Тема 5. Проведення дипломного дослідження (2 год.)

Типові задачі/ситуаційні вправи з теми 5 [25-26].

Визначити узгодженість думок експертів за допомогою коефіцієнта конкордації W.

Коефіцієнт конкордації найчастіше розраховується за формулою (7), запропонованої Кендаллом:

, (7)

де – сума квадратів різниць (відхилень);

х_іj – сума рангів в і-му стовбці;

– середнє значення для сумарних рангів j-го ряду.

В нашому випадку m=5, n=4.

.

S = (16,5 – 12,5)² + (10,5 – 12,5)² + (11 – 12,5)² +(12 – 12,5)² = 22.

Коли який-небудь експерт не може встановити рангову відмінність між кількома суміжними факторами і присвоює їм однакові ранги (що ми і спостерігаємо в нашому випадку), розрахунок коефіцієнта конкордації здійснюється за формулою (8):

, (8)

,

де – число однакових рангів в j-му ряду.

Вихідні дані для визначення коефіцієнта конкордації представимо у вигляді табл. 6.

Таблиця 6

Визначення коефіцієнта конкордації

Експерти	Джерела фінансування				Число однакових рангів, tj
	1	2	3	4
1	4	2,5	2,5	1	2
2	3,5	1,5	1,5	3,5	4
3	1	2,5	4	2,5	2
4	4	2	1	3	-
5	4	2	2	2	3
Сума рангів, хіj	16,5	10,5	11	12

.

Таким чином, коефіцієнт конкордації з урахуванням введеної корекції дорівнюватиме:

.

Значення коефіцієнта конкордації знаходиться в межах 0 ≤ W ≤ 1, W = 0 означає повну протилежність, а W = 1 – повний збіг думок експертів. Практично думки експертів вважаються узгодженими, якщо W > 0,5. У нашому випадку W = 0,352, тому думки експертів неузгоджені.

Значущість коефіцієнта конкордації (для деяких малих значень n) можна оцінити, використовуючи таблиці критичних значень, наведені в додатку Г.

Так як розрахований коефіцієнт конкордації W_розр виявився меншим за табличний W_табл за умови m=5, n=4, то він не є значущим (як для рівня значущості 0,01, так для рівня значущості 0,05), тобто можна стверджувати, що думки експертів неузгоджені. Якщо W_розр > W_табл, то підтверджується гіпотеза про узгодженість думок експертів.

Тема 6. Підготовка наукових публікацій (2 год.)

Типові задачі/ситуаційні вправи з теми 6 [25-26].

Визначити розмір джерел фінансування наукового проекту.

Зведемо багатокритеріальну задачу до однокритеріальної. Визначимо коефіцієнти значущості джерел фінансування даного проекту. Для цього перейдемо від рангів R_i до вагових коефіцієнтів _і, за допомогою методу ранжування, який оснований на припущенні про лінійну залежність між рангом і відносною цінністю показника ефективності. Ваговий коефіцієнт визначається за формулою (9):

(9)

де – проміжна оцінка;

R’_грi – ранг групи за i-м джерелом.

;

;

;

.

Розрахунок частки кожного джерела фінансування в реалізації проекту наводиться в табл. 7.

Таблиця 7