
- •Міністерство охорони навколишнього природного
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Закарпаття
- •1.2. Соціальний та економічний розвиток Закарпаття
- •2. Забруднення атмосферного повітря
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- •Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. Т.
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах України
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- •Основні забруднювачі атмосферного повітря
- •2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- •2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- •Характеристика забруднення атмосферного повітря на постах спостережень за 2009 рік
- •2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- •2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- •3. Зміна клімату
- •3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та збільшення їх поглинання
- •3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- •3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- •4. Стан водних ресурсів
- •4.1. Водні ресурси та їх використання
- •4.2. Забруднення поверхневих вод
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів
- •4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- •4.3. Якість поверхневих вод
- •4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- •4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- •4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- •4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- •Допустимий рівень (нрбу-97)
- •4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- •4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- •5. Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- •5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- •5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- •5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •5.2.1. Лісові ресурси
- •Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень, га
- •5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- •Динаміка заготівлі лікарської сировини, т
- •5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.4. Адвентивні види рослин
- •5.2.5. Стан зелених насаджень Закарпатської області
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства
- •5.3.2.Стан ведення рибного господарства
- •Динаміка вилову риби
- •5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •Охорона та відтворення тваринного світу
- •5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- •5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на місцеве біорізноманіття
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду України
- •5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- •5.4.3. Історико-культурна спадщина
- •5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- •6. Стан земельних ресурсів та ґрунтів
- •6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- •6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- •Динаміка структури земельного фонду області
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- •Порушення та рекультивація земель
- •7. Надра
- •7.1 Мінерально-сировинна база
- •Мінерально - сировинна база
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- •Використання надр
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- •Поширення екзогенних геологічних процесів (егп) в Закарпатській області
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- •7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- •8. Відходи
- •8.1 Структура утворення та накопичення відходів
- •Показники утворення відходів у динаміці за 2007 -2009 роки
- •8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- •Поводження з непридатними пестицидами
- •8.3. Використання відходів як вторинної сировини Динаміка використання відходів
- •8.4. Транскордонні перевезення відходів
- •8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- •9. Екологічна безпека
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- •9.3 Радіаційна безпека та радіоекологія
- •10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- •10.1. Ведення сільського господарства в Україні
- •10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- •Застосування засобів захисту рослин
- •11. Вплив енергетики на довкілля
- •11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави
- •11.2. Ефективність енергоспоживання
- •11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- •11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- •12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище
- •12.1. Транспортна система України
- •12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- •12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- •12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- •12.3. Використання альтернативних видів палива
- •13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •13.1. Екологічна політика Закарпаття
- •13.2. Державний контроль у галузі охорони довкілля
- •13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- •13.5. Економічні засади природокористування
- •13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- •13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- •13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- •13.7. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- •13.7.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- •13.7.2. Громадські рухи
- •13.8. Виконання державних (регіональних) екологічних програм
- •13.9. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- •Висновки та пропозиції
- •Пропозиції щодо зменшення техногенного впливу відходів на навколишнє природне середовище
- •Пропозиції щодо збереження та збільшення природно-заповідного фонду
- •Пропозиції щодо збереження та відновлення лісів
- •Начальник держуправління а.Погорєлов
3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
Відповідно до Національної системи оцінки антропогенних викидів та адсорбції поглиначами парникових газів щорічно проводиться інвентаризація антропогенних викидів та адсорбції поглиначами парникових газів. Запроваджений електронний реєстр дозволів на антропогенні викиди адсорбції поглиначами парникових газів, а також відповідний банк даних. Визначено перелік потенційних об’єктів – основних забруднювачів атмосферного повітря, їх моніторинг.
3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
Для забезпечення потреб з адаптації до зміни клімату необхідно на міжнародному рівні запровадити механізм фінансування для покриття необхідних першочергових заходів з адаптації до наслідків зміни клімату.
Окрім торгівлі квотами за викиди та відрахування до спеціального фонду 2% одиниць скорочення викидів необхідно щоб країни, які не входять до додатку 1 Кіотського протоколу доклали найбільших зусиль у боротьбі зі зміною клімату шляхом зменшення викидів парникових газів.
4. Стан водних ресурсів
Закарпатська область - один із найбільш забезпечених водними ресурсами регіонів України.
Водні ресурси області формуються за рахунок поверхневого стоку річок басейну ріки Тиса: місцевого річкового стоку, що утворюється в межах області, транзитного річкового стоку, що утворюється на території Румунської, Угорської та Словацької Республік, а також експлуатаційних запасів підземних вод.
Річки Закарпатської області в географічному плані розміщені і належать до басейну однієї з найбільших приток Дунаю – річки Тиса, яка є основною водною артерією області. Всі річки беруть свій початок у високогірній частині Карпат.
Територія області перерізана густою мережею рік. Середня густина річкової сітки – 1,7 км/км2 . Всього в області протікає 9426 рік сумарною довжиною 19723 км. Загальна довжина 155-ти рік, кожна з яких довша 10-ти км, становить 3,43 тис. км. З них, ріки Тиса, Боржава, Латориця та Уж мають довжину більше 100 км кожна.
Загальна протяжність річки Тиси 967 км, з них в межах України - 262 км. На території області вона приймає праві притоки : річки Косовська (41 км), Тересва (56 км), Теребля (91 км), Ріка (92 км), Боржава (106 км). Довжина р. Латориця 191 км, (в межах області 144 км), річки Уж 133 км, (в межах області 107 км).
Середній багаторічний стік, який формується в межах області, становить близько 7040 млн.м3 на рік і 5830 млн.м3 75% забезпеченості. Разом з транзитним, що надходить з суміжних територій, поверхневий стік річок області становить, відповідно 13440 та 10780 млн.м3 за рік.
В області нараховується 9 водосховищ та 59 ставків. Загальний об'єм всіх штучних водосховищ 60,5 млн.м куб., площа водного дзеркала становить 1,56 тис.га.
Прогнозні запаси підземних вод в області складають 400 млн.м3, балансові запаси станом на 01.01.09 становили 342,899 тис. м3/добу, затверджені запаси – 124 млн.м3.
4.1. Водні ресурси та їх використання
У 2009 році основними водокористувачами області (451 суб’єктів) забрано із природних водних об'єктів 44,95 млн.м3 води (на 17 % менше, ніж за попередній рік) та скинуто всього 46,24 млн.м3 зворотних вод (на 9,3 % менше, ніж у 2009 р.). За останні роки спостерігається також тенденція до зменшення обсягів використання свіжої води. У 2009 р. показник використання свіжої води по всіх галузях становив 35,05 млн.м3 .
Споживання свіжої води у 2009 році порівняно з 2008 р. зменшилось на 6,2 %. Найбільше використано води на побутово-питні потреби – 14,75 млн.м3. На сільськогосподарські потреби використано 4,301 млн.м3, виробничі потреби – 5,26 млн.м3. Зменшення використання свіжої води відбувається в основному за рахунок скорочення кількості використаної води на виробничі, сільськогосподарські потреби (на 13,5 та 14,7 % відповідно).
Найбільше свіжої води споживається в м. Ужгород – 8,189 млн.м3, м. Мукачево – 4,489 млн.м3, Мукачівському районі – 6,553 млн.м3 та Іршавському районі – 3,556 млн.м3.
Найбільшими споживачами води є підприємства житлово-комунального господарства області (49,64 % від загального використання води по області). Втрати води при транспортуванні у 2009 р. становили 8,849 млн.м3 (на 32 % менше, ніж у попередньому році).
Використання свіжої води за рік на одного мешканця склало 28,159 м3, у тому числі на господарсько-питні потреби – 11,85 м3.
Таблиця 4.1.1.
Основні показники використання і відведення води, млн. м3
Показники |
1990 |
2000 |
2005 |
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
Забрано води з природних водних об'єктів - всього |
156,8 |
79,67 |
58,89 |
58,85 |
54,61 |
54,24 |
44,95 |
у тому числі для використаня |
143,5 |
70,2 |
43,82 |
41,82 |
38,41 |
37,35 |
35,05 |
Спожито свіжої води ( включаючи морську ) з неї на: |
143,5 |
70,2 |
43,82 |
41,82 |
38,41 |
37,35 |
35,05 |
- виробничі потреби |
42,71 |
5,47 |
6,54 |
9,55 |
8,3 |
6,079 |
5,26 |
- побутово-питні потреби |
48,71 |
33,384 |
20,32 |
15,42 |
13,82 |
15,47 |
14,75 |
- зрошення |
12,92 |
0,0144 |
0,039 |
- |
0,066 |
0,029 |
0,047 |
- сільськогосподарські потреби |
39,13 |
20,664 |
6,372 |
6,309 |
5,563 |
5,044 |
4,301 |
- ставково-рибне господарство |
- |
10,684 |
- |
- |
- |
- |
- |
Втрати води при транспортуванні |
7,067 |
7,834 |
12,27 |
13,05 |
12,83 |
13,08 |
8,849 |
Загальне водовідведення з нього |
76,08 |
58,82 |
53,2 |
53,934 |
51,75 |
50,95 |
46,24 |
- у поверхневі водні об'єкти |
64,54 |
53,227 |
50,02 |
50,149 |
48,33 |
47,88 |
43,43 |
у тому числі |
|
|
|
|
|
|
|
-забруднених зворотних вод |
29,31 |
13,02 |
12,996 |
13,253 |
12,06 |
11,73 |
10,94 |
з них без очищення |
1,802 |
0,754 |
0,776 |
1,193 |
1,176 |
1,028 |
0,63 |
-нормативно очищених |
23,41 |
35,58 |
31,99 |
30,71 |
30,66 |
30,53 |
29,56 |
-нормативно чистих без очистки |
11,82 |
3,873 |
5,035 |
6,186 |
5,621 |
5,622 |
2,93 |
Обсяг оборотної та послідовно використаної води |
103,1 |
19,55 |
8,64 |
8,888 |
0,646 |
0,529 |
0,521 |
Частка оборотної та послідовно використаної води, % |
70,70 |
24,54 |
19,72 |
21,25 |
1,68 |
1,42 |
1,49 |
Потужність очисних споруд |
52,40 |
47,76 |
64,73 |
64,8 |
41,58 |
40,65 |
41,09 |
Рис. 4.1.1. Стан водокористування в Закарпатській області
Таблиця 4.1.2.
Забір, використання та відведення води, млн. м3
Назва водного об’єкту |
Забрано води із природних водних об’єктів - всього |
Використано води |
Водовідведення у поверхневі водні об’єкти |
|
всього |
з них забруднених зворотних вод |
|||
1990 р. |
|
|
|
|
Басейн р. Тиса |
156,8 |
143,5 |
64,54 |
29,31 |
2000 р. |
|
|
|
|
Басейн р. Тиса |
79,67 |
70,2 |
53,227 |
13,02 |
2005 р. |
|
|
|
|
Басейн р. Тиса |
58,89 |
43,82 |
50,02 |
12,996 |
2006 р. |
|
|
|
|
Басейн р. Тиса |
58,85 |
41,82 |
50,149 |
13,253 |
2007 р. |
|
|
|
|
Басейн р. Тиса |
54,61 |
38,41 |
48,33 |
12,06 |
2008 р. |
|
|
|
|
Басейн р. Тиса |
54,24 |
37,35 |
47,88 |
11,73 |
2009 р. |
|
|
|
|
Басейн р. Тиса |
44,95 |
35,05 |
43,43 |
10,94 |
За період з 1990 р. по 2009 р. спостерігається суттєве зменшення забору та використання води (загальний забір води у 2009 р. становив всього 28,7 % забору води у 1990 р.). Скорочення використання води за цей період спостерігається у всіх галузях: використання води на побутово-питні потреби скоротилося порівняно з 1990 р. на 69,7 %, у виробничій сфері – на 87,7 %, на сільськогосподарські потреби – на 89 %, на зрошення – на 99,6 %. Обсяги оборотної та послідовно використаної води становили у 2009 р. всього 0,5 % аналогічного показника у 1990 р. Негативна тенденція спостерігається у показниках втрати води при транспортуванні. Якщо у 1990 р. вони становили 7,067 млн м3, то у 2008 році – 13,08 млн м3 (на 85 % більше), у 2009 р. - 8,849 млн.м3.
За період з 1990 р. по 2009 р. спостерігається також зменшення об’єму скиду забруднених стічних вод у поверхневі водойми. У 1990 р. було скинуто 29,31 млн м3 недостатньо-очищених та неочищених зворотних вод, у 2009 р. – 10,94 млн м3 (на 63 % менше).