6. Асептика. Організація роботи в операційному блоці

Актуальність теми

Серед ускладнень у хірургії найбільш часто трапляються інфекційні. Вони можуть призвести до летального наслідку, не зважаючи на блискуче виконане оперативне втручання. Попередження таких ускладнень – головний принцип хірургії, в основі якого лежать асептика і антисептика.

Одним із головних структурних підрозділів хірургічного відділення є операційний блок. Від злагодженої роботи останнього залежить результат виконаних оперативних втручань. Тут, як жодному з інших підрозділів лікувального закладу, дотримуються всіх вимог асептики та антисептики.

Цілі заняття:

1. Знати визначення асептики, джерела та шляхи передачі хірургічної інфекції.

2. Знати структуру операційного блоку.

3. Знати організацію роботи в операційному блоці.

4. Вміти підготувати до стерилізації перев’язочний матеріал.

5. Вміти підготувати до стерилізації хірургічну білизну.

6. Вміти підготувати до стерилізації хірургічні інструменти.

7. Вміти провести проби, які контролюють якість передстерилізаційного очищення хірургічних інструментів.

Список літератури

Оосновна:

1. Дужий І.Д., Мадяр В.В. Догляд за хірургічними хворими: навчальний посібник. – Суми, 2011. – С.137-163.

2. Загальна хірургія / За ред. С.П.Жученко, М.Д.Желіби, С.Д.Хіміча. – Київ.: Здоров’я, 1999. – С. 102-113.

3. Хірургія. Т. І. Підручник із загальної хірургії / за ред. Я.С.Березницького, М.П.Захараша, В.Г.Мішалова, В.О.Шидловського. – Дніпропетровськ: РВА “Дніпро-VAL”, 2006. – С. 79-90.

4. Черенько М.П., Ваврик Ж.М. Загальна хірургія з анестезіологією, основами реаніматології та догляду за хворими. – Київ.: Здоров’я, 1999. – С. 67-78.

5. Гостищев В.К. Общая хирургия: учеб. – М.: Медицина, 1993. – С. 28-47.

6. Тимофеев Н.С., Тимофеев Н.Н. Асептика и антисептика. – 2-е изд., перераб. и доп. – Л.: Медицина, 1989. – С. 66-77.

Додаткова:

1. Нестеренко Ю.А. Хирургические болезни: учебник. – М.: Медицина, 1983. – С. 29-30, 34-37, 44-46.

2. Грандо А.А., Грандо С.А. Врачебная этика и деонтология. – К.: Здоров’я, 1994.

Зміст навчання

Асептика – це комплекс заходів, спрямований на попередження потрапляння інфекції в рану або організм людини.

Операційний блок – це набір спеціальних приміщень для виконання оперативних втручань та проведення заходів, що їх забезпечують. Операційний блок повинен розташовуватись в окремому приміщенні або крилі будівлі і бути з’єднаним коридором із хірургічним відділенням або бути розташованим на окремому поверсі багатоповерхового хірургічного корпусу. Частіше створюються розділені між собою операційні для виконання втручань у “чистих” і “гнійних” хворих, хоча більш доцільним є передбачити окремий, ізольований операційний блок при гнійних хірургічних відділеннях.

Джерела інфекції

Шляхи передачі

Повітряно-

крапельний

Сприйнят-ливий

організм

Хворий

Бацило-носій

Тварини

Контактний

Імплантаційний

Малюнок 6.1 - Передача інфекції

Операційний блок відділений від хірургічних відділень спеціальним тамбуром – частіше це частина коридору, в яку виходять приміщення операційного блоку загального режиму. Для забезпечення режиму стерильності в операційному блоці виділяють спеціальні функціональні зони.

1. Зона стерильного режиму об’єднує операційну, передопераційну і стерилізаційну. В приміщеннях цієї зони виконують: в операційній – безпосередньо операції; в передопераційній – підготовку рук хірурга до операції; в стерилізаційній – стерилізацію інструментів.

2. В зону суворого режиму входять такі приміщення, як санпропускник оперблоку, що складається із кімнат для роздягання персоналу, душових установок, кабін для одягання стерильного одягу. Ці приміщення розташовуються послідовно, і персонал виходить із кабіни для одягання прямо або через коридор в передопераційну. В цю зону входять приміщення для зберігання хірургічних інструментів і апаратів, наркозної апаратури і медикаментів, кабінет переливання крові, приміщення для чергової бригади, старшої операційної сестри, санітарний вузол для персоналу операційного блоку.

3. Зона обмеженого режиму, або технічна зона, об’єднує виробничі приміщення для забезпечення роботи операційного блоку: тут знаходиться апаратура для кондиціювання повітря, вакуумні установки, установки для забезпечення операційної киснем і наркотичними газами, акумуляторна підстанція для аварійного освітлення, фотолабораторія для проявлення рентгенівських плівок.

4. У зоні загального режиму знаходяться кабінети завідуючого, старшої медичної сестри, приміщення для сортування забрудненої білизни тощо.

Режим роботи операційного блоку передбачає обмежене його відвідування; в зоні стерильного режиму повинен знаходитись тільки персонал, який бере участь в операції (хірурги та їх асистенти, операційні сестри, анестезіологи і анестезисти, санітарки). У зону стерильного режиму допускаються студенти та лікарі, що проходять стажування.

Головним джерелом інфекції в операційній є людина, тому співробітники операційного блоку носять спеціальний одяг: халати або куртки, штани, що відрізняються за кольором від одягу співробітників інших відділень. У цьому одязі їм забороняється виходити з операційного блоку. Гігієна співробітників операційного блоку повинна бути дуже високою. Вони повинні регулярно проходити бактеріологічний контроль, санувати хронічні вогнища інфекції.

Приміщення операційного блоку необхідно будувати так, щоб максимально полегшити підтримування хірургічної чистоти. Стіни приміщення фарбують до стелі олійною фарбою або покривають плиткою, кути заокруглюють. На вікнах повинне бути велике скло із фрамугами, що відкриваються всередину. Підлогу покривають плиткою. Площа операційної зали на 1 операційний стіл повинна становити не менше 40 м².

Малюнок 6.2 - Оперативне втручання в асептичних умовах

Оснащення операційної складається із операційного стола, безтіньової лампи, безтіньового пересувного світильника, наркозної апаратури, наркозного столика, великого інструментального стола, пересувного столика для інструментів, біксів на підставках з педальним приводом, настінних або стельових безтіньових бактерицидних ламп, хірургічного інструментарію, апаратів для електрокоагуляції, моніторів та інше.

Меблі в операційній повинні бути світлими, легкими (з металу, скла, пластмаси), зручними, простими за конструкцією, легко митися.

Для підвищення стерильності повітря використовують засоби для очищення повітря. Для цього використовують припливну вентиляцію з кондиціонуванням та стерилізуванням повітря, під час прибирання операційної відкривають фрамуги. В операційній вологість повинна бути не менша 60%, температура 22-23^оС. Підвищений тиск в операційній сприяє течії повітря із операційної в інші приміщення, це дозволяє в декілька разів зменшити число післяопераційних ускладнень.

Малюнок 6.3 - Стерилізація повітря для операційної

Кондиціонування повітря виконується місцевими або централізованими методами. Видалення повітря відбувається через витяжні отвори, що розташовуються на протилежній стінці. Ефективність заходів щодо очищення повітря в операційній контролюється посівами повітря до, під час і після операції, а також з рук операційної бригади.

Транспортування хворих в операційну і в палату виконується на каталці, що вкрита поліетиленовою плівкою або клейонкою, яку обробляють відповідним чином дезінфектантами.

Для попередження контактного інфікування необхідно, щоб все, що повинно стикатися з раною, було стерильним. Це досягається шляхом стерилізації операційної білизни, перев’язувального та шовного матеріалу, інструментів, обробкою рук хірургічної бригади та операційного поля. Стерилізація шовного матеріалу спрямована на попередження як контактного, так і імплантаційного інфікування рани.

Малюнок 6.4 - Операція в асептичних умовах

Стерилізація інструментів, перев’язувального матеріалу та білизни включає такі основні етапи:

1. Передстерилізаційна підготовка матеріалу.

2. Укладка і підготовка до стерилізації.

3. Стерилізація.

4. Зберігання стерильного матеріалу.

До перев’язочного матеріалу належать марлеві кульки, серветки, тампони, турунди, бинти. Застосовують їх під час операції та перев’язок з метою висушування рани, зупинення кровотечі, для дренування або тампонади рани. Перев’язувальний матеріал виготовлюють з марлі і вати, рідше з віскози і лігніну.

До поняття операційної білизни входять усі вироби, які використовуються під час операції, а також у роботі перев’язочних, маніпуляційних і спеціалізованих кабінетів. До операційної білизни належать халати хірургічні, простирадла, рушники, маски, шапочки, бахіли. Матеріалом для їх виготовлення служить бавовняна тканина. Операційна білизна багаторазового використання повинна мати спеціальну мітку і здаватися для прання окремо від іншої білизни у спеціальних водонепроникних мішках. У халатів не повинно бути кишень, поясів.

Зазвичай перев’язочний матеріал та операційна білизна стерилізуються в автоклаві. Для цього заготовлений і приготований до стерилізації матеріал кладуть у бікси. За відсутності біксів допускається стерилізація в полотняних мішках. Існують наступні способи та види укладок матеріалу в бікси Шиммельбуша.

Універсальна укладка – у бікс поміщають матеріал, призначений для однієї невеликої типової операції (апендектомія, герніопластика, флебектомія тощо).

Цільова укладка – у бікс кладуть необхідний набір перев’язочного матеріалу та операційної білизни, призначені для виконання конкретної операції (пневмонектомія, резекція шлунка тощо).

Видова укладка – у бікс кладуть певний вид перев’язувального матеріалу або білизни (бікс з халатами, бікс з серветками тощо).

Орієнтовна основа дії

Виготовлення та підготовка до стерилізації перев’язочного матеріалу.

Вата до стерилізації готується у вигляді шматків розмірами 33х20 см або у вигляді смужок шириною 30 см і довжиною до 1,5 м, згорнутих у рулон. Для обробки шкіри використовують ватні кульки, які щільно накручують на дерев’яні палички. До стерилізації пачки виготовлених паличок по 20-25 штук загортають у марлю.

Серветки готують із шматка марлі, складеного у вигляді квадрата. Вони можуть бути 3 розмірів: великі, середні, малі. Із марлі звичайної ширини можна виготовити 2 великих, 4 середніх і 6 малих серветок. При виготовленні серветок краї кожного відрізаного шматка загинають всередину на 2 см, потім складають вдвоє загнутими краями усередину. Серветки широко застосовують для осушення рани, захисту шкіри, накладання пов’язок.

Тампони готують зі шматка марлі, складеного в декілька разів у вигляді вузької і довгої смужки. Як правило, готують тампони чотирьох розмірів: великі – із шматка марлі 50х50 см, середні – із шматка розмірами 50х35 см, вузькі – із шматка розмірами 40х20 см, найвужчі – із марлі шириною 3-5 см, довжиною до 2 м. При виготовленні тампонів підгортають краї, складають шматок марлі вдвоє і загладжують. Тампони застосовують для зупинення кровотечі, видалення гною, утримання внутрішніх органів.

Марлеві кульки готують, згорнувши шматок марлі. Для цього беруть шматок марлі розмірами 12х12 см. Протилежні боки марлі загинають до середини, а потім смужку обертають навколо нігтьової фаланги і вільний кінець протягують всередину утвореної трубочки. Кульки застосовують для осушення рани від крові, гною.

Готові серветки і тампони складають пачками по 10 штук у кожній і перев’язують ниткою або марлевою смужкою. Кульки вкладають у марлеві мішечки по 50-100 штук.

Дезинфекція бікса Шиммельбуша.

Налити у чистий лоток 1% розчин хлораміну. Змочити першу ганчірку у 1% розчині хлораміну. Продезінфікувати нею бікс зсередини. Змочити наступну ганчірку у 1% розчині хлораміну, продезінфікувати нею бікс зовні. Використані ганчірки занурити у 0,5% розчин хлорного вапна на 60 хвилин у промарковані ємності. Дезінфекцію бікса можна проводити одним із дезінфікуючих розчинів: 1% розчином хлораміну, розчином первомуру, 0,5% розчином аміаку, 96^о етиловим спиртом тощо.

Весь матеріал, заготований для стерилізації, кладуть у бікси різних розмірів. Бікси мають кришку і отвори на бокових поверхнях, які можна відкривати і закривати. Отвори, необхідні для проникнення пари під час стерилізації, після закінчення останньої закривають.

Матеріал у бікси кладуть пухко. До ручки бікса кріпиться етикетка із зазначеною датою стерилізації, прізвищем особи, яка проводила стерилізацію.

При універсальній укладці закладається матеріал приблизно у такій кількості: халати, шапочки (по 4 штуки), простирадла (4 штуки), рушники (6 штук), марлеві кульки (50 штук), марлеві серветки трьох розмірів (по 10 штук), тампони трьох розмірів, бинти широкі та середні (по 2 штуки), вата гігроскопічна (100 г) і палички з ватою (10 штук).

Малюнок 6.5 - Підготовка інструментів до стерилізації

Укладання перев’язочного матеріалу та операційної білизни у бікс Шиммельбуша

Перед завантаженням перевіряють бікс на цілісність. Завантаження біксів виконується так: дно і стінки застилають простирадлом, білизну акуратно кладуть у вертикальному положенні. Халати складають рукавами всередину, простирадла складають валиком. Перев’язувальний матеріал у стопках кладуть так, щоб його можна було легко вийняти. Наповнений бікс прикривають краями простирадла, що його вистелює. Всередину бікса зверху простирадла поміщають індикатори для контролю стерилізації. В один із біксів зверху простирадла закладають халат, рушник, марлеві серветки. Цей матеріал використовує операційна медична сестра, що дозволяє їй не відкривати інші закладки до підготовки великого операційного стола.

При стерилізації в мішку перев’язочний матеріал або білизну вкладають нещільно, мішок зав’язують. Мішок поміщають у другий такий самий мішок і зав’язують.

Підготовка до стерилізації хірургічного інструментарію

Ефективність будь якого методу стерилізації багато в чому залежить від чистоти об’єктів, що будуть підлягати стерилізації. Наявність забруднень органічного та неорганічного характеру (залишки заводського мастила, запечена кров, ексудат, сеча, гній тощо), створюючи навколо мікроорганізмів захисну оболонку, різко знижує дію як термічної, так і хімічної стерилізації. Ось чому передстерилізаційному очищенню надається таке велике значення.

Перед передстерилізаційним очищенням інструменти, забруднені біологічними матеріалами, повинні бути продезінфіковані одним із таких методів:

• кип’ятіння у 2% розчині натрію гідрокарбонату протягом 30 хвилин;

• у сухожаровій шафі при температурі 120^оС протягом 45 хвилин;

• занурення у 1% розчин хлораміну на 60 хвилин;

• занурення у 6% розчин перекису водню на 1 годину;

• занурення у 0,1% розчин сульфохлорантину на 30 хвилин;

• занурення у 0,2% розчин дезактину на 1 годину;

• занурення у 3% розчин лізолу на 1 годину;

• занурення у 2,4% розчин первомуру на 15 хвилин.

Передстерилізаційне очищення інструментів

Передстерилізаційне очищення може проводитися ручним способом або за допомогою спеціальних мийних машин. Машинний спосіб обробки застосовується ЦСВ (центральне стерилізаційне відділення) або у великих операційних блоках багатопрофільних лікарень.

Для ручного способу обробки необхідно приготувати спеціальний мийний розчин, який може бути 2 видів:

• на 1 л розчину – 978 мл питної води, 17 мл пергідролю технічного марки А або Б або перекису водню медичного (концентрація 27,5%), 5 г СМЗ (“Лотос”, “Айна” тощо).

• на 1 л розчину – 995 мл питної води, 5 г СМЗ “Біолот”.

Мийний комплекс заготовляють скляному посуді або в емальованих тазах. На початку наливають розраховану кількість води, потім додають необхідну кількість пергідролю і СМЗ. Для отримання 10 л 1% розчину перекису водню беруть 9550 мл води, 400 мл пергідролю і 50 г СМЗ. Комплексний розчин можна використовувати протягом доби з моменту заготовки, якщо колір його не змінився. Такий розчин можна підігрівати до 6 разів, оскільки в процесі підігрівання концентрація перекису водню суттєво не змінюється.

Ручний метод передстерилізаційної обробки складається із 7 етапів:

1. Додатковий. Якщо інструмент сильно забруднений кров’ю, його одразу після використання занурюють в 1% розчин натрію бензоату, який додатково є ще й інгібітором корозії, при кімнатній температурі на 1 годину.

2. Ополіскування інструменту в проточній воді протягом 1 хвилини.

3. Занурення у мийний засіб при температурі 50^оС на 15-17 хвилин.

4. Миття кожного інструменту в мийному засобі за допомогою щітки або ватно-марлевого тампона протягом 1 хвилини.

5. Ополіскування проточною водою протягом 5-10 хвилин.

6. Ополіскування дистильованою водою у бачку або у ванночці з періодичною зміною води протягом 1 хвилини.

7. Висушування гарячим повітрям у сухожаровій шафі до повного зникнення вологи при температурі 85^оС або на столі, вкритому простирадлом.

Після проведеного передстерилізаційного очищення необхідно перевірити її ефективність і впевнитись у тому, що на інструментах не залишились залишки крові і СМЗ.

Відсутність СМЗ перевіряють за допомогою фенолфталеїнової проби: на вимитий інструмент наносять піпеткою 1-2 краплі 1% спиртового розчину фенолфталеїну і спостерігають, чи не з’явилося рожеве забарвлення, що буде свідчити про наявність СМЗ. В цьому випадку необхідно ще раз прополоскати в проточній воді інструментарій і знову після висушування повторити дану пробу.

Якість очищення від крові перевіряють за допомогою однієї із проб:

• Бензидинова проба. Готують 1% розчин солянокислого бензидину на дистильованій воді. На інструмент наносять 3 краплі цього розчину і 3 краплі 3% розчину перекису водню. За наявності залишків крові з’являється синьо-зелене забарвлення.

• Ортолідинова проба. Беруть 4% розчин ортолідину на 96^о етанолі у кількості 5 мл і додають до них 5 мл 50% оцтової кислоти та стільки ж дистильованої води. На контрольований інструмент наносять 2-3 краплі розчину і 1-2 краплі 20% перекису водню. За наявності залишків крові з’явиться яскраво-зелене забарвлення.

• Амідопіринова проба. Готують реактив, що складається з рівних частин (по 3-5 мл) 5% спиртового розчину амідопірину, 30% розчину оцтової кислоти і 3% розчину перекису водню. На контрольований інструмент наносять 2-3 краплі реактиву. Виникнення синьо-зеленого забарвлення свідчить про наявність залишків крові на інструменті.

Якщо на інструментах виявили залишки крові, то передстерилізаційна обробка повинна бути повторена в повному обсязі за зазначеною вище послідовністю.

Укладка інструментів для стерилізації буде залежати від методу стерилізації, що буде застосований (автоклавування, газова стерилізація, параформалінова камера, хімічна стерилізація розчинами тощо).

Тести та задачі для перевірки вихідного рівня знань

Розрізняють такі шляхи передачі екзогенної інфекції:

а) поверхневий;

б) генералізований;

в) контактний (+);

г) інтраопераційний;

д) імплантаційний (+).

Розрізняють такі шляхи передачі інфекції:

а) імплантаційний (+);

б) повітряно-крапельний (+);

в) інтраопераційний;

г) інструментальний;

д) поверхневий.

Підготовка до застосування інструментів, перев’язувального матеріалу і білизни включає такі основні етапи:

а) стерилізацію (+);

б) промивання або прання під проточною водою;

в) складання і зберігання в кімнаті старшої медичної сестри операційної;

г) просушування в сухожаровій шафі;

д) зберігання стерильного матеріалу (+).

Підготовка до застосування інструментів, перев’язувального матеріалу і білизни включає такі основні етапи:

а) просушування в сухожаровій шафі;

б) промивання або прання під проточною водою;

в) укладання і підготовку до стерилізації (+);

г) передстерилізаційну підготовку матеріалу (+);

д) складання і зберігання в кімнаті старшої медичної сестри.

Розрізняють такі види укладок в бікс Шиммельбуша:

а) загальна;

б) видова (+);

в) спеціалізована;

г) програмована;

д) цільова (+).

Розрізняють такі види укладок в бікс Шиммельбуша:

а) цільова (+);

б) універсальна (+);

в) програмована;

г) спеціалізована;

д) додаткова.

Стерилізація перев’язочного матеріалу і операційної білизни в автоклаві може відбувтися:

а) в одному полотняному мішку;

б) біксі Шиммельбуша (+);

в) в поліетиленовому мішку;

г) в двох полотняних мішках (+);

д) матеріал укладається безпосередньо в автоклав.

Малюнок 6.6 - Стерилізація хірургічних інструментів

До операційної білизни не належать:

а) бахали;

б) клейонка, що застилає операційний стіл (+);

в) хірургічні халати;

г) шапочки;

д) рукавички (+).

Укладання перев’язочного матеріалу у бікс Шиммельбуша може бути:

а) секторальне (+);

б) горизонтальне;

в) вертикальне;

г) блочне;

д) пошарове (+).

Дезінфекцію використаного хірургічного інструментарію можна провести такими методами:

а) зануренням у 10% розчин хлораміну на 60 хвилин;

б) зануренням у 10% розчин хлорного вапна на 60 хвилин;

в) зануренням у 1% розчин хлораміну на 60 хвилин (+);

г) зануренням у 6% розчин перекису водню на 1 годину (+);

д) зануренням у дистильовану воду при температурі 100^оС на 30 хвилин.

Дезінфекцію використаного хірургічного інструментарію можна провести такими методами:

а) зануренням у 2,4% розчин первомуру на 15 хвилин(+);

б) зануренням у дистильовану воду при температурі 100^оС на 30 хвилин;

в) зануренням у 96^о етиловий спирт на 30 хвилин;

г) зануренням у 10% розчин хлораміну на 60 хвилин;

д) зануренням у 0,2% розчин дезактину на 1 годину(+).

Асептика - це:

а) попередження розвитку інфекції в рані;

б)попередження потрапляння мікроорганізмів в організм людини (+);

в)попередження потрапляння мікроорганізмів в рану (+);

г)попередження поширення інфекції з хронічних джерел в організмі людини

д) бактерицидна дія на мікроорганізми антибіотиками.

Дезінфекцію бікса Шиммельбуша можна провести із використанням:

а) 96^о етилового спирту (+);

б) 10% розчину хлораміну;

в) 5% розчину нашатирного спирту;

г) 1% розчину хлораміну (+);

д) 3% спиртового розчину діамантового зеленого.

До операційного блоку входять такі зони:

а) зона стерильного режиму (+);

б) зона дезінфекційного режиму;

в) зона вільного режиму;

г) зона загального режиму (+);

д) зона передстерилізаційного режиму.

До операційного блоку входять такі зони:

а) зона дезінфекційного режиму;

б) зона обмеженого режиму (+);

в) зона передстерилізаційного режиму;

г) зона строгого режиму (+);

д) зона вільного режиму.

Система навчальних завдань для перевірки кінцевого рівня знань.

Ситуаційні задачі для перевірки кінцевого рівня знань

Старша операційна сестра операційного блоку провела бензидинову пробу на якість передстерилізаційної обробки інструментарію. При цьому вона отримала синьо-зелене забарвлення на одному із контрольних інструментів. Про що свідчить даний результат? Що необхідно робити в такому випадку?

Відповідь: даний результат проби свідчить про те, що на інструменті є залишки крові, необхідно знову провести передстерилізаційну обробку інструментарію в повному обсязі.

Старша операційна сестра операційного блоку провела ортолідинову пробу на якість передстерилізаційної обробки інструментарію. При цьому вона отримала яскраво-зелене забарвлення на одному із контрольних інструментів. Про що свідчить даний результат? Що необхідно робити в такому випадку?

Відповідь: даний результат проби свідчить про те, що на інструменті є залишки крові, необхідно знову провести передстерилізаційну обробку інструментарію в повному обсязі.

Медична сестра проводить контрольну амідопіринову пробу на якість передстерилізаційної обробки інструментарію. Вона нанесла 3 краплі на один із інструментів (краплі нанесла на ріжучу частину ножиць), що були в даній партії і пройшли обробку, і не отримала ніякого забарвлення. Який можна зробити висновок? Чи можна вважати закінченою передстерилізаційну обробку даної партії інструментів?

Відповідь: реактив необхідно наносити на місця, де з’єднуються бранші або де є нарізка на робочих частинах інструменту; треба повторити правильно дослідження ще на 2-3 інструментах.

Медична сестра проводила пробу на якість передстерилізаційної обробки хірургічного інструментарію. Вона нанесла на робочу поверхню затискача 3 краплі 1% розчину солянокислого бензидину. Забарвлення в місці нанесення реактиву не виникло. Який можна зробити висновок? Яку, можливо, помилку допустила медична сестра?

Відповідь: треба наносити на інструмент по 3 краплі 1% розчину солянокислого бензидину і 3% перекису водню; результат проведеної проби не можна враховувати.

Медична сестра проводила пробу на якість передстерилізаційної обробки хірургічного інструментарію. Вона нанесла на 2 інструменти по 2 краплі 1% спиртового розчину фенолфталеїну і отримала рожеве забарвлення. Про що свідчить результат проби, що необхідно зробити з даною партією інструментарію, що пройшов передстерилізаційне очищення?

Відповідь: результат проведеної проби свідчить про наявність на інструментах залишків синтетичного мийного засобу; необхідно знову прополоскати інструмент у проточній воді, потім - у дистильованій воді, висушити його і знову провести пробу.

З операційної санітарка принесла до стерилізаційної хірургічні інструменти, що сильно забруднені засохлою кров’ю. Даний інструмент необхідно підготовити до стерилізації. Як можна очистити даний інструментарій від забруднення до проведення передстерилізаційної обробки?

Відповідь: даний інструментарій треба занурити в 1% розчин натрію бензоату на 1 годину, що забезпечить розчинення біологічних залишків на ньому і надасть певну протикорозійну дію.

Хірургічний інструмент був застосований під час оперативного втручання у хворого на розлитий перитоніт. Медична сестра після операції стала готувати інструменти до стерилізації і почала мити його під проточною водою із щіткою. Яка помилка допущена медичною сестрою? Що вона повинна була зробити з даним хірургічним інструментом?

Відповідь: медична сестра на початку повинна була провести дезінфекцію даного інструментарію одним із методів, а потім тільки починати його передстерилізаційне очищення.

Медичній сестрі необхідно приготувати 10 л мийного комплексного розчину для передстерилізаційного очищення інструментів. Яким чином вона має це зробити?

Відповідь: мийний комплекс заготовляють у скляному посуді або в емальованих тазах; на початку наливають розраховану кількість води, потім додають необхідну кількість пергідролю і СМЗ – для отримання 10 л 1% розчину перекису водню беруть 9550 мл води, 400 мл пергідролю і 50 г СМЗ.

Медична сестра провела складання перев’язувального матеріалу в бікс Шиммельбуша. Що вона повинна покласти зверху на матеріал для контролю стерильності?

Відповідь: у бікс зверху матеріалу вкладається спеціальний індикатор для контролю стерилізації в автоклаві.

Медична операційна медсестра проводила передстерилізаційне очищення хірургічного інструментарію. Вона пополоскала інструмент у проточній воді впродовж 1 хвилини, занурила його у мийний засіб при температурі 50^оС на 15-17 хвилин, помила кожен інструмент в мийному засобі за допомогою щітки протягом 1 хвилини, пополоскала інструменти в проточній воді протягом 5-10 хвилин, пополоскала їх у дистильованій воді, просушила у сухожаровій шафі. Що ще треба зробити до укладання інструментарію на лотки для його стерилізації у сухожаровій шафі?

Відповідь: необхідно провести проби на якість передстерилізаційної обробки.

Медична операційна медсестра проводила передстерилізаційне очищення хірургічного інструментарію. Вона пополоскала інструмент у проточній воді впродовж 1 хвилини, занурила його у мийний засіб при температурі 50^оС на 15-17 хвилин, помила кожен інструмент у мийному засобі за допомогою щітки протягом 1 хвилини, пополоскала інструменти в проточній воді протягом 5-10 хвилин, просушила у сухожаровій шафі. Чи правильно вона провела передопераційне очищення?

Відповідь: після промивання інструменту в проточній воді необхідно було прополоскати інструменти у дистильованій воді.

Медична операційна медсестра проводила передстерилізаційне очищення хірургічного інструментарію. Вона пополоскала інструмент у проточній воді впродовж 1 хвилини, занурила його у мийний засіб при температурі 50^оС на 15-17 хвилин, пополоскала інструменти в проточній воді протягом 5-10 хвилин, пополоскала їх у дистильованій воді, просушила у сухожаровій шафі. Чи правильно вона провела передстерилізаційне очищення?

Відповідь: після замочування у розчині СМЗ вона повинна була помити кожен інструмент у мийному засобі за допомогою щітки протягом 1 хвилини,

Медична операційна медсестра проводила передстерилізаційне очищення хірургічного інструментарію. Вона занурила його у мийний засіб при температурі 50^оС на 15-17 хвилин, помила кожен інструмент у мийному засобі за допомогою щітки впродовж 1 хвилини, пополоскала інструменти у проточній воді протягом 5-10 хвилин, пополоскала їх у дистильованій воді, просушила у сухожаровій шафі. Яку помилку допустила медична сестра?

Відповідь: необхідно було пополоскати інструментарій у проточній воді до занурення його в мийний комплексний засіб.

Медична операційна медсестра проводила передстерилізаційне очищення хірургічного інструментарію. Вона пополоскала інструмент у проточній воді впродовж 1 хвилини, помила кожен інструмент у мийному засобі за допомогою щітки протягом 1 хвилини, пополоскала інструменти в проточній воді протягом 5-10 хвилин, пополоскала їх у дистильованій воді, просушила у сухожаровій шафі. Яку помилку допустила медична сестра?

Відповідь: необхідно було занурити інструмент у приготований мийний засіб на 15 –17 хвилин.

Медична операційна медсестра проводила передстерилізаційне очищення хірургічного інструментарію. Вона пополоскала інструмент у проточній воді протягом 1 хвилини, занурила його у мийний засіб при температурі 50^оС на 15-17 хвилин, помила кожен інструмент у мийному засобі за допомогою щітки протягом 1 хвилини, пополоскала їх у дистильованій воді, просушила у сухожаровій шафі. Яку помилку допустила медична сестра?

Відповідь: необхідно пополоскати інструменти в проточній воді протягом 5-10 хвилин після замочування та ополіскування їх в мийному комплексному засобі.