- •Збірник фондових лекцій
- •Самостійне вивчення.
- •Фондові лекції:
- •1.Будова Сонячної системи і всесвіту
- •1)Склад Сонячної Системи
- •2)Сонце, планети, астероїди, метеорити, комети і їх коротка характеристика.
- •3) Всесвіт, поняття про галактики. Зірки, їх характеристика.
- •2.Зовнішні оболонки землі
- •1) Атмосфера, її поділ на тропосферу, стратосферу, іоносферу.
- •2)Гідросфера Землі і її елементи.
- •3) Біосфера Землі, її характеристика.
- •3. Інтрузивний магматизм
- •Походження магми.
- •Диференція магми.
- •3) Загальні уявлення про процеси кристалізації Розплаву.
- •4) Роль магматизму в утворенні корисних копалин.
- •4.Тектонічні рухи. Метаморфізм
- •Класифікація землетрусів. Характеристика землетрусів.
- •Реєстрація і прогноз Землетрусів. Географічне розміщення землетрусів.
- •3)Типи тектонічних рухів. Загальні відомості прометаморфізм.
- •5.Основні способи утворення мінералів в природі.
- •1)Утворення мінералів ендогенного і екзогенного походження.
- •Метаморфогенний процес утворення мінералів.
- •Космогенні та штучні мінерали.
- •Парагенетичні асоціації мінералів.
- •6. Кристалографія. Елементи симетрії кристалів
- •Властивості кристалічних речовин.
- •Симетрія кристалів.
- •Закон постійності кутів. Елементи симетрії.
- •7. Мінерали класу сульфатів, фосфатві і силікатів.
- •Загальна характеристика мінералів сульфатів, фосфатів і силікатів.
- •8. Хімічний склад магматичних гірських порід
- •Ультраосновні породи. Їх склад, характеристика
- •2.Основні породи: габро, лабрадоріти, базальти, діабази.
- •Середні породи, їх склад, характеристика.
- •Кислі породи.
- •5. Лужні і жильні породи, їх склад, характеристика. Утворення магматичних порід, їх знаходження в природі.
- •9. Осадові гірські породи(Уламкові).
- •1. Утворення уламкових порід. Структура порід
- •3. Середньоуламкові породи (псаміти).
- •Дрібноуламкові породи (алевроліти)
- •Породи змішаного складу.
- •10. Хемогенні і органогенні породи
- •Утворення хемогенних і органогенних порід
- •Залізисті, марганцеві породи.
- •4.Солі, соляні породи
- •5) Викопне вугілля, стадії формування. Горючі сланці, нафта
- •11) Метаморфічні гірські породи, їх класифікація
- •1) Поняття про метаморфізм
- •2) Визначення метаморфічної породи, структура, текстура.
- •12) Головні етапи геологічної історії Землі
- •1) Історія Землі в докембрії.
- •2) Історія землі в палеозої.
- •3) Історія землі в мезозої.
- •Історія землі в кайнозої.
- •13) Міжнародна стратиграфічна і геохронологічна таблиця
- •Стратиграфічні підрозділи.
- •2) Геохронологія.Геохронологічна шкала.
- •(Цифри подані за у.Б. Харлендом та іншими, 1982) Геохронологічна шкала
- •14. Геологічні карти і геологічні розрізи.
- •1. Поняття про геологічну карту
- •2. Масштаби карт. Індекси і Кольори стратиграфічної шкали
- •3. Геологічний розріз. Стратиграфічна колонка
- •15) Гірничий компас . Порядок роботи з гірничим компасом
- •1) Будова гірничого компасу.
- •2) Порядок роботи з гірничим компасом.
- •3. Вимірювання азимуту. Порядок заміри елементів залягання шару гірничим компасом.
- •16. Класифікація складок. Їх зображення в розрізі на картах
- •1. Генетична класифікац
- •2. Побудова розрізів
- •17) Вугільні басейни , та рудовища
- •1) Поняття про вугільний басейн.
- •2) Вугільне родовище. Вугленосний район, вугленосні площі.
- •18) Технічні засоби розвідки
- •1)Канави, шурфи, дудки, розвідувальні шахти, квершлаги, штольні, бурові свердловини.
- •2) Системи розвідки. Геофізичн роботи.
- •19) Гідрогеологія . Водоносні горизонти .
- •1) Мета і задачі гідрогеологічних спостережень на діючих шахтах
- •2. Коефіцієнт водо насиченості шахт притоки підземних вод в гірничі виробки при підготовчих і очисних роботах.
- •3. Заходи боротьби з підземними водами і способами осушення.
- •20) Газоносність вугільних пластів , газонасиченість гірничих виробок раптові викиди вугілля , породи і газу
- •1) Природна газоносність пластів
- •Форми знаходження газів в вугільних пластах і бокових породах
- •3. Розділ природних газів в вугленосній товщі.
- •4. Вплив геологічних факторів на розподіл природних газів.
- •5. Динамічні явища: раптові викиди вугілля і газу, викиди породи і газу.
17) Вугільні басейни , та рудовища
1) Поняття про вугільний басейн.
Вугленосний басейн - це обишна площа (сотні і тисячі квадратних кілометрів) суцільного непририного розвитку вугленосних накопичень з підкоряткованістю їм пласта вугілля, виникнувшим в результаті єдиного геологічного процесу.
2) Вугільне родовище. Вугленосний район, вугленосні площі.
Вугі́льне родо́вище — просторово відокремлена площа поширення вугленосної формації, що містить вугільні пласти, розробка яких економічно доцільна. Межі вугільного родовища звичайно визначаються контурами ерозійного зрізу вугленосної формації, розривними порушеннями, літолого-фаціальними і структурними особливостями залягання вугленосних відкладів. При похилому і крутому заляганні вугленосних відкладів межі вугільного родовища на глибині приймаються за горизонтом, до якого техніко-економічні розрахунки (кондиції) підтверджують доцільність розробки.
Вугленосний район — частина площі в межах вугільного басейну, виділення якої зумовлене геологічними (напр., тектонічною будовою) або адміністративно-господарськими особливостями.
Вугленосна площа — велика, сумірна за розмірами з вугільними басейнами територія, в межах якої на основі сприятливих геологічних передумов, а також наявності непов'язаних в єдиному структурному плані роз'єднаних поодиноких вугільних родовищ або вуглепроявів передбачається можливість великомасштабного вуглеутворення. Менш значні за розмірами і масштабами локалізації вуглеутворення вугільні площі виділяються як вугленосні райони.
Генетична класифікація вугленосних покладів (басейнів, родовищ).
Діагностичні признаки |
Основні типи |
||
Геосинклінальний |
Перехідний |
Платформений |
|
Прзнаки, звязані з утворенням угленосних відкладень (сингенетичні) |
|||
Потужність вугленосних відкладень |
Дуже елика(кілометри) |
Велика(від декількох кілометрів до сотень метрів) |
Мала(від сотень до десятків метрів) |
Фінальний склад вугленосних відкладень по розрізу(під час) |
Характерна частина зміна порід різного складлу |
Меньш часта зміна пород(відкладення розпадаються на більш або меньш чіткі пісчані, глинисті і вапнякові товщі) |
Спостерігається приуроченість грубоклатичного (піщаного або ін.) матеріала, головним чином к основанню вугленосної товщі, лежачої на розмитій поверхні підстилаючих порід. |
Те ж, по площі(в просторі) |
Відносно постійне на велкиких площах (можливе, на сотні кілометрів) |
Меньш постійне (на десятки кілометрів) |
Велика зміна на коротких відстанях (кілометри сотні кілометрів) |
Характер вугленосності(кількість, потужність, форми залягання, розподілення їх по розрізу, типу вугілля) |
Велика кількість (можливо сотні) переважно тонких і доволі стійких відкладень вугілля, більш або менш ріномірно розділених по усьому розрізу; вугілля гумусове |
Меньша кількість (десятки, рідше сотні) більш потужних, але меньш стійких покладів вугілля, приурочених головним чином до глинистим частинам; вугілля переважно гумусове. |
Мала кількість (одиниці, рідко десятки) нестійких, інколи більшої потужності залягання вугілля, приурочених майже завжди до нижньої частини вугленосної товщі; вугілля гумусове і сапропелеве. |
Признаки, звязані від частини з виникненням (сингенетичними) і головним чином з послідовною зміною (епігенетичні) вугленосні відкладення. |
|||
Ступінь змінності(виключає виітрювання порід) вміщаючих порід |
Сильно змінені, завжди і щільні і зцементовані, часто метаморфізовані |
Меньш змінені, ущльнення і сцементування, рідше метаморфізоване. |
Слабо або зовсім не змінені, рихлі, незцементовані, рідше ущільнення і зцементування. |
Те ж, вугілля |
Сильно змінені вугілля всіх стадій вуглефікації до антрацитів і графітів ключаючи; характерна чітка зональність в розподіленні їх по розрізу і по площі розповсюдження. |
Меньш змінене вугілля, середніх степіней вуглефікації; зональність в розподіленні їх по розрізу і по площі розповсюдження меньш чітка. |
Слабо або незмінне вугілля низької степені вуглефікації – бурі; зональність відсутня. |
Характер складчатості і розривів |
Чітко виражена лінійність в орієнтуванні складок; розриви різного характеру (типічні складчасті області) |
Характерні брахискладки (мульди, купола і ін.) або мілка складчатость; розриви переважно рухомого характера (перехідні зони між складчатими і платформеними областями) |
Характерно майже горизонтальні або дуже пологе залягання скидового характеру (типічні платформи) |
Проявлення вулканізму |
Може проявлятися дуже сильно |
Проявлення зовсім нехарактерно |
Проявлення загалі не характерне, як виключення можливе |
Основні властивості вугілля у пластах визначаються способом нагромадження, рослинним матеріалом, який утворює торф, умовами середовища відкладення (надходженням вихідних речовин, рН середовища, життєдіяльністю бактерій, надходженням сірки, температурою торфу й окиснювально-відновним потенціалом).
Торф, що сформувався з різного рослинного матеріалу, є причиною утворення різних літотипів і мікролітотипів вугілля, що мають різні фізичні, хімічні і технологічні властивості.
Утворення (діагенез) торфу відбувається під впливом мікробів і хімічних реакцій. Найбільш істотні зміни відбуваються при обмеженому доступі кисню на поверхні матеріалу, який розкладається, і в безпосередній близькості від неї в так званому торфогенному шарі, приблизно до глибини 0,5 м. У цій області активно діють аеробні бактерії, актиноміцени і нижчі гриби. Зі збільшенням глибини їх заміняють анаеробні бактерії, діяльність яких згасає на глибині до 10 м. Нижче відбуваються тільки хімічні зміни -- головним чином реакції відновлення, полімеризації і поліконденсації.
У верхньому шарі розрізу торфу вміст вуглецю зростає з 45-50 до 55-60 % і потім зі збільшенням глибини майже не змінюється. Вміст вологи з глибиною різко падає, характеризуючи ступінь діагенезу торфу. Кількість вільної (не змішаної з лігнітом) целюлози також є показником ступеня діагенезу торфу.