Патрони, що самовстановлюються , для розгорток

Жорстке закріплення розгорток, що зустрічається на практиці, конусним хвостовиком не забезпечує отримання точних отворів. При такому закріпленні на оброблюваний отвір переносяться всі погрішності шпінделя верстата: його биття, розробка конусного гнізда і т.д. Тому при обробці отворів 2—3-го класу точності розгортки слід закріплювати в патронах, що самовстановлюються.

Застосовуються два різновиди самовстановлюючих патронів:

- що гойдаються, при яких вісь розгортки може встановлюватися під деяким кутом до вертикальної осі;

- плаваючі, при яких розгортка може вільно переміщатися паралельно самої собі і легке взаємоцентрування в отворі.

За рахунок наявних конструктивних зазорів кожний з цих різновидів патронів дозволяє інструменту зміщуватися паралельно собі і розташовуватися під деяким кутом, чому різниця між обома різновидами зменшується.

Плаваючі патрони з повідцем ковзаючого тертя не забезпечують необхідну рухливість. Тому рекомендуються патрони з кульками.

Із застосуванням плаваючих оправок брак по різностінках гільз ліквідований, різко зменшена елліпсність внутрішнього діаметру гільз і підвищено якість поверхні.

Патрони для мітчиків

Конструкції цих патронів визначаються специфікою нарізування різьблення мітчиками. Застосовуються два методи нарізування:

1) метод самозатягування без примусової подачі мітчика;

2) копірний метод з примусовою подачею. При першому методі, що одержав найбільше застосування, дуже важливо для нормального протікання процесу різання забезпечувати вільне осьове переміщення мітчика у напрямі подачі під дією сил самозатягування. На верстатах, у яких шпіндель, відключений від приводу подачі, переміщається легко, можна застосовувати звичні швидкозмінні патрони (рисунок 1,3), забезпечивши їх змінними втулками з гніздами під хвостовики мітчиків.

Якщо ж шпіндель верстата переміщається із значним зусиллям (наприклад, у важких верстатів), то в конструкції патрона необхідно передбачати пружинний компенсатор, що забезпечує мітчику можливість переміщатися в осьовому напрямі незалежно від переміщення шпінделя.

При нарізуванні різьби в глухих отворах, коли важко вчасно зупинити і реверсувати шпіндель верстата, а також і в інших випадках можливого перевантаження мітчика (тверді включення в матеріалі, затуплення мітчика, затискання його стружкою і т. п.) слід застосовувати запобіжні патрони, що виключають поломку мітчиків через перевантаження. Такі патрони дозволяють регулювати величину передаваємого ними моменту, що крутить, і автоматично припиняють нарізування різьблення і переміщення мітчика, як тільки момент сил різання перевищить величину заданого моменту, що крутить.

Для верстатів, що не мають реверсу (зворотного ходу) застосовуються запобіжні реверсивні патрони, що працюють звично з ручною подачею. Коли мітчик упреться в дно нарізуваного отвору або коли шпіндель дійде до упору, обертання патрона з мітчиком припиняється. У початковий момент підйому шпінделя верстата вгору патрон перемикається і разом з мітчиком починає прискорено обертатися у зворотний бік; відбувається швидке самозгвинчування мітчика.

При нарізуванні різьби в отворах корпусних деталей на радіально-свердлувальних верстатах, а також і в інших випадках, коли важко при жорсткому кріпленні мітчика сумістити його вісь з віссю нарізуваного отвору, застосовують плаваючі самоцентруючи патрони. Особливу групу складають патрони для закріплення мітчиків в багатошпіндельних головках.

До патронів, використовуваних для кріплення мітчиків в багатошпіндельних головках, пред'являються дві вимоги:

1) вони повинні забезпечувати можливість мітчикам вступати в роботу

не одночасно, тобто повинні мати осьовий компенсатор;

2) забезпечувати мітчикам можливість деякого переміщення паралель їх осі.