Облаштування ліжка хворого
Оскільки хвора людина, особливо після оперативного втручання, переважну частину часу перебуває у ліжку, дуже важливо, щоб воно було зручним, а постіль чиста і зручна, суха, рівна. Правильне облаштування постелі та контроль за її станом – це створення комфортного положення пацієнту, а також профілактика розвитку попрілостей, пролежнів та інших ускладнень. У ранньому післяопераційному періоді хворого бажано покласти на функціональне ліжко, яке може трансформуватися.
На матрац, який пройшов дезінфекцію в дезинфекційній камері, одягають чистий наматрацник. Матрац кладуть на ліжко з добре натягнутою сіткою. Стелять простирадло, краї якого по всій довжині підгинають під матрац так, щоб воно не збиралося у складки. На подушку одягнути чисту наволочку. На ковдру одягнути підковдру. Забезпечити хворого двома рушниками.
Для тяжкохворого пацієнта бажано застосувати простирадло або пелюшку з суперадсорбентом, яка не промокає. За відсутності їх на матрац необхідно постелити клейонку, а на клейонку – пелюшку (щоб запобігти забрудненню матраца екскрементами людини). Рекомендується тяжкохворим та людям похилого й старечого віку користуватися памперсами.
Заміна постільної білизни хворого
Постільна білизна повинна бути бавовняною, а натільна – бавовняною чи фланелевою. Є декілька способів заміни простирадла лежачому пацієнту. Перший спосіб застосовують у тому випадку, коли пацієнту лікар дозволяє повертатися у ліжку набік, другий – коли активні рухи у ліжку заборонені. Заміну білизни пацієнту слід проводити обережно, щоб не завдавати йому додаткового болю і страждань.
Попередньо секції функціонального ліжка необхідно встановити у горизонтальне положення.
Перший спосіб.
Чисте простирадло згорнути валиком по довжині лицьовим боком усередину, підняти трохи голову та плечі пацієнта, прибрати подушку. Обережно опустити голову пацієнта на ліжко. Повернути пацієнта набік обличчям до краю ліжка, притримати його у такому положенні. Брудне простирадло згорнути валиком по довжині у напрямку до пацієнта. На звільнену частину ліжка розгорнути чисте простирадло так, щоб його вільний край дещо звисав із нього. Повернути пацієнта на спину, а потім на інший бік, кладучи його на чисте простирадло. Забрати брудне простирадло, помістити його у водонепроникний мішок. Розправити чисте простирадло, повернути пацієнта на спину. Краї простирадла заправити під матрац з усіх боків. Замінити наволочку на подушці та підковдру на ковдрі. Брудну наволочку та підковдру помістити у мішок. Подушку в чистій наволочці покласти під голову пацієнта, вкрити пацієнта ковдрою.
Другий спосіб.
Чисте простирадло згорнути валиком по ширині лицьовим боком усередину. Обережно трохи підняти голову та плечі пацієнта, забрати подушку. Швидко згорнути у вигляді валика брудне простирадло у напрямку від голови до попереку пацієнта. На звільненій частині ліжка розгорнути та розправити чисте простирадло. Обережно опустити голову пацієнта на ліжко (без подушки). Замінити брудну наволочку на чисту, підняти трохи голову та плечі пацієнта, на чисте простирадло покласти подушку в чистій наволочці, опустити на неї голову та плечі пацієнта. Підняти таз пацієнта, потім ноги і швидко забрати з-під нього брудне простирадло у напрямку від попереку до п’ят. Брудне простирадло помістити у мішок для брудної білизни. Розгорнути та розправити чисте простирадло і обережно опустити таз і ноги пацієнта. Краї простирадла заправити під матрац з усіх боків, замінити підковдру на ковдрі, вкрити пацієнта ковдрою.
Допомога хворому під час заміни натільної білизни
Підняти трохи голову та плечі пацієнта, який знаходиться в ліжку у положенні “лежачи на спині”. Захопити край брудної сорочки і легкими рухами підтягнути її ззаду до потилиці, а спереду – до грудей. Зняти брудну сорочку через голову. Обережно опустити голову та плечі пацієнта на подушку, допомогти пацієнту підняти обидві руки і звільнити руки від сорочки. Брудну сорочку помістити у мішок для брудної білизни. Провести пацієнту часткову санітарну обробку. Одягти пацієнта у зворотному порядку: спочатку – рукава сорочки, а потім саму сорочку через голову. Обережними рухами натягнути сорочку на спину та груди, ретельно розправити складки сорочки. Допомогти пацієнту набути зручного положення у ліжку, вкрити пацієнта ковдрою.
Дотримання санітарно-протиепідемічного режиму при заміні білизни
У стаціонарі замінювати постільну та натільну білизну необхідно не рідше одного разу на 7-10 днів. При забрудненні білизни біологічними рідинами її слід змінити одразу ж. Брудну постільну та натільну білизну поміщають у водонепроникний мішок (білизну, забруднену біологічними рідинами, згортають забрудненням усередину). В палаті брудну білизну категорично забороняється кидати на підлогу чи в ємність, яка не закривається кришкою. Мішок зав’язують і відносять до спеціальної окремої кімнати, яка призначена для сортування білизни. Після виписки або смерті пацієнта матрац, ковдру, подушку здають в дезінфекційну камеру для проведення дезінфекції. Проводять гігієнічне прибирання палати із застосуванням дезінфікуючого розчину. В кімнаті для сортування посортувати брудну білизну, скласти її у водонепроникні мішки. Мішки зав’язати та відправити у пральню на каталці. Провести гігієнічне прибирання приміщення сортувальної кімнати із застосуванням дезрозчину.
Догляд за шкірою та волоссям хворого
Знесилені тяжкохворі пацієнти протягом тривалого часу позбавлені можливості приймати гігієнічні водні процедури. У той самий час чистота шкіри є обов’язковою умовою видужання пацієнта, тому що шкіра виконує дихальну, видільну, захисну функції, бере участь у терморегуляції, в обміні речовин, а також є важливим органом чуття – шкірним аналізатором. Догляд за шкірою тяжкохворих пацієнтів має не тільки деонтологічний аспект, але й поліпшує загальний стан пацієнта, запобігає гнійничковим та грибковим ураженням, попрілостям, пролежням.
Лежачому пацієнту щодня вранці та ввечері допомагають вмитися. Якщо стан пацієнта дозволяє – надати йому положення в ліжку напівсидячи. Поставити миску на приліжковий столик або на стілець біля ліжка. На руки пацієнта полити теплу воду із кухля, при умиванні підтримувати голову. Дати пацієнту чистий рушник.
У випадку, коли пацієнт лежить нерухомо у ліжку, – обличчя, шию і руки протерти махровою рукавичкою або м’якою губкою, змоченою у теплій воді. Витерти шкіру м’яким рушником методом “промокання”.
З метою профілактики попрілостей щодня проводити ретельний огляд зазначених ділянок шкіри: під молочними залозами у жінок, у пахвових і пахвинних складках жінок і чоловіків. Допомагати дотримуватися чистоти тіла. Названі частини тіла промивати 2% розчином калію перманганату, просушувати шкіру методом “промокання”, застосовувати дитячу присипку або тальк, очищену олію (лляну, оливкову, мигдалеву, риб’ячий жир). Час від часу ці ділянки можна змащувати 1% спиртовим розчином діамантового зеленого.
Лежачого пацієнта підмивають 2-3 рази на добу, особливо після фізіологічних відправлень. Ноги хворим миють один раз на 2-3 доби.
Нігті на руках і на ногах підрізають один раз на тиждень, краще після гігієнічної ванни, якщо вона не протипоказана. Двічі на день допомагають пацієнту розчесатися, якщо він не в змозі це робити самостійно.
Один раз на 7-10 днів лежачому пацієнту миють голову. Під голову та плечі підкладають спеціальну підставку. Для миття волосся застосовують рідкий шампунь та теплу воду з кухля. Після миття волосся витерти рушником та розчесати щіткою або гребінцем, пов’язати голову хусткою (щоб не допустити переохолодження).
Один раз на 7-10 днів лежачому пацієнту здійснюють миття шкіри в такій послідовності: обличчя, за вухами, шия, передня частина грудної клітки, живіт, руки, спина, сідниці, стегна, гомілки, ступні. Для цього махрову рукавичку змочити теплою водою, протираючи шкіру, – періодично прополіскувати рукавичку в чистій теплій воді. Після миття шкіри – одразу ж вимиту ділянку витерти чистим сухим рушником, щоб пацієнт не застудився. За необхідності можна використати мило.
Догляд за очима хворого
За наявності гнійних виділень, які склеюють повіки, взяти стерильну марлеву серветку, змочити її одним із антисептичних розчинів (фурацилін 1:5000) і накласти на очну щілину. Через 1-2 хвилини, після розм’якшення кірки, іншою стерильною зволоженою серветкою протерти повіки у напрямку від зовнішнього до внутрішнього кута ока. Щоб попередити перенесення інфекції з одного ока на інше, для кожного ока використовувати окремі стерильні марлеві серветки. Протирання повторити 4-5 раз (різними серветками). Залишки розчину промокнути сухою серветкою.
Малюнок 5.2 - Закапування очей хворого
Для промивання ока використовують стерильну ундинку. Наливають в неї антисептичний розчин, пропонують хворому взяти ундинку за ніжку, нахилитися над нею так, щоб повіки розміщувалися в ундинці, притиснути її до шкіри, підняти голову, притримуючи ундинку рукою. Пацієнт повинен покліпати протягом 1 хвилини, потім нахилитись уперед і поставити ундинку на стіл. Процедуру за необхідності повторюють. За відсутності ундинки очі можна промити за допомогою стерильної піпетки, підставивши ниркоподібний лоток, у напрямку від зовнішнього кута ока до внутрішнього.
Після промивання – бажано очі закапати розчином сульфацилу натрію.
Догляд за вухами хворого
У тяжкохворого пацієнта очистити зовнішній слуховий прохід стерильною ватою, намотаною на гігієнічний пластмасовий зонд. Для цього однією рукою відтягнути вушну раковину пацієнта трохи назад і вгору, а іншою рукою обережно ввести зонд у зовнішній слуховий канал. Легкими обертальними рухами очистити вухо. За відсутності зонда для очищення слухового проходу можна використати марлеву турунду, для виготовлення якої взяти смужку марлі шириною 3 см і довжиною 10 см загорнути краї смужки по довжині і туго скрутити її. Потім скласти вдвоє і ще раз скрутити. За допомогою створеного джгутика обертальними рухами прочистити слуховий канал.
Підкладання судна лежачому пацієнту
Із санітарної кімнати приносять продезиінфіковане сухе та тепле підкладне судно. У судно наливають невелику кількість води. Пацієнту надають горизонтальне положення, повертають набік або підводять одну руку під його сідниці та піднімають трохи таз. Під сідниці підстеляють клейонку, поверх неї – пелюшку. Повертають пацієнта на спину або опускають таз. Допомагають пацієнту зігнути ноги в колінах і трохи розвести їх у боки. Судно підставляють так, щоб над його великим отвором опинилася промежина, а трубка судна була між стегнами пацієнта в напрямку до колін. Забезпечити пацієнта туалетним папером. Вкрити пацієнта ковдрою і залишити його на деякий час одного. Після акту дефекації підняти таз пацієнта, взяти судно за трубку і обережно вийняти його. Судно накрити кришкою, звільнити від вмісту в туалеті, ополоснути його водою та занурити у дезінфікуючий розчин. Над чистим судном підмити пацієнта, висушити промежину. Забрати судно, клейонку, пелюшку та провести їх дезінфекцію. Провітрити палату.
Підкладання сечоприймача лежачому пацієнту
Принести із санітарної кімнати продезінфікований сухий та теплий сечоприймач. Надати пацієнту горизонтального положення. Підстелити під сідниці пацієнта клейонку, зверху – пелюшку. Зігнути ноги хворого в колінах, трохи розвести в боки. Дати сечоприймач пацієнту у ліжко, якщо він сам не може втримати сечоприймач, допомогти йому ввести статевий член в отвір сечоприймача та тримати сечоприймач. Після сечовиділення забрати сечоприймач від пацієнта, сечу вилити в унітаз. Промити сечоприймач у санітарній кімнаті теплою водою, занурити його у дезінфікуючий розчин. Забрати клейонку, пелюшку з-під хворого, покласти їх у відповідно марковані ємності для проведення подальшої дезінфекції.
Малюнок 5.3 - Сечоприймач
Для усунення різкого аміачного запаху сечі необхідно періодично полоскати сечоприймач 2-3% розчином хлористоводневої кислоти або мийними пастами чи порошками, які розчиняють солі сечової кислоти.
Дезинфекція судна та сечоприймача
Після використання судно або сечоприймач звільняють від вмісту в туалетній кімнаті, промивають теплою водою. Судно занурюють у 0,5% розчин хлорного вапна в ємності, маркованій “Для дезінфекції суден”, аналогічно занурюють сечоприймач в ємність “Для дезінфекції сечоприймачів”. Через 60 хв. судно (чи сечоприймач) прополоснути у проточній воді. Зберігати судна та сечоприймачі в санітарній кімнаті на спеціальних поличках. У тяжкохворих пацієнтів чисте судно або сечоприймач може постійно знаходитись під ліжком у спеціальному заглибленні для судна або на дерев’яному стільчику, накритому клейонкою, яку двічі на день протирають дезрозчином.
Підмивання лежачої пацієнтки
Надати пацієнтці горизонтального положення, ноги зігнути у колінах і розвести. На простирадло під нижню частину тіла постелити клейонку, поверх неї – пелюшку. Під сідниці підставити сухе тепле судно. Взяти у ліву руку кухоль, заповнений теплим антисептичним розчином (розчин калію перманганату блідо-рожевого кольору, розчин фурациліну тощо), а в праву – корнцанг із серветкою. Розчин полити на статеві органи. Правою рукою за допомогою корнцанга та затисненої в ньому марлевої серветки здійснювати рухи від статевих органів до заднього проходу, тобто зверху вниз, миючи послідовно: лобок, соромітні губи, пахвинну ділянку справа і зліва, ділянку анального отвору. Так необхідно робити для того, щоб не занести інфекції до сечостатевих органів. Щоразу треба брати чисту марлеву серветку. Використану серветку викидати у лоток для використаного матеріалу. Висушити ділянку промежини сухою марлевою серветкою, затисненою у корнцанг, у тому ж напрямку і в тій самій послідовності. Забрати судно, звільнити його від вмісту, занурити в дезінфекційний розчин, забрати клейонку, пелюшку, покласти їх у відповідно марковані ємності для подальшої дезінфекції. Використані марлеві серветки, корнцанг поміщають у дезінфікуючий розчин.
Комплексна профілактика пролежнів
У ослаблених, нерухомих пацієнтів, особливо у тих, які займають пасивне положення в ліжку, порушується живлення м’яких тканин внаслідок порушешшя інервації та тривалого стиснення, внаслідок чого можуть утворюватися пролежні. Виникнення пролежнів свідчить про невідповідний догляд за пацієнтом.
Малюнок 5.4 - Обробка пролежнів
Елементи профілактики пролежнів:
навчити пацієнта піклуватися про себе наскільки це можливо з якомога ранньою активізацією його;
навчити родичів прийомам догляду за тяжкохворим з метою профілактики пролежнів;
розмістити пацієнта комфортно у ліжку. Порекомендувати використати один із матраців: поролоновий, надувний, водяний або матрац, заповнений насінням проса;
змінювати положення хворого в ліжку кожні 2 години, заохочувати пацієнта змінювати положення в ліжку за допомогою перекладин, поручнів та інших пристроїв;
використовувати пристрої для зняття тиску тіла на ушкоджені м’які тканини (поролонові прокладки в чохлах, мішечки, заповнені насінням проса або льону);
перевіряти стан ліжка під час заміни положення пацієнта (кожні 2 години). Постільна білизна має бути чистою, сухою, без складок, рубців, ґудзиків;
після кожного прийому їжі – струшувати простирадло, щоб у ліжку не було крихт;
робити легкий масаж під час зміни положення хворого, не можна робити масаж у місцях виступання кісток;
один раз на добу ділянки, найбільш уразливі щодо виникнення пролежнів, обмивати теплою водою, витирати м’яким рушником методом “промокання”, а потім протирати 10% розчином камфорного спирту, 40% етиловим спиртом або слабким розчином оцту;
контролювати регулярне випорожнення кишечника;
рекомендувати пацієнтам похилого та старечого віку, а також пацієнтам з нетриманням сечі користуватись памперсами. Памперси змінюють кожні 4 години, щоразу підмиваючи пацієнта. При нетриманні калу памперси змінюють одразу ж після акту дефекації, обов’язково підмивши пацієнта.
Догляд за пацієнтом з пролежнем
Виконувати заходи профілактики пролежнів.
При відшаруванні епідермісу та утворенні пухирів їх слід обробити 1% розчином діамантового зеленого та накласти асептичну пов’язку.
Після того як пухирі розірвалися, ділянку пролежня промивають розчином антисептика, підсушують стерильною серветкою, шкіру навколо обробляють 1% розчином діамантового зеленого і накладають асептичну пов’язку.
Надавати психологічну підтримку пацієнту та його близьким за наявності негативних емоційних реакцій, пов’язаних із тривалим лікуванням пролежнів.
Харчування тяжкохворих
Годування лежачого пацієнта з ложки, поїльника у стаціонарі – це прямий обов’язок палатної медичної сестри. Ентеральне введення харчових продуктів (за допомогою зондів, фістул, клізм), парентеральне введення в організм живильних речовин (обминаючи травний тракт) – більш складні маніпуляції, у виконанні яких беруть участь палатна медична сестра, старша медична сестра та лікар
Годування тяжкохворого за допомогою ложки та поїльника
Надати пацієнту напівсидячого положення, прикрити груди хворого рушником. Розмістити їжу,. призначену для пацієнта на приліжковому столику. Однією рукою трохи підняти голову пацієнта разом із подушкою,
Малюнок 5.5 - Назогастральний зонд
іншою рукою піднести до рота ложку із їжею. Їжу в рідкому або напіврідкому вигляді (протерті каші, супи, бульйони, киселі тощо) можна дати пацієнту з поїльника або звичайного невеликого чайника. Годувати пацієнта малими порціями, повільно, з достатніми паузами, щоб він мав змогу добре пережувати їжу. Пропонувати напій після декількох ложок твердої їжі. Для пиття соку, компоту, чаю порекомендувати використовувати поліхлорвінілові трубочки довжиною 20-25 см або звичайну чашку, склянку. Після їди запропонувати пацієнту прополоскати ротову порожнину водою, витерти губи пацієнта серветкою, струсити простирадло від крихт, розправити складки на ньому, допомогти пацієнту зайняти зручне положення в ліжку.
Годування пацієнта через назогастральний зонд за допомогою шприца Жане
Надати пацієнту положення: сидячи, напівсидячи, при надмірному виснаженні – лежачи на боці. Прикрити груди хворого серветкою. Отриману їжу з харчоблоку, змішати в одній ємності і зробити рідку поживну суміш.
Перевірити місце знаходження зонда – не можна розпочинати годування пацієнта, не переконавшись, що зонд знаходиться у шлунку.
Набрати у шприц Жане теплу поживну суміш. На рівні шлунка з’єднати конус шприца із зондом. Повільно підняти шприц вище рівня шлунка пацієнта приблизно на 40-50 см так, щоб рукоятка поршня була спрямована догори. Повільно натискаючи на поршень шприца, забезпечити поступове проходження поживної суміші. Після звільнення шприца перетиснути зонд затискачем, від’єднати шприц від зонда. Таким чином повторювати процедуру до того часу, поки не буде введено всю суміш. Від’єднати шприц, перетиснути зонд затискачем. Через годину зняти затискач і закрити заглушкою зовнішній отвір зонда.
Правила поводження з трупом
Констатація смерті виконується лікарем стаціонару. Час смерті в стаціонарі лікар фіксує в історії хвороби.
Труп роздягають, кладуть на спину. Розгинають ноги, руки, закривають повіки, підв’язують щелепу, накривають простирадлом на 2 години (до виникнення трупних плям). Одяг та цінні речі віддають родичам під розписку. Повязки, дренажі, катетери, спиці не видаляють, а перев’язують, перегинають для попередження витікання рідини.
До великого пальця ноги або гомілки, стегна трупа медична сестра кріпить пов’язкою бірку, де попередньо пише прізвище, ініціали, номер історії хвороби, назву відділення та лікувального закладу, дату смерті. Труп транспортують вперед ногами до патолого-анатомічного відділення, накривши простирадлом. У супровідній записці, якщо немає можливості відразу передати історію хвороби, вказують прізвище, ім’я та по батькові, номер історії хвороби, відділення, з якого доставили труп, дату смерті, клінічний діагноз.
Система навчальних завдань для перевірки кінцевого рівня знань.
Ситуаційні задачі для перевірки кінцевого рівня знань
У хірургічному відділенні хворому Д. 75 років, який знаходиться на лікуванні з приводу гангрени правої ступні і якому 3 доби назад була виконана ампутація правої ноги на рівні с/3 стегна, лікарем констатована смерть внаслідок розвитку гострої серцево-легеневої недостатності. Які дії в даному випадку має зробити медична сестра?
Відповідь: труп роздягають, кладуть на спину. Розгинають ноги, руки, закривають повіки, підв’язують щелепу, накривають простирадлом на 2 години (до появи трупних плям). Одяг та цінні речі віддають родичам під розписку. До ноги трупа медична сестра кріпить бірку, де пише прізвище та ініціали, номер історії хвороби, дату смерті та назву відділення і лікувального закладу. Труп транспортують вперед ногами до патолого-анатомічного відділення. В супровідній записці вказують прізвище, ім’я та по-батькові, номер історії хвороби, відділення, з якого доставили труп, дату смерті, клінічний діагноз.
Медична сестра має годувати хворого С., який був прооперований 2 доби потому з приводу травматичних пошкоджень ротової порожнини. Годування має відбуватися через встановлений пацієнту назогастральний зонд. Для цього медична сестра приєднала до зонда шприц Жане із поживною сумішшю і стала повільно вводити останню через зонд. При цьому хворий став скаржитись на відчуття розпирання за грудниною, біль у цій ділянці. Чому у хворого виникли ці скарги? Яку помилку допустила медична сестра?
Відповідь: можливо, кінець зонда вийшов із порожнини шлунка і знаходиться у стравоході; медичній сестрі необхідно було перевірити місце знаходження кінця зонда за мітками на зонді або за допомогою попереднього введення невеликої кількості повітря у зонд під тиском з одночасною аускультацією в епігастральній ділянці.
Хворий М., 69 років, був прооперований з приводу розлитого перитоніту, що розвинувся внаслідок гострого перфоративного апендициту. Після операції пройшло 4 доби. Хворому дозволено приймати їжу через рот (стіл 1а). Стан хворого тяжкий, хворий ослаблений, знаходиться в лежачому положенні. Яким чином провести годування даного хворого?
Відповідь: тяжкохворого, що знаходиться в лежачому положенні, повинна годувати медична сестра за допомогою ложки та поїльника.
Хворій У., 77 років, 1 добу потому була виконана операція – ампутація лівої ноги з приводу вологої гангрени. Стан хворої тяжкий. Самостійно рухатися вона не може. При огляді виявлена гіперемія шкіри в ділянках кутів обох лопаток, крижово-куприкової ділянки. Яке ускладнення може розвинутись у даної пацієнти? Що необхідно робити в такій ситуації?
Відповідь: у хворої можуть розвинутись пролежні; необхідно протерти названі ділянки 40% розчином етилового спирту, проводити комплекс заходів з профілактики пролежнів.
У хворого М., 77 років, що знаходиться в лежачому положенні, в крижово-куприковій ділянці має місце гіперемія шкіри, наявні пухирі з кров’янистим вмістом. Яке ускладнення розвинулось у даного пацієнта, що необхідно зробити в даному випадку?
Відповідь: у хворого розвинувся пролежень крижово-куприкової ділянки (ІІ ступінь); необхідно обробити ділянку ураження 1% розчином діамантового зеленого, накласти асептичну пов’язку, проводити комплексну профілактику пролежнів.
Хвора К., 66 років, 5 діб потому була прооперована з приводу перелому шийки правого стегна. Хворій був виконаний металоостеосинтез шийки правого стегна. Стан хворої середньої тяжкості. Хвора випорожнилася на судно. Яку процедуру необхідно виконати даній пацієнтці після акту дефекації?
Відповідь: над чистим судном провести підмивання пацієнтки.
Санітарка забрала з-під хворого судно, в яке він випорожнився. Які дії має виконати після цього санітарка із судном та його вмістом?
Відповідь: судно накрити кришкою, звільнити від вмісту в туалеті, промити його водою та занурити у дезінфекційний розчин (0,5% розчин хлорного вапна) на 60 хвилин у ємність, марковану “Для дезінфекції суден”.
Санітарка забрала з-під хворого сечоприймач, після того як той випорожнився в нього. Які дії має виконати після цього санітарка із сечоприймачем та його вмістом?
Відповідь: вилити сечу в унітаз, промити сечоприймач у санітарній кімнаті теплою водою, занурити його у дезінфекційний розчин (0,5% розчин хлорного вапна) на 60 хвилин у ємність, марковану “Для дезінфекції сечоприймачів”.
Хворий С., 70 років, оперований з приводу защемленої пахвової грижі. З моменту операції пройшло 20 годин. Хворий самостійно не може мочитися. Яке ускладнення виникло у хворого, яку допомогу необхідно надати хворому.?
Відповідь: у хворого розвинулась гостра затримка сечі, необхідно виконати катетеризацію сечового міхура “м’яким катетером”.
Хворий Д., 76 років, був прооперований з приводу перфоративної виразки 12-палої кишки. Хворий не може самостійно контролювати акт сечовиділення і мочиться під себе. Яким чином необхідно облаштувати ліжко хворого, які засоби можливо застосувати в даному випадку з метою профілактики пролежнів?
Відповідь: можна підстелити під хворого пелюшку з суперадсорбентом, яка не промокає, можна застосувати памперс, за їх відсутності підстеляють клейонку, а зверху – пелюшку;за наявності показань – вставити м’який постійний катетер у сечовий міхур (маніпуляція лікаря).
У хворої Д., 46 років, що перенесла операцію з приводу міжм’язової флегмони правого стегна 10 годин потому, забруднилися постільна і натільна білизна виділеннями з післяопераційної рани. Як потрібно поступити в даному випадку?
Відповідь: необхідно провести заміну постільної і натільної білизни.
Санітарка хірургічного відділення проводить заміну постільної білизни у хворих у палаті. Забруднену білизну вона складає під умивальником на простирадло. Яку помилку допустила дана санітарка?
Відповідь: забруднену білизну необхідно складати в спеціальний водонепроникний мішок або ємність із кришкою.
Санітарка хірургічного відділення провела заміну білизни у хворих у палаті, помістила її в мішок з водонепроникної тканини. Що вона має робити далі із зібраною брудної білизною?
Відповідь: віднести мішок із білизною до спеціальної кімнати, провести сортування брудної білизни і помістити її у відповідні водонепроникні мішки, які потім зав’язати та відправити у пральню.
Хворий У., 55 років, що був прооперований 5 діб потому, став скаржитися на біль у правому оці, на сльозотечу, на виділення гнійного характеру з ока. Який стан розвинувся у хворого, яку допомогу йому необхідно надати?
Відповідь: хворому необхідно провести промивання ока одним із антисептичних розчинів (фурацилін 1:5000, декасан тощо).
Хворий К., 35 років, був прооперований 1 добу потому з приводу множинних травматичних ушкоджень обличчя, ротової порожнини, обох губ. Яким чином нагодувати даного пацієнта в післяопераційному періоді?
Відповідь: хворому необхідно встановити назогастральний зонд, через який проводити введення живильних сумішей у шлунок.