2 Проектування транспортної послуги

2.1 Вибір комерційно доцільних маршрутів

Після визначення клієнтури наступним кроком є складання маршрутів перевезень. Для цього необхідно мати інформацію про найкоротші відстані між постачальниками і одержувачами вантажу. Це можна виконати за допомогою програм flo_put.exe та floid.exe. (додаток A). Комплект відбору клієнтури на ринку транспортних послуг наведено у таблиці 2.1.

На підставі даних, отриманих з використанням програм flo_put.exe та floid.exe. будуємо матрицю найкоротших відстаней (таблиця 2.2). Для клієнтів, що було обрано для обслуговування, будуємо опорний план закріплення вантажоодержувачів за вантажовідправниками (таблиця 2.4), а оптимальний план повернення порожнього рухомого складу (РС) отримуємо за допомогою програми mercs.exe (додаток В). Для оптимізації маршрутів перевезень вантажу використовують методи “Таблиць зв’язків” або “Сумісних планів”. Одержаний таким чином план (таблиця 2.5) є основою для призначення маятникових та колових маршрутів.

Перед використанням програми mercs.exe необхідно перейти від річних обсягів перевезень к річним обсягам перевезення у автотоннах. Так як, вантажі відносяться до різних класів за використанням вантажності, на основі нормативної літератури [9] коротко і конкретно дають транспортну характеристику вантажу, клас, сумісність при перевезенні рухомим складом і наводять правила перевезення (таблиця 2.3):

(2.1)

автотонн

Таблиця 2.1 – Обраний комплект відбору

Відправник	Номер вершини	Вид вантажу	Об’єм, 100 т/рік	Номер вершини
ЧП “Буренка”	34	М’ясопродукти	43,2	27
ВАТ “Рибокомбінат”	19	Риба с/м	15,9	30
Молокозавод №2	51	Молочні вироби	33,5	22
Г/склад “Продсклад”	44	Молоко т	18,6	2
ЧП “Ковбасний цех”	39	М’ясопродукти	32,6	25
Х/завод №1	12	Торти	18,3	41

Таблиця 2.2 – Матриця найкоротших відстаней

Відправник	Отримувач
	В1(27)	В2(30)	В3(22)	В42(2)	В5(25)	В6(41)
А1(34)	5	12,1	10,9	9,7	3,4	3,3
А2(19)	1,9	9,5	4,7	8	3,8	6,6
А3(51)	6,1	10	8,8	15,1	8,8	6,6
А4(44)	4,3	8,2	7,0	13,3	7,0	4,8
А5(39)	7,5	15,1	13,3	8,1	4,8	6,1
А6(12)	3,3	10,9	6	8,3	5,8	8,6

Таблиця 2.3 – Коефіцієнт використання вантажності

Вантаж	Клас вантажу	γ
М’ясопродукти	II	0,8
Риба с/м	І	1
Молочні вироби	II	0,8
Молоко т	III	0,6
М’ясопродукти	II	0,8
Торти	II	0,8

Таблиця 2.4 – Опорний план

Відправ ник	Отримувач						Q, т
	В1(27)	В2(30)	В3(22)	В4(2)	В5(25)	В6(41)
А1(34)	5400						5400
А2(19)		1590					1590
А3(51)			4188				4187
А4(44)				3100			3100
А5(39)					4075		4075
А6(12)						2288	2287
Q, т	5400	1590	4187	3100	4075	2287	20639

Таблиця 2.5 – Оптимальний план

Відправ ник	Отримувач						Q, т
	В1(27)	В2(30)	В3(22)	В4(2)	В5(25)	В6(41)
А1(34)	13				3100	2287	5400
А2(19)	1590						1590
А3(51)	2597	1590					4187
А4(44)	1200		1900				3100
А5(39)				3100	975		4075
А6(12)			2287				2287
Q, т	5400	1590	4187	3100	4075	2287	20639

Для більш раціонального використання пробігу рухомого складу складаємо колові маршрути. Складаємо дві таблиці зв’язків: ТЗ-1 і ТЗ-2 по методу таблиць зв’язків (таблиця 2.6). Колові маршрути з коефіцієнтом використовування пробігу менш ніж 0,53 (_М < 0,53) розформовують у маятникові з зворотнім порожнім пробігом.

Таблиця 2.6 - Таблиці зв’язків

ТЗ-1
А1В1	5400
А2В2	1590
А3В3	4187
А4В4	3100
А5В5	4075
А6В6	2287
Всього
20639

ТЗ-2
В1А1	13
В1А2	1590
В1А3	2597
В1А4	1200
В2А3	1590
В3А4	1900
В3А6	2287
В4А5	3100
В5А5	975
В5А1	3100
В6А1	2287
Всього
20639

В результаті отримуємо наступні маршрути:

1. А5В5В5А5 – 975 М

2. А1В1В1А1 – 13 М

3. А4В4В4А5А5В5В5А1А1В1В1А4 – 1200 К

4. А4В4В4А5А5В5В5А1А1В1В1А3А3В3В3А4 – 1900 К

5. А3В3В3А6А6В6В6А1А1В1В1А2А2В2В2А3 – 1590 К

6. А1В1В1А3А3В3В3А6А6В6В6А1 – 697 К

Маршрутизація виконується для перевезень, що реалізуються в рамках доби. Розрахунки наводжу для 1 маршруту, всі інші зводжу у таблицю 2.7. Добовий вантажопотік на маршруті складає:

, (2.2)

де - річний вантажопотік, = 975 авто тонн;

Д_р – дни роботи підприємства, Д_р =241 д.

975 / 241 = 4,05 автотонн

Розраховуємо вантажний пробіг за оберт:

, (2.3)

де - довжина і-ої вантажної їздки, км;

4,8 км

Розраховуємо добовий обсяг перевезень на маршруті:

(2.4)

де N_д –добовий вантажопотік, автотонн;

– кількість їздок за оберт на маршруті, од.

γ - коефіцієнт використання вантажності

Q_доб=4,05·0,8=3,24 т

Довжина маршруту:

, (2.5)

9,6 км

Коефіцієнт використання пробігу:

, (2.6)

де – вантажний пробіг автомобіля за оберт, км;

– довжина маршруту, км.

4,8 / 9,6 = 0,5

Таблиця 2.7 – Результати маршрутизації

Маршрут	Вантажо- потік, N, ат	Коефіцієнт використан- ня вантажності, γ	Обсяг перевезення,Q ,т/доб	Вантажний пробіг, Lів, км	Довжина маршруту, Lм, км	Коефіцієнт використання пробігу, β
1	4,05	0,8	3,24	4,8	9,6	0,5
2	0,05	0,8	0,04	5	10	0,50
3	4,98	0,73	10,95	23,1	38,9	0,59
4	7,88	0,75	23,65	31,9	56,5	0,56
5	6,6	0,85	22,43	31,9	53,1	0,60
6	2,89	0,8	6,94	22,4	37,8	0,59

2.2 Розрахунок техніко-експлуатаційних показників

Для отриманих маршрутів розрахуємо техніко-експлуатаційні показники роботи автомобілів на маршрутах. Для прикладу наведемо ТЕП для сформованого маршруту №1. Показники для інших маршрутів наведено в таблиці 2.8.

Час навантаження та розвантаження автомобілів розраховуємо по нормативам “Прейскуранту 13-01-02” для типу автомобіль фургон.

(2.7)

де q_н - номінальна вантажність автомобіля, q_н = 1,75 т.;

γ - коефіцієнт використання вантажності автомобіля, γ = 0,85.

год

Час оберту на маршруті розраховуємо за залежністю:

(2.8)

де l_об –довжина маршруту, км;

V_т - технічна швидкість автомобіля, по нормативам для автомобілів з

вантажністю меншою 7 т – 25 км/год;

z_ї кількість їздок на маршруті.

9,6/25 + 0,48∙1 = 0,9 год

Можлива кількість обертів 1 автомобіля на маршруті за зміну розраховуємо по формулі

, (2.9)

де –час роботи на маршруті, год.

= 8/0,9 = 8 од

Скорегований час роботи на маршруті визначаємо за залежністю

(2.10)

0,9∙8 = 7,2 год

Скорегований час роботи автомобіля в наряді

(2.11)

= 7,2 + 22,6/25 = 8,1 год

Необхідну кількість автомобілів для вивезення добового обсягу вантажу знаходимо за допомогою формули

(2.12)

= 4,25 / (1,75∙0,85∙1∙8) = 1 од

Експлуатаційну швидкість автомобілів визначаємо за залежністю:

(2.13)

V_e= 9,6 / 0,9 = 11 км/год.

Техніко-експлуатаційні показники по підприємству визначаємо, як оптимістичні середньозважені по комерційно-доцільних маршрутах:

, (2.14)

Середньозважений час на маршруті визначаємо:

(7,1·4,25+7,3·9,4+7,3·24,85+7,5·25,6+7,5·5,1) / 69,2 = 7,4 год

Інші техніко-експлуатаційні показники розраховуються аналогічно і складають: t_н-р=0,53 год., l_їв= 28,34 км., =2,2 т, =0,58, = 0,84.

По середньозваженим показникам визначаємо річні провізні можливості в тонах

, (2.15)

де – час в наряді, год.;

– кількість автомобілів на балансі підприємства, од.;

- коефіцієнт випуску парку, приймаємо =0,7 - 0,8;

– середня вантажопідйомність, т;

– коефіцієнт використання вантажопідйомності;

– коефіцієнт використання пробігу;

– технічна швидкість, км/год;

– відстань вантажної їздки, км;

– час вантажно-розвантажувальних робіт, год;

– кількість робочих днів у році, =241 дн.

Провізні можливості в ткм визначаємо по формулі

(2.16)

(241∙0,8∙8∙7,4∙2,2∙0,84∙0,58∙25)/(28,34+0,53∙0,58∙25) = 8489,75 т/рік

(241∙0,8∙8∙7,4∙2,2∙0,84∙0,58∙25·28,34)/(28,34+0,53∙0,58∙25) = 240599,4 ткм/рік

Таблиця 2.8 – Техніко-експлуатаційні показники роботи автомобілів на маршрутах

Маршрут	Обсяг перевезення, Qд т/доб	Вантажний пробіг, LїB, км	Довжина маршруту, Lм, км	Коефіцієнт використання пробігу, β	Кількість їздок, Zi	Час навантаження-розвантаження, tнр	Технічна швидкість, Vt	Час оберту, tоб	Можлива кі-сть оберт. z΄об	Скорегований час роботи на маршруті T'м	Час нул. пробігу, То	Скорегований час роботи авт. в наряді T΄н	Потрібна кі-сть авт. Апотр	Експлуатаційна швидкість, Ve
1	4,25	4,8	9,6	0,5	1	0,48	25	0,9	8	7,2	0,9	8,1	1	11
2	9,4	23,1	38,9	0,59	3	0,47	25	3	3	9	0,7	9,7	1	13
3	24,85	31,9	53,1	0,60	4	0,62	25	4,6	2	9,2	0,7	9,9	1	12
4	25,6	31,9	56,5	0,56	4	0,47	25	4,1	2	8,2	0,5	8,7	2	14
5	5,1	22,4	37,8	0,59	3	0,53	25	3,1	3	9,3	0,5	9,8	1	12