7. Догляд за хворими в операційному блоці

Актуальність теми

Велике значення в роботі операційного блоку має дотримання відповідного санітарно-гігієнічного режиму, що запобігає розвитку інфекційних ускладнень у оперованих хворих. Велику роль для профілактики ускладнень відіграє підготовка рук хірурга та операційної медичної сестри, спеціальна хірургічна обробка операційного поля перед оперативним втручанням, застосування стерильної хірургічної білизни. Оволодіння навичками з дотримання санітарно-гігієнічного режиму в операційному блоці є надзвичайно важливим для подальшого навчання на кафедрах хірургічного профілю і для майбутньої професійної діяльності.

Цілі заняття:

1. Знати вимоги до санітарно-гігієнічного режиму в операційній.

2. Знати види прибирань в операційній.

3. Знати методики і засоби для хірургічної обробки рук та операційного поля.

4. Вміти приготувати засоби для хірургічної обробки рук (первомур).

5. Вміти приготувати дезінфікуючі розчини для прибирання операційної.

6. Вміти провести генеральне прибирання операційної.

7. Вміти одягати операційну білизну.

8. Вміти транспортувати хворого в операційну і з операційної.

Список літератури

Основна:

1. Загальна хірургія / за ред. С.П.Жученко, М.Д.Желіби, С.Д.Хіміча. – Київ: Здоров’я, 1999. – С. 102-113.

2. Хірургія. Т. І. Підручник з загальної хірургії / за ред. Я. С. Березницького, М. П. Захараша, В. Г. Мішалова, В. О. Шидловського. – Дніпропетровськ: РВА “Дніпро-VAL”, 2006. - С. 79-90.

3. Черенько М.П., Ваврик Ж.М. Загальна хірургія з анестезіологією, основами реаніматології та догляду за хворими. – Київ: Здоров’я, 1999. – С. 67-78.

4. Гостищев В.К. Общая хирургия: учебник – М.: Медицина, 1993. – С. 28-47.

5. Тимофеев Н.С., Тимофеев Н.Н. Асептика и антисептика. – 2-е изд., перераб. и доп. – Л.: Медицина, 1989. – С. 66-77.

Додаткова:

1. Нестеренко Ю.А. Хирургические болезни: учебник. – М.: Медицина, 1983. – С. 29-30, 34-37, 44-46.

2. Грандо А.А., Грандо С.А. Врачебная этика и деонтология. – К.: Здоров’я, 1994.

Зміст навчання

Будова і обладнання операційного блоку мають виключати можливість скупчення пилу, бруду, забезпечити швидке, зручне прибирання підлоги, стін, стелі. Необхідно, щоб операційна, що містить операційний стіл, мала площу не меншу 40 м². Підлогу і стіни найкраще облицьовувати кахлями або пластмасовою плиткою, стіни і стелю можна пофарбувати світлою олійною фарбою. Вікна в операційній у південних регіонах повинні виходити на північ або на північний захід (аби уникнути перегрівання). Меблі в операційній повинні бути світлими, легкими (з металу, скла, пластмаси), зручними, простими за конструкцією, легко митися.

У передопераційній мають бути крани з холодною та гарячою проточною водою, тази для миття рук.

Для зменшення ризику забруднення в сучасних операційних бажано обмежувати присутність на операціях сторонніх осіб (студентів, лікарів, курсантів). Спостерігати за операцією бажано по телевізору або через скляну стелю над операційною.

Операційна бригада повинна піддаватися суворій регламентованій санітарно-гігієнічній обробці. У зоні санпропускника персонал роздягається і залишає одяг в індивідуальних шафах. У чистій зоні, куди можна потрапити лише після прийняття душу, містяться шафи з чистою білизною різних розмірів, костюмами та взуттям операційного блоку. Операційну бригаду необхідно забезпечити спеціальним бактерицидним одягом.

Медичні шапочки повинні закривати волосся на голові як у чоловіків, так і у жінок, маски – закривати рот і ніс, виконуючи роль фільтра. Виготовляють їх із чотирьох (і більше) шарів марлі або бавовняно-паперової тканини. Найзручнішими є маски й шапочки одноразового використання.

Уява про операційні пов’язана перш за все із виключною чистотою приміщення і меблів, які знаходиться в ньому. Чистота і порядок є основою асептичного режиму операційних. Для підтримання цієї чистоти в приміщеннях першої зони операційного блоку виконуються 5 видів прибирань:

• попереднє – виконується вранці до початку операцій;

• поточне прибирання – виконується під час операції;

• післяопераційне – забезпечує чистоту перед надходженням наступного хворого для оперативного втручання;

• заключне – виконується після завершення всіх оперативних втручань у кінці робочого дня;

• генеральне – виконується 1 раз на тиждень.

Попереднє прибирання виконують вранці, воно має на меті видалення пилу, який осів за ніч на меблі, прилади, на підлогу тощо. На початку протирають сухою, а потім вологою ганчіркою, змоченою дезінфікуючим розчином, меблі, підвіконня, калорифери та підлогу.

Поточне прибирання виконується під час оперативного втручання, при цьому підбирають з підлоги серветки, інструменти, які випадково впали, за потреби витирають кров на підлозі. При забрудненні підлоги вмістом кишечника або гноєм підлогу протирають розчином дезінфікуючої речовини.

Після операції видаляють із тазів вміст, обробляють клейонку операційного стола і підлогу, застеляють чисте простирадло на операційний стіл.

Метою заключного прибирання є забезпечення готовності операційної до виконання оперативних втручань. Під час завершального прибирання дезінфікуючими розчинами миють підлогу, стіни на висоту 2 м, меблі операційної, обладнання. Наприкінці прибирання накривають чистими простирадлами операційний стіл, столи для медикаментів, наркозний апарат та інші прилади, які знаходяться в операційній.

У день генерального прибирання операції не призначаються. Під час прибирання в перший етап обприскують всю операційну (стелю, стіни, підлогу тощо) дезінфікуючими розчинами, які потім витирають. У другий етап виконують прибирання, аналогічне заключному прибиранню. Після прибирання включають на 1 годину ультрафіолетові лампи.

Переодягнувшись в операційну білизну та одягнувши поліетиленові фартухи, оперуючі переходять до обробки рук. Досягнути повної стерильності рук неможливо, оскільки хімічні речовини, які знищують мікроби, водночас пошкоджують шкіру людини. Такі хімічні препарати, як фенол, лізол, сулема дуже уражають шкіру і зараз для обробки рук не застосовуються. Крім того, бактерицидні речовини вбивають мікроби, які містяться на поверхні шкіри, а мікроби, які містяться в складках, тріщинах, протоках потових та сальних залоз, залишаються неушкодженими, і через 2-4 години після обробки руки знову стають контамінованими – бактерії виходять із глибини на поверхню шкіри.

Усі способи обробки рук перед операцією зводяться до механічного очищення, дезінфекції і дублення шкіри. Механічним очищенням видаляють мікроби, які містяться на поверхні шкіри рук, а дезінфекція і дублення спрямовані головним чином на знищення бактерій, які залишилися в глибоких шарах шкіри, доступ до яких полегшується після миття милом та гарячою водою.

Останніми роками в практику почали входити методи обробки рук синтетичними мийними засобами (наприклад, порошок “Лотос”), які, утворюючи тонку плівку, перешкоджають виходу бактерій із глибини на поверхню шкіри.

Хірурги та операційні сестри повинні берегти свої руки від забруднення. Не слід торкатися гнійних ран, забрудненого гноєм перев’язувального матеріалу та всіх предметів, які були у контакті із гноєм. У домашніх умовах, працюючи в саду, на городі, чистячи картоплю, під час ремонту автомобіля тощо треба одягати рукавички. Найменші тріщини, подряпини, гнійники на шкірі рук унеможливлюють участь хірурга в операції. У деяких хірургів, особливо на початку їх діяльності, шкіра стає сухою та шорсткою. У такому випадку рекомендується змащувати руки на ніч розчином, який складається з рівних частин гліцерину, етилового спирту, нашатирного спирту і дистильованої води.

Існує багато способів хірургічної обробки рук. Найчастіше застосовують такі методи: спосіб Спасокукотського-Кочергіна, обробка рук первомуром, обробка рук хлоргексидином біглюконатом, стериліумом тощо.

Тіло хворого, як і руки хірурга, простерилізувати неможливо. Однак можна та необхідно зменшити кількість мікроорганізмів, які знаходяться на поверхні тіла, вкрити його стерильною операційною білизною, а зону операції: “операційне поле” – продезінфікувати. Підготовка до планових операцій у цьому сенсі полягає перш за все в митті хворого теплою водою з милом. Якщо стан хворого дозволяє, то миття виконується під душем або у ванні. За наявності протипоказань до таких заходів хворого вмивають за допомогою поролонової губки або рушника. Гігієнічна ванна проводиться за день до планової операції, після чого хворий одягає свіжу білизну, йому змінють постільну білизну. Вранці, в день операції за 2 години палатна медична сестра голить зону майбутнього операційного поля з урахуванням можливого розширення обсягу операції. Під час гоління видаляють не тільки волосся, але і поверхневий шар епідермісу, завдяки чому видаляється значна кількість бактерій. Досвід показав, що голити хворих потрібно безпосередньо перед оперативним втручанням. Якщо це зробити звечора, то в місцях невеликих порізів утворюються кірки, під якими гніздяться бактерії (починається стрептодермія). Зазвичай гоління операційного поля виконує палатна медична сестра, але при екстрених операціях гоління може виконувати операційна санітарка. При невідкладних оперативних втручаннях, коли хворий потрапляє в операційну безпосередньо з приймального відділення, хворого голять у тамбурі або коридорі зони суворого режиму.

При обробці операційного поля діє той самий принцип, що і при підготовці рук до операції: на початку проводиться механічне очищення, потім дезінфекція антисептичними засобами і наприкінці, дублення.

Особливо гостро стоїть питання про механічне очищення операційного поля при госпіталізації хворих після вуличних транспортних або виробничих травм. У цих випадках шкіра нерідко буває забрудненою мазутом або іншими нафтопродуктами, перемішаними із землею. Видалити такий бруд можна тільки шляхом повторного застосування бензину. Бажано максимально відмити шкіру такого хворого ще у приймальному відділенні або в перев’язочній, залишивши для операційної тільки шкіру, яка безпосередньо прилягає до рани. Як бензин, так і ефір викликають відчуття сильного пекучого болю, коли ці рідини потрапляють на мошонку або промежину, на жіночі зовнішні статеві органи. Щоб не допустити цього, у пахвові ділянки і між стегнами вкладають велику марлеву серветку. При операціях на підошві, особливо на п’ятці, у людей, які літом ходять босоніж або в босоніжках, також доводиться відмивати бруд, який глибоко проник у складки і тріщини шкіри. При планових ортопедичних операціях рекомендується за декілька діб до операції “відпарити” ноги, досягаючи максимального видалення бруду із складок. Інколи доводиться відмивати п’яти пемзою або спеціальними тертками, а також щітками.

Для обробки операційного поля застосовують метод Гроссіха-Філончикова, який передбачає багатократну (3-5 разів) обробку операційного поля 5% спиртовим розчином йоду. Оскільки цей розчин може викликати опік шкіри, алергічні реакції, дерматити, то краще користуватися препаратами, які об’єднуються в групу, що має назву йодофори (йодопірон, йодонат, повідон йод, бетадин, кутасепт тощо). Операційне поле може бути оброблене розчином брилянтового зеленого (зокрема, у дітей), хлоргекседину біглюконату, первомуром тощо.

Орієнтовна основа дії

Генеральне прибирання проводиться 1 раз на тиждень, а також позапланово після оперативних втручань, під час яких відбулося забруднення операційної кишковим вмістом, гноєм, після оперативного втручання у хворого з гнійно-некротичним процесом, зумовленим анаеробною інфекцією. Генеральне прибирання проводиться за принципом завершальної дезінфекції.

На початку прибирання необхідно розрахувати кількість дезінфікуючого розчину, яка повинна використовуватися. Площа приміщення операційної , як правило, відома і зазначена в “Журналі обліку проведення генеральних прибирань” на титульному аркуші. Норма витрат на 1 м² залежить від різновиду дезінфектанту, що буде застосований. Найбільш поширеною нормою є 150-200 мл на 1 м² в залежності від поверхні, що обробляється (покрита плиткою, фарбою тощо). Треба враховувати хімічні властивості дезінфектанту, його здатність викликати корозію металів, пошкоджувати фарбу, тканини тощо. Під час прибирання необхідно користуватися правилами безпеки для роботи з даним дезінфектантом, засобами захисту.

Порядок проведення генеральних прибирань в операційній.

Для проведення генерального прибирання найбільш часто застосовують:

• розчин перекису водню 3% з 0,5% мийного засобу;

• розчин перекису водню 4% з 0,5% мийного засобу;

• розчин перекису водню 6% з 0,5% мийного засобу;

• розчин хлораміну 1%.

Малюнок 7.1 Генеральне прибирання та дезінфекція в операційній

З імпортних деззасобів, які можуть використовуватись в Україні, застосовують препарати на основі альдегіду (аеродезин, бацилол плюс, деконекс 50 АФ), натрієвої солі дихлорізоціанурової кислоти (хлорсепт), ізопропеналу (деконекс, соларсепт) та інші засоби.

Послідовність прибирання полягає в такому:

• звільнити поверхню, яка обробляється, від предметів, що знаходяться на ній (крім бактерицидної лампи), відтягнути від стін шафи, апаратуру та інше;

• побризкати стіни, двері, вікна дезрозчином, починаючи зверху, на висоту не менше 2 метрів;

• протерти ганчіркою, змоченою дезрозчином, обладнання, шафи, апаратуру та інше;

• побризкати дезрозчином підлогу, при цьому витрати дезрозчину повинні бути із розрахунку 200-250 мл на 1 м²;

• у разі проведення дезінфекції методом протирання поверхні двічі протирають з інтервалом у 15 хвилин;

• ввімкнути бактерицидні лампи на 60 хвилин;

• протерти всі оброблені поверхні ганчіркою, змоченою водопровідною водою;

• ввімкнути бактерицидні лампи на 30 хвилин;

• провітрити приміщення.

Під час проведення генерального прибирання також дезінфікуються, протираються бактерицидні лампи. Скло бактерицидної лампи протирається 70% етиловим спиртом, екран апаратури – сухою ганчіркою, корпус апаратури протирається ганчіркою, змоченою в 3-6% розчині перекису водню.

Розчин 6% перекису водню з 0,5% мийним засобом використовується у випадках наявності (підозри) мікробних клітин, які утворюють спори, в тому числі анаеробні інфекції. За наявності в повітрі приміщення на предметах грибків застосовується для прибирання 4% розчин перекису водню. В інших випадках – 3% розчин.

У журналі обліку генеральних прибирань записуються дати проведення генерального прибирання, якими дезінфектантами проведена дезінфекція, їх концентрація, скільки використано розчину, підпис особи, яка проводила прибирання.

Одягання операційної білизни

Після обробки рук операційна сестра першою переходить в операційну, де за допомогою санітарки або іншої медичної сестри розпочинає одягання стерильного халата. Ще в передопераційній санітарка витирає операційній сестрі клейончастий фартух, в якому зазвичай миють руки, і обережно, щоб не забруднити оброблені руки, знімає його. Медична сестра відкриває бікс із стерильними халатами і, перевіривши за реакцією індикатора стерильності придатність халатів, виймає халат, який складений у вигляді рулона, розгортає його і надягає. Санітарка або інша медична сестра зав’язує ззаду зав’язки і пояс. При цьому стежать, щоб краї стерильного халата повністю закривали нестерильну білизну. Потім з іншого бікса або із одноразової упаковки дістають стерильні гумові рукавички і одягають їх.

Хірурги також одягаються самостійно, але халат їм подає операційна сестра, а інколи і допомагає, підтримуючи його за рукави. Зав’язки на рукавах хірурги зав’язують самі, але якщо треба поквапитися, то операційна сестра допомагає їм у цьому. Зав’язки ззаду і пояс зав’язує санітарка або інша медсестра. Рукавички хірургу подає операційна сестра таким чином, щоб останній швидким рухом ввів руку у рукавичку як можна глибше. Одягнуті рукавички, як правило, обробляють 96%

Малюнок 7.2 - Одягання операційної білизни

етиловим спиртом, щоб видалити залишки пудри.

Способи передопераційної підготовки рук

Метод Спасокукотського-Кочергіна.

На початку руки миють милом під краном гарячою водою. Потім протягом 6 хвилин (2 рази по 3 хвилини) миють руки у двох тазах із 0,5% розчином аміаку за допомогою серветки. Тази перед наливанням розчину аміаку обпалюють спиртом. Після миття рук у розчині аміаку їх витирають стерильним рушником і протирають серветкою, змоченою у 96% розчині етилового спирту. Потім змащують нігтьові ложа 5% спиртовим розчином йоду і одягають рукавички.

Обробка хлоргекседином біглюконатом (гібітаном).

20% розчин хлоргекседину біглюконату випускається в скляних пляшках по 500 мл. Руки обробляються 0,5% спиртовим розчином гібітану, для чого 20% розчин хлоргекседину розводять в 70% етиловому спирті у співвідношенні 1:40, тобто до 500 мл 70% етанолу додають 12,5 мл 20% розчину хлоргекседину.

Руки на початку миють теплою водою з милом, потім витирають їх стерильним рушником, після чого протягом 2-3 хвилин протирають 0,5% спиртовим розчином хлоргекседину біглюконату за допомогою серветки. Протирання необхідно проводити систематично, палець за пальцем, стежачи, щоб не пропустити жодної ділянки шкіри пальців, кисті та нижньої частини передпліччя. Після протирання руки висихають самі.

Малюнок 7.3 - Обробка рук хірурга перед операцією

Обробка первомуром

Первомур є сумішшю перекису водню, мурашиної і надмурашиної кислот, при цьому остання утворюється в процесі реакції між двома першими інгредієнтами. Розчин первомуру, вихідний і робочий (2,4% і 4,8% за надмурашиною кислотою), готують, виходячи з розрахунку, наведеного в таблиці.

Для приготування вихідного розчину в скляну колбу наливають відповідну кількість перекису водню, а потім додають мурашину кислоту. Колбу струшують і поміщають у каструлю із холодною водою або у холодильник на 1-1,5 години, струшуючи колбу кожні 20-30 хвилин. За цей час у розчині утворюється надмурашина кислота. Вихідний розчин можна зберігати при кімнатній температурі 1 добу. Робочий розчин придатний до використання протягом 1 доби. Отже, первомур можна готувати кожні 2 доби.

Розрахунок складових частин для виготовлення розчину первомуру

Вихідний розчин			Робочий розчин
Пергід-роль, мл	Мурашина кислота, мл		Вода*, л
	100%	85%	2,4%	4,8%
17,1	6,9	8,1	До 1	0,5
34,2	13,8	16,2	До 2	1
85,5	34,5	40,5	До 5	2,5
171,0	69,0	81,0	До 10	5

* Вода може бути дистильованою, водопровідною, артезіанською і морською забортною, взятою з відкритого моря або океану (де був автор). Концентрація надана у відсотках надмурашиної кислоти.

Для обробки рук застосовують розчин первомуру 2,4% за надмурашиною кислотою. Для цього 120 мл свіжого вихідного розчину додають до 4,880 мл води. Вихідний розчин первомуру, потрапляючи на шкіру та слизові, може зумовити опік, тому при роботі з концентрованим розчином цього препарату необхідно бути обережним. Краплі розчину, які потрапили на шкіру, потрібно негайно змити великою кількістю проточної води. Якщо ж крапля розчину потрапила в око, то необхідно негайно промити око водою, повторюючи цю процедуру багатократно, після чого необхідно звернутися за допомогою до окуліста.

Сама обробка рук первомуром полягає в такому: на початку руки миють із милом під проточною водою протягом 1 хвилини без щітки; руки витирають насухо стерильним рушником; занурюють руки у розчин первомуру до ліктьових згинів на 1 хвилину; руки витирають стерильною серветкою або рушником; одягають стерильні рукавички. В одному тазу можуть обробити руки до 20 осіб.

Транспортування хворих в операційну і в палату з операційної

Транспортування хворих в операційну та в палату виконується із використанням каталки, яка вкрита поліетиленовою плівкою або клейонкою. Плівка або клейонка обробляються ганчіркою, змоченою 3% розчином перекису водню з 0,5% мийним розчином. Після цього їх накривають чистим простирадлом і ковдрою. Транспортування повинно бути щадним і з виключенням поштовхів.

Малюнок 7.4 - Транспортування хворого в операційну за методикою МІ СумДУ

Переносити і перекладати хворого на руках можуть 2 або 3 чоловіки.

Із палати хірургічного відділення в операційну хворого транспортують тільки на каталці. В передопераційній хворого перекладають на каталку операційного блоку і доставляють до операційного стола, спостерігаючи за його станом. Після операції хворого транспортують у відділення інтенсивної терапії при обов’язковій участі лікаря-анестезіолога. Хворого перекладають на функціональне ліжко. Особливо обережно треба перекладати хворого із зовнішніми дренажами. Необхідно користуватися ліфтом. За його відсутності хворого несуть на ношах 2 або 4 чоловіки головою вперед при підйомі по сходах або ногами вперед – при спуску.

Тести та задачі для перевірки вихідного рівня знань

В операційній застосовують такі види прибирань:

а) ранкове;

б) попереднє (+);

в) загальне;

г) вечірнє;

д) генеральне (+).

В операційній застосовують такі види прибирань:

а) заключне (+);

б) вечірнє;

в) загальне;

г) поточне (+);

д) планове.

В операційній застосовують такі види прибирань:

а) планове;

б) післяопераційне (+);

в) початкове;

г) заключне (+);

д) вечірнє.

В операційній застосовують такі види прибирань:

а) поточне (+);

б) загальне;

в) попереднє (+);

г) позапланове;

д) планове.

Позапланове генеральне прибирання операційної виконують:

а) після операції з приводу розлитого гнійного перитоніту (+);

б) після апендектомії;

в) після холецистектомії;

г) після операції з приводу анаеробної хірургічної інфекції (+);

д) після герніопластики.

Етапами обробки рук хірурга перед операцією є:

а) механічне очищення (+);

б) біологічне очищення;

в) контамінаційне очищення;

г) дублення шкіри (+);

д) теплове очищення.

Під час генерального прибирання операційної можна застосувати такі розчини:

а) розчин хлораміну 10%;

б) розчин перекису водню 10% з 0,5% мийного засобу;

в) розчин перекису водню 6% з 0,5% мийного засобу (+);

г) розчин хлораміну 1% (+);

д) розчин хлорного вапна 5%.

Для обробки рук перед операцією можна застосувати:

а) метод Кохера;

б) метод Спасокукотського-Кочергіна (+);

в) розчин етилового спирту 60%;

г) розчин первомуру 2,4% (+);

д) розчин первомуру 4,8%.

Для обробки рук перед операцією можна застосувати:

а) стериліум (+);

б) 60% розчин етилового спирту;

в) 5% розчин хлораміну;

г) спиртовий 0,5% розчин хлоргекседину біглюконату (+);

д) 3% розчин перекису водню з 0,5% мийним засобом.

Для обробки операційного поля можна застосувати:

а) 1% розчин хлорного вапна;

б) розчин бетадину (+);

в) 10% спиртовий розчин йоду;

г) спиртовий розчин діамантового зеленого (+);

д) 5% розчин хлораміну.

Для обробки операційного поля можна застосувати:

а) 2% розчин хлорного вапна;

б) 2% розчин хлораміну;

в) йодонат (+);

г) 5% спиртовий розчин йоду (+);

д) 60% розчин етилового спирту.

Для приготування розчину первомуру необхідно використати:

а) 6% розчин перекису водню;

б) пергідроль (+);

в) 96% розчин етилового спирту;

г) 100% оцтову кислоту;

д) 100% мурашину кислоту (+).

При підготовці до операції стерильну хірургічну білизну одягає:

а) операційна санітарка;

б) лікар-анестезіолог;

в) усі присутні в операційній;

г) операційна медична сестра (+);

д) хірург, який оперує, та його асистенти (+).

Генеральне прибирання проводиться:

а) у кінці робочого дня;

б) у плановому порядку 1 раз на тиждень (+);

в) у плановому порядку 2 рази на тиждень;

г) позапланово після операцій, під час якої відбулося забруднення операційної кишковим вмістом (+);

д) кожен раз перед початком операційного дня.

Хірургічна обробка рук за методом Спасокукотського-Кочергіна включає такі етапи:

а) миття рук у 2 тазах, що містять 0,5% розчин хлораміну по 3 хвилини;

б) миття рук у 2,4% розчині первомуру протягом 1 хвилини;

в) миття рук із милом під краном із гарячою водою (+);

г) обробка шкіри обох кистей рук 5% спиртовим розчином йоду;

д) миття рук у 2 тазах, що містять 0,5% розчин аміаку по 3 хвилини (+).

Ситуаційні задачі для перевірки кінцевого рівня знань

Під час транспортування хворого із операційної відбулося забруднення простирадла та клейонки, які накривали каталку, виділеннями із дренажу та операційної рани. Яким чином необхідно приготувати каталку для транспортування іншого хворого на цій каталці до операційної?

Відповідь: клейонку, яка вкриває каталку, необхідно обробити 3% розчином перекису водню з 0,5% мийним засобом, простирадло замінити на чисте.

Хворому Д. під місцевою анестезією 0,5% розчином новокаїну в операційній видалено ліпому в ділянці кута правої лопатки. Стан хворого під час операції і після неї стабільний, задовільний. Яким чином необхідно доправити пацієнта до палати із операційного блоку?

Відповідь: даного пацієнта необхідно транспортувати в палату в лежачому положенні на каталці.

Протягом операційного дня в тазу з первомуром виконано обробку рук 20 раз хірургами, які брали участь в операціях. Повинне відбутися ще одне оперативне втручання, в якому будуть брати участь троє хірургів. Де вони повинні обробити руки розчином дезінфектанту?

Відповідь: після 20 обробок рук у розчині первомуру останній має бути замінений на свіжий розчин, після цього хірурги оброблять у ньому руки перед операцією.

Під час приготування робочого розчину первомуру для обробки рук перед операцією медична сестра випадково розлила собі на ліву кисть невелику кількість вихідного розчину цього препарату. В ділянці, де відбувся контакт із розчином, з’явився пекучого характеру біль, гіперемія шкіри. Що необхідно зробити в такому випадку?

Відповідь: концентрований вихідний розчин первомуру викликав опік на кисті у операційної медичної сестри; необхідно тривало промити уражену кисть водопровідною водою, потім накласти асептичну пов’язку.

При приготуванні розчину первомуру для хірургічної обробки рук операційна сестра у скляній колбі змішала 85,5 мл пергідролю з 34,5 мл 100% мурашиної кислоти. Утворену суміш вона довела до 5 л водопровідною водою в тазу для обробки рук перед операцією. Яку помилку допустила медична сестра?

Відповідь: суміш пергідролю та мурашиної кислоти має бути витримана протягом 1-1,5 години в холодильнику, періодично під час цієї експозиції вона повинна струшуватись; лише після цього її розводять у відповідній кількості води у тазу.

Під час підготовки до термінового втручання в операційній виявилася відсутньою дистильована вода. Яким чином розвести вихідний концентрат первомуру, щоб зробити робочий розчин для хірургічної обробки рук?

Відповідь: для приготування робочого розчину первомуру можна застосувати водопровідну воду.

Необхідно приготувати первомур для хірургічної обробки рук у кількості 10 л. Які інгредієнти і в якій кількості необхідно застосувати для цього?

Відповідь: необхідно взяти 240 мл вихідного концентрованого розчину первомуру і розвести їх в 9760 мл водопровідної чи дистильованої води.

В ургентній хірургічній клініці ввечері має відбутись екстрене оперативне втручання з приводу гострого апендициту. Операційна медсестра для хірургічної обробки рук взяла розчин первомуру 2,4%, що був приготований ще вранці перед початком операційного дня і в якому була 9 раз проведена обробка рук. Чи правильно зробила операційна сестра?

Відповідь: медична сестра вчинила правильно, даний розчин придатний до використання протягом 1 доби до 20 разів.

Під час виконання оперативного втручання хворому С. з приводу гострої кишкової непрохідності відбулося забруднення операційної вмістом кишечника. Що має бути виконане в операційній після даної операції перед наступним оперативним втручанням іншому пацієнту?

Відповідь: в операційній необхідно виконати позапланове генеральне прибирання.

В операційному блоці має бути виконане планове генеральне прибирання. Назвіть послідовність дій, які мають бути виконаними під час такого прибирання.

Відповідь: звільнити поверхню, яка обробляється, від предметів, які знаходяться на них (крім бактерицидної лампи), відтягнути від стін шафи апаратуру та інше; оросити стіни, двері, вікна дезрозчином, починаючи зверху, на висоту не менше 2 метрів; протерти ганчіркою, змоченою дезрозчином, обладнання, шафи, апаратуру та інше; оросити дезрозчином підлогу, при цьому витрати дезрозчину повинні бути із розрахунку 200-250 мл на 1 м²; у випадку проведення дезінфекції методом протирання поверхні двічі протирають з інтервалом 15 хвилин; включити бактерицидні лампи на 60 хвилин; протерти всі оброблені поверхні ганчіркою, змоченою водопровідною водою; включити бактерицидні лампи на 30 хвилин.

В операційній має відбутися генеральне прибирання. Загальна площа, що має підлягати обробці, дорівнює 150 м². Яку кількість розчину для прибирання необхідно приготувати?

Відповідь: необхідно приготувати розчин з розрахунку 150-200 мл на 1 м², отже, необхідно приготувати для прибирання даної операційної 30 л розчину.

Хворий Д., 65 років, готувався до планового оперативного втручання з приводу лівобічної пахвової грижі. Медична сестра з метою підготовки операційного поля до операції виконала гоління ділянки останнього напередодні дня операції ввечері. При огляді хворого в день операції виявлені ділянки гіперемії, а також інфіковані подряпини в місці майбутнього операційного поля. Оперативне втручання хірургом було скасоване. Що трапилось? Яку помилку допустила медична сестра при підготовці даного хворого до оперативного втручання.

Відповідь: гоління ділянки операційного поля має відбуватися в рані в день операції; даному хворому скасували втручання у зв’язку із розвитком у нього гнійних уражень шкіри після гоління.

В операційному блоці має відбутись 5 оперативних втручань. Що необхідно зробити в операційній на початку операційного дня з метою підготовки її до роботи?

Відповідь: в операційній перед початком операційного дня повинне бути виконане попереднє прибирання.

Під час виконання оперативного втручання на підлогу операційної впали забруднені кров’ю серветки та кульки, вилились промивні води після санації черевної порожнини. Які дії мають бути виконані персоналом операційної в такому випадку?

Відповідь: санітарка операційного блоку в такому випадку повинна виконати поточне прибирання.

Хворому закінчено оперативне втручання з приводу хронічного холециститу. Хворого перекладено на каталку і вивезено з операційної. Що необхідно зробити в операційній, щоб підготувати її до подачі нового пацієнта, якому має бути виконана запланована операція?

Відповідь: персонал операційного блоку має виконати післяопераційне прибирання з метою підготовки операційної для наступного оперативного втручання.