9.3 Радіаційна безпека та радіоекологія

На території Закарпатської області відсутні об'єкти атомної енергетики, урано-видобувної та переробної промисловості. Джерела іонізуючого випромінювання використовують 27 підприємств і організацій, в основному медичні та наукові заклади. У відповідності з існуючим законодавством ліцензію на придбання, володіння, збут, експлуатацію, використання джерел іонізуючого випромінювання отримали: спеціалізоване управління "Свалява Газ", ЗАТ "Нафтогазбуд" та Ужгородський національний університет.

Проведення вимірювання показників іонізуючого випромінювання від транспортних засобів, вантажів, багажу та металобрухту на державному кордоні здійснює Державна екологічна інспекція в Закарпатській області.

10. Сільське господарство та його вплив на довкілля

10.1. Ведення сільського господарства в Україні

Важливу частину земель Закарпаття займають сільськогосподарські угіддя – пасовища, сінокоси та орні землі. Згідно форми 6-зем головного управління земельних ресурсів в Закарпатській області сільськогосподарських земель нараховується 453360,3742 га в т.ч. рілля – 200458,3293, садів – 20643,6159 га, виноградників – 6007,6110 га, інших багаторічних насаджень – 580,2876 га.

Із загальної площі сільськогосподарських земель на низинну зону де найбільш сприятливі кліматичні умови для сільгоспвиробництва і відносно якісніші землі, припадає всього 17 % (77071,25 га), решта це землі гірської і передгірної зон.

Ступінь розораності, тобто відношення площі оранки (ріллі) до площі сільгоспугідь, складає понад 44% при 77% в середньому по Україні. Однак, з огляду на високий відсоток заліснених площ, вплив водної ерозії (поверхневі стоки) на землі схилів, переважаючу гірську місцевість, щільну річкову мережу, ці показники не є задовільними для Закарпаття. Сіножаті і пасовища, за загальною площею, є домінуючими в аграрному секторі економіки, що є оправданим для природно-кліматичних умов Закарпаття.

10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження

До 1990 року щорічне внесення в ґрунти мінеральних добрив досягло 286 кг/га та 12-13 т/га – органічних, що сприяло відтворенню якості (родючості) ґрунтів. В подальшому відбувалося поступове зниження використання добрив через відсутність коштів на їх придбання (див табл.. 10.2.1).

Актуальною є також проблема екологічно чистого землеробства та одержання екологічно чистих продуктів харчування для населення та кормів для тварин. У сучасному землеробстві внесення добрив зменшилося, вапнування проводиться рідко.

Табл.10.2.1

Внесення мінеральних та органічних добрив у грунт

сільськогосподарськими підприємствами

	2000	2005	2006	2007	2008	2009
Загальна посівна площа, тис. га	61,5	27,4	24,6	24,6	23,6	25,7
Мінеральні добрива:
Всього внесено в поживних речовинах, тис. ц	14,1	19,2	17,1	23,3	18,4	15,3
У тому числі: азотних, тис. ц	9,8	13,2	10,8	15,0	12,1	9,8
фосфорних, тис. ц	2,2	3,3	3,3	4,4	3,2	3,1
калійних, тис. ц	2,1	2,8	3,0	3,9	3,1	2,4
азотно-фосфорно-калійних, тис. ц	-	-	-	-	-
Удобрена площа під урожай, тис. га	21,9	17,4	15,8	17,6	16,4	13,6
% удобреної площі	35,5	63,4	64,1	71,6	69,4	53,9
Внесено на 1 га, кг	22,9	70,3	69,4	94,4	77,9	59,5
У тому числі: азотних, кг	15,9	48,2	44,0	60,9	51,4	38,1
фосфорних, кг	3,6	11,9	13,4	17,8	15,5	12,1
калійних, кг	3,4	10,1	12,0	15,7	13,0	9,3
азотно-фосфорно-калійних, кг	-	-	-	-	-
Органічні добрива:
Всього внесено в поживних речовинах, тис. т	1,5	0,2	0,23	0,3	0,16	0,15
Удобрена площа, тис. га	4,0	0,95	0,69	0,9	0,8	0,5
% удобреної площі	6,5	3,5	2,8	5,5	3,3	2,1
Внесено на 1 га, т	0,38	0,21	0,33	0,33	0,20	0,3

Примітка: За даними Закарпатського обласного державного проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції.

10.3 Використання пестицидів у сільському господарстві

Через нестачу коштів зменшилося використання отрутохімікатів. У 2000 році всього використано 0,055 тис.т хімічних засобів захисту рослин на площі 66,0 тис.га, а в 2009 році – 0,1 тис.т на площі 160,0 тис.га, тобто пестицидне навантаження зростає див табл.. 10.3.1

Табл.10.3.1