
- •Передмова
- •Конспект лекцій
- •Тема 1 Предмет і мова формальної логіки
- •1. Поняття логіки як науки, її стисла історія.
- •2. Пізнання, його різновиди і форми.
- •3. Логіка та мова.
- •1. Поняття логіки як науки, її стисла історія
- •Аристотель Стоїки Схоластика Лейбніц Діалектична логіка
- •2. Пізнання, його різновиди і форми
- •3. Логіка та мова
- •Стислі висновки за лекцією
- •Питання для самоконтролю за темою 1:
- •Основна література для самостійної роботи за темою 1:
- •Тема 2 Поняття
- •Визначення поняття, його загальна характеристика.
- •Об’єм та зміст поняття, види понять, взаємовідношення між ними.
- •Операції з поняттями
- •Визначення поняття, його загальна характеристика
- •Об’єм та зміст поняття, види понять, взаємовідношення між ними
- •Різновиди понять за об’ємом і змістом
- •Взаємовідношення між обсягами понять
- •3. Операції з поняттями Обмеження та узагальнення обсягу понять
- •Визначення понять
- •Правила поділу понять
- •Прийоми, подібні до визначення
- •Стислі висновки за лекцією
- •Питання для самоконтролю за темою 2:
- •Основна література для самостійної роботи за темою 2:
- •Тема 3 судження
- •1. Судження як форма мислення
- •2. Просте судження (розподіл термінів, взаємовідношення між судженнями)
- •Поділ простих суджень за кількістю і якістю
- •Розподіл термінів у простому судженні
- •Взаємовідношення між судженнями
- •3. Складне судження та його різновиди
- •4. Модальність суджень
- •Стислі висновки за лекцією
- •Питання для самоконтролю за темою 3:
- •Основна література для самостійної роботи за темою 3:
- •Тема 4 закони логіки
- •Поняття про закон мислення.
- •Основні закони (принципи) логіки:
- •3. Ознаки вірного мислення.
- •1. Поняття про закон мислення
- •Будь-яка думка має бути тотожна сама собі
- •3. Ознаки (вимоги) вірного мислення
- •Стислий висновок за лекцією
- •Питання для самоконтролю за темою 4:
- •Основна література для самостійної роботи за темою 4:
- •Тема 5 умовивід
- •1. Умовивід як форма мислення, загальні особливості і характеристики.
- •2. Дедуктивні умовиводи.
- •3. Індуктивні і традуктивні умовиводи.
- •1. Умовивід як форма мислення, загальні особливості і характеристики
- •2. Дедуктивні умовиводи
- •Умовні умовиводи
- •Розділові умовиводи
- •3. Індуктивні і традуктивні умовиводи
- •Стислий висновок за лекцією
- •Питання для самоконтролю за темою 5:
- •Основна література для самостійної роботи за темою 5:
- •Тема 6 доведення і спростування
- •1. Доведення, його структура, різновиди і правила
- •Різновиди доказів
- •Правила доказу
- •2. Спростування, його різновиди
- •3. Суперечка і дискусія як різновиди аргументації
- •4. Логічні пастки, способи їх подолання
- •Пастки у суперечці
- •Стислі висновки за лекцією:
- •Питання для самоконтролю за темою 6:
- •Основна література для самостійної роботи за темою 6:
- •Навчально-методичні матеріали Модульне планування дисципЛінИ
- •Плани семінарських занять
- •СемінарСьке заняття № 1
- •Тема 1. “Предмет і мова формальної логіки”
- •СемінарСьке заняття № 2, 3
- •Тема 2. “Поняття”
- •СемінарСьке заняття № 4, 5
- •Тема 3. “судження”
- •Подайте визначення судженню як формі мислення.
- •СемінарСьке заняття № 6.
- •Тема 4. “закони логіки”
- •Яке мислення може вважатися закономірним?
- •СемінарСьке заняття № 7, 8
- •Тема 5. “умовивід”
- •СемінарСьке заняття № 9, 10
- •Тема 6. “доведення і спростування”
- •Організація самостійної роботи студента
- •Зразок оформлення титульного аркуша реферату
- •Реферат з курсу “Логіка”
- •Тести для модульного і підсумкового контролю
- •Стереотипні задачі
- •Список методичної літератури Основна
- •Додаткова
- •Стислий Словник логічних термінів
- •Післямова
Прийоми, подібні до визначення
Всім поняттям визначення дати неможливо – для цього потрібна достатня ерудиція, великий і багатосистемний словарний запас (власний, а також співрозмовника), певний час. До того ж, у повсякденному житті цьому, як правило, для наукового визначення немає потреби - адже зміст більшості понять людьми, як правило розуміється досить вірно і без точних логічних операцій.
Тому в художній літературі, у спілкуванні, в повсякденності люди, пояснюючи явища, вдаються до прийомів, які нагадують визначення.
Опис – перерахування зовнішніх ознак об’єкта (зовнішності людини, предмета тощо);
Характеристика – перерахування деяких внутрішніх, прихованих і неявних якостей предмета: «видатний стрибун з жердиною, чемпіон світу» (С.Бубка);
Роз’яснення шляхом прикладу – ілюстрація змісту даного поняття на декількох прикладах його об’єму: «вугілля, бензин, газ, дрова, гас, дизельне пальне» (паливо);
Порівняння – співставлення якостей предмета з відомими якостями інших предметів: «спина – як гора, ніс – як змія, ноги – як стовбури, вуха – як опахала» (слон);
Розрізнення – прийом, який дозволяє встановити розбіжності між предметами, уточнення, що даний об’єкт не є таким–то: «маленька дитина – не доросла людина», «стілець слід відрізняти від крісла» тощо.
Стислі висновки за лекцією
Поняття є найпростішою і фундаментальною формою мислення. Воно призначене для номінування предметів чи їх різноманітних якостей.
Базовими характеристиками поняття є об’єм та зміст, за якими поняття класифікують на види.
Об’єм поняття можна обмежувати, узагальнювати і поділяти, переводячи родові поняття у видові і навпаки.
Зміст поняття розкривається за певними правилами за допомогою операції визначення.
Між обсягами понять за певних умов існують відношення.
Питання для самоконтролю за темою 2:
Що таке поняття і чим воно позначається у мові?
Які базові характеристики існують у поняття?
Наведіть самостійні приклади понять, класифікуйте їх обсягом і змістом.
Що таке обмеження і узагальнення поняття? Змалюйте їх сутність на приклада.
Що таке визначення і поділ, назвіть їх правила і приклади помилок?
Назвіть види поділу і визначення окремо.
Які прийоми, подібні до визначення понять, ви знаєте?
Основна література для самостійної роботи за темою 2:
Войшвилло Е.К., Дегтярев М.Г. Логика – учебник для вузов. – Москва: Владос, 2001 – С. 180 - 271.
Гетманова А.Д. Учебник по логике. – Москва: Омега-Л, 2008. – С. 28 -59.
Жеребкін В.Є. Логіка: Підручник. – К.: Знання, 2008. – С. 25 - 47.
Ивин А.А. Логика: учебник для гуманитарных факультетов. – Москва: Фаир-Пресс, 1999. – С. 37– 59.
Конверський А.Є. Логіка. – К.: Четверта хвиля, 1998. – С. 123 - 166.
Курбатов В.И. Логика. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2001. - С. 115 – 125, 133 - 146.
Маслов Н.А. Логика: учебник. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2007. С. 67- 131.
Тофтул М.Г. Логіка: Підручник. – К.: Академія, 2006. - С. 20 - 59.
Хоменко І.В. Логіка – юристам. – К.: Четверта хвиля, 1998. - С. 192 - 210.
Хоменко І.В. Логіка. Підручник. – К.: ЦУЛ, 2007. – С. 45 - 95.
Хоменко І.В., Алексюк І.А. Основи логіки. Підручник – К.: Золоті ворота, 1998. - С. 62 - 77.
Мельников В.Н. Логические здачи. – К.: Вища школа, 1989. - С. 5 – 58.
Уемов А.И. Задачи и упражнения по логике. – Москва: Высшая школа, 1961. – С. 5 - 36.