Загальнополітичні організації.

Рада Європи, яка функціонує з 1949 р., є міжурядовою організацією, завдання якої – захист прав людини та верховенство права. Організація  пропагує розмаїття європейських культур, розв’язує проблеми, які існують в суспільстві (щодо національних меншин, расової і міжетнічної нетерпимості, захисту навколишнього середовища, СНІДу, наркотиків, організованої злочинності тощо). Рада Європи допомагає утвердженню демократії в регіоні, підтримуючи політичні, законотворчі та конституційні реформи. До цієї організації разом з країнами Європи входить й Україна (з 1995 р.) та такі пострадянські країни, як Росія, Молдова, Грузія, Азербайджан, Вірменія. Штаб-квартира Ради Європи знаходиться у Страсбурзі на французько-німецькому кордоні.

Історія створення Європейського Парламенту пов’язана з євроінтеграційними процесами, що розпочалися ще в 1950–1970 рр. У минулому це об’єднання мало статус консультативного та контролюючого органу в розв’язуванні спільних проблем держав-членів. Нині до складу Європарламенту входять представники 27 країн Європи, які є членами ЄС, і він посідає провідне місце серед інституцій, створених у рамках ЄС. Визначальними принципами організації є рівноправність країн-членів при вирішенні питань, свобода, безпека, солідарність та забезпечення довготривалого миру на території держав ЄС. 

Співдружність Незалежних Держав (СНД) утворена в 1991 р. як господарський, політичний та економічний союз Білорусі, Росії та України. Того ж року до СНД приєдналися ще вісім колишніх республік Радянського Союзу: Азербайджан, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан, а в 1993 р. – Грузія. У 2005 р. зі складу СНД вийшов Туркменістан.

Спеціалізовані організації.

Європейський Союз (ЄС) – політико-економічне інтеграційне об’єднання 27 країн Європи,  утворене в 1993 р. (табл. 4). ЄС поєднує ознаки міжнародної організації і держави, однак формально не є ні тим, ні іншим. Країни ЄС зобов’язалися проводити спільний зовнішньополітичний курс, узгоджувати основні напрямки економічної, екологічної і соціальної політики.

 Таблиця 4

Країни-члени єс

Рік вступу	Країни
1993	Країни-засновники: Бельгія, Велика Британія, Греція, Данія, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Португалія, Франція
1995	Австрія, Фінляндія, Швеція
2004	Латвія, Литва, Естонія, Чехія, Словаччина, Угорщина, Словенія, Польща, Мальта, Кіпр
2007	Болгарія, Румунія

 

Організація Північноатлантичного договору (НАТО, або Північноатлантичний Альянс). НАТО – міжнародна військово-політична організація, створена в 1949 р. Нині в своєму складі вона налічує 28 держав (табл. 5). До цієї організації прагне в майбутньому долучитися й Україна. Основним принципом діяльності організації є система колективної оборони – спільні організовані дії усіх її членів, якщо виникне загроза ззовні. Нині НАТО – один із провідних компонентів безпеки в усьому світі. Штаб-квартира знаходиться в Брюсселі.

Таблиця 5