
- •1. Загальні положення
- •Цілі і задача курсової роботи
- •Зміст курсової роботи
- •1.3. Вимоги, які ставляться до курсової роботи
- •1.4. Порядок захисту курсової роботи
- •2. Основні відомості з теорії та розрахункові формули
- •2.1. Способи вираження складу фаз і основні індекси позначень
- •2.2. Статика масообмінного процесу для системи газ – рідина
- •2.3. Висота абсорбера
- •2.3.1. Визначення числа дійсних тарілок
- •2.3.2. Визначення робочої висоти насадки
- •2.4. Діаметр абсорбційної колони
- •2.5. Гідравлічний опір тарілчастої колони
- •2.5.1. Гідравлічний опір ситчастої тарілки
- •2.5.2. Гідравлічний опір ковпачкової тарілки
- •2.6. Гідравлічний опір насадкової колони
- •2.7. Теплові розрахунки
- •2.8. Розрахунок діаметру штуцерів
- •2.9. Рекомендації по підбору насоса і вентилятора (газодувки)
- •3. Приклад розрахунку безперервно діючої абсорбційної колони з ковпачковими тарілками
- •3.1. Завдання на проектування
- •3.2. Принципова технологічна схема
- •3.3. Побудова рівноважній лінії на діаграмі у–х
- •3.4. Матеріальний розрахунок потоків і побудова робочої лінії на діаграмі у-х
- •Розрахунок діаметра колони
- •Визначення висоти колони
- •3.7. Визначення гідравлічного опору колони з ковпачковими тарілками
- •3.8. Визначення гідравлічного опору колони з ситчастими тарілками
- •3.9. Теплові розрахунки
- •3.10. Визначення діаметра штуцерів
- •3.11. Підбір насосів і газодувки
- •4. Приклад розрахунку безперервно діючої абсорбційної насадкової колони, яка працює в плівковому режимі
- •4.1. Завдання на проектування
- •4.2. Розрахунок діаметра колони
- •4.3. Визначення висоти колони
- •4.4. Визначення гідравлічного опору колони
- •5. Приклад розрахунку безперервно діючої абсорбційної насадкової колони, яка працює в режимі підвішування
- •5.1. Завдання на проектування
- •5.2. Розрахунок діаметра колони
- •5.3. Визначення висоти колони
- •5.4. Визначення гідравлічного опору колони
3.11. Підбір насосів і газодувки
Підбір насосів виконується після розробки монтажно-технологічній схеми установки, звідки стають відомі діаметри і довжини ліній всмоктування і нагнітання, число відводів і поворотів, а також їх число і кути, число і тип вентилів і клапанів. Ці дані дозволяють розрахувати загальні втрати напору hп (див., наприклад, [8]).
Насос для подачі слабкого аміачного розчину із ємкості в абсорбційну колону, позиція 5.
В нашому випадку із-за відсутності монтажно-технологічній схеми приймаємо hп=8 м.
Всмоктування слабкого аміачного розчину густиною ρх п.=993,9 кг/м3 в кількості Vх п.=0,00235 м3/с виконується із ємкості під атмосферним тиском. Подача рідини здійснюється на верх абсорбційної колони, висота якої Нг=8,8 м. Колона працює під надлишковим тиском (р2–р1)=7000 Па.
Знаходять потрібний напір насоса
Н=(р2–р1)/(ρх п.·g)+Нг+hп=7000/(993,9·9,81)+8,8+8=17,5 м.
Корисна потужність насоса
Nк= ρх п.·g Vх п.·Н=993,9·9,81·0,00235·17,5=394 Вт=0,4 кВт.
Вибирають відцентровий насос, для якого приймають ηн=0,5 і ηпер=1. Потужність на валу двигуна
N= Nк/(ηн·ηпер)=0,4/(0,5·1)=0,8 кВт.
Вибирають [8] відцентровий насос марки Х8/30, для якого V=2,4·10-3 м3/с, Н=17,7 м. Насос забезпечено електродвигуном ВАО-31-2 номінальною потужністю Nн=3 кВт, ηдв=0,82. Частота обертання вала n=48,3 с-1.
Насос для подачі міцного аміачного розчину із ємкості на склад, позиція 8.
Всмоктування міцного аміачного розчину густиною ρх к.=951,2 кг/м3 в кількості Vх к.=0,002755 м3/с виконується із ємкості під атмосферним тиском. Подача здійснюється в складську ємкість, в якій надлишковий тиск складає (р2–р1)=2кгс/см2. Ємкості розташовані на одному рівні, Нг=0. Приймаємо hп=8 м.
Находять потрібний напір насоса
Н=(р2–р1)/(ρх к.·g)+Нг+hп=2·9,81·104/(951,2·9,81)+0+8=29,0 м.
Корисна потужність насоса
Nк=ρх к.·g Vх к.·Н=951,2·9,81·0,002755·29,0=747 Вт=0,75 кВт
Вибирають відцентровий насос, для якого приймають ηн=0,5 і ηпер=1. Потужність на валу двигуна
N= Nк/(ηн·ηпер)=0,75/(0,5·1)=1,5 кВт.
Вибирають [8] відцентровий насос марки Х20/31, для якого V=5,5·10-3 м3/с, Н=31,0 м. Насос забезпечено електродвигуном ВАО-41-2 номінальною потужністю Nн=5,5 кВт, ηдв=0,84. Частота обертання вала n=48,3 с-1.
Циркуляційний насос, позиція 9.
Забір водно-аміачного розчину із колони і повернення його в колону після охолодження здійснюються приблизно в середині колони, тоді Нг = 4,4 м. Густина розчину ρх сер = 971,86 кг/м3, а об’ємна витрата Vх сер = 0,0025384 м3/с. Тиск в точках забору і повернення приблизно однаковий, (р2–р1)≈0. Приймаємо hп=8 м.
Находять потрібний напір насоса по формулі (2.83)
Н=(р2–р1)/(ρх к.·g)+Нг+hп=0+4,4+8=12,4 м.
Корисна потужність насоса
Nк=ρх сер·g Vх сер·Н=971,86·9,81·0,0025384·12,4=300 Вт=0,3 кВт
Вибирають відцентровий насос, для якого приймають ηн=0,5 і ηпер=1. Потужність на валу двигуна
N= Nк/(ηн·ηпер)=0,3/(0,5·1)=0,6 кВт.
Вибирають [8] відцентровий насос марки Х20/18, для якого V=5,5·10-3 м3/с, Н=13,8 м. Насос забезпечено електродвигуном АО2-31-2 номінальною потужністю Nн=3,0 кВт, ηдв=0,83. Частота обертання вала n=48,3 с-1.
Газодувка для подачі аміачно-повітряної суміші, позиція 1.
Надлишковий тиск, який повинна забезпечити газодувка складається з гідравлічних опорів лінії нагнітання, шибера, газового холодильника і абсорбційної колони. Приймаємо, що гідравлічний опір лінії нагнітання, шибера і газового холодильника буде складати 3000 Па. Гідравлічний опір абсорбційної колони, яка оснащена ковпачковими тарілками, складає 5928,12 Па. Сумарний гідравлічний опір
Δp=3000+5928,12=8928,12 Па.
Корисна потужність газодувки
Nк=Vу п. р.у.·Δp=2,8224·8928,12=25198,7 Вт=25,2 кВт.
Приймають ηпер=1 і ηн=0,6. Потужність на валу двигуна
N= Nк/(ηн·ηпер)=25,2/(0,6·1)=42 кВт.
Вибирають [8] газодувку ТВ-200-1,12, для якої V=3,33 м3/с, Н=12000 Па. Газодувку забезпечено електродвигуном АО2-91-2 номінальною потужністю Nн=75,0 кВт, ηдв=0,89. Частота обертання вала n=48,3 с-1.