Тема 17: Раціоналізація та винахідництво.

ЗМІСТ: 1 Визначення понять «винахід», «промисловий зразок», «рацпропозиція», «патент», «товарний знак», «ліцензія».

САМОСТІЙНА РОБОТА № 18

Тема 17: раціоналізація і винахідництво

ЗМІСТ: 1 Визначення понять "винахід", "рацпропозиція ", "промисловий зразок ", "товарний знак ", "патент ", "ліцензія ".

(5,с.128-145)

Відкриття та винаходи

Відкриття — це принципово нове наукове досягнення, яке реа­лізоване в процесі наукового пізнання природи і суспільства. Від­биття складають основу науково-технічної революції. Вони визна­чають суть принципово нових напрямків розвитку науки і техніки і здійснюють революціонізуючий вплив на суспільне матеріальне ви­робництво.

Значення відкриттів зростає на сучасному етапі техногенних перетворень. Характерним є різке скорочення термінів між відкрит­тям і його практичним використанням. Наше законодавство розгля­дає відкриття як об'єкт правової охорони і визначає їх як установлення невідомих раніше об'єктивно існуючих закономірностей, вла­стивостей і явищ матеріального світу, що вносять докорінні зміни у рівень пізнання. Доречно відмітити, що авторство на відкриття охо­роняється законом.

У нашій країні функціонує централізована система виявлення та реєстрації наукових відкриттів і закріплення авторського та держав­ного пріоритетів. Така система сприяє більш широкому й ефективно­му впровадженню відкриттів у практику, підвищує інтерес учених до фундаментальних наукових досліджень і розвитку наукової творчості.

Одним із найбільш важливих критеріїв наукового прогресу є кількість винаходів і відкриттів та їх економічний ефект. Заявки на відкриття і закріплення авторства подаються до Державного комітету України у справах винаходів і відкриттів. В них повинні бути експе­риментальні та теоретичні докази достовірності положень відкриття.

Рішення про визнання відкриття і авторства приймається Держкомітетом з урахуванням висновку НАН України. Відкриття реєструється у спеціальному реєстрі, а стислі зведення про нього публікуються. Реєстрація відкриття може бути опротестована протягом року. У випадку позитивного вирішення справи Держкомітет видає авторові диплом на відкриття і відповідну заохочувальну винагороду. Диплом юридично закріплює визнання відкриттів державою, визнання його авторів, пріоритет та інші права і пільги, передбачені законодавством.

Не видаються дипломи на відкриття в області суспільних наук географії, археології, палеонтології та геології в зв'язку з виявленням корисних копалин.

Існує Всесвітня організація інтелектуальної власності, відповідно до якої відкриття відносять до особливих об'єктів права.

Винаходи

Винахідництво — творчий процес, який призводить до нового рішення задачі у будь-якій області техніки, культури, охорони здоров'я, оборони, а також до позитивного ефекту, що він дає.

Особливості винахідництва в Україні — це, насамперед, в його масовості. Турбота про розвиток винахідництва стала також складовою частиною діяльності профспілок.

Безпосередні основні функції з організації винахідництва виконують підприємства, міністерства і відомства.

Функції державної патентної експертизи здійснюють централь­ні патентні відомства. Приватні фірми мають і власні патентні бюро з охорони інтересів в області винаходів. При цьому власниками патентів виступають фірми і корпорації, які скуповують їх у винахідників і таким чином є їх повноцінними власниками.

Кінцевим результатом винахідництва є винахід.

Винахід у широкому розумінні слова — нове технічне рішення задачі, яке підвищує існуючий рівень техніки. У вузькому розумінні — це конкретне технічне рішення, визнане державою як таке, що охороняється нею відповідно до чинного у кожній країні законодавства.

За законодавством визначаються ознаки, яким повинні відповідати запропоновані рішення для визнання їх винаходами. Досягнення, яке може бути визнано винаходом, має задовольняти таким критеріям: задача, рішення, технічний характер рішення, новизна, істот­ні відмінності, позитивний ефект.

Розглянемо кожний із перерахованих критеріїв.

Наявність задачі

Термін «задача» розглядається тут у тому змісті, в якому він використовується у визначенні винаходу. Наявність задачі обов'язково передбачає позитивний ефект. Отже, задача — це поставлена мета, а позитивний ефект — це реальна можливість досягнення мети в результаті використання винаходу.

Досвід патентознавства в Україні свідчить про наявність широ­кої сфери виникнення задач. Технічні рішення чисто наукових задач, рішення задач із області машинобудування та інших сфер суспільної діяльності, які спрямовані на задоволення суспільних потреб, відносять до винаходів. Тому перелік сфер виникнення задач може бути узагальнений до поняття «суспільна потреба».

Щодо критерію «наявність задачі», то всі пропозиції розділя­ють, як правило, на три категорії:

Пропозиції, що містять суспільно значущі задачі, рішення яких призводить до позитивного ефекту.

Пропозиції, які не містять суспільно значущих задач, тобто рі­шення їх не дає позитивного ефекту. Такі пропозиції не можуть бути визнані винаходами, оскільки вони є марними з точки зору суспільної значущості.

Пропозиції, що містять антигромадські задачі, рішення яких дає негативний для суспільства результат.

Для явно марних пропозицій характерною є повна відсутність цивільної потреби. Прикладом антигромадських пропозицій може бути синтез шкідливих для організму людини хімічних препаратів рекламованих як лікувальні засоби для досягнення прибутку. Утилітарність задачі є також нормативною ознакою (критерієм). Точно кажучи, розв'язувана задача повинна мати не пізнавальний, а утилітарний характер, тобто бути пов'язаною з задоволенням практичних потреби. У зв'язку з чим такі наукові положення і, зокрема, відкриття, не визнаються як винаходи. Нездійсненні, помилкові пропозиції також не можуть визнаватися винаходами.

Технічність, новизна, істотність відмінностей, позитивний ефект, як критерії обороноздатності винаходу мають відношення до задачі, а до її рішення, хоча аналогічні ознаки задачі можуть побічно впливати на ознаки рішення.

Винахідник може передбачати (передбачити) потреби суспільства, яке ще не усвідомило потреби у винаході. У такому випадку він формулює задачу і здійснює її рішення (розв'язок).

Розв'язок задачі

Дане поняття відбиває одне із найважливіших властивостей яке у суб'єктивному відношенні є результатом творчої діяльності винахідника. Проте творчість не входить до числа нормативних критеріїв винаходу, оскільки воно утримується в критеріях «рішення» та «новизна» і є їх результатом. Якщо рішення знайдено в архіві або виявлено у готовому вигляді у природі, то воно не визнається винаходом, проте запропонований оригінальний і найбільш ефективний варіант із значного числа відомих рішень має підстави на визнанні його винаходом.

Як підкреслювалося вище, досягнення позитивного ефекту є головним показником розв'язання задачі. Задача вважається вирішеною, якщо вона відповідає трьом умовам:

1) пропозиція містить вказівку на технічні засоби рішення;

2) рішення розкриває принципово важливі моменти;

3) рішення може бути реалізованим, тобто воно є придатним для

використання.

Відомі різноманітні випадки відсутності рішення задачі у заявці на винахід. Взагалі їх можна розділити на такі 4 групи: постановка задачі (без її рішення), хибність рішення, неповнота фактичного рішення, нерозкритість рішення у опису або формулі винаходу.

Формула рішення (винаходу) — це складена за встановленими правилами стисла словесна характеристика, яка відображує технічну сутність винаходу ознаками об'єкту винаходу (вузли, деталі, опера­ції, прийоми, параметри режиму в засобі і т. д.).

Винаходом не може бути визнаний зазначений шлях рішення при відсутності конкретного рішення технічної задачі. Не можна також ототожнювати поняття «принципове рішення» і «принцип рішення задачі». У першому випадку відбивається результат такого рішення задачі, яка ставиться до винаходу, у другому — він не є винаходом.

До помилкових рішень відносяться, насамперед, непрацездатні (нездійсненні) пропозиції. Іноді нездійсненність рішення у пропозиції не є настільки очевидною, тому і потребує детальної перевірки. До числа помилкових відносять також пропозиції з неповнотою рішен­ця задачі, які виявляються на стадії впровадження.

Рішення, яке покращує одні якості роботи, але погіршує інші, також не може бути визнано винаходом.

Нерозкритість рішення задачі часто випливає з помилок упорядкування формули винаходу. Наприклад, у формулі поставлено за­дачу, зазначено частину помітних ознак рішення, але інші істотні ознаки не розкрито.

Технічний характер рішення

Винаходом визнається не будь-яке, а лише технічне рішення, яке вважається важливим самостійним критерієм обороноздатності.

Важливо, що визначення технічного характеру рішення задачі зводиться до визначення «технічності» його відмінностей. Якщо відмінність самого рішення носить технічний характер, то «технічність» є очевидною незалежно від методу рішення задачі в області до якої вона відноситься: технічна, технологічна, транспортна, військова, сільськогосподарська, наукова, медична, матеріальної культури, організаційна тощо. В наш час технічними пропонується вважати рішення, відмінності яких мають механічну, фізичну, хімічну біологічну (мікробіологія, біофізика та інші), а також кібернетичну природу.

Новизна

Винахід повинний бути новим. Цей критерій свідчить про наявність творчості. У винахідливому праві новизна передбачається лише з урахуванням її наявності або відсутності, без оцінки ступені творчості.

Необхідно відзначити, що під час експертизи заявки на винахід рішення визнають новим, якщо до дати подання заявки сутність даного або тотожного йому рішення не було розкрито в Україні або за її межами для невизначеного кола осіб настільки, що стало можливим його здійснення. Пріоритет винаходу встановлюється з дня надходження заявки до Держкомітету (або для цілком секретних винаходів, які стосуються засобів озброєнь, бойової техніки та їх тактичного застосування) до відповідного міністерства (відомства).

Пріоритет на винахід обчислюється з дня подання заявки на пошту або з дня реєстрації матеріалів на підприємстві (в організації або місцевих органах) по даті першого подання заявки до країни учасниці Паризької конвенції з охорони промислової власності або до Міжнародного відомства, відповідно до договору про патенти) кооперацію.

Окремі види інформаційних матеріалів можуть протиставитись заявці на винахід, яка має більш пізніший пріоритет.

Позитивний ефект винаходів — це новий, більш високий результат, який суспільство може одержати при використанні винахо­ду, у порівнянні з результатом, що отримується від об'єкту - прототипу (аналогічного попередника) або від інших порівняних рішень. Винахід може бути обороноспроможнім, але не прийнятим до вико­ристання. До винаходів відносяться також і такі рішення, які не мо­жуть бути використані негайно, при існуючих умовах, або позитив­ний ефект яких є можливим лише у перспективі, тобто при досяг­ненні відсутніх на цей час певних умов.

Заявка на винахід

Винаходи необхідно виявляти своєчасно, повно і правильно. Ні будь-який винахід оформляється заявка. Існує ряд джерел виявленні винаходів. Одним із них є виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських робіт. Іноді винахід може бути результатом вивчення існуючого стану техніки, прогнозування, упорядкування технічного завдання і т. д. Важливим джерелом виявлення винаходу є рукописи статей і книг при підготовці їх до публікації. І, нарешті. джерелом виявлення винаходів можуть бути заяви на раціоналізаторські пропозиції, які повинні розглядатися в такому ж ракурсі. Виходячи з відомого рівня техніки, обирається прототип і складається початковий варіант формули винаходу, який потім коригується.

Заявка, оформлена у трьох примірниках, повинна включати: за­яву, опис із формулою винаходу і анотацію опису винаходу. При необхідності подаються креслення. До заявки на колективний винахід додається довідка творчої участі кожного із авторів. При проведенні випробування об'єкту потрібна наявність акту. Заявка повинна су­проводжуватися висновком даної організації про новизну, істотні відмінності і позитивний ефект запропонованого технічного рішен­ня, а також актом експертизи про можливість відкритої публікації.

Формула винаходу потребує чіткого викладу у вигляді формули. Остання є необхідною для визначення обсягу винаходу і стислої словесної характеристики його технічної сутності.

Формула винаходу складається з назви винаходу і додаткового переліку ознак, на які поширюються права автора.

Формула винаходу поділяється на дві частини словом «що від­різняється». У першій частині перераховуються основні, загальні для винаходу і його прототипу ознаки, які називаються обмежуваль­ними. Друга частина містить опис мети винаходу і перерахування нових ознак, називаних відмітними.

Існують такі види формул: багатоланкова формула, формула устрою, формула засобу, формула речовини, формула винаходу на застосування, формула групи винаходів.

Раціоналізаторські пропозиції

Раціоналізація — це поліпшення, удосконалення, введення (більш доцільної організації будь-чого. Наприклад, раціоналізація виробництва подає процес удосконалювання засобів і методів суспільного виробництва з метою підвищення його ефективності. Вона включає поліпшення техніки і технології, а також організації праці, виробництва і керування. Принципово подібні визначення прийняті для інших галузей суспільного виробництва та діяльності, у тому числі й науки.

Раціоналізаторська діяльність конкретно втілюється у пропозиціях, нових і корисних для даного підприємства, внаслідок яких передбачається зміна конструкції виробів, технології виробництва і застосовуваної техніки або складу матеріалів.

Якщо винахід повинен відповідати шести критеріям (наявність задачі, рішення задачі, технічний характер рішення, новизна, істотні відмінності, позитивний ефект), то рацпропозиція — тільки п'ятьом (наявність задачі, рішення задачі, технічний характер рішення, новизна, корисність). Критерій «задача» прямо не зазначений у визначен­ні рацпропозиції, але рішення передбачає, що йому передує виникнення задачі.

Розходження між винаходом і рацпропозицією полягають в тому, що:

1. новизна винаходу повинна бути у світовому масштабі, тоді як для рацпропозиції достатньо новизни в рамках даного підприємства, організації, заснування;

2. відмінності винаходу повинні бути істотними, а для рацпропозиції прийнятні будь-які відмінності (оскільки рацпропозиції містить новизну, то вона має відмінності, хоча цей критерій не згадується в якості обороноспроможного);

3) винахід повинен давати позитивний ефект, а рацпропозиція повинна бути корисною.

Поняття «наявність задачі» для рацпропозиції і винаходу є аналогічним. Проте, у першому випадку це може бути за масштабами не стільки потребою суспільства в цілому, скільки потребою окремого підприємства, організації або установи і не в будь-яких умовах, а в тих, які у них існують або заплановані. Раціоналізаторська пропозиція містить рішення задачі. Задача вирішена, якщо пропозиції містить всі істотні елементи для її реалізації та одержання користі. Рацпропозиція є результатом творчості. Проте його рівень може бу­ти нижчим, ніж при винахідництві. Сукупність випадків відсутності рішення задачі у рацпропозиції можна поділити на чотири групи, які є характерними для заявок на винахід. У заявах може мати місце постановка задачі без її рішення, хибність рішення, неповнота фактич­ного рішення, нерозкритість рішення в описі.

Якщо рацпропозиція є принципово здійснюваною у віддаленому майбутньому, але її неможливо втілити, або вона не дає корисного результату в реальних або запланованих умовах, то вона визнається непрацездатною (нездійсненною). Рацпропозиції не можуть бути прийняті або визнані при відсутності в конструкціях або схемі змін у виробі або рішень по нових конструкціях і схемах; художні вироби не визнаються рацпропозиціями.

Під зміною технології виробництва, розуміється, в першу чергу, засіб, прийом і операція по випуску продукції. Зміст даного поняття може включати, наприклад, технологію матеріалів, ремонт квартир, упаковувань, зважування і фасування товарів, діагностики, профілактики, лікування захворювань, реєстрації фізіологічних, біофізич­них та біохімічних показників стану досліджуваних функцій і т. д.

Поліпшення методів організації, керування, планування, фінансування господарства, виховання, викладання, проектування, інфор­мації не має відношення до об'єктів раціоналізації. Виняток станов­ить лише ті, що призводять до зміни конструктивних ознак, напри­клад, ЕОМ.

Під застосовуваною технікою розуміють знаряддя праці (верста­ти, прилади, пристосування, інструменти), які експлуатуються в будь-яких сферах суспільної діяльності, у тому числі й науковій праці.

Рацпропозиції такого порядку повинні вносити конструктивні (схемні) зміни в застосовувані знаряддя праці, створювати нові зраз­ки або передбачати застосування їх за новим призначенням.

Розвиток біотехнології вносить доповнення до суті критерію «технічності».

Склад матеріалу — це речовини або матеріали, які є продукці­єю або напівфабрикатом даного підприємства. Рацпропозиції мо­жуть бути пов'язані з рішенням задач по зміні складу об'єктів і фізичних сумішей, сплавів, скла, кераміки, хімічних сполук, продуктів біосинтезу і переробки матеріалів біологічного синтезу.

Новизна рацпропозиції має відмінності від такої ж ознаки винаходу. Для першої є достатньою місцева новизна, яка торкається інтересів даного підприємства, організації або установи, у яких вона подана. Новизна виявляється при аналізі опису пропозиції і креслень, схем, ескізів, які прикладаються до нього. Пріоритет пропозиції датується з моменту його надходження на підприємство, організацію або установу, а також у міністерство або відомство.

Новизні рацпропозиції можуть заважати такі фактори:

використання даних або такого ж рішення на цьому підприємстві з дати початку фактичного використання;

накази і розпорядження адміністрації, у яких утримується постановка і рішення задачі;

технічна або інша документація, складена службами підприємства із суті пропозиції з дати його розробки;

пропозиції про тотожні рішення з більш ранньою датою подання незалежно від позитивного або негативного висновку;

рекомендації вищих організацій, які містять рішення;

інформаційні видання з поширення передового досвіду в дані галузі виробництва з дня надходження їх на дане підприємство;

обов'язкові для підприємства нормативи (стандарти: міжнарод­ні, державні, республіканські, підприємства і т. д.) із дня надходження їх на підприємство.

Як відзначено вище, рацпропозиція повинна бути корисною для підприємства, до якого вона подана. Рацпропозиції, які передбачають поліпшення одних показників виробництва, але можуть призвести до зниження якості продукції або погіршення техніки безпеки не можуть бути визнані корисними.

Оформлення заяв та іншої документації за матеріалами раціоналізаторської пропозиції пов'язане з дотриманням певних вимог.

Заява, заповнена чітко, розбірливо, акуратно чорнилами або ма­шинописним текстом, повинна містити найменування підприємства, прізвище, ім'я, по батькові (цілком) автора (співавторів), місце роботи (або проживання), посаду, освіту, рік народження.

Пропозиція проектних, конструкторських, технологічних та інших угруповань, які мають відношення до розробок за затвердженими планами, не визнаються раціоналізаторськими. У заяві наводиться стисле на­йменування і опис пропозиції, яка містить:

І) мету удосконалення конструкції, виробу, технології виробничо­го процесу, застосовуваної техніки або складу матеріалу;

2) зміст запропонованого технічного рішення;

3) відомості про економічний корисний ефект та інші документи, передбачені у вказівках.

Найменування рацпропозиції повинно відповідати змісту. У його описі необхідно зазначити, що пропозиція подається до підприємства . Опис повинен містити всі зведення, достатні для доказу вста­новлених критеріїв обороноспроможності, практичного здійснення пропозиції, установлення факту його використання при дотриманні єдності рацпропозиції. У описі викладається не тільки постановка задачі, але й її рішення з розкриттям конкретних засобів досягнення поставленої цілі (корисного результату).

Новизна пропозиції виявляється при порівнянні тексту опису і документальних зведень із відомими підприємству джерелами, які додаються до заяви.

Корисність рацпропозиції підтверджується посадовими особа­ми і службами підприємства. У самому описі повинні бути наведені дані про корисність пропозиції.

При упорядкуванні поданої заяви на рацпропозицію часто припускаються типові помилки, які обумовлені, як правило, непов­нотою або зайвою стислістю опису. Іноді заява на рацпропозицію подається не за адресою того підприємства, у якому є відповідна потреба і умови його використання. Існують дві форми охорони винаходів і раціоналізаторських пропозицій, які передбачені зако­нодавством і відбиті у двох документах — авторському посвідчен­ні і патенті.

Заняття 49(2 години)

Практичне заняття № 5.

Складання заяви на рацпропозицію та винахід.

1. Зміст пропозиції (ескізи, креслення, розрахунки, опис, зміна технології).

2. Висновок відповідної служби підприємства.

3. Прийняте рішення та зміна в технічній документації.

4 Розрахунок економії і угода в винагороді.

Складання завдання на проектування технологічної оснастки.

1 Розробка принципової схеми конструкції спеціального пристосування.

2 Тип оснастки (пристосування), вимоги до неї: вид затиску, інструмент, кількість одночасно обробляємих деталей.

3 Основні підписи і затвердження завдання на проектування

Методичні вказівки

Заняття 50 (2 години)