5. Жанрова типологія простих первинних pr-текстів

Розглянемо власне жанрову типологію первинних простих PR-текстів і їх жанрових об'єднань (груп жанрів*. Первинні прості тексти піару – базові для деяких інших жанрових груп PR-текстів – комбінованих і певною мірою медіатекстів.

Характеристики, які класифікують жанрові об’єднання PR-текстів: об'єм і характер переданої інформації, рівень оперативності і події, характер оформлення, орієнтованість на певну групу громадськості, характер PR-діяльності (внутрішній або зовнішній PR*, ступінь “підготовленості” до публікації, канал розповсюдження (через ЗМІ або шляхом прямої поштової розсилки, особистої доставки*, ступінь вираження особового початку, сфера публічних комунікацій (політична, економічна, духовно-культурна*.

Побудову жанрової типології PR-текстів зручно створювати за аналогією до текстів журналістики, де виділяються три групи жанрів: інформаційні (представляють “журналістику новин”, “репортерську журналістику”*, аналітичні (подають аналіз фактів, це аналітична або коментувальна журналістика*, художні (допускають суб'єктивну оцінку автора – це “образна публіцистика”*. Отже, усі первинні прості PR-тексти поділяються таким чином:

– оперативно-новинні жанри;

– дослідницько-новинні жанри;

– фактологічні жанри;

– дослідницькі жанри;

– образно-новинні жанри.

Оперативно-новинні жанри – це ті, які оперативно передають інформацію, раніше громадськості не відому. Ця інформація може передувати новинній події або повідомляти про її звершення. До цієї групи жанрів відносяться прес-реліз і запрошення.

Об'єкт віддзеркалення в цій групі жанрів – новина (новинна подія*, пов'язана з діяльністю базового суб'єкта PR. Предмет – подія або особа. Мета – формування оптимального комунікаційного середовища й інформування – досягається через опис події, особи. Характеристики – лаконізм, стислість, місткість інформації. Ознаки жанрів – оперативність, релевантність, фактологічність.

Під оперативністю мається на увазі своєчасність (стосовно новинного мотиву, відбитого в тексті* створення тексту і своєчасність його розповсюдження. Релевантність – це відповідність інтересам цільової групи, тобто певного сегменту громадськості. Фактологічність – це передача в тексті точних фактів.

Дослідницько-новинні жанри повідомляють неоперативну, але актуальну інформацію, що супроводжує новинну подію і допускає її аналіз, тлумачення. До дослідницько-новинних ми відносимо бекґраундер і лист запитань-відповідей.

Хоча в текстах цих жанрів подія і її аналіз являють собою нерозривну єдність, яка забезпечує широке віддзеркалення об'єкту опису в його наочно-логічних зв'язках, акцент з новизни переноситься на актуальність. Предмет – подія, процес, особа. Мета – формування оптимального комунікаційного середовища й інформування шляхом опису і виявлення причинно-наслідкових зв’язків. Основні характерні стилетвірні ознаки – фактологічність, релевантність, повнота й аналітичність.

Фактологічні жанри містять додаткову інформацію (перш за все факти* стосовно новинної події в житті базового суб'єкта PR. Фактологічними жанрами ми визнаємо факт-лист і біографію (з некрологом як її різновидом*.

Предмет – подія або особа. Мета – формування оптимального комунікаційного середовища й інформування через опис події або особи. Специфічна функція в даній групі – номенклатурна (для жанру біографії*.

Фактологічні жанри вважаються первинними текстами, що мають у своєму розпорядженні актуальну інформацію про базовий PR-суб'єкт. Вони володіють особливими рисами текстової структури, специфічними мовними і стилістичними рисами (фактологічність, релевантність, повнота*.

Дослідницькі жанри допускають наявність у тексті елементів логічно-раціонального аналізу фактів, багатоканальність джерел інформації, особливої стилістики (не дивлячись на наявність засобів вираження особового початку*, що тяжіє до наукового стилю. До дослідницьких жанрів ми відносимо заяву для ЗМІ.

Функції – контрольна і захисна. Предмет – ситуація, а також процес, рідше – подія або особа. Мета – формування оптимального комунікаційного середовища, інформування через опис і встановлення причинно-наслідкових зв’язків.

Мовна структура дослідницького жанру допускає наявність певної кількості засобів мовної дії. Характерні ознаки – фактологічність, аналітичність, релевантність, повнота і – в окремих текстах – експресивність. У цьому випадку тексти дослідницьких жанрів багато в чому зближуються з образно-новинними. Експресія постає як цілеспрямований відступ від нейтрального способу вираження змісту. Метою такого відступу є збільшення сили впливу тієї або іншої сторони тексту (логічної, директивної, образотворчої*, що носить певний цілеспрямований характер.

Образно-новинні жанри зосереджені на новинній події, проте інформація про цю подію висловлюється від конкретної особи: це жанри, частіше уявно підписані першою (посадовою* особою базового PR-суб'єкта і/або поширювані від її імені. Питання про пряме авторство PR-тексту можна розглядати лише стосовно поздоровлення і листа. До образно-новинних жанрів відносимо байлайнер, лист, поздоровлення.

Переважно представлена в цих жанрах функція – фатична (підтримка комунікативного контакту* диктує певні риси композиції: перш за все рамкові елементи тексту – підпис адресанта.

Предмет – подія, особа або процес. Мета – формування оптимального комунікаційного середовища й інформування. Мета інформування не буде виражена в жанрі поздоровлення, що володіє естетичною функцією. Основні ознаки – релевантність, фактологічність, повнота, експресивність.