Тема 18: Основи патентоведення.

ЗМІСТ: 1 Суть патентоведення.

2 Відкриття і винаходи.

3 Форми їх захисту.

САМОСТІЙНА РОБОТА № 19

Тема 18: основи науково-технічної інформації

ЗМІСТ: 1 Суть і види науково-технічної інформації.

2 Інформаційна робота в ВНЗ.

3 Основні етапи інформаційної роботи.

(5,с.65-104)

Науково-технічна патентна інформація

Патентна інформація має юридичну та науково-тех­нічну основу. Патентознавство займається питаннями правової охорони і захисту пріоритету відкриттів та ви­находів. Авторство охороняється законом. Результати розумової праці, які застосовуються в промисловості, називають промисловою власністю. Вона поділяється на відкриття, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, товарні знаки, фірменні назви.

Корисна модель — це розв'язання технічної задачі, яка відрізняється відносною новизною і належить до пристроїв з явно вираженими просторовими формами (об'єм, компонування). Під промисловим зразком розу­міють особливості зовнішнього вигляду промислового виробу, які виконані промисловим шляхом, надають виробу художні (естетичні) переваги і мають в собі но­визну або оригінальність. Товарний знак — це розмі­щені на товарах або використані при їх рекламі позна­чення, які відрізняють певні товари від аналогічних то­варів інших підприємств.

Щоб захистити певний вид промислової власності, необхідно подати заявку у держдепартамент інтелекту­альної власності для отримання патентів.

Деклараційний патент надає винахіднику права, пільги згідно з чинним законодавством, а виключне пра­во користуватися і розпоряджатися винаходом залишає за собою держава або установа. Деклараційний патент діє безстроково. Патент на винахід надає патентодавачу виключне право розпоряджатись винаходом. Патент діє тільки певний термін (15...18 років).

У нашій країні чинні обидві форми охорони автор­ських прав винахідника, проте у випадку, коли винахід був створений в процесі роботи автора на державному, громадському або кооперативному підприємстві й фі­нансувався ними або виконувався за їхнім завданням, заявнику видається тільки авторське свідоцтво. Тому основну частину патентного фонду колишнього СРСР складають описи до авторських свідоцтв.

Патентна інформація як джерело науково-техніч­ної інформації відзначається оперативністю (як пра­вило, випереджає публікації інших інформаційних матеріалів), достовірністю (дані перевіряються дер­жавною патентною експертизою), повнотою відомо­стей (викладається суть відкриттів або винаходів, ви­користовується наскрізна нумерація патентних доку­ментів).

Основною науково-технічною цінністю патентної ін­формації є описи винаходів, які за патентним законодав­ством не можуть мати недостовірні відомості і відріз­няються новизною. Тому правильне використання па­тентної інформації дає можливість здійснювати нові розробки на рівні кращих світових зразків із урахуван­ням існуючих рішень та основних тенденцій розвитку техніки.

У зв'язку з цим на початку розроблення науково-дослідної теми (проблеми) необхідно попередньо прове­сти патентні дослідження. Це комплекс робіт, який включає в себе пошук, відбір, аналіз і цілеспрямоване використання патентної інформації (патентної докумен­тації та літератури).

Патентною документацією називають публікації офіційними органами різних країн даних про відкрит­тя, винаходи, промислові зразки, корисні моделі, то­варні знаки. Відомості публікуються у вигляді бібліо­графічних та реферативних даних або повних описів.

Під патентною літературою розуміють різні ви­дання (статті, брошури, книжки, журнали, замітки тощо), присвячені різним питанням патентної, патент­но-правової, патентно-ліцензійної, патентно-інформа­ційної і винахідницької діяльності.

Залежно від задач, які постають перед розробника­ми на різних стадіях НДР і ДКР, патентні дослідження можуть виконуватись з такою метою: для обґрунтуван­ня включення теми в план роботи наукової установи і визначення можливих споживачів об'єкта розробки; для обґрунтування вибору способу вирішення задачі та забезпечення його патентоспроможності та патентної чистоти; для вибору оптимальних конструктивних і технологічних рішень; для виявлення можливих ви­находів та їх перевірки на новизну; для оформлення заявки на винахід і його державний захист; для обґрунтування доцільності одержаних винаходів за кордоном; для перевірки об'єкта, що розробляється, і його складових частин на патентну чистоту.

Основний обсяг робіт патентних досліджень викону­ється власне розробником із наданням методичної допо­моги працівниками відділу науково-патентної інформації. Під час розроблення регламенту пошуку розробник виз­начає предмет пошуку (розділяє теми на складові части­ни), коло країн і глибину пошуку (період часу, протя­гом якого здійснюється пошук), а відділ надає допомогу щодо класифікації предметів пошуку за Міжнародною або національною класифікацією винаходів, у визна­ченні потрібних джерел інформації та обґрунтуванні видів пошуку (тематичний, іменний тощо), а також допомогу в класифікації предметів пошуку за УДК і пропонує інформаційні матеріали для користування.

Джерелами інформації, які використовуються в про­цесі патентних досліджень, є такі матеріали: бюлетені патентних організацій країн світу; описи винаходів; реферативна інформація про винаходи; публікації про впровадження винаходів; рекламні матеріали; звіти НДР, ДКР і про закордонні відрядження; інформація по галузях народного господарства; звіти про патентні дослідження.

Найоперативнішим джерелом патентної інформації є патентні бюлетені, в яких наводиться інформація для попереднього ознайомлення та відбору потрібних патентних матеріалів, тобто формули (анотації, рефе­рати) винаходів із кресленнями.

Опис винаходу (патентний опис), крім технічної інфор­мації, що розкриває суть винаходу, містить елементи, які визначають об'єм правового захисту. Тобто опис винаходу повинен мати такі обов'язкові пункти: назву винаходу і клас за Міжнародною класифікацією вина­ходів; характеристику та критику прототипів; мету винаходу; суть винаходу та його відмінні ознаки; очіку­вану техніко-економічну ефективність; формулу вина­ходу, в якій наводяться найсуттєвіші його ознаки, що підлягають правовому захисту.

Залежно від мети завдання, патентні пошуки можуть бути:

• тематичними (предметними) — пошук описів винаходів відповідно до заданої тематики;

• іменними (фірмовими) — пошук описів винаходів за іменем винахідника або патентовласника;

• нумераційними — описи винаходів добираються за номером авторського свідоцтва, патенту, заявки;

• патентно-аналоговими — описи винаходів доби­раються за родовою залежністю (спільна дата пріо­ритету, номера пріоритетної заявки, країни пріо­ритету);

• патентно правовими — за терміном дії патенту та інших юридичних правил, які чинні у країні пошуку.

Основними засобами організації та пошуку інфор­мації у світовому патентному фонді є системи класифі­кації винаходів. У деяких країнах до цього часу чинні національні класифікації винаходів (НКВ), але ріст обсягів світового патентного фонду та розвиток міжна­родної співпраці спонукали до необхідності створення єдиної класифікації — Міжнародної класифікації ви­находів (МКВ). Обидві класифікації — це багатоступе­неві системи поділу понять за принципом від загально­го до часткового, тобто побудовані за ієрархічним прин­ципом.

Міжнародна класифікація винаходів створювалась згідно з положенням європейської конвенції про міжна­родну патентну класифікацію. Починаючи з 1954 р., МКВ періодично переглядається з метою удосконалення системи з урахуванням розвитку науки та техніки. Кожні п'ять років виходить наступна редакція МКВ для індек­сації документів поточної регістрації.

Органом впрова­дження МКВ є міжнародне бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності.

У нашій країні МКВ була запроваджена у 1970.