
- •Кафедра світової літератури
- •Полтава − 2011
- •Види навчальної діяльності студентів
- •Назви змістових модулів
- •Критерії оцінювання знань студентів
- •Компетенції, які необхідно розвивати в результаті вивчення навчальної дисципліни:
- •Методичні рекомендації для студентів
- •Змістові модулі і їх структура
- •Література Підручники та посібники
- •Хрестоматії та унаочнення
- •Монографії та статті
- •Електронні ресурси
- •I семестр
- •Тематика рефератів
- •Плани практичних занять
- •1) З тексту роману виписати цитати для характеристики персонажів твору;
- •2) Виписати із літературознавчих словників значення терміна поняття «експресіонізм».
- •Самостійна робота Самостійна робота № 1
- •Самостійна робота № 2
- •Самостійна робота № 3
- •3. Павличко с. Поезія т. Стренза Еліота // Всесвіт. – 1988. – № 9. Самостійна робота № 4
- •Самостійна робота № 5
- •1. Григорьева т. Японская литература хх века. – м., 1983.
Назви змістових модулів
НАЗВА ЗМІСТОВОГО МОДУЛЯ, № теми |
Кількість годин за видами занять |
||||||||||
Разом годин |
У тому числі |
||||||||||
Лекції |
Практичн. роботи |
Самост. робота |
Індивід. робота |
||||||||
Змістовий модуль 1. Література межі XIX-XX століть |
|||||||||||
XХ століття як самостійний етап розвитку літератур. Основні літературні напрями доби та його послідовників. Своєрідність XХ ст. як етапу в розвитку літератури; Основні риси та етапи розвитку літератури ХХ століття |
8 |
2 |
2 |
2 |
2 |
||||||
Символізм як потужна стильова течія модернізму. Французький символізм. Представники символізму. |
7 |
2 |
1 |
2 |
2 |
||||||
Розвиток прози межі століть. Представники прози І половини ХХ століття |
5 |
2 |
1 |
1 |
1 |
||||||
Всього за модуль 1 |
20 |
6 |
4 |
5 |
2 |
||||||
Змістовий модуль 2. Драматургія межі століть. Літературний процес Франції І половини ХХ століття. |
|||||||||||
Драматургія межі століть. Представники драматургії І половини ХХ століття |
8 |
2 |
2 |
2 |
2 |
||||||
Літературний процес Франції ХХ століття. Своєрідність розвитку літературного процесу Франції, основні його представники |
8 |
2 |
2 |
2 |
2 |
||||||
|
16 |
4 |
4 |
4 |
4 |
Форми контролю успішності студентів
Оцінювання навчальних досягнень студента здійснюється у формі поточного, модульного та підсумкового контролю.
Поточний контроль. Поточний контроль спрямований на перевірку систематичності роботи студентів, рівня засвоєння матеріалу протягом викладання курсу. Здійснюється під час проведення аудиторних та позааудиторних занять. Форми проведення поточного контролю визначаються викладачем. Результати поточного контролю фіксуються в журналі успішності академгрупи.
Модульний контроль. Модульний контроль здійснюється як підсумок роботи студента протягом вивчення окремого модуля за результатами опанування теоретичного та практичного матеріалу, передбаченого модулем. Форми проведення модульного контролю – контрольна робота, тестування, усне опитування (колоквіум). Модульний контроль може бути проведений під час практичних занять або в позааудиторний час. До модульного контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, що є складовими модуля.
Підсумковий контроль. Після виконання усіх видів роботи, форм поточного й модульного контролю студенту необхідно підтвердити якість знань протягом підсумкового контролю. Підсумковий контроль дозволяє покращити загальну оцінку студента.
Оцінювання навчальних досягнень студентів
Структура навчальної дисципліни (протягом семестру) складається з трьох основних модулів, на які виділяється рівна кількість балів (по 25 балів), а також підсумкового контролю (25 балів).
Остаточна оцінка з навчальної дисципліни визначається як підсумкова оцінка результатів засвоєння окремих модулів плюс бали, отримані за підсумковий контроль (накопичувальна система).
Якщо студент вважає суму балів, отриманих за вивчення модулів, достатньою, він може відмовитися від підсумкового контролю. Якщо ж він бажає покращити свої результати, підсумковий контроль забезпечить його право вибору.
За результатами вивчення навчальної дисципліни протягом одного семестру студент набирає 1-100 балів.
Академічні успіхи студента визначаються за допомогою 100-бальної системи оцінювання з обов’язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ECTS.
|
За національною шкалою |
За шкалою навчального закладу |
|
А |
відмінно |
зараховано |
90-100 |
B |
добре |
зараховано |
83-89 |
C |
добре |
зараховано |
75-82 |
D |
задовільно |
зараховано |
68-74 |
E |
задовільно |
зараховано |
60-67 |
FX |
незадовільно з можливістю повторного складання |
не зараховано |
35-59 |
F |
незадовільно з обов’язковим повторним курсом |
не зараховано |
1-34 |
Якщо формою контролю є залік, 60 і більше балів – «зараховано», 59 і менше балів – «не зараховано».
Додаткові бали (до 20 балів) можуть бути зараховані студентові викладачем за активну участь у виховних заходах, пов’язаних із вивченням дисципліни (літературний вечір, літературний фестиваль тощо).
За результатами навчання визначається рейтинг кожного студента з дисципліни.