
- •1. Загальні положення
- •Цілі і задача курсової роботи
- •Зміст курсової роботи
- •1.3. Вимоги, які ставляться до курсової роботи
- •1.4. Порядок захисту курсової роботи
- •2. Основні відомості з теорії та розрахункові формули
- •2.1. Способи вираження складу фаз і основні індекси позначень
- •2.2. Статика масообмінного процесу для системи газ – рідина
- •2.3. Висота абсорбера
- •2.3.1. Визначення числа дійсних тарілок
- •2.3.2. Визначення робочої висоти насадки
- •2.4. Діаметр абсорбційної колони
- •2.5. Гідравлічний опір тарілчастої колони
- •2.5.1. Гідравлічний опір ситчастої тарілки
- •2.5.2. Гідравлічний опір ковпачкової тарілки
- •2.6. Гідравлічний опір насадкової колони
- •2.7. Теплові розрахунки
- •2.8. Розрахунок діаметру штуцерів
- •2.9. Рекомендації по підбору насоса і вентилятора (газодувки)
- •3. Приклад розрахунку безперервно діючої абсорбційної колони з ковпачковими тарілками
- •3.1. Завдання на проектування
- •3.2. Принципова технологічна схема
- •3.3. Побудова рівноважній лінії на діаграмі у–х
- •3.4. Матеріальний розрахунок потоків і побудова робочої лінії на діаграмі у-х
- •Розрахунок діаметра колони
- •Визначення висоти колони
- •3.7. Визначення гідравлічного опору колони з ковпачковими тарілками
- •3.8. Визначення гідравлічного опору колони з ситчастими тарілками
- •3.9. Теплові розрахунки
- •3.10. Визначення діаметра штуцерів
- •3.11. Підбір насосів і газодувки
- •4. Приклад розрахунку безперервно діючої абсорбційної насадкової колони, яка працює в плівковому режимі
- •4.1. Завдання на проектування
- •4.2. Розрахунок діаметра колони
- •4.3. Визначення висоти колони
- •4.4. Визначення гідравлічного опору колони
- •5. Приклад розрахунку безперервно діючої абсорбційної насадкової колони, яка працює в режимі підвішування
- •5.1. Завдання на проектування
- •5.2. Розрахунок діаметра колони
- •5.3. Визначення висоти колони
- •5.4. Визначення гідравлічного опору колони
3.4. Матеріальний розрахунок потоків і побудова робочої лінії на діаграмі у-х
Перераховують початкову мольну частку аміаку в повітрі у відносну масову частку
,
де Моу =29 кг/кмоль – мольна маса повітря, кг/кмоль.
Із формули [3]
,
знаходять
відносну масову частку аміаку в повітрі
на виході з колони
.
Об’ємна витрата повітря (інертного газу)
нм3/с.
Масова витрата повітря
кг/с
де
ρоу=Моу/22,4 – густина повітря при нормальних умовах, кг/м3;
22,4
– мольний об’єм газу.
Кількість поглинутого аміаку
кг/с
Із діаграми у–х (рис. 3.2) на рівноважній кривій знаходять рівноважну кінцеву мольну частку аміаку у воді
уп=0,15
→
Перераховують
мольні частки хп
і
у відносні масові частки
і
,
Розраховують мінімальну витрату поглинача (води)
кг/с.
З урахуванням необхідного збільшення мінімальної витрати поглинача на величину φ=1,2 розраховують його дійсну витрату
Lox = φ∙Lox min = 1,2∙1,9278 = 2,3134 кг/с.
Об’ємна витрата поглинача
Vох = Lox /ρox = 2,3134/998 = 2,3180∙10-3 м3/с,
де
ρох=998 кг/м3 – густина поглинача при 20 ºС.
Відносна витрата поглинача
.
Із рівняння матеріального балансу (2.6) визначають кінцеву відносну масову частку аміаку
Перераховують
відносні масові частки
в
мольні частки ук
і хк
,
,
де
Му к – середня мольна маса газової фази на виході з колони,
Мх к – середня мольна маса рідкої фази на виході із колони.
Му к і Мх к розраховують по рівнянням
,
.
По розрахунковим концентраціям хп=0,01, ук=0,01734 і хк=0,12301, уп=0,1500 на діаграмі у–х будують робочу лінію y=φ(x), див. рис. 3.2.
Визначають густину газу, масові і об’ємні витрати газу на вході в колону і виході з колони.
Густина газу при нормальних умовах на вході в колону
.
Густина газу при робочих умовах на вході в колону
,
де
Т0=273,15 К – абсолютна температура при 0ºС;
Т =293,15 К – абсолютна температура газу при робочих умовах;
П0=1,013·10-5 Па – атмосфера фізична;
П=107000 Па – абсолютний тиск газу на вході в колону.
Масова витрата газу на вході в колону
.
Об’ємна витрата газу при робочих умовах на вході в колону
.
Густина газу при нормальних умовах на виході з колони
Густина газу при робочих умовах на виході з колони
.
Масова витрата газу на виході з колони
.
Об’ємна витрата газу при робочих умовах на виході з колони
.
Оскільки розрахункові величини на вході в колону і виході з колони значно відрізняються, надалі розрахунок ведуть по середнім арифметичним величинам.
Середня мольна частка аміаку в повітрі
.
Середня густина газу при робочих умовах
.
Середня масова витрата газу
.
Середня об’ємна витрата газу при робочих умовах
.
Визначають середні мольну і масову долі аміаку в рідині, густину рідини, масові і об’ємні витрати рідини в колоні.
Середня мольна частка аміаку в рідині
.
Середня масова частка аміаку в рідині
Із довідника [9] знаходять густину 6,32% (мас.) аміачної рідини при температурі 20ºС ρх сер=971,86 кг/м3.
Кількість аміаку, яка приходить в колону
.
Середня масова витрата рідини
.
Середня об’ємна витрата рідини
.