Баштові градирні

а) витрачають велику кількість електроенергії;

б) складні в експлуатації;

в) мають високу будівельну вартість;

г) мають невисоку будівельну вартість;

д) мають найбільшу щільність зрошення.

56. Крапельні градирні

а) витрачають велику кількість електроенергії;

б) складні в експлуатації;

в) мають високу будівельну вартість;

г) мають невисоку будівельну вартість;

д) мають найменшу щільність зрошення.

57. Бризкальні градирні

а) витрачають велику кількість електроенергії;

б) складні в експлуатації;

в) мають високу будівельну вартість;

г) мають невисоку будівельну вартість;

д) мають найменшу щільність зрошення.

58. Сухими градирнями називають градирні

а) крапельні;

б) радіаторні;

в) вентиляторні;

г) баштові;

д) бризкальні.

59. Радіаторні градирні

а) витрачають більше повітря;

б) витрачають менше повітря;

в) в спеку не забезпечують низьку температуру води;

г) потребують великі витрати металу;

д) не витрачають додаткової води на регулювання солевмісту.

60. Стабільною називається вода, яка

а) не викликає корозії контактуючої поверхні;

б) викликає корозію контактуючої поверхні;

в) викликає випадання карбонату кальцію на поверхні;

г) не викликає випадання карбонату кальцію на поверхні;

д) не викликає випадання сульфату кальцію на поверхні.

Модуль 2 Методи пом’якшення і знесолення води

В практиці водопідготовки застосовуються ряд методів обробки води реагентами з метою зв’язування наявних в воді кат іонітів твердості – кальцію і магнію – в малорозчинні з’єднання, котрі потім виділяються із води осадженям або фільтруванням. Найбільш простішими і дешевшими методами пом’якшення води являються реагентні методи, які, як правило, передують перед більш глибоким пом’якшенням води на катіонітових фільтрах.