3. Суть і призначення бізнес-плану.

Ефективний розвиток будь-якого підприємства в умовах ринку неможливий без планування його діяльності. Так визначається мета підприємницької діяльності, стратегія, засоби її досягнення. У світовій економіці такі плани отримали назву бізнес-планів. В нас дані плани з’явилися із впровадженням ринкових елементів. У бізнес-планів розглядається комплекс заходів, пов’язаних з реалізацією підприємницької ідеї. Виходячи з цього, бізнес-план слід розглядати як документ із системою заходів, спрямованих на реалізацію підприємницького проекту.

Поява бізнес-плану була спричинена наступними факторами:

• плинністю кадрів на керівних посадах підприємницьких структур;

• необхідністю повномасштабного реагування на зміни на ринку;

• можливістю одержання коштів для активізації підприємницької діяльності.

Розробка бізнес-плану досить трудомісткий процес, що здійснюється авторами задуму (проекту). До цієї роботи можуть залучатися фінансисти, юристи, менеджери, маркетологи і інші фахівці. Розробка бізнес-плану здійснюється в три етапи:

Підготовчий. Пошук виконавців, експертів, консультантів; розподіл обов’язків; розробка календарного графіка виконання робіт та збір вихідної інформації.

Розробка бізнес-плану. Продукування багатоваріантності розрахунків, узгодження окремих розділів та уточнення вихідної інформації.

Презентація бізнес-плану. Ознайомлення потенційних інвесторів, працівників підприємства із основними положеннями документу.

Нормативною базою не регулюється структура і зміст бізнес-плану.

Бізнес-план пишеться від третьої особи. Точність, коректність, відсутність зайвих розрахунків і пояснень стають запорукою успішного його складання. Для ілюстрації текстового матеріалу використовуються таблиці, схеми, діаграми, фотографії. Після завершення роботи над документом необхідно звернутися до спеціаліста за редагуванням.

4. Поняття банківських рахунків, їх види.

На практиці розрізняють дві групи банківських рахунків:

• рахунки, які використовуються безпосередньо клієнтами;

• рахунки призначені для проведення операцій виключно банками.

В рамках першої групи виділяють наступні різновиди клієнтських рахунків: поточні, валютні, бюджетні, депозитні, кредитні, рахунки типу "П" і "Н".

Поточні рахунки. Такі рахунки підприємства відкривають в будь-якому банку, при цьому основний поточний рахунок може бути в одному банку, а додаткові поточні рахунки – в інших. Даним видом рахунків користають для здійснення різного роду платежів. З цього ж рахунку підприємства сплачують податки і інші обов’язкові платежі.

Валютні рахунки відкриваються не в обов’язковому порядку. Існує практика відкриття так званих мультивалютних рахунків. Для цього клієнт заявляє про свої вимоги. Технічно номер рахунку залишається такий же, змінюється тільки код валюти у номері рахунку. Таке переоформлення здійснюється безкоштовно.

Бюджетні рахунки відкриваються безпосередньо Казначейством для організацій, що фінансуються із державного бюджету. Даний вид рахунків не є поширеним.

Депозитні рахунки відкриваються для внесення клієнтом шляхом нарахування чи внесення готівкою суми депозиту.

Кредитні рахунки відкриваються банком при оформленні кредиту чи відкритті кредитної лінії. З цього рахунку на рахунок клієнта перераховується сума кредиту. Клієнт не має права керування даним рахунком. Він лише переводить на нього коштів із своїх поточних рахунків для погашення кредиту.

Рахунки типу "П" відкриваються представництвам іноземним компаніям для ведення комерційної діяльності на території України.

Рахунки типу "Н" призначаються суто для проведення некомерційних операцій посольствами та консульствами іноземних держав.

При наявності грошової чекової книжки окремий рахунок не відкривається.

Наявність "зарплатних" корпоративних проектів із застосуванням грошових карток банк відкриває окремі спеціальні рахунки.