2.4. Структура залікових кредитів дисципліни

Шифр

модуля

Назва модуля

Обсяг /в год./ форм навчальної діяльності студентів

Лекції

Семінар.

заняття

Самост.

робота

Індивід.

Робота

М 1

Вступ. Становлення та розвиток політичних ідей

4

6

6

ЗМ – 1

Суть, місце і роль політики та політології як науки в житті суспільства.

2

2

2

ЗМ – 2

Виникнення і розвиток світової політичної думки

1

2

2

ЗМ - 3

Зародження і розвиток української політичної думки

1

2

2

М 2

Політика як суспільне явище. Інституціалізовані форми політики

6

6

6

ЗМ – 1

Політика як суспільне явище

1

1

1

ЗМ – 2

Політична діяльність і влада

1

1

1

ЗМ – 3

Політична система суспільства та її інститути

1

1

1

ЗМ – 4

Держава як базовий інститут політичної системи, політичний режим

1

1

1

ЗМ – 5

Політичні партії та виборчі системи

2

2

2

М 3

Персоналізовані аспекти політики. Політика як міжнародний процес

8

6

6

ЗМ – 1

Політична культура та політична соціалізація

2

1

1

ЗМ – 2

Політична еліта і лідерство

2

1

1

ЗМ – 3

Політична свідомість та ідеологія

1

1

1

ЗМ – 4

Сучасні політичні течії

1

1

1

ЗМ - 5

Міжнародні відносини

2

2

2

Усього год./кредитів в заліковому кредиті – 72/2

Заліковий кредит 1

Шифри

модулів

Мета діяльності і зміст уміння

М 1

Вступ. Становлення та розвиток політичних ідей

ЗМ – 1

Суть, місце і роль політики та політології як науки в житті суспільства.

Знати, що політика є об’єктом дослідження багатьох галузей наукового знання, кожна з яких вивчає її під своїм кутом зору. З’ясувати і зрозуміти, що вивчає в політиці політологія як наука, тобто що становить зміст предмета політології, а відтак – її закономірностей та категорій, методів та функцій. Знати, як відбувався історичний процес становлення політології як науки і навчальної дисципліни. Уміти пояснити, чому СРСР, як і інші соціалістичні країни, стояв осторонь цього загального процесу.

Загалом студент має знати, що політологія покликана допомогти оволодіти систематизованими науковими знаннями про політику, які склали б основу його демократичної політичної культури. Такі знання сприятимуть формуванню здатності самостійно аналізувати політичні явища і процеси, визначити своє місце в них.

ЗМ – 2

Виникнення і розвиток світової політичної думки.

Знати основні віхи процеси розвитку світової політичної думки, уміти аналізувати їх основні теоретичні здобутки, значущість останніх для сьогодення.

ЗМ – 3

Зародження і розвиток української політичної думки.

Знати основні історичні періоди еволюції, ідейно-світоглядні та соціально-політичні передумови виникнення основних ідей і концепцій політичної думки України та розуміти їхню роль у становленні національної державності, в осмисленні сучасної української політичної дійсності.

М 2

Політика як суспільне явище. Інституціалізовані форми політики

ЗМ – 1

Політика як суспільне явище.

Знати багатоаспектний зміст поняття “політика”, її соціальне призначення та функціонування. Уміти аналізувати взаємовплив політики та інших сфер суспільного життя, визначати за тими чи іншими параметрами її суб’єктів. Знати, що представляють собою такі стани політичного життя, як політична стабільність та конфлікти, щоб безпомилково та об’єктивно уміти визначати їх у політичному житті своєї держави, не бути ошуканим тією або іншою політичною силою.

ЗМ – 2

Політична діяльність і влада.

Знати, що представляє собою влада як суспільне відношення панування і підпорядкування, що таке джерела і ресурси влади, її носії, щоб зрозуміти, кому влада, зокрема державна, слугує. Знати, які існують прийоми та методи політичного володарювання, способи його прогнозування та модернізації, особливості політичної і головним чином – державної влади.

ЗМ – 3

Політична система суспільства та її інститути.

Знати сутність політичної системи суспільства, в рамках якої відбувається політичне життя будь-якої країни, кожної з її складових. Знати загальні закономірності функціонування та соціальне призначення політичної системи, існуючі в сучасній науковій думці типології політичних систем з тим, щоб уміти об’єктивно проаналізувати політичну систему України, досягнення та негаразди на шляху її формування, визначити основні напрями її вдосконалення на базі загальновизнаних демократичних інститутів, цінностей, принципів та норм.

ЗМ – 4

Держава як базовий інститут політичної системи, політичний режим.

Знати сутність та основні ознаки держави як політичного інституту, щоб уміти відрізнити її від інших інститутів політичної системи. Знати внутрішні та зовнішні функції держави, щоб розуміти, в яких напрямах вона може забезпечувати суспільний розвиток як всередині країни, так і за її межами, на міжнародній арені.

Знати суть та соціальне призначення вищих органів держави (глави держави, парламенту, уряду, судових органів), щоб уміти проаналізувати їх діяльність в своїй країні, побачити, на чию користь вони працюють.

Знати, який зміст вкладається в поняття “форма правління”, “форма устрою”, “політичний режим” з тим, щоб мати достовірні знання про державу, громадянином якої перебуваєш.

Знати, що не будь-яка держава має право називатись правовою соціальною державою, рівно ж як і не будь-яке суспільство перебуває в громадянському стані, щоб уміти грамотно та об’єктивно проаналізувати стан певної країни згідно зазначених аспектів.

ЗМ – 5

Політичні партії та виборчі системи.

Знати сутність політичних партій як тих політичних інститутів, що виражають інтереси соціальних спільностей і прагнуть до завоювання державної влади. Оволодіння такими знаннями потрібно для того, щоб не бути лише пасивним об’єктом політики, об’єктом політичного маніпулювання з боку охочих до влади людей, а впливати на здійснення влади як у суспільних, так і у власних інтересах. Уміти впливати на діяльність партій, наприклад, через безпосередню участь у них або ж через політичну участь у виборах, коли від кожного конкретного громадянина залежить, яка політична сила прийде до влади. Відповідно, потрібно знати, в рамках якої виборчої системи проходить голосування за ті чи інші партії чи їх представників. Знати, як пов’язані між собою виборча і партійна система, а також їх узгодженість з формою державного правління, щоб зрозуміти, що підтверджені світовою практикою закони їх взаємодії більшою мірою сприяють, а не перешкоджають стабільному прогресивному розвиткові.

М 3

Персоналізовані аспекти політики. Політика як міжнародний процес

ЗМ – 1

Політична культура та політична соціалізація.

Знати і розуміти сутність політичної культури як того елемента політичної системи суспільства, який великою мірою визначає її характер і особливості; функціонуючий політичний режим, динаміку і спрямованість політичних процесів. Без врахування впливу на політичне життя політичної культури неможливо осягнути сутність політичних явищ і процесів, визначити тенденції й перспективи їх розвитку.

Знати, що поняття політичної культури дає можливість перейти від поверхневого сприйняття політичної системи, функціонування її інститутів до розуміння глибинних причин політики, ролі в ній ідеологічного чинника, традицій, уявлень, переконань тощо.

Знати, що розуміючи велике значення політичної культури в житті суспільства, різні політичні сили, передусім політичні партії, намагаються взяти під свій контроль процес її формування, засвоєння індивідом політичних знань, норм і цінностей, тобто процес його політичної соціалізації, впливати на нього у вигідному для себе напрямі.

ЗМ – 2

Політична еліта і лідерство.

Знати, що представляють собою такі суб’єкти політики, як політичні еліти і лідери, оскільки у будь-якій, навіть найдемократичнішій, державі владу безпосередньо завжди здійснює не весь народ, а його незначна меншість. Це є групи населення, які беруть найактивнішу участь у політичному житті, відіграють ключову роль у здійсненні влади. У кінцевому підсумку влада – це влада еліт і лідерів, хоча вони й намагаються діяти від імені народу.

Знати, що влада є уособленням цих груп населення, тому саме вони найбільшою мірою відповідають перед суспільством за свої дії, а тому мають підлягати постійному контролю з його боку.

ЗМ – 3

Політична свідомість та ідеологія.

Знати, що як практична діяльність зі здобуття, використання та утримання влади завжди має ідеологічне обґрунтування, тобто здійснюється під впливом певної сукупності поглядів та ідей, що виражають інтереси тих чи інших соціальних спільностей людей, передусім суспільних класів. Особливо наочно зв’язок політики з ідеологією простежується в діяльності політичних партій, які за своєю природою є не тільки носіями влади, а й ідеологічними спільностями.

Знати, що відмінності в інтересах суспільних класів породжують відмінності в їх ідеології. А оскільки в суспільстві завжди є класи з відмінними інтересами, то демократична держава, яка стоїть над класовими інтересами, не може ставати на позиції тієї чи іншої ідеології. Так звана державна ідеологія завжди є вираженням інтересів певного суспільного класу.

ЗМ – 4

Сучасні політичні течії.

Знати, що певні погляди партій та інших політичних сил щодо керівництва та управління суспільством, здійснення влади стають ідейно-політичними доктринами і реалізуються в державній політиці, визначаючи той або інший її тип.

Знати, що відмінності між різними типами ідеологій, політичних течій торкаються організації різних сфер суспільного життя, місця і ролі держави в суспільстві, взаємодії особи, суспільства і держави, шляхів та засобів суспільних перетворень і досягнення політичних цілей. Відповідно до цього і виокремлюють основні ідейно-політичні доктрини: лібералізм, консерватизм, комунізм і соціал-демократизм.

Знати, що в політичному житті наявним є і таке складне соціально-політичне та ідейно-психологічне явище як політичний екстремізм (анархізм, троцькізм, фашизм). Ознайомлення з їх ідейними засадами має важливе значення для розуміння політичних процесів, особливо в перехідних суспільствах, нестабільність яких є сприятливим ґрунтом для появи різних форм політичного екстремізму.

ЗМ - 5

Міжнародні відносини.

Знати, що аналіз політики як складного і багатогранного суспільного явища здійснюється не тільки на інституціональному і персоналізованому рівнях всередині держави, а й на рівні міждержавних відносин. Міждержавні, а в дещо ширшому плані – міжнародні відносини є об’єктом зовнішньої політики держави і одночасно тим середовищем, в якому вона відбувається.

Розуміння сутності міжнародної і зовнішньої політики, міжнародних відносин включає в себе знання їх особливостей, суб’єктів, принципів здійснення, функцій тощо. Це означає також з’ясування змісту проблеми національної безпеки і національних інтересів тієї чи іншої країни, її поведінку на міжнародній арені.

Знати, що в системі сучасних міжнародних відносин є проблеми, які зачіпають інтереси усього світового співтовариства і які неможливо вирішити без спільної участі усіх країн – це так звані глобальні проблеми.

Знати, що основними суб’єктами міжнародної взаємодії виступають держави і багатоманітні міжнародні організації.