9.2. Форми і моделі фінансових інновацій Корпоративні і пайові інвестиційні фонди

Як бачимо, згідно із законодавством більшість фінансових:, послуг, які надаються у країнах західної Європи, надаються і в Україні (з урахуванням дещо іншої специфіки фінансових інституцій України). Спеціалізованих і диверсифікованих фірм, як таких, національним законодавством не визначено, проте дозволено створення кредитних спілок. Натомість, разом із банками поширені ломбарди та страхові компанії. Проте більшість із зазначених у табл. 2 послуг представлені на ринку недостатньо. Так пенсійні фонди, які у США надають заощаджувальні послуги, у країнах Європи здійснюють це фрагментарно, а в Україні цей сегмент досить обмежений. І на сьогоднішній день основними альтернативами для населення в питанні вкладання грошей залишається утримання готівки в іноземній валюті, а в кращому випадку — на депозитних рахунках комерційних банків. Можливості ж таких поширених у світі інструментів фінансового посередництва, як іпотечне кредитування чи вкладання в пенсійні фонди досить обмеженими. Значною мірою на гальмування розвитку фінансових інновацій впливають також психологічні чинники недовіри до документально підтверджених прав власності (і до певної міри — до самих національних грошей) у довгостроковому аспекті.

Вибір моделі фінансової системи

Безперечно, що перш ніж запозичувати надбання розвинених країн Європи і визначати пріоритети подальшого розвитку фінансово-корпоративного контролю, слід виявити позитивні та негативні моменти кожної з фінансових систем. Волтер виділяє чотири системи: систему, засновану на приватному капіталі (equity market system); систему, засновану на переважному контролі банківського сектору (bank based system) систему банківсько-промислових холдингів (bank -industry crossholding) та фінансову систему під державним контролем (state-led financial market system). Звичайно, цей поділ є дещо умовним, адже кожній системі тією чи іншою мірою притаманні певні елементи іншої. Розглядаючи особливості цих фінансових систем, можна помітити розвиток окремих елементів кожної і в Україні.

Фінансова система ринку приватного капіталу, найбільш характерна для англо-американських країн, передбачає розподіл банківських функцій між комерційними та інвестиційними банками. Банки забезпечують короткострокове фінансування, проте основним джерелом фінансування залишається ринок капіталу. На ринку акціонерного капіталу основним володільцем акцій залишаються приватні особи, які прямо чи опосередковано через страхові чи інвестиційні компанії, взаємні чи пенсійні фонди мають частку у власності компаній.

Система, заснована на контролі банківського сектору, підкреслює провідну роль банків у фінансовому посередництві. Найбільшою мірою вона характерна для Німеччини і передбачає утримання значної частини пакета акцій нефінансових компаній інвестиційними компаніями банку, а також можливість моніторингу діяльності фірми. Так, частка участі банків у фінансовому посередництві є найбільшою в таких країнах, як Австрія, Швейцарія, Німеччина та Італія (понад 70 %'), а найменшою — у США (менше 20 %).

Банківсько-промислові холдинги — система, яка вважається найбільш вираженою в Японії, передбачає тісне співробітництво між державними службовцями, корпоративними менеджерами та політиками з метою досягнення значного економічного зростання та повної зайнятості через володіння одних корпорацій активами інших.

І, нарешті, фінансова система, яку контролює держава, характерна для Франції, передбачає державний інтервенціонізм і вплив на різні галузі економіки через зв'язки з банком.

Можна констатувати, що окремі риси кожної з наведених вище систем притаманні якоюсь мірою і Україні. Проте її фінансова система є ще дуже далекою від рівня розвитку будь-якої з цих систем. Система ринку приватного капіталу, побудована на непомірній кількості фінансових інструментів чи деривативів, (за деякими розрахунками, — більше 400) найбільшою мірою виявила себе за останнє десятиліття у США обвалами фінансових ринків, які за принципом доміно позначились практично на всіх галузях господарства. Ціла низка фінансових інструментів, імпліцитно прив'язаних до монетарних дисбалансів країн, що розвиваються, і юридично сформульованих таким чином, щоб перенести ризик виключно на клієнта, постійно викликають фінансові потрясіння, про що свідчать нещодавні корпоративні скандали (з WorldCom Global, Crossing чи Enron) і послідовні звинувачення великих банків і аудиторських фірм у приховуванні завищених показників фінансових звітностей. Цілком очевидно, що розвиток фінансової системи України за цим принципом на початковому етапі виявився б деструктивним для економіки в цілому, тому що ще не був сформований професійний фінансовий консалтинг і довелось би здійснювати значні операційні й технічні витрати для створення належної інфраструктури, тим більше, що саме слово "trust" викликає в населення недовіру. Проте в довгостроковому аспекті така модель за певного моніторингу держави привела б до найбільш ефективного перерозподілу капіталу і створила б джерела боргового фінансування, альтернативні традиційному банківському.

Більшою мірою в Україні виявляються окремі елементи системи корпоративного контролю банківського сектору. Пряме чи непряме володіння фондовими активами одного підприємства дозволяється згідно із законом (проте у розмірі не більше 15 % капіталу банку, і при цьому сукупні інвестиції банку не мають перевищувати 60 % обсягу капіталу банку). В Україні система корпоративного контролю виявляється через банки меншою мірою, аніж через фондовий ринок, що обумовлено як вищенаведеними обмеженнями, так і більш жорстким наглядом за діяльністю банків. Система банківсько-промислових холдингів є менш вираженою в Україні через фрагментарність промислового володіння банками. Відомо, що японська банківська система, для якої найбільш характерна система банківско-промислових холдингів, останнім часом зіткнулася з рядом проблем – перш за все з непомірною сумнівною заборгованістю і дефляційними тенденціями, які певною мірою відображають стан фінансової системи. Натомість система, яку контролює держава, яскраво, хоча й з багатьма відмінностями від французької моделі, представлена в Україні.