
- •1. Загальні положення
- •Цілі і задача курсової роботи
- •Зміст курсової роботи
- •1.3. Вимоги, які ставляться до курсової роботи
- •1.4. Порядок захисту курсової роботи
- •2. Основні відомості з теорії та розрахункові формули
- •2.1. Способи вираження складу фаз і основні індекси позначень
- •2.2. Статика масообмінного процесу для системи газ – рідина
- •2.3. Висота абсорбера
- •2.3.1. Визначення числа дійсних тарілок
- •2.3.2. Визначення робочої висоти насадки
- •2.4. Діаметр абсорбційної колони
- •2.5. Гідравлічний опір тарілчастої колони
- •2.5.1. Гідравлічний опір ситчастої тарілки
- •2.5.2. Гідравлічний опір ковпачкової тарілки
- •2.6. Гідравлічний опір насадкової колони
- •2.7. Теплові розрахунки
- •2.8. Розрахунок діаметру штуцерів
- •2.9. Рекомендації по підбору насоса і вентилятора (газодувки)
- •3. Приклад розрахунку безперервно діючої абсорбційної колони з ковпачковими тарілками
- •3.1. Завдання на проектування
- •3.2. Принципова технологічна схема
- •3.3. Побудова рівноважній лінії на діаграмі у–х
- •3.4. Матеріальний розрахунок потоків і побудова робочої лінії на діаграмі у-х
- •Розрахунок діаметра колони
- •Визначення висоти колони
- •3.7. Визначення гідравлічного опору колони з ковпачковими тарілками
- •3.8. Визначення гідравлічного опору колони з ситчастими тарілками
- •3.9. Теплові розрахунки
- •3.10. Визначення діаметра штуцерів
- •3.11. Підбір насосів і газодувки
- •4. Приклад розрахунку безперервно діючої абсорбційної насадкової колони, яка працює в плівковому режимі
- •4.1. Завдання на проектування
- •4.2. Розрахунок діаметра колони
- •4.3. Визначення висоти колони
- •4.4. Визначення гідравлічного опору колони
- •5. Приклад розрахунку безперервно діючої абсорбційної насадкової колони, яка працює в режимі підвішування
- •5.1. Завдання на проектування
- •5.2. Розрахунок діаметра колони
- •5.3. Визначення висоти колони
- •5.4. Визначення гідравлічного опору колони
5.4. Визначення гідравлічного опору колони
Використовують універсальну кореляцію Едулджі (див. розділ 2.6).
Густина повітря при робочих умовах
Комплекс Φу
.
Комплекс Φх
.
Умовний критерій Рейнольдса
.
Критерій Фруда для газу
.
Комплекс Y
Комплекс осі абсцис
.
На
перетині двох перпендикулярних прямих
(див. рис. 2.9), які проходять через точки
Y=4,35
на осі ординат і
на осі абсцис знаходять, що гідравлічний
опір одного метра металевої насадки
кілець Палля розміром 25х25х1 мм складає
1100 Па.
Звідси гідравлічний опір насадкової колони складає
.
ЛІТЕРАТУРА
Касаткин А.Г. Основные процессы и аппараты химической технологии. – М.: Химия, 1973. – 752 с.
Рамм В.М. Абсорбция газов. Изд. 2-е, переработ. и доп. М., Химия, 1976.
Павлов К.Ф., Романков П.Г., Носков А.А. Примеры и задачи по курсу процессов и аппаратов химической технологии. Учебное пособие для вузов/Под ред. чл.-корр. АН СССР П.Г. Романкова. – 10-е изд., перераб. и доп. – Л.: Химия, 1987. – 575 с.
Мемедляев З.Н., Кулов Н.Н., Ильиных А.А., Москалик В.М. Массоотдача в орошаемой насадке в режимах подвисания и инверсии фаз // Теор. основы хим. технол. 1994. Т. 28. № 1. С. 3.
Ильиных А.А., Мемедляев З.Н., Кулов Н.Н. Массообмен в орошаемой насадке в режимах подвисания и эмульгирования // Теор. основы хим. технол. 1989. Т. 23. № 5. С. 569.
Расчет основных процессов и аппаратов нефтепереработки. Справочник / Под ред. Седакова Е.Н., 3-е изд., перераб. доп. – М.: Химия, 1979. – 568 с.
Алекперова Л.В., Аксельрод Ю.В., Дильман В.В., и др. Гидродинамические исследования седловидных насадок и колец Палля // Хим. пром. 1974. № 5. С. 380-384.
Борисов Г.С., Брыков В.П., Дытнерский Ю.И. и др. Под редакцией Дытнерского Ю.И. Основные процессы и аппараты химической технологии, 2-е изд., перераб. и дополн. – М.: Химия, 1991. – 496с.
Дж. Пери. Справочник инженера-химика. т. 1, Перевод с англ. под ред. акад. Жаворонкова и чл.-корр. АН СССР Романкова П.Г. Л., Химия, 1969. – 640с.
Основы расчета и конструирования массообменных колонн: Учебное пособие / Тютюнников А.Б., Товажнянский Л.Л., Готлинская А.П. – К.: Выща шк. Головное изд-во, 1989. – 223с.: ил.
Плановский А.Н., Николаев П.И. Процессы и аппараты химической и нефтехимической технологии. – М.: Химия, 1987. – 540 с
Романков П.Г., Курочкина М.И. Расчетные диаграммы и номограммы по курсу "Процессы и аппараты химической промышленности". – Л.: Химия, 1985. – 56с.
Справочник химика. – М.: Химия, 1971.
Гороновский И.Т., Назаренко Ю.П., Некряч Е.Ф. Краткий справочник по химии. – К.: Наукова думка, 1987. – 830с.
Коган В.Д., Фридман В.М., Кафаров В.В. Равновесие между жидкостью и паром. Справочное пособие. – М., Л.: Наука, 1966. – 1426с.
Чернышев А.К., Коптелов В.Г., Листов В.В., Заичко Н.Д. Основные теплофизические свойства газов и жидкостей. Номографический справочник. – Кемеровское изд-во, 1971. – 225с.
Резанцев И.Р., Ильиных А.А., Носач В.А., Мемедляев З.Н. Примеры и задачи по курсам "Процессы и аппараты химических производств" и "Типовые технологические объекты и процессы производства" для студентов специальностей 7.090220, 7.092501, 7.091601, 7.091602, 7.091604, 7.091612 (методическое пособие). Изд-во СТИ ВНУ, Северодонецк, 2005. – 98с.
ДОДАТКИ
Додаток 1
Титульний лист
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ
ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ
СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ (м. Сєвєродонецьк)
Кафедра "Процеси і апарати хімічної технології"
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до курсової роботи на тему:
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Студент гр.______________ _________________
(шифр) (П.І.Б.) .
Керівник роботи
_________________________ _________________
(посада, ступінь, звання) (П.І.Б.)
Сєвєродонецьк, 200_ р.
Додаток 2
Таблиці фізико-хімічних величин
Таблиця 1
Розчинність аміаку у воді [9]
Вміст NH3, кг/кг H2O |
Парціальний тиск аміаку, мм рт.ст. |
|||||||
0 ºС |
10 ºС |
20 ºС |
25 ºС |
30 ºС |
40 ºС |
50 ºС |
60 ºС |
|
1,0 0,9 0,8 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,25 0,2 0,15 0,1 0,075 0,05 0,04 0,03 0,025 0,02 0,016 0,012 0,01 0,005
|
947 785 636 500 380 275 190 119 89,5 64 42,7 25,1 17,7 11,2 - - - - - - - - |
- - 987 780 600 439 301 190 144 103,5 70,1 41,8 29,9 19,1 16,1 11,3 - - - - - - |
- - 1450 1170 945 686 470 298 227 166 114 69,6 50,0 31,7 24,9 18,2 15,0 12,0 - - - -
|
- - - - - - - - - - - - - - - 23,5 19,4 15,3 12,0 9,1 7,4 3,4
|
- - - - - - 719 454 352 260 179 110 79,7 51,0 40,1 29,6 24,4 19,3 15,3 11,5 - - |
- - 3300 2760 2130 1520 1065 692 534 395 273 167 129 76,5 60,8 45,0 37,6 30,0 24,1 18,3 15,4 -
|
- - - - - - - - 825 596 405 247 179 115 91,1 67,1 55,7 44,5 35,5 26,7 22,2 - |
- - - - - - - - - 834 583 361 264 165 129,2 94,3 77,0 61,0 48,7 36,3 30,2 - |
Продовження додатку 2
Таблиця 2
Значення констант фазової рівноваги mpx·10-2
для водних розчинів (в кПа) [2]
Газ
|
Температура, ºС |
||||||
0 |
5 |
10 |
15 |
20 |
25 |
30 |
|
Водень |
58700 |
61600 |
64500 |
67000 |
69300 |
71600 |
73900 |
Оксид вуглецю |
35600 |
40000 |
44800 |
49600 |
54300 |
58700 |
62800 |
Метан |
22700 |
26300 |
30100 |
34100 |
38000 |
41800 |
45500 |
Оксид азоту |
17100 |
19500 |
22000 |
24500 |
26800 |
29100 |
31400 |
Етан |
12700 |
15700 |
19200 |
22900 |
26700 |
30700 |
34700 |
Етилен |
5590 |
6620 |
7790 |
9070 |
10300 |
11600 |
12800 |
Двооксид азоту |
986 |
1190 |
1430 |
1680 |
2000 |
2280 |
2590 |
Двооксид вуглецю |
737 |
890 |
1060 |
1240 |
1440 |
1650 |
1880 |
Ацетилен |
733 |
853 |
974 |
1090 |
1230 |
1250 |
1480 |
Хлор |
272 |
334 |
396 |
461 |
536 |
605 |
670 |
Сірководень |
270 |
319 |
370 |
428 |
490 |
552 |
617 |
Бром |
21,6 |
27,9 |
37,1 |
47,2 |
60,2 |
74,7 |
92 |
Продовження додатку 2
Продовження таблиці 2
Газ
|
Температура, ºС |
|||||||
35 |
40 |
45 |
50 |
60 |
70 |
80 |
90 |
|
Водень |
75200 |
76100 |
77000 |
77500 |
77500 |
77100 |
76500 |
76100 |
Оксид вуглецю |
66800 |
70500 |
73900 |
77000 |
83400 |
85600 |
85700 |
85700 |
Метан |
49300 |
52700 |
55700 |
58600 |
63500 |
67500 |
69100 |
70200 |
Оксид азоту |
33600 |
35800 |
37800 |
39500 |
42400 |
44300 |
45300 |
45700 |
Етан |
38800 |
43000 |
47000 |
50500 |
57200 |
63200 |
67000 |
69500 |
Етилен |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
Двооксид азоту |
3010 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
Двооксид вуглецю |
2120 |
2360 |
2600 |
2870 |
3450 |
- |
- |
- |
Ацетилен |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
Хлор |
738 |
800 |
858 |
903 |
975 |
994 |
973 |
963 |
Сірководень |
685 |
755 |
835 |
896 |
1040 |
1210 |
1370 |
1450 |
Бром |
111 |
135 |
160 |
194 |
255 |
325 |
410 |
- |
Примітка. Основні формули для побудови рівноважної лінії на діаграмі у–х
де
у – мольна частка компонента в газі; х – мольна частка компонента в рідині; р – парціальний тиск газу, Е – коефіцієнт Генрі; П – загальний тиск в системі, Па.
Продовження додатку 2
Таблиця 3
Основні фізичні властивості деяких газів [3]
Перерахунок в СО: 1 мм рт. ст. =133,3 Па; 1 кгс/см2=9,81·104 Па
Назва |
Формула |
Густина при 0ºС і 760 мм рт. ст., кг/м3. |
Молекулярна маса, кг/кмоль |
В’язкість при 0ºС і рабс=1 кгс/см2 |
|
106, Па·с |
С, константа Сатерленда |
||||
Аміак |
NH3 |
0,77 |
17,0 |
9,18 |
626 |
Ацетилен |
C2H2 |
1,171 |
26,0 |
9,35 |
198 |
Повітря |
– |
1,293 |
29,0 |
17,3 |
124 |
Водень |
H2 |
0,0899 |
2,02 |
8,42 |
73 |
Двооксид азоту |
NO2 |
– |
46,0 |
– |
– |
Двооксид вуглецю |
CO2 |
1,98 |
44,0 |
13,7 |
254 |
Метан |
CH4 |
0,72 |
16,0 |
10,3 |
162 |
Оксид вуглецю |
CO |
1,25 |
28,0 |
16,6 |
100 |
Сірково-день |
H2S |
1,54 |
34,1 |
11,66 |
– |
Хлор |
Cl2 |
3,22 |
70,9 |
12,9(16ºС) |
351 |
Етан |
C2H6 |
1,36 |
30,1 |
8,5 |
287 |
Етилен |
C2H4 |
1,26 |
28,1 |
9,85 |
241 |
Продовження додатку 2
Таблиця 4
Фізичні властивості води (на лінії насичення) [3]
Перерахунок в СО: 1 мм рт. ст. =133,3 Па; 1 кгс/см2=9,81·104 Па
р, кгс/см2 |
t, ºC |
ρ, кг/м3 |
μ·106, Па·с |
ν·106, м2/с |
σ·104, кг/с2 |
1 |
0 |
1000 |
1790 |
1,79 |
756 |
1 |
10 |
1000 |
1310 |
1,31 |
762 |
1 |
20 |
998 |
1000 |
1,01 |
727 |
1 |
30 |
996 |
804 |
0,81 |
712 |
1 |
40 |
992 |
657 |
0,66 |
697 |
1 |
50 |
988 |
549 |
0,556 |
677 |
1 |
60 |
983 |
470 |
0,478 |
662 |
1 |
70 |
976 |
406 |
0,415 |
643 |
1 |
80 |
972 |
355 |
0,365 |
626 |
1 |
90 |
965 |
315 |
0,326 |
607 |
1,03 |
100 |
958 |
282 |
0,295 |
589 |
1,46 |
110 |
951 |
256 |
0,268 |
569 |
2,02 |
120 |
943 |
231 |
0,244 |
549 |
2,75 |
130 |
935 |
212 |
0,226 |
529 |
3,68 |
140 |
926 |
196 |
0,212 |
507 |
4,85 |
150 |
917 |
185 |
0,202 |
487 |
6,30 |
160 |
907 |
174 |
0,191 |
466 |
8,08 |
170 |
897 |
163 |
0,181 |
444 |
10,23 |
180 |
887 |
153 |
0,173 |
424 |
Продовження додатку 2
Таблиця 5
Атомні об’єми деяких елементів і мольні об’єми деяких газів [3]
Атомний об’єм, см3/атом |
Мольний об’єм, см3/моль |
В 27,0 С 14,8 Сl 24,6 H 3,7 N в первинних амінах 10,5 N у вторинних амінах 12,0 N з двома насиченими зв'язками 15,6 O з двома насиченими зв'язками 7,4 O в альдегідах і кетонах 7,4 O в складних ефірах 9,1 O в простих ефірах 9,9 O в вищих простих і складних ефірах 11,0 O в кислотах 12,0 O в сполуках з S, P, N 8,3 S 25,6 |
I 37,0 H2 14,3 O2 25,6 N2 31,2 Повітря 29,9 СO 30,7 CO2 34,0 SO2 44,8 NO 23,6 N2O 36,4 NH3 25,8 H2O 18,9 H2S 32,9 COS 51,5 Cl2 48,4 Br2 53,2 I2 71,5 |
Структурні сталі* Бензольне кільце – 15 Нафталінове кільце – 30 Антраценове кільце – 47,5
|
* При розрахунку мольного об’єму хімічного сполучення величину, якій відповідає структурна стала, треба додати до суми атомних об’ємів.
Продовження додатку 2
Таблиця 6
До розрахунку коефіцієнта дифузії в рідині [3],
коефіцієнти А і В
Значення коефіцієнтів А для деяких речовин, які розчинені у воді:
Для газів 1
Для етилового спирту 1,24
Для метилового спирту 1,19
Для оцтовій кислоти 1,27
Коефіцієнт В дорівнює:
Для води 4,7
Для етилового спирту 2,0
Для метилового спирту 2,0
Для ацетону 1,15
Для неасоційованих рідин 1,0
Таблиця 7
Густина водного розчину аміаку [9]
% мас. |
Густина при температурі, ºС |
||||
0 |
5 |
10 |
20 |
25 |
|
1 |
995,9 |
995,8 |
995,5 |
993,9 |
993,0 |
2 |
991,9 |
991,7 |
991,3 |
989,5 |
988,0 |
4 |
984,2 |
983,7 |
983,2 |
981,1 |
980,0 |
8 |
969,5 |
968,6 |
967,7 |
965,1 |
964,0 |
12 |
956,1 |
954,8 |
953,4 |
950,1 |
948,0 |
16 |
943,5 |
942,0 |
940,2 |
936,2 |
934,0 |
20 |
931,6 |
929,6 |
927,5 |
922,9 |
- |
24 |
920,2 |
917,9 |
915,5 |
910,1 |
- |
28 |
909,4 |
906,7 |
904,8 |
898,0 |
- |
30 |
904,0 |
901,2 |
898,3 |
892,0 |
- |
Додаток 3
Контактні пристрої і їх технічні характеристики
Рис. 1. Конструкція розбірної ситчастої тарілки.
Продовження додатку 3
Таблиця 1
Технічна характеристика ситчастих тарілок
Тип тарілки |
D, м |
Fp, м2 |
Fзл, м2 |
l2, м |
lx, м |
do, мм |
t, мм |
h, мм |
ТС |
400 |
0,051 |
0,004 |
0,302 |
0,28 |
3,4,5 |
7-12, 8-15, 10-18 |
200, 300, 400, 500 |
500 |
0,089 |
0,010 |
0,400 |
0,30 |
||||
600 |
0,140 |
0,012 |
0,480 |
0,37 |
||||
800 |
0,410 |
0,020 |
0,570 |
0,52 |
||||
1000 |
0,713 |
0,036 |
0,800 |
0,59 |
||||
ТС-Р |
1200 |
1,010 |
0,060 |
0,722 |
0,86 |
300, 400, 500, 600, 800, 1000 |
||
1400 |
1,368 |
0,087 |
0,860 |
0,93 |
||||
1600 |
1,834 |
0,088 |
0,795 |
0,97 |
||||
1800 |
2,294 |
0,123 |
1,050 |
1,09 |
||||
2000 |
2,822 |
0,159 |
1,190 |
1,34 |
||||
2200 |
3,478 |
0,161 |
1,240 |
1,46 |
||||
2400 |
3,900 |
0,317 |
1,570 |
1,60 |
||||
2600 |
4,780 |
0,258 |
1,540 |
1,70 |
||||
2800 |
5,640 |
0,260 |
1,570 |
1,83 |
||||
3000 |
6,430 |
0,315 |
1,710 |
1,98 |
||||
3200 |
7,270 |
0,385 |
1,860 |
2,11 |
||||
3400 |
8,310 |
0,376 |
1,900 |
2,26 |
||||
3600 |
9,000 |
0,580 |
2,240 |
2,40 |
||||
ТС-РБ |
2600 |
4,03 |
0,696 |
0,800 |
1,68 |
|||
2800 |
4,86 |
0,674 |
0,920 |
1,70 |
||||
3200 |
5,60 |
1,372 |
0,896 |
2,22 |
||||
3600 |
7,32 |
1,582 |
1,170 |
2,45 |
Позначення:
D – діаметр тарілки; Fp – робоча площа тарілки; Fзл – площа зливу; l2 – периметр зливу; lx – довжина шляху рідини на тарілці; do – діаметр отвору; t – шаг розміщення отворів; h – відстань між тарілками.
Примітки:
1. Площа проходу газу розраховується по рівнянню:
.
2. Відстань розташування отворів приймається у вказаних межах через 1 мм.
3. Характеристики двопоточних тарілок (ТС-РБ) дані тільки для діаметрів D>2600 мм.
Продовження додатку 3
Рис. 2. Конструкція розбірної ковпачкової тарілки
Продовження додатку 3
Таблиця 2
Технічна характеристика ковпачкових тарілок
Тип тарілки |
D, м |
Fp, м2 |
Fo, м2 |
Fзл, м2 |
l2, м |
lx, м |
m, шт. |
dк, мм |
h, мм |
ТСК-1 |
400 |
0,090 |
0,008 |
0,005 |
0,302 |
0,220 |
7 |
60 |
200, 300, 400, 500 |
500 |
0,146 |
0,015 |
0,007 |
0,400 |
0,30 |
13 |
60 |
||
600 |
0,215 |
0,027 |
0,012 |
0,480 |
0,37 |
13 |
80 |
||
800 |
0,395 |
0,049 |
0,021 |
0,570 |
0,52 |
24 |
80 |
||
1000 |
0,573 |
0,073 |
0,050 |
0,800 |
0,595 |
37 |
80 |
||
ТСК-Р |
1000 |
0,640 |
0,090 |
0,064 |
0,665 |
0,722 |
39 |
80 |
300, 400, 500, 600, 800, 1000 |
1200 |
0,930 |
0,129 |
0,099 |
0,818 |
0,856 |
43 |
100 |
||
1400 |
1,120 |
0,162 |
0,198 |
1,090 |
0,933 |
49 |
100 |
||
1600 |
1,470 |
0,219 |
0,269 |
1,238 |
0,976 |
66 |
100 |
||
1800 |
1,860 |
0,272 |
0,334 |
1,420 |
1,096 |
86 |
100 |
||
2000 |
2,380 |
0,385 |
0,380 |
1,455 |
1,342 |
114 |
100 |
||
2200 |
2,990 |
0,471 |
0,412 |
1,606 |
1,462 |
141 |
100 |
||
2400 |
3,540 |
0,557 |
0,505 |
1,775 |
1,582 |
168 |
100 |
||
2600 |
4,130 |
0,638 |
0,674 |
2,032 |
1,704 |
202 |
100 |
||
2800 |
4,740 |
0,769 |
0,686 |
2,096 |
1,826 |
238 |
100 |
||
3000 |
5,520 |
0,849 |
0,778 |
2,250 |
1,980 |
272 |
100 |
||
3200 |
6,260 |
1,180 |
0,880 |
2,390 |
2,112 |
168 |
150 |
||
3400 |
6,820 |
1,320 |
1,128 |
2,630 |
2,260 |
173 |
150 |
||
3600 |
7,200 |
1,370 |
1,441 |
2,880 |
2,400 |
194 |
150 |
||
ТС-РБ |
2200 |
2,637 |
0,398 |
0,464 |
2,770 |
0,681 |
124 |
100 |
|
2400 |
3,390 |
0,518 |
0,458 |
2,824 |
0,801 |
156 |
100 |
||
2600 |
3,707 |
0,584 |
0,696 |
3,368 |
0,801 |
176 |
100 |
||
2800 |
4,486 |
0,717 |
0,674 |
3,412 |
0,921 |
220 |
100 |
||
3200 |
7,122 |
0,975 |
1,372 |
4,446 |
0,896 |
136 |
150 |
||
3600 |
7,120 |
1,318 |
1,582 |
4,896 |
1,170 |
184 |
150 |
Позначення:
D – діаметр тарілки; Fp – робоча площа тарілки; Fо – площа проходу газу; Fзл – площа зливу; l2 – периметр зливу; lx – довжина шляху рідини на тарілці; m – кількість ковпачків на тарілці; dк – діаметр ковпачка; h – відстань між тарілками.
Примітка:
Характеристики двопоточних тарілок (ТС-РБ) дані тільки для діаметрів D>2200 мм.
Продовження додатку 3
Таблиця 3
Розрахункова ширина b прорізу в ковпачках
Форма ковпачка і прорізу |
Ширина прорізу (мм) при висоті прорізу hпр, мм |
||||
15 |
20 |
25 |
30 |
45 |
|
Капсульний, прямокутна |
- |
4,0 |
4,0 |
4,0 |
- |
Капсульний, трапецеїдальна |
5,31 |
5,75 |
- |
6,75 |
- |
Жолобчастий, трапецеїдальна |
- |
8,28 |
7,8 |
7,37 |
- |
S – образний, трапецеїдальна |
- |
- |
- |
- |
16 |
Таблиця 4
Залежність кількості прорізів в капсульних ковпачках
від діаметра ковпачка
Діаметр ковпачка dк, мм |
60 |
80 |
100 |
150 |
кількість прорізей, z |
16 |
20 |
26 |
40 |
Таблиця 5
Додаткові дані до рівнянь (2.66) і (2.67)
Тип тарілки |
К1∙105 |
К2 |
К3∙102 |
К4 |
n |
Ковпачкова |
23,0 |
0,23 |
4,4 |
4,6 |
1,16 |
S – образна |
4,5 |
0,30 |
7,1 |
1,3 |
1,52 |
Клапанна |
5,5 |
0,17 |
5,9 |
2,2 |
1,38 |
Ситчаста |
6,2 |
0,42 |
8,5 |
2,7 |
1,61 |
Продовження додатку 3
Рис. 3. Види нерегулярних насадок:
а – кільця Рашига; б – кільця Палля; в – сідла "Інталокс"
Продовження додатку 3
Таблиця 6
Характеристика насадок
Тип насадки, розмір |
a, м2/м3 |
ε, м3/м3 |
Керамічні кільця Рашига 15х15х3 мм 25х25х4 мм 35х35х4 мм 50х50х6 мм Стальні кільця Рашига 50х50х1 мм |
294 221,6 140 94,7
98,8 |
0,645 0,680 0,780 0,755
0,955 |
Стальні кільця Палля 25х25х1 мм 35х35х1 мм 50х50х1 мм Пластмасові кільця Палля 50х50х2 мм |
176 170 108
112 |
0,925 0,90 0,90
0,86 |
Сідла "Інталокс" 25 38 50 |
255 195 100 |
0,775 0,810 0,770 |
Продовження додатку 3
Рис. 4. Графік для вибору насадки по оптимальному навантаженні [10]:
1, 2 – металеві кільця Палля розміром 50 і 25 мм; 3, 5 – керамічні сідла "Інталокс" розміром 50 і 25 мм; 4, 6 – керамічні кільця Рашига розміром 50 і 25 мм.
Продовження додатку 3
Рис. 5. Графік для вибору насадки по опору навантаження [10]:
1, 5 – металеві кільця Палля розміром 25 і 50 мм; 2, 6 – керамічні сідла "Інталокс" розміром 25 і 50 мм; 3, 4 – керамічні кільця Рашига розміром 25 і 50 мм.
Продовження додатку 3
Рис. 6. Графік для визначення орієнтувальної ефективності насадки [10]:
1, 2 – відповідно керамічні і металеві кільця Рашига; 3 – керамічні сідла Берля; 4 – керамічні сідла "Інталокс"; 5 – металеві кільця Палля.
НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
Методичні вказівки до виконання курсової роботи на тему "Розрахунок абсорбційної установки безперервної дії" з дисципліни "Процеси і апарати хімічних виробництв" для студентів денної і заочної форм навчання спеціальностей 7.091601; 7.091602; 7.91604; 7.091612; 7.090220
Укладач:
Валерій Михайлович Москалик
Редактор:
Світлана Василівна Рижак
Підписано до друку _________________
Формат
60х84
.
Папір друкарський. Гарнітура Times.
Друк офсетний. Умов. друк. арк. ______. Облік видавн. арк. ______.
Тираж_______ екз. Вид. № _____ . Замовл. №______.
Видавництво Технологічного інституту
СНУ імені Володимира Даля (м. Сєвєродонецьк)
Адрес видавництва: м. Сєвєродонецьк, просп. Радянський, 59,а.
Телефон: 8(06452) ___________. факс: 8 (06452) _____________
E-mail: