Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1 заняття.docx
Скачиваний:
4
Добавлен:
11.11.2019
Размер:
66.78 Кб
Скачать

12. Які завдання науки земельного права?

Сучасна наука земельного права України аналізує різні аспекти земельної реформи в Україні, основними серед яких є:

а) наукова розробка фундаментальних засад і стратегії земельної реформи, її правового забезпечення;

б) визначення ролі земельної реформи в аграрних ринкових перетвореннях та її місця в аграрній реформі;

в) з'ясування змісту, стратегії та етапів розвитку земельної реформи;

г) правовий аналіз організаційних форм та методів проведення земельної реформи;

д) радикальна зміна відносин власності на землі;

е) аналіз правового становища суб'єктів земельних відносин;

є) роль держави у забезпеченні радикальних земельних перетворень;

ж) законодавче забезпечення земельної реформи;

з) охорона навколишнього природного середовища у процесі здійснення земельної реформи.

13. Які основні функції земельного права?

Активна роль земельного права проявляється в його функ­ціях. Під ними розуміють основні напрями правового впливу на суспільні земельні відносини. У функціях земельного права ви­ражена службова роль та одне з основних завдань, призначен­ня земельного права. Спеціальним же призначенням земельно­го права є регулювання земельних відносин з метою задоволен­ня інтересів людини, суспільства і держави у землі як єдиному і нічим не замінному місці для проживання (просторового бази­су), найбільш важливого засобу сільськогосподарського вироб­ництва, як території для розташування населених пунктів, регіонів і держави, а також як об'єкта природи, що підлягає особливій охороні.

У теорії права найбільш поширеним є поділ функцій права на регулятивні (статистична і динамічна) та охо­ронні1. Такі ж функції виконує галузеве земельне право. У галузі права відображається лише специфіка функції права, особли­вості її застосування.

За допомогою регулятивної функції земельного права дося­гається реалізація конституційних норм: земля є об'єктом права власності Українського народу (ст. 13 Конституції України) та основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (ст. 14). За допомогою статичних регулятив­них функцій земельного права визначаються форми власності на землю: приватна, комунальна і державна, встановлюються кате­горії земель, функції і повноваження державних органів та орга­нів місцевого самоврядування у питаннях регулювання земель­них відносин, управління земельним фондом, розпорядження землею та ін.

Динамічна регулятивна функція проявляється у створенні умов для активних дій учасників земельних відносин. До ди­намічних належать, наприклад, функції приватизації землі, на­дання земельних ділянок у приватну власність, розмежування земель державної та комунальної власності, оренди землі, при­пинення права власності на земельну ділянку і землекористу­вання, використання землі за цільовим призначенням, плата за землю, проведення земельного кадастру і землеустрою, реаліза­ції інших прав та обов'язків суб'єктів земельних правовідносин, що здійснюються відповідно до земельного законодавства.

Охоронні функції характеризуються як способи правового впливу на охорону земельних відносин, забезпечення права власності на землю і виконання землевласниками і землекори­стувачами їх обов'язків щодо цільового і раціонального викори­стання землі, додержання екологічних правил і вимог щодо охо­рони земель і підвищення родючості ґрунтів. Вони випливають із конституційної норми про перебування землі як національного багатства під особливою охороною держави. Поряд із регулятив­ними функціями вони дозволяють конкретизовано і більш де­тально розкрити соціальне призначення землі як об'єкта зе­мельних відносин, що охороняються державою з використанням для цього всіх форм державного апарату і правового впливу.

Запобіжно-виховна функція земельного права за своїм при­значенням і змістом тісно пов'язана з охоронною функцією, до­повнює її. Основна її мета — запобігати земельним правопору­шенням. У разі їх вчинення власники землі, землекористувачі чи компетентні державні органи або органи місцевого самовряду­вання повинні вживати заходів про притягнення правопоруш­ників до встановленої законодавством відповідальності (ма­теріальної, адміністративної, кримінальної, дисциплінарної). Запобіжне значення для охорони земель оздоровчо­го призначення має правова норма ст. 48 ЗК України, за якою на таких землях забороняється діяльність, що суперечить їх цільо­вому призначенню або може негативно впливати на природні лікувальні фактори цих земель.

Суть запобіжно-стимулюючої функції земельного права по­лягає у стимулюванні правовими засобами бажаної для сус­пільства і держави правомірної поведінки власників землі, зем­лекористувачів, а також інших фізичних і юридичних осіб (гла­ва 35 ЗК України). Не тільки попереджувальне, а й стимулююче значення мають згадані вище статті 143, 144 ЗК України. Сти­мулюючі норми містяться у статтях 205, 206 ЗК України, якими встановлені податкові і кредитні пільги, а також пільги щодо плати за землю.

Задача 1

  • Відповідно до ст. 119 ЗК:

1. Громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання у користування. Розмір цієї земельної ділянки встановлюється у межах норм, визначених цим Кодексом.

2. Передача земельної ділянки у власність або у користування громадян на підставі набувальної давності здійснюється в порядку, встановленому цим Кодексом.

  • Добросовісне користування – це здійснення обробки та присвоєння корисних властивостей земельної ділянки без належних на це правових підстав, про які громадянин не знав і не міг знати, але вважав своє користування правомірним

  • Відповідно до ст. 36 ЗК:

1. Громадянам або їх об'єднанням із земель державної або комунальної власності можуть надаватися в оренду земельні ділянки для городництва.

2. На земельних ділянках, наданих для городництва, закладання багаторічних плодових насаджень, а також спорудження капітальних будівель і споруд не допускається.

3. На земельних ділянках, наданих для городництва, можуть бути зведені тимчасові споруди для зберігання інвентарю та захисту від непогоди. Після закінчення строку оренди зазначеної земельної ділянки побудовані тимчасові споруди підлягають знесенню власниками цих споруд за їх рахунок.

  • Відповідно до ст. 121 ЗК:

1. Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;

г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;

!!! Ця земельна ділянка була надана для городництва, але розмірів для городництва там немає, тому можна ототожнити садівництво з городництвом; можна презюмувати, що це в нього була дача; і можна презюмувати, що це був будинок в якому він живе + врахувати те, що біля нього є сад (присадибна ділянка).

Також слід врахувати той факт, чи буде порушенням добросовісного використання ділянки для городництва те, що він там посадив сад і збудував будинок – якщо так, то ділнку йому не можуть надати, якщо ні, то можуть

Коло земельних правовідносин:

  • земельні правовідносини, що виникають у зв’язку із здійсненням права загального користування землею.

  • Відмова голови сільської ради, була правомірна, оскільки відповідно до п.12 Перехідних положень ЗК:

12. До розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Тому Сидіру слід звернутися до місцевої адміністрації, і якщо вона надасть дозвіл на це (має пройти певна процедура), то аж тоді йому потрібно звертатися в БТІ.