
- •Тема № 62 Гігієна води та особливості водопостачання населення в умовах тропічного клімату
- •1.Навчальна мета
- •2. Вихідні знання та вміння
- •3. Питання для самопідготовки
- •4. Завдання для самопідготовки
- •5.Структура заняття
- •6. Література
- •Гігієнічне та епідеміологічне значення води в умовах тропіків
- •Гігієнічні вимоги до якості питної води та їх особливості в умовах тропічного клімату
- •Гігієнічна характеристика водних ресурсів та джерел водопостачання тропічних регіонів
- •Методи очищення і знезараження води в умовах тропічного клімату
Гігієнічні вимоги до якості питної води та їх особливості в умовах тропічного клімату
Ці вимоги включають:
хороші органолептичні властивості: бути прозорою, без забарвлень, не мати видимих завислих включень, запахів, присмаків, мати приємний освіжаючий смак (який залежить від температури води, розчинених солей і газів);
мати оптимальний сольовий склад;
не містити отруйних речовин у токсичних концентраціях;
не містити збудників інфекційних та інших захворювань.
Забезпечення вимог якості питної води досягається розробкою державних стандартів на питну воду при централізованому водопостачанні (в Україні діє Держстандарт 2874-82), гігієнічних нормативів при місцевому водопостачанні, Стандарту на воду джерел водопостачання.
Для країн, що розвиваються, та інших країн ВООЗ розробила Міжнародний стандарт питної води (МСПВ-73, табл. 1), який використовується повністю, або слугує для розробки національних стандартів, з урахуванням місцевих умов. Гранично припустимі концентрації (ГПК) шкідливих речовин в МСПВ – 73 розраховані на споживання 3 літрів води на добу. Тому регіональні ГПК таких шкідливих речовин тропічного поясу повинні зменшуватися у стільки разів, у скільки більші кількості споживання води у даній місцевості.
Таблиця 1
Міжнародний стандарт питної води (МСПВ-73)
Показники |
ГПК |
МПР* |
Мутність |
До 5 од |
До 25 од |
Кольоровість |
До 20 С |
До 20 С |
Смак і запах |
До 2 балів |
До 2 балів |
Температура |
+ 8 - +12С |
+ 10 - +14С |
Активна реакція рН |
7 – 8,5 |
6,5 – 9,2 |
Щільний залишок |
До 1000 мг/ л |
2000 – 3000 мг /л |
Загальна твердість |
2 мг екв/ л |
10 мг екв/ л |
Залізо у воді підсиненій еозином |
0,3 – 0,5 мг/ л |
0,3 – 0,5 мг/ л |
Залізо у водогінній воді |
0,1 мг/ л |
1 мг/ л |
Хлориди |
До 350 мг/ л |
600 мг/ л |
Сульфати |
400 – 500 мг/ л |
400 мг/ л |
Нітрати по азоту |
До 10 мг/ л |
11 мг/ л |
Фториди |
0,5 – 1,5 мг/ л |
0,8 – 1,7 мг/ л |
Мідь |
0,05 мг/ л |
1,5 мг/ л |
Марганець |
0,05 мг/ л |
0,5 мг/ л |
Окислення |
2 - 3,4 мг О2/ л |
2 - 4 мг О2/ л |
Нітрити, по азоту |
До 0,002 мг/ л |
До 0,002 мг/ л |
Мікробне число |
100 в 1 мл |
100 в 1 мл |
Колі-індекс |
Не більше 3 |
- |
Колі титр |
Не менше 300 |
- |
Гігієнічна характеристика водних ресурсів та джерел водопостачання тропічних регіонів
У зволожених (гумідних) тропіках проблеми води, як правило не існує: покрита лісами місцевість, джунглі, часті рясні дощі, тропічні зливи постійно збагачують як поверхневі, так і підземні води.
В сухих, аридних зонах, особливо в пустелях існує гостра нестача води, сезонні зміни дощів на засухи або й майже відсутність дощів створюють для всього живого суворі умови життя або і унеможливлюють його. У зв’язку з цим в аридних зонах є традиційним збір дощових вод у період дощів із зберіганням їх запасів у засушливий період. Традиційним є метод збору дощової води з дахів будівель. Така вода слабо мінералізована – до 30 – 50 мг/л містить забруднення пилом з дахів, листям дерев з ринв, змивами пташиного посліду. Зберігають запаси води в діжках, заглиблених у землю бетонних чи цегляних цистернах, які з метою запобігання загнивання води забезпечуються вентиляційними каналами. Відбір води з таких цистерн здійснюється помпами зі шлангом або вивідною трубою з краном, вмонтованою на 15 – 20 см вище дна. На рівні дна влаштовується випускна труба для осаду. Використовуються також запруди, але вода в них зберігається недовго – фільтрується в ґрунт, випаровується, втрачає свої якості, а тому для пиття не використовується, а лише для господарських потреб.
Відкриті водойми (ріки, струмки, озера) легко та сильно забруднюються і стають джерелом інфекцій, інвазій, зоонозів, простіших, грибків із-за інтенсивного випаровування вода, як правило, високо мінералізована.
В ряді випадків використовують привізну воду, наливні колодязі, водосховища.
Підземні, грунтові та артезіанські води в засушливих регіонах, як правило, залягають глибоко, високо мінералізовані, хоча і чисті, не несуть небезпеки в епідемічному відношенні. І головне, таких вод в аридних зонах також недостатньо.