1. Сформулюйте визначення та розмежуйте поняття «земля», «землі», «земельна ділянка».

Земля – це частина земної поверхні, що розташована над надрами і називається ґрунтовим шаром, у межах території, на яку поширюється суверенітет держави. Характерними рисами землі як природного ресурсу є її незамінність, обмеженість у просторі, локальність за місцем розташування і нерухомість.

Землі - природний компонент, не вилу­чений з довкілля, а органічно в нього вплетений, взаємодіючий з водами, лісами та іншими природними ресурсами.

Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд (ст.79 ЗК).

2. Які функції виконують землі як об’єкт правової регламентації?

На думку Н.І.Орлова, землі як об’єкт правової регламентації виконують різні функції:

а) по­літичну, визначаючи територіальні межі суверенності державної влади та створюючи основу економічної незалежності держави;

б) економічну, забезпечуючи базу для гос­подарської діяльності;

в) соціальну, як місце і умови для життя людини;

г) екологічну, як об’єктивний фактор безпечного для здоров’я людини існування.

Виконання усіх цих функцій забезпечується різними галузями права: конституційного, адміністративного, цивільного, екологічного, земельного, аграрного.

3. Широке та вузьке розуміння предмету земельного права.

В широкому значенні - земельні правовідносини, які мають наступні ознаки: по-перше, випливають із спеціальної правосуб'єктності суб'єктів земельного права, із специфіки їхніх завдань та предмета діяльності; по-друге, складаються в сфері використання землі та її обігу; а у вузькому - суспільні відносини, що пов'язані з використанням землі і регулюються нормами земельного права.

4. Які суспільні відносини формують предмет земельного права?

Земельні правовідносини - суспільні відносини, що виникають у сфері взаємодії суспільства з навколишнім природним середовищем і врегульовані нормами земельного права.

5. Які зміни відбулися в предметі земельного права у зв’язку з проведенням земельної реформи?

Нині відбувається розширення предмета науки земельного права України та її системного змісту за рахунок формування нових правових інститутів:

• інституту земельної реформи;

• інституту права приватної власності на землі;

• інституту паювання земель;

• інституту оренди земель;

• правового статусу суб'єктів сучасних земельних відносин тощо.

В умовах земельної реформи та удосконалення управління економікою розвивається самостійність користувачів землі, демократизація суспільних відносин, розширюються права власників землі, в тому числі і орендаторів, розвиваються інститути права приватної власності на землю і ринкові відносини, створюються селянські (фермерські) господарства. Державне управління земельним фондом поєднується з широкою самостійністю господарств – користувачів землі. У зв’язку з цим змінюється сам предмет і завдання земельного права.