49. Характеристика інших складових соціального захисту економічно-активного населення (індексація трудових заощаджень, захист інтересів спож. Тощо).

Складовими соц захисту екон.-активн. Населення є: - система ефективної зайнятості (підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації). Цей напрямок реалізується через програми зайнятості, що включають працевлаштування, підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації кадрів; - макроекономічне регулювання процесу диференціації доходів (наукове планування, професійна мобільність, соціальна мобільність). Завдячуючи цьому напрямку здійснюється реалізація соціальної функції заробітної плати - стосовно справедливості розміру винагороди в залежності від характеру, змісту, важкості, привабливості, інтенсивності(тощо) праці. Останнє з об’єктивною необхідністю виступає як мотивуючий фактор щодо професійної та соціальної мобільності; - захист інтересів споживачів від ринку товаровиробника на ринку споживача Згідно з прийнятим в Україні Законом «Про захист прав споживачів» держава повинна гарантувати належну якість продукції, торговельного та іншого видів обслуговування, безпеку продукції, достовірну інформацію про кількість, якість і асортимент, відшкодування збитків, заподіяних продукцією неналежної якості, позов до суду та ін.; - встановлення рівня прожиткового мінімуму на основі споживчого кошику з подальшою індексацією доходів, враховуючи інфляцію. ЗУ «Про мінімальний споживчий бюджет» ЗУ “Про прожитковий мінімум” та «Про індексацію грошових доходів» забезпечують правові основи і гарантії громадянам України щодо забезпечення формування доходів, які б сприяли нормальному відтворенню робочої сили; - індексація грошових доходів відповідно до рівня цін. Індексації підлягають грошові доходи громадян у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Частина грошових доходів, що перевищує прожитковий мінімум, індексації не підлягає. Індексацію мають нараховувати та виплачувати водночас з нарахуванням та виплатою заробітної плати за місяць, доходи за який згідно з Порядком підлягають індексації. Грошовий дохід разом із сумою індексації підлягає оподаткуванню відповідно до чинного законодавства; - надання права на страйк за умови недотримання умов колективного договору або невиконання вимог законодавства про працю; - система соціальної підтримки безробітних.

49. Суть і різновиди соціально-трудових конфліктів

Соціально - трудовий конфлікт - це стадія максимального розвитку протиріч між суб'єктами трудової діяльності в трудовій або пов'язаній з трудовою діяльністю сферами і являє собою силовий динамічний вплив, що здійснюється значним числом індивідів, соціальних груп на основі дійсного або сумнівного неспівпадання інтересів цінностей або нехватки ресурсів. Він може відбуватися на макрорівні, тобто як великомасштабне протиборство різних соціальних сил, що мають протилежні економічні і політичні цілі; як менш масштабні зіткнення, при яких у протиріччя вступають інтереси працівників і роботодавців у межах галузі, регіону, підприємства; на міжособистісному рівні; працівник - роботодавець; працівник – керівник та ін. Існує декілька підходів до класифікації трудових конфліктів. Перший підхід базується на виявленні сторін, що беруть участь, у трудовому конфлікті: між працівниками й адміністрацією організації; між колективом працівників і профспілковим комітетом; між адміністрацією і профкомом; між трудовим колективом і керівництвом галузі; між трудовими колективами органами державного управління чи місцевого самоврядування. Другий підхід характеризується визначенням типів конфліктів на основі змістовно - сутнісних критеріїв, у відповідності, з якими виявляються: Конфлікти інтересів характеризуються яскраво вираженими інтересами конфліктуючих сторін, а не тільки сформульованими позиціями чи вимогами. Конфлікти права відрізняються юридичним обґрунтуванням захисту трудових прав працівника чи роботодавця. Ілюзорні конфлікти, як правило, ґрунтуються на відсутності необхідної інформації, перекрученій чи сприйнятті оцінці дій (бездіяльності) іншої сторони. Помилково співвіднесені конфлікти характеризуються нерозумінням сутності наявних протиріч, прихованими реальними причинами поведінки іншої сторони. Заміщені конфлікти виражають очевидні розходження між висунутими вимогами і дійсними інтересами і цілями сторони, що ініціює конфлікт. Вимушені конфлікти - це навмисно створювана конфронтація з метою зміни стану справ у розподілі ресурсів.