
- •Методи біохімічних досліджень.
- •1. Фотометрія та фотометрична апаратура
- •Принцип роботи фек
- •2. Флюорометрія
- •3. Полум`яна фотометрія та атомна абсорбціометрія
- •4. Електрофорез
- •Електрофоретичне розділення білків.
- •5. Хроматографія
- •Загальні прийоми хроматографічного розділення на колонках
- •Метод тонкошарової хроматографії
- •6. Імуноферментний метод
- •Лабораторна робота №2 Фізико-хімічні властивості вуглеводів
Какую работу нужно написать?
5. Хроматографія
Хроматографія – метод розділення газів, парів, рідин і розчинних речовин на межі двох фаз – рухомої і нерухомої.
За механізмами розділення хроматографію поділяють на адсорбційну (газову або рідинну),осадову, іонообмінну, розподільчу, гель-фільтраційну (гель-хроматографію) і біоспецифічну (афінну) ; по формі проведення – на колонкову, хроматографію на папері і тонкошарову. Для фракціонування білків застосовується головним чином хроматографія на колонках.
Хроматографія на папері – один із видів розподільної хроматографії.
Метод базується на різниці коефіцієнтів рухливості роздільних речовин між
двома погано змішуваними розчинниками. В якості носія нерухомої фази використовують спеціальний хроматографічний папір. Він повинен бути хімічно чистим, однорідним по густині і забезпечувати визначену швидкість
руху
розчинника. Досліджувану речовину, що
знаходиться в розчині, наносять у вигляді
крапель на деякій відстані від краю на
листок хроматографічного паперу. Папір
розміщують в герметично закриту камеру
і занурюють край листка, де був нанесений
досліджуваний розчин, в кювету, що
містить органічний розчинник. Лінія
старту з нанесеними на неї пробами не
повинна занурюватись в розчинник. За
силами капілярності органічний розчинник
буде рухатись вздовж листка хроматографічного
паперу. Нанесена на папір речовина
рухається за розчинником. Ступінь
сорбції досліджуваної речовини на
гідратованих волокнах паперу
(повітряно-сухі листки фільтрувального
паперу в камері, насиченої парами
Загальні прийоми хроматографічного розділення на колонках
Найпростіший пристрій для хроматографічного розділення має наступну будову: колонки – порожні скляні трубки, розмір яких залежить від мети роботи і способу розділення . В основі колонки вмонтовано пористу скляну пластинку або перфорований диск. Необхідно слідкувати за тим, щоб
«мертвий» простір під диском, між ним і основою колонки, а також внутрішній діаметр шлангів, по яких елюат, що виходить із колонки, потрапляє в колектор фракцій, був мінімальним. В зворотному випадку відбувається змішування вже розділених речовин. Комерційні колонки оснащені спеціальними пристосуваннями – кінцевими адаптерами перемінної довжини, які дозволяють регулювати довжину колонки і зводять до мінімуму перемішування фракцій, що підлягають елююванню.