Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА N1.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
11.11.2019
Размер:
60.42 Кб
Скачать

Лабораторна робота n1

Тема: Робота в середовищі програмування. Організація вводу/виводу. Вивчення стандартних типів даних

Мета: Ознайомитись з середовищем програмуванням Турбо Паскаль, із стандартними типами даних, структурою програми. Одержати навички в органiзацiї введення-виведення iнформацiї. Навчитись зчитувати, редагувати, записувати та виконувати програми.

Теоретична частина

Середовище програмування забезпечує комп`ютерний етап підготовки програми, який складається з трьох стадій:

1) Введення тексту програми за допомогою екранного редактора;

2) Трансляція - переклад тексту в двійковий код;

3) Компіляція - об’єднання тексту в програми з бібліотеками об’єктних модулів і створення програми для ЕОМ, яке являє собою набір послідовності кодів команд для процесора.

Робота з turbo Pаscаl починається після запуску на виконання файла TURBO.EXE. На екрані з'являється вихідне зображення .

У верхній частині екрана з'являється основне меню:

File

Edit

Run

Compilе

Options

Debug

Break/Watch

Файл

Редагування тексту

Запуск на виконання

Компіляція

Опції

Налагодження

Крапки зупинки Перегляд змінних

Рис.1. Падаюче меню turbo Pаscаl

Активізувати головне меню можна натисканням клавіші F10 .

Область під основним меню розділена на два вікна: Еdit і Watch. Вікно Edit - це робочий простір для роботи з текстом програми, а в вікні Watch з'являється специфічна інформація, необхідна при налагодженні програм. Переключення між цими вікнами можливе в будь-який момент роботи із системою. Наприклад, для переходу в вікно Edit досить з основного меню вибрати пункт Edit або натиснути комбінацію клавіш Alt+E. Індикацією того, що вікно Edit стало активним, служить зміна рамки цього вікна, що обрамовує (одинарна лінія заміняється подвійною), і поява миготливого курсору всередині нього. Після цього можна приступати до роботи з вихідним текстом програми. Переключення на вікно Watch і назад здійснюється натисканням клавіші F6.

Є ще одне вікно, доступне в turbo Pаscаl - це вікно Output, в якому можна переглянути результат виконання програми. З вікна Watch можна потрапити у вікно Output, натиснувши комбінацію клавіш Alt+F6. Ще одне натискання цієї клавіші повертає нас назад. Натискання F6 активізує Edit. Інший спосіб побачити результат роботи програми полягає в переключенні на повноекранний варіант вікна Output комбінацією клавіш Alt+F5. Повернутися назад можна, натиснувши будь-яку клавішу.

У нижньому рядку екрана знаходиться рядок підказок, на якому зазначена відповідність між функціональною клавіатурою і діями, що виконуються. F1-Help - F5-Zoom – Збільшення, F6-Switch – Переключення, F7-Trace – Трасування, F8-Step - По кроках, F9-Make - Спеціальна компіляція, F10-Menu - Головне меню. В документації по turbo Pаscаl, що додається до пакета, ці ключі називаються "гарячими" (Hot keys). З їхньою допомогою багато дій можна робити "в обхід" системи меню.

Вид цього рядка залежить від режиму, в якому знаходиться середовище програмування. Нижче наводиться таблиця базових функцій, які належать функціональній клавіатурі:

F1 - Активізує вікно контекстної допомоги;

F2 - Записує програму, що знаходиться в вікні Edit на диск;

F3 - Запитує команду Load для читання файлу з диску в вікно Edit;

F4 - Налагоджувальна операція. Включає виконання програми до рядка, в якій знаходиться курсор, і її припинення;

F5- Збільшує поточне вікно до повного екрана;

F6- Переключає між вікнами Edit , Watch і Output (в залежності від поточного вікна);

F7 - Налагоджувальна операція. Включає виконання програми по рядках тексту в режимі трасування (тобто простежує дії програми й усередині процедур і функцій);

F8 - Налагоджувальна операція. Включає виконання програми по рядках без заходу в процедури і функції;

F9 - Виконує операцію Make (один із способів компіляції програми);

F10 - Переключає між обраним екраном і верхнім рядком меню.

Після набору тексту програми в редакторі можна провести її компіляцію і запуск на виконання , натиснувши лише комбінацію клавіш Ctrl+F9 . Результатом цієї компіляції є компактний і ефективний код, що виконується.

Програма на мовi Паскаль складається iз заголовку

 program  <iм'я> (input, output);

i власне програми, що називається блоком. Блок мiстить роздiли:

  1. розділ модулів - uses

  2. роздiл мiток -  label

  3. роздiл констант - const

  4. роздiл типiв - type

  5. роздiл змiнних - var

  6. роздiл процедур та функцiй -  procedure, function

  7. роздiл операторiв - beginend.

Програма на мовi Паскаль оперує деякими об'єктами, що називаються даними. Данi поцiляються на константи та змiннi. Для кожної змiнної задається тип, що визначає можливi значення змiнної і операцiї застосовнi до змiнних. Ім’я кожної змінної або константи у програмі задається ідентифікатором – будь-якою послідовністю символів, що почитається з літери..

Для введення та виведення значень змiнних використовуються стандартнi процедури READ;READLN; WRITE; WRITELN.

Процедури READ i READLN працюють iз стандартним файлом введення INPUT. Дозволяється вводити данi цiлого, дiйсного та символьнного типу.

Можливi рiзнi методи органiзацiя введення даних.

а) З використанням одного оператора READ:

var a,b,d,t:real;

begin ... read(a,b,d,t); ... end.

Iнформацiя вводиться у виглядi 2.4, 7.4, -23.65, 548.0.

В результатi змiннiй a присвоюється значення 2.4, b - 7.4, d - -23.65, t - 548.0.

б) З використанням декiлькох операторiв READ:

... read(a,b,d); read(t); ...

в) З використанням операторiв readln, read:

... readln(a,b,d); read(t); ...

При цьому iнформацiя набирається аналогiчно до випадку а).

Виведення iнформацiї здiйснюється стандартними процедурами WRITE i WRITELN, що працюють iз файлом виведення ОUTPUT. Дозволяється виводити на екран iнформацiю чотирьох стандартних типiв. Загальний вигляд операторiв виведення такий:

write(v1[:w1[:d1]],...,v n[:wn[:dn]]);

writeln(v1[:w 1[:d1]],...,vn[:wn[:dn]]);

де v1,...,vn - вирази, що виводяться на друк;

w1 , d1 - вирази цiлого типу, що визначають загальну кiлькiсть позицiй i число позицiй пiсля коми (для значень дiйсного типу).

Приклади органiзацiї виведення iнформацiї:

а) ... write(a,b);write(c); ...

При цьому на кожне число вiдводиться стандартна кiлькiсть позицiй - 12. Якщо a=12, b=-23, c=7, то на екранi буде рядок

---------- 12---------- -23-----------7

Аналогiчний результат можна одержати використавши оператор write(a,b,c);

б) ... writeln(a,b); write(c); ...

----------12---------- -23

-----------7

в) write(a:4,b:6,c:2);

--12--- -23 -7

г) якщо а, b, c - дiйснi числа, то write(a:4:2, b:6:3,c:8:4); дасть результат

-- 12.00 --- -23.000------- 57.0000

д) при виведеннi значень символьного типу, якщо в явному виглядi не задано кiлькiсть позицiй, пiд кожен символ вiдводиться одна позицiя.

е) при виведеннi значень логiчного типу друкується два значення FALSE або TRUE, на вказанiй кiлькостi позицiй.